вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" листопада 2021 р. Справа№ 910/10675/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Добрицька В.С.
учасники справи згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної поліції України
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 (повний текст рішення складено 24.09.2021)
у справі №910/10675/21 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Національної поліції України
до Приватного акціонерного товариства "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА"
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 620 103 грн 33 коп.
Національна поліція України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 620 103 грн. 33 коп.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/10675/21 позов Національної поліції України задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА" на користь Національної поліції України пеню у розмірі 417 628 грн 44 коп., штраф у розмірі 368 402 грн 54 коп. та судовий збір у розмірі 11 790 грн 47 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що оскільки Відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо своєчасної поставки товару, позовні вимоги Національної поліції України до Приватного акціонерного товариства "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 620 103 грн 33 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення пені в розмірі 417 628 грн 44 коп. та в частині стягнення штрафу у розмірі 368 402 грн 54 коп., у зв'язку із зменшенням розміру пені за клопотанням Відповідача.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Національна поліція України подала апеляційну скаргу, в якій просить суд частково скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/10675/21 у частині відмови в задоволенні позовних вимог Національної поліції України до ПрАТ "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА" про стягнення пені у розмір 974 466,42 грн та 859605,93 грн штрафу. Ухвалити нове рішення, у відповідній частині, а саме стягнути з Приватного акціонерного товариства "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА" на користь Національної поліції України пеню у розмірі 974466,42 грн та 859605,93 грн штрафу. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА" на користь Національної поліції України сплачений судовий збір у повному розмірі за подачу позовної заяви та апеляційної скарги. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/10675/21 залишити без змін. Також скаржник просив суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/10675/21.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було зменшено розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/10675/21 за апеляційною скаргою Національної поліції України, призначено справу до розгляду на 10.11.2021.
ПрАТ "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА" подало письмовий відзив на апеляційну скаргу у якому просило суд рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. При цьому відповідач посилається на безпідставність вимог апеляційної скарги та обґрунтованість і законність оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом установлено, що 06.05.2020 між Національною поліцією України (Покупець) та Приватним акціонерним товариством "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА" (Постачальник) було укладено Договір про закупівлю форменного одягу (костюм (сорочка, брюки) № 93НП.
Згідно із умовами вказаного договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю костюми (сорочка, брюки) (код згідно з ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити указаний товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Загальна кількість товару, що підлягає поставці та ціна Договору визначається у Специфікації товару (Додаток №1 до Договору) і ростовці товару (Додаток №2 до Договору). (п.1.2 Договору).
Ціна Договору становить 21 617 621, 28 грн, у тому числі ПДВ 20% - 3602936,88 грн (п.3.1 Договору).
Згідно з п.5.1 Договору Постачальник зобов'язується здійснити поставку товару в термін до 15.07.2020 року включно, за адресою Покупця у м. Києві. У разі, якщо останній день поставки припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем поставки товару вважається перший за ним робочий день.
Відповідно до п.5.2 Договору датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками Сторін накладної