11.11.2021 року м.Дніпро Справа № 904/6339/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач),
суддів: Кощеєва І.М., Подобєд І.М.
Секретар судового засідання Григоренко А.А.
Представники сторін:
від позивача: Коростельов С. В., ордер АЕ №1079133 від 08.06.2021 р., адвокат;
від відповідача: Поліщук К. В., довіреність № б/н від 17.05.2021 р., адвокат;;
від третьої особи: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Божедарівський елеватор" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 у справі №904/6339/20 (суддя Бєлік В.Г., повне рішення складено 19.03.2021)
за позовом Фізичної особи-підприємця Печуляка Петра Григоровича, м. Фастів Київської області
до Приватного акціонерного товариства "Божедарівський елеватор", смт Божедарівка Криничанського району Дніпропетровської області
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватний виконавець Виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, м. Дніпро
про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 778 160,00 грн
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Фізична особа-підприємець Печуляк Петро Григорович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, я якій просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Божедарівський елеватор" матеріальну шкоду (з урахуванням збільшення позовних вимог) у розмірі 778 160,00 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 у справі № 904/6339/20 позовні вимоги було задоволено у повному обсязі, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Божедарівський елеватор" на користь Фізичної особи-підприємця Печуляка Петра Григоровича матеріальну шкоду у сумі 778 160,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 11 672,40 грн.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Божедарівський елеватор" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 у справі № 904/6339/20 і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оскаржене рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, оскільки судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а висновки суду, викладені в оскарженому рішенні не відповідають обставинам справи, рішення винесено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що Фізична особа-підприємець Печуляк Петро Григорович не був поклажодавцем майна (соняшник нестандартний, заліковою вагою 36 458 кг 2019 року збирання врожаю, ДСТу 7011:2019, вологістю - 10,6, зернова домішка - 5,67, сміттєва домішка - 3. Інші показники якості - Натура г/л; кисл.ч.масла - шкідл. домішка - амброзія), а тому між позивачем та відповідачем не виникли правовідносини, пов'язані зі зберіганням такого майна, тому суд першої інстанції неправомірно стягнув з відповідача майнову шкоду у сумі 778 160, 00 грн., оскільки дане майно Фізична особа-підприємець Печуляк Петро Григорович на зберігання Приватному акціонерному товариству "Божедарівський елеватор" не передавав.
Також скаржник вважає, що оскаржене рішення суду не містить жодного обґрунтування факту існування безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою, окрім посилання на те, що відповідач відмовився передавати позивачеві майно згідно складської квитанції № 610 від 09.11.2019 року (бланк АЧ № 172928), наявності завданих збитків та їх розміру.
В заяві, яка надійшла на адресу Центрального апеляційного господарського суд 22.10.2021 року відповідач також зазначив, що Печуляк П. Г. придбав насіння соняшнику як фізична особа, відсутні доказі придбання останнього для використання в господарських цілях. Оскільки наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи- підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах, дана справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 по даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу Фізична особа-підприємець Печуляк Петро Григорович зазначає, що з моменту отримання ним від приватного виконавця Акту про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна (07.08.2020), він є власником придбаного майна, а саме: соняшнику "нестандартного", заліковою вагою 36 458 кг, 2019 року збирання врожаю, що знаходиться на зберіганні на Приватному акціонерному товаристві "Божедарівський елеватор", та мав право на отримання належного йому майна від відповідача.
Щодо розміру збитків позивач вважає, що відшкодуванню підлягають виключно реальні збитки, відповідно до реальної вартості втраченого ним майна на момент розгляду справи, як-то передбачено ст. 1192 ЦК України.
Крім того позивач вважає, що їм було вчинено всі можливі дії для захисту своїх прав як власника зерна, тому єдиним можливим способом їх захисту залишилось звернення до суду із вказаними вимогами.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1 ( доповідач ), судді - Дармін М. О., Подобєд І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021 року було відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі Приватного акціонерного товариства "Божедарівський елеватор" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 у справі №904/6339/20. Розгляд скарги було призначено в судове засідання на 05.07.2021 року.
У зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_1 , відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, 22.09.2021 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 904/6339/20.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021, справу №904/6339/20 передано колегії суддів у складі: головуючого судді: Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., ОСОБА_2
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду розгляд справи № 904/6339/20 призначено у судове засідання на 21.09.2021 року.
У зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 , відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, 22.09.2021 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 904/6339/20.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021, справу №904/6339/20 передано колегії суддів у складі: головуючого судді: Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Подобєд І. М.
У судовому засіданні 21.09.2021 року оголошувалась перерва до 28.10.2021 року.
У судовому засіданні 28.10.2021 року оголошувалась перерва до 11.11.2021 року.
У судовому засіданні 11.11.2021 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи, і визначені відповідно до них правовідносини.
На примусовому виконанні у приватного виконавця Сивокозова О.М. перебуває виконавче провадження № 59461593 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/1008/19 від 01.07.2019 року, про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" (код ЄДРПОУ 31004437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНВЕСТ-2018" (код ЄДРПОУ 42530445) заборгованості у розмірі 4 552160,00 грн. та судового збору у розмірі 68 282,40 грн.
В рамках вказаного виконавчого провадження на публічних електронних торгах ДП "СЕТАМ" було реалізоване майно боржника, а саме: Соняшник "нестандартний", заліковою вагою 36 458 кг, 2019 рік збирання врожаю (Номер лоту: 425594).
Відповідно до акту про проведені електронні торги з реалізації арештованого рухомого майна від 07.08.2020 року переможцем торгів став Печуляк Петро Григорович (ІПН НОМЕР_1 ), продаж вищезазначеного майна здійснено відповідно до виконавчого провадження № 59461593, яке відкрито 09.07.2019 року, боржник - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт", якому належало вищезазначене реалізоване майно: категорія - сільськогосподарська продукція - соняшник нестандартний, заліковою вагою 36 458 кг 2019 року збирання врожаю, ДСТу 7011:2019, вологістю - 10,6, зернова домішка - 5,67, сміттєва домішка - 3. Інші показники якості - Натура г/л; кисл.ч.масла - шкідл. домішка - амброзія; зберігання: знеособлене на ПрАТ "Божедарівський Елеватор"; місцезнаходження майна: 52323, Дніпропетровська область, Криничанський район, селище міського типу Божедарівка, вул. Виконкомівська, буд. 1, що належить боржнику згідно складської квитанції № 610 від 09.11.2019 року (бланк АЧ № 172928).
Також в акті про проведені електронні торги з реалізації арештованого рухомого майна від 07.08.2020 року вказано, що він є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. Акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
За таких обставин позивач наполягає на тому, що саме він є власником спірного майна, а саме: соняшнику "нестандартного", загальною заліковою вагою 36 458 кг, 2019 рік збирання врожаю, яке знаходиться на зберіганні в ПрАТ "Божедарівський Елеватор", що підтверджується складською квитанцією № 610 від 09.11.2019 р. (бланк АЧ № 172928).
Також, позивач зазначив, що приватний виконавець неодноразово звертався до відповідача із вимогами про передачу переможцю електронних торгів - Печуляку П. Г. належного йому майна. А саме: з вимогами № 2272 від 18.08.2020, № 2296 від 21.08.2020 (надіслані 26.08.2020 поштовим відправленням № 4900502247951); № 2347 від 02.09.2020 (було вручено приватним виконавцем представнику ПрАТ "Божедарівський елеватор" особисто, проте представник ПрАТ "Божедарівський елеватор" відмовився від приймання та реєстрації таких вимог, про що приватним виконавцем було складено акт від 02.09.2020); № 2696 від 12.10.2020 (надіслані 13.10.2020 поштовим відправленням № 4900502076992).
За твердженням позивача, відповіді на вказані вимоги приватного виконавця відповідач не надав, спірне майно переможцю торгів або приватному виконавцю не передав. Що і стало причиною виникнення спору.
Мотиви з яких суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу та не погоджується з висновками, викладеними в рішенні місцевого господарського суду.
Предметом даного судового розгляду є вимога позивача про відшкодування йому завданої відповідачем шкоди у сумі 778 160,00 грн.
Позовні вимоги Фізична особа- підприємець Печуляк П. Г. обґрунтовує з посиланням на норми статей 1166 та 1192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з приписами ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Частиною 1, 2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Цивільне законодавство (ст. 1166 ЦК) передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
В підтвердження своїх позовних вимог Фізична особа-підприємець Печуляк П. Г. посилається на те, що своїми протиправними діями відповідач завдав йому майнової шкоди, яка виражається в розмірі реальної вартості втраченого позивачем майна, яке знаходилось на зберіганні в ПрАТ "Божедарівський елеватор" та яке, на думку позивача, протиправно не було йому передане.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Глава 29 ЦК України встановлює, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч. 2 ст. 386 ЦК України).
Способами захисту права власності можуть бути, зокрема: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України); право власника на витребування майна від добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України); власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України); визнання права власності (ст. 392 ЦК України); визнання незаконним правового акта, що порушує право власності (ст. 393 ЦК України).
Колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача про відшкодування йому за рахунок відповідача майнової шкоди не підлягають задоволенню з огляду на те, що Фізична особа-підприємець Печуляк П. Г. не надав суду жодного доказу в підтвердження неможливості повернення спірного зерна з підстав його втрати, псування або пошкодження з боку відповідача, відсутності його на зерновому складі ПрАТ "Божедарівський елеватор".
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що набувши в рамках виконавчого провадження № 59461593 право власності на спірне насіння соняшнику "нестандартного" (про набуте право власності свідчать наявні в матеріалах справи Акти про електронні торги з реалізації арештованого рухомого майна) Фізична особа-підприємець Печуляк П. Г., жодного разу не звернулася до відповідача з вимогою про витребування належного йому майна із зернового складу. В матеріалах справи відсутні докази будь-якого звернення саме Печуляка П. Г. (як власника майна) до ПрАТ "Божедарівський елеватор" про повернення йому (витребування) насіння соняшнику. Відповідно, відсутні в матеріалах справи й докази в підтвердження відмови Фізичній особі-підприємцю Печуляку П. Г. з боку ПрАТ "Божедарівський елеватор" у видачі витребуваного майна його власнику. При цьому, право на відшкодування збитків у вигляді стягнення ринкової вартості зерна (що є предметом даного позову) виникне у позивача лише після неможливості повернення придбаного на аукціоні майна. Наразі матеріали справи не містять доказів неможливості повернення спірного майна в натурі.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем при зверненні з позовом до господарського суду обрано неналежний спосіб захисту порушених прав, оскільки позовна вимога про відшкодування майнової шкоди є передчасною.
Таким чином, колегія суддів вважає правомірними доводи апелянта про протиправність прийнятого рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову Фізичної особи-підприємця Печуляка П. Г. про відшкодування майнової шкоди, питання щодо визначення позивачем розміру такої майнової шкоди судом апеляційної інстанції не досліджується.
Доводи апелянта щодо порушення юрисдикції господарських судів при розгляді даної справи колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Згідно ст. 1 Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК) визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ГПК право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У пункті 1 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2710/5 від 22 грудня 2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 року за № 1620/28065 (далі - Порядок) вказано, що терміни вживаються у таких значеннях, зокрема, заявник - фізична особа, що має повну дієздатність, або її належним чином уповноважений представник, юридична особа в особі представника, уповноваженого виступати від її імені, які подали заявку на участь в електронних торгах через Веб-сайт засобами системи електронних торгів.
Тобто заявником та переможцем електронних торгів може бути фізична особа або юридична особа, від імені та в інтересах якої діє уповноважений представник.
Відповідно до ст. 318 ЦК України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 цього Кодексу, якими є і фізичні особи. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЦК України, людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України).
Це право закріплено й у ст. 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
З урахуванням наведених приписів ЦК України та Порядку, які узгоджуються між собою в частині суб'єктів права власності, можна зробити висновок, що учасниками, переможцями торгів, набувачами майна на торгах, а отже, і власниками такого майна є фізичні або юридичні особи.
У даній справі Фізичною особою-підприємцем Печуляком П. Г. під час реєстрації на веб-сайті електронних торгів використана форма для реєстрації її участі у спірних торгах для фізичних осіб.
Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на зайняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю.
Враховуючи обставини справи, а саме те, що позивач має статус суб'єкта підприємницької діяльності, майно придбавалось не для особистого споживання, реєстрація на торгах як фізичної особи відбулась в силу вимог діючого законодавства, - колегія дійшла висновку, що спір стосується підприємницької діяльності позивача і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства (постанова ВПВС від 25.02.2020 по справі № 916/385/19).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ПрАТ "Божедарівський елеватор" та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 по справі № 904/6339/20, як такого, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ФОП Печуляку П. Г. у задоволенні позову.
Судові витрати.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Фізичну особу-підприємця Печуляка Петра Григоровича.
Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Божедарівський елеватор" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 у справі №904/6339/20 задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 у справі №904/6339/20 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Печуляка Петра Григоровича на користь Приватного акціонерного товариства "Божедарівський елеватор" 17508,60грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 22.11.2021р.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя І.М. Подобєд