10.11.2021 року м.Дніпро Справа № 904/4153/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.
при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Русанова В.В., довіреність №406 від 15.06.2021 р., адвокат;
представник відповідача не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2021 (повне рішення складено 06.08.2021 суддя Ліпинський О.В.) у справі №904/4153/21
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в розмірі 441 162, 96 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Відповідач) про стягнення плати за користування вагонами в розмірі 426 694, 68 грн. та збору за зберігання вантажу в розмірі 14 468, 28 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2021 у справі №904/4153/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами в розмірі 426 694,68 грн., збір за зберігання вантажу в розмірі 14 468,28 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 617,44 грн.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- одночасно на адресу Відповідача в певний проміжок часу прямувало більше вагонів, ніж Відповідач фактично планував та мав можливість прийняти. Через що і сталась затримка вагонів на шляху прямування.
Виною в цьому є виключно несвоєчасна доставка вагонів з боку Позивача.
Порушення Позивачем терміну доставки порожніх вагонів на адресу ПРАТ «ПІВНГЗК» і стало причиною їх неприйняття у встановлений строк. Це підтверджується накладними, що містяться в матеріалах справи.
- в зв'язку з порушенням AT «Укрзалізниця» своїх договірних зобов'язань та подання вагонів у кількості, що перевищувала добові замовлення ПРАТ «ПІВНГЗК» не змогло своєчасно прийняти вагони.
- вбачається помилковість висновків місцевого господарського суду, викладених у,рішенні, оскільки судом першої інстанції доводи, зазначені ПРАТ «ПІВНГЗК» у їх сукупності, були залишені поза увагою. Зазначене слугувало лише частковому аналізу складових даної справи, а отже таке ріщення підлягає скасуванню.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" зазначає, що:
- доводи скаржника щодо відсутності в період дії спірних наказів на коліях станції Терни затриманих за актами загальної форми вагонів є безпідставними, скільки на коліях станції призначення знаходилися вагони, які не забиралися відповідачем на під'їзну колію, про що свідчать акти загальної форми ф ГУ-23.
- затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення Терни за спірним наказом відбулася з урахуванням фактичної поїзної обстановки, що склалася на дільниці.
На час дії спірних наказів на коліях станції Терни вже було затримано вагони. які не забиралися відповідачем на під'їзну колію, що зафіксовано актами Ф. ГУ-23
Заявка відповідача доставити на його адресу в першу чергу затримані за спірними наказами вагони, з підтвердженням готовності їх прийняття на під'їзну колію, була відсутня.
- факт затримки спірних вагонів на шляху прямування де станції Терни свідчить про збільшення строків доставки вантажу на весь період дп кожного із вищевказаних наказів. Таким чином, термінів доставки порушене не було.
- наявність або відсутність прострочення в доставці вантажу не є предметом спору в даній справі.
- плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу позивачем розраховано на підставі норм чинного законодавства.
При перевірці судом першої інстанцій правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень встановлено не було.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2021 апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
27.09.2021 до канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2021 у справі №904/4153/21. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 10.11.2021 о 12:20 годин. Зупинено дію оскаржуваного рішення.
Представник відповідача у судове засідання не з'явиdся. Про дату час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900093341711.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.
Беручи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
10.11.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч (далі - договір).
У листопаді 2020 залізницею прийнято до перевезення на адресу ПрАТ “Північний ГЗК” порожні власні вагони.
Згідно із залізничними накладними №№47843271, 47858675, 47858642, 47858667, 47858634, 47858626, 47858618, 47858600, 47843347, 47843313, 47843339, 47843289, 47843305, 47843297, 47843263, 47843230, 47843255, 47858741, 47858832, 47858733, 47858709, 47858725, 47858691, 47858683, 47689773, 47689740, 47689732, 47689724, 47689716, 47689708, 47671987, 47671946, 47671888, 47671797, 47689781, 47689757, 47701370, 47701362, 47701362, 47701347, 47701354, 47701339, 47701321, 47701305, 47701297, 47700380, 47701388, 47700372, 47617642, 47617899, 47617584, 47617196, 47617576, 51449510, 51449494, 51449445, 51415453, 47641535, 47641527, 47617915, 47617931, 47617626, 47617600, 47768197, 47768254, 47768114, 47768163, 47768064, 47768148, 47768031, 47768049, 47768007, 47768023, 47767975, 47767009, 47768312, 47768262, 47768221, 47778311, 47778501, 47768387, 47768361, 47768353, 47768346, 47768849, 47788831, 47788609, 47768658, 47788518, 47788427, станція та залізниця призначення - Терни, Рядова Придніпровської залізниці.
