ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 листопада 2021 року Справа № 924/911/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Василишин А.Р. , суддя Грязнов В.В.
секретар судового засідання Дика А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Міжнародна Енергетична Компанія" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2021 у справі №924/911/21 (повний текст ухвали складено 11.10.2021, суддя Субботіна Л.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія"
до 1. Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС"
до 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон-Центр"
про визнання недійсним договору №09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021
за участю представників сторін:
позивача - Токарчук Б.В.
відповідача 1- не з"явився
відповідача 2 - Олійник Ю.П.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2021 у справі №924/911/21 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон-Центр" про скасування заходів забезпечення позову від 30 вересня 2021 року. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08 вересня 2021 року у справі №924/911/21, шляхом накладення арешту на обладнання, відчужене за договором № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу від 14.05.2021, а саме: розподільчий пристрій РП-1А, інвентарний номер 53559, розподільчий пристрій РП-1, інвентарний номер 43560, розподільчий пристрій РП-12, інвентарний номер 43561, розподільчий пристрій РП-10, інвентарний номер 43562, розподільчий пристрій РП-9, інвентарний номер 43563, розподільчий пристрій РП-3, інвентарний номер 43564, розподільчий пристрій РП-4, інвентарний номер 43571, розподільчий пристрій РП-6, інвентарний номер 43572, розподільчий пристрій РП-7, інвентарний номер 43573, розподільчий пристрій РП-13, інвентарний номер 43574, розподільчий пристрій РП-14, інвентарний номер 43575, розподільчий пристрій РП-10, інвентарний номер 43576, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-24, інвентарний номер 40756, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-26, інвентарний номер 40757, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-9, інвентарний номер 40771, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-13, інвентарний номер 40773, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-20, інвентарний номер 40774, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-48, інвентарний номер 44916, що придатне до використання за адресою: вул.Промислова б/н, м.Нетішин Хмельницької області.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач - Приватне акціонерне товариство "Міжнародна енергетична компанія" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2021 у справі №924/911/21 та ухвалити нове рішення, яким вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на обладнання відчужене за договором №09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021.
Приватне акціонерне товариство "Міжнародна Енергетична Компанія" вважає ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2021 у справі №924/911/21 незаконною та необґрунтованою, постановленою внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент постановлення ухвали Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2021 року у відповідача-2 існували перешкоди в користуванні обладнанням відносно якого вжиті заходи забезпечення позову (арешт).
Звертає увагу суду, що заходи забезпечення позову не впливають на господарську діяльність відповідача-2, оскільки, арешт накладений ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.09.2021 забороняє відчуження арештованого майна, не обмежує право користування та зберігає можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує відповідач -2, тобто використання обладнання, його поліпшення, ремонт, модернізацію, тощо.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 року у справі №924/911/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Міжнародна Енергетична Компанія" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2021 у справі №924/911/21 та призначено дату судового засідання на 11.11.2021 об 11:00 год. Запропоновано відповідачам надати колегії суддів через канцелярію суду відзиви на апеляційну скаргу разом з доказами їх направлення іншим сторонам.
Матеріалами оскарження ухвали у справі стверджується, що ухвалу суду від 09.11.2021 у справі №924/911/21 було отримано учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Бучинської Г.Б. та судді Філіпової Т.Л. з 08.11.2021 по 26.11.2021 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Міжнародна Енергетична Компанія" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2021 у справі №924/911/21 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Василишин А.Р., суддя Грязнов В.В.
01.11.2021 на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон-Центр" на апеляційну скаргу в якому з підстав викладених у ньому, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2021 у справі №924/911/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
09.11.2021 на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" на апеляційну скаргу в якому з підстав викладених у ньому, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2021 у справі №924/911/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
11.11.2021 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду
надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про розгляд апеляційної скарги без участі представника відповідача-1.
Представник позивача в судовому засіданні 11.11.2021 підтримав доводи апеляційної скарги, посилаючись на підстави зазначені у ній. Представник відповідача-2 заперечив доводи апеляційної скарги та надав свої пояснення.
Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.
Відповідно до ст. ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із п.4 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції в т.ч. про скасування забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали оскарження ухвали та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення позивача та відповідача-2, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Під час дослідження матеріалів оскарження ухвали апеляційним судом встановлено наступне.