На шляху прямування на підставі наказів №2195 від 07.11.2020, №701 від 07.11.2020, №705 від 09.11.2020, №2205 від 10.11.2020, №744 від 09.11.2020 затримані вагони через неможливість приймання їх станцією призначення Терни, Рядова Придніпровської залізниці з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За наведеним фактом станціями затримки Савро, Верхівцеве, Приворот, Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: №3 від 07.11.2020, №3 від 07.11.2020, №126 від 09.11.2020, №125 від 11.11.2020, №131 від 13.11.2020, №131 від 14.11.2020, №31 від 12.11.2020, №32 від 12.11.2020, №30 від 07.11.2020, №33 від 12.11.2020, №29 від 10.11.2020, №28 від 12.11.2020 та акти загальної форми ГУ-23.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника, нарахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№13119460, 13119542, 14119549, 14119550, 15119548, 15119551, 15119552, 15119556, 16119553 та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ф.ФДУ-92 №№18119027, 18119028, 18119029, 26119031, які підписано відповідачем із зауваженнями: "З актами станції затримки не згодні, на станції Рядова, Терни були вільні колії ".
Відповідач плату за користування вагонами в розмірі 426 694, 68 грн. та збір за зберігання вантажу в розмірі 14 468, 28 грн. не сплатив.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Правовідносини сторін є господарськими та виникли у зв'язку з нарахуванням позивачем відповідачу плати за користування вагонами за час простою вагонів відповідача на підходах до станції призначення.
Згідно зі ст. 3, ч. 1 ст. 8 Закону України від 04.07.1996 № 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства Залізничного Транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, у відповідності до приписів частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення обставин укладання 14.12.2017р. між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч (далі - договір) та прийняття залізницею до перевезення у листопаді 2020року на адресу ПрАТ “Північний ГЗК” власних порожніх вагонів за залізничними накладними №№47843271, 47858675, 47858642, 47858667, 47858634, 47858626, 47858618, 47858600, 47843347, 47843313, 47843339, 47843289, 47843305, 47843297, 47843263, 47843230, 47843255, 47858741, 47858832, 47858733, 47858709, 47858725, 47858691, 47858683, 47689773, 47689740, 47689732, 47689724, 47689716, 47689708, 47671987, 47671946, 47671888, 47671797, 47689781, 47689757, 47701370, 47701362, 47701362, 47701347, 47701354, 47701339, 47701321, 47701305, 47701297, 47700380, 47701388, 47700372, 47617642, 47617899, 47617584, 47617196, 47617576, 51449510, 51449494, 51449445, 51415453, 47641535, 47641527, 47617915, 47617931, 47617626, 47617600, 47768197, 47768254, 47768114, 47768163, 47768064, 47768148, 47768031, 47768049, 47768007, 47768023, 47767975, 47767009, 47768312, 47768262, 47768221, 47778311, 47778501, 47768387, 47768361, 47768353, 47768346, 47768849, 47788831, 47788609, 47768658, 47788518, 47788427, станція та залізниця призначення - Терни, Рядова Придніпровської залізниці.
Статтями 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
Так, згідно з абз. 5 п. 12 Інструкції оформлення затримки поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровській залізниці, (затвердженої наказом начальника залізниці № 75/Н від 08.02.2011) при поновленні приймання вагонів вантажовласником, зі станцій затримки у першу чергу повинні відправлятись вагони, які вказані у заявці вантажовласника, з урахуванням поїзної обстановки на дільниці, а за відсутності заявки - враховувати можливість відправлення вагонів, які були затримані першими.
Наявність вільних під'їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.
Зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо.
Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України (затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 31.08.2005 № 507) визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411) черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання.
Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинно бути зайнято.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ від 21.03.2017року у справі № 904/6505/16 і не змінювалася Верховним Судом.
Отже, на станції призначення, окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що :
« … фактично одночасно на адресу Відповідача в певний проміжок часу прямувало більше вагонів, ніж Відповідач фактично планував та мав можливість прийняти. Через що і сталась затримка вагонів на шляху прямування.
Внаслідок того, що вагони не були доставлені у встановлений строк, виникла ситуація, коли на адресу Відповідача одночасно прямували вагони, які перевозились з порушення термінів доставки, а також вагони, що перевозились без порушення термінів.
Тобто, фактично одночасно на адресу Відповідача в певний проміжок часу прямувало більше вагонів, ніж Відповідач фактично планував та мав можливість прийняти. Через що і сталась затримка вагонів на шляху прямування.