Приватне акціонерне товариство "Міжнародна енергетична компанія" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон-Центр" про визнання недійсним договору №09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Приватне акціонерне товариство "Міжнародна енергетична компанія" доводить, що оспорюваний договір був укладений з численними порушеннями, а саме: з навмисним заниженням вартості продажу обладнання та потужностей, зазначених в договорі; за відсутності повноважень голови правління ПАТ "УБ ХАЕС" на підписання договору та за відсутності будь-яких погоджень з наглядовою радою та/або з загальними зборами акціонерів, що передбачено Законом України "Про акціонерні товариства" та Статутом ПАТ "УБ ХАЕС". Зазначає, що оскільки позивач є власником 23,0672% простих акцій ПАТ "УБ ХАЕС", то укладення договору купівлі-продажу від 14.05.2021 порушує його корпоративні права, тому, посилаючись на приписи ст.ст. 203, 215 ЦК України просить визнати договір недійсним.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.09.2021 задоволено частково заяву Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" про забезпечення позову. Накладено арешт на обладнання, відчужене за договором № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу від 14.05.2021, а саме: розподільчий пристрій РП-1А, інвентарний номер 53559, розподільчий пристрій РП-1, інвентарний номер 43560, розподільчий пристрій РП-12, інвентарний номер 43561, розподільчий пристрій РП-10, інвентарний номер 43562, розподільчий пристрій РП-9, інвентарний номер 43563, розподільчий пристрій РП-3, інвентарний номер 43564, розподільчий пристрій РП-4, інвентарний номер 43571, розподільчий пристрій РП-6, інвентарний номер 43572, розподільчий пристрій РП-7, інвентарний номер 43573, розподільчий пристрій РП-13, інвентарний номер 43574, розподільчий пристрій РП-14, інвентарний номер 43575, розподільчий пристрій РП-10, інвентарний номер 43576, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-24, інвентарний номер 40756, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-26, інвентарний номер 40757, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-9, інвентарний номер 40771, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-13, інвентарний номер 40773, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-20, інвентарний номер 40774, комплектну трансформаторну підстанцію КТП-48, інвентарний номер 44916, що придатне до використання за адресою: вул.Промислова б/н, м.Нетішин Хмельницької області. У задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони ТОВ "Юніон-Центр" використовувати обладнання, придбане за договором №09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021, відмовлено.
30.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніон-Центр" подало суду першої інстанції клопотання про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою від 08.09.2021. У своїй заяві відповідач-2 зазначає, що при постановлені ухвали суду не було відомо про обставини, які або мали місце або настали після прийняття ухвали. Зокрема, зазначає, що відповідач -2 вклав свої кошти (більше 400 тис. грн.) у ремонт, заміну, модернізацію трансформаторних підстанцій, розподільчих пристроїв, на які накладено арешт, оскільки останні мають значний знос, так як виготовлені більше 30-40 років тому, що підтверджується доданими до клопотання доказами. Звертає увагу, що відповідачем-2 укладено 31 господарських договорів з іншими суб'єктами господарювання про спільне використання технологічних електричних мереж. Згідно з умовами договорів відповідач-2 зобов'язаний забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач (п. 1.1.договорів). Крім того, відповідач -2 зобов'язаний утримувати технологічні мережі спільного використання у належному технічному стані (п.2.1.), забезпечувати підтримання параметрів якості електроенергії (п.2.2.), забезпечувати виконання графіка попереджувальних ремонтів (п.2.3.), забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних працівників користувачів ( п.п.2.5, п.2.6.), своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень ( п.2.7), тощо. При накладенні арешту на трансформаторні підстанції, розподільчі пристрої, такі зобов'язання відповідач-2 неспроможний виконувати у повному обсязі. Зокрема, замінити будь-який автомат, провести ремонт, усунути інші несправності. Все вищезазначене, на думку відповідача -2, підтверджує, що вжиття заходів забезпечення впливає на господарську діяльність як відповідача-2, так і всіх спільних користувачів електричними мережами. Крім того, відповідач-2 звертає увагу, що передача електроенергії здійснюється спільними користувачами по вищезазначених договорах також Хмельницькій АЕС. Також відповідач- 2 вказує, що позивач у даному випадку є неналежним позивачем, оскільки внаслідок укладення договору у позивача немає ніяких негативних наслідків, у нього наявні лише корпоративні права відповідача-1. У зв'язку з вищезазначеним, внаслідок вжитих судом заходів забезпечення позову, відбувся вплив на господарську діяльність відповідача-2, що може з великою ймовірністю призвести до негативних наслідків як відповідача-2, так і його контрагентів. Тому ефективним способом розблокування окремої частини господарської діяльності відповідача-2 та усунення можливості настання негативних наслідків для відповідача-2 і суб'єктів господарювання, які спільно використовують технологічні електричні мережі є скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.
Господарський суд Хмельницької області відповідно до оскаржуваної ухвали від 05.10.2021 у справі №924/911/21 задоволив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон-Центр" та скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.09.2021 у справі №924/911/21, шляхом накладення арешту на обладнання, відчужене за договором № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу від 14.05.2021.
Приватне акціонерне товариство "Міжнародна енергетична компанія" не погоджується з вищезазначеною ухвалою місцевого господарського суду і просить її скасувати.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку ухвалі суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Господарський процес є різновидом юридичної діяльності, яку регулюють норми господарського процесуального права, тобто встановлена нормами процесуального права форма діяльності господарських судів, яка спрямована на захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів суб'єктів господарювання.
Предметом господарського процесу як форми діяльності суду є господарські спори або інші справи віднесені до компетенції господарських судів Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами. Установлений нормами господарського процесуального права порядок порушення процесу, підготовки справи до розгляду, розгляду й вирішення справ, оскарження і перегляду рішень господарського суду, а також виконання рішень господарського суду є процесуальною формою.
В господарському процесі суд, сторони, інші учасники можуть здійснювати ті дії, які передбачені господарськими процесуальними нормами. Роль і значення процесуальної форми полягає в тому, щоби забезпечити захист існуючих прав суб'єктів господарювання та гарантувати винесення законних і обґрунтованих рішень. Господарський процес являє собою єдність процесуальних прав і обов'язків господарського суду, сторін та інших учасників процесу.
Процесуальна форма є нормативно встановленим порядком здійснення правосуддя.
Здійснення процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків повинно відбуватися згідно з порядком, встановленим господарським процесуальним законодавством.
Відповідно до частин першої та другої статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положення зазначеної норми пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1- 9 цієї частини.
Частинами першою, третьою статті 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
За змістом статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Забезпечення позову визначається, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, має тимчасовий характер і діє до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність заходу забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали у справі, Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.09.2021 накладено арешт на обладнання, відчужене за договором № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу від 14.05.2021.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу.
Тобто, такий спосіб забезпечення позову, як накладення арешту на майно у спорі про визнання недійсним договору може узгоджуватися, зокрема, з такою вимогою, як приведення до стану, що існував на момент вчинення дії (реституція), віндикація, тощо.
Оскільки позовні вимоги, заявлені в цій справі, є вимогами немайнового характеру, то такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно не є співмірним з предметом спору в цій справі.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вжиті господарським судом заходи забезпечення позову не мають правового зв'язку з предметом позовних вимог (визнання недійсним договору купівлі-продажу № 09-ВМ/21-КП від 14.05.2021), оскільки під час розгляду справи судом буде досліджуватися саме питання щодо наявності правових підстав для визнання договору недійсним.
При цьому, позивачем не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Матеріали справи не містять доказів відповідно до ст. 76-77,79 ГПК України вчинення активних дій, зокрема, будь-яких правочинів відповідачем-2 щодо відчуження майна переданого за договором купівлі-продажу від 14.05.2021, натомість у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову від 30.09.2021 відповідачем -2 наведений перелік робіт, які виконувались, а саме вкладено власні кошти (більше 400 тис грн.) у ремонт, заміну, модернізацію трансформаторних підстанцій, розподільчих пристроїв, укладено 31 господарських договорів з іншими суб'єктами господарювання про спільне використання технологічних електричних мереж, тощо.
Частинами першою, четвертою, п'ятою, одинадцятою статті 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.09.2021 року у справі №924/911/21. Водночас, скасування забезпечення позову не призведе до порушення прав позивача.
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими. Суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм процесуального права при розгляді клопотання про скасування заходів забезпечення позову судом першої інстанції судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Міжнародна Енергетична Компанія" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2021 у справі №924/911/21 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.
3. Матеріали оскарження ухвали повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "22" листопада 2021 р.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Грязнов В.В.