Виною в цьому є виключно несвоєчасна доставка вагонів з боку Позивача.
Саме порушення Позивачем терміну доставки порожніх вагонів на адресу ПРАТ «ПІВНГЗК» і стало причиною їх неприйняття у встановлений строк. Це підтверджується накладними, що містяться в матеріалах справи.
Тому ПРАТ «ПІВНГЗК» було вимушене підписати відомості плати за користування вагонами форми ГУ - 46 та накопичувальна картка форми ФДУ-92, складені для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за вказаними актами, були підписані Відповідачем із запереченнями, а саме: «С начисленной суммой по акту Формы ГУ-23а не согласны, вагоны направлены в адрес ЧАО «СЕВГОК» сверх суточных заявок отгрузки готовой продукции»…
… Тобто в зв'язку з порушенням АТ «Укрзалізниця» своїх договірних зобов'язань та подання вагонів у кількості, що перевищувала добові замовлення ПРАТ «ПІВНГЗК» не змогло своєчасно прийняти вагони.
В матеріалах справи містяться залізничні накладні які підтверджують факт порушення АТ «Укрзалізниця» строків доставки вантажів. Також є відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки підписані Відповідачем з запереченнями. До того ж Відповідач в відзиві виклав заперечення, щодо неправомірності нарахування позивачем плата за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Проте дані докази не досліджені у повному обсязі та судом не надано їм належної оцінки.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, вбачається помилковість висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні, оскільки судом першої інстанції доводи, зазначені ПРАТ «ПІВНГЗК» у їх сукупності, були залишені поза увагою. Зазначене слугувало лише частковому аналізу складових даної справи, а отже таке рішення підлягає скасуванню…» відхиляються колегією суддів як такі, що не відповідають сталій судовій практиці Верховного Суду у спірних правовідновинах, а доводи про порушення залізницею термінів доставки не містять в собі посилань на конкретні вагони, потяги, терміни, тощо, які були затримані залізницею, в зв'язку із чим відхиляються як необґрунтовані.
На шляху прямування на підставі наказів №2195 від 07.11.2020, №701 від 07.11.2020, №705 від 09.11.2020, №2205 від 10.11.2020, №744 від 09.11.2020 затримані вагони через неможливість приймання їх станцією призначення Терни, Рядова Придніпровської залізниці з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За наведеним фактом станціями затримки Савро, Верхівцеве, Приворот, Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: №3 від 07.11.2020, №3 від 07.11.2020, №126 від 09.11.2020, №125 від 11.11.2020, №131 від 13.11.2020, №131 від 14.11.2020, №31 від 12.11.2020, №32 від 12.11.2020, №30 від 07.11.2020, №33 від 12.11.2020, №29 від 10.11.2020, №28 від 12.11.2020 та акти загальної форми ГУ-23.
За приписами Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23. Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами. Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Відповідно до частин 1, 3 ,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:
1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачем на надано доказів на спростування того, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
Відповідач не спростував доводів позивача, не надав належних та допустимих доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення ст. 121 Статуту та п. 16 Правил, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких, згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність.
Згідно з ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до наведеного п.п. 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється:
- якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;
- при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;
- при затримці - з моменту затримки.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут), визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва № 1.
Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Як зазначено у п.14 договору про експлуатацію, власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами згідно Правил користування вагонами та контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1); збір за зберігання вантажів - у разі затримки їх з причин, залежних від Власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.
Згідно Статуту залізниць України:
- стаття 46: "Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу...";
- стаття 125: "Після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач";
- стаття 119: "За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи рвані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати".
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Як вбачається з матеріалів справи, станціями затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, ГУ-23а, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки, згідно із Тарифним керівництвом № 1 (затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за № 340/16356), розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№№№13119460, 13119542, 14119549, 14119550, 15119548, 15119551, 15119552, 15119556, 16119553 у розмірі 426 694, 68 грн. та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ф.ФДУ-92 №№18119027, 18119028, 18119029, 26119031 у розмірі 14 468, 28 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
З урахуванням вищевикладеного, висновок суду першої інстанції в частині наявності підстав для стягнення плати за користування вагонами в розмірі 426 694,68 грн. та збору за зберігання вантажу в розмірі 14 468,28 грн. визнаються колегією суддів апеляційного господарського суд обґрунтованим, відповідно, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2021р. у справі № 904/4153/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 9 926,17 грн. (т.2 а.с. 109) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2021 у справі №904/4153/21 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2021 у справі №904/4153/21 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 9 926,17 грн. покласти на Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 22.11.2021
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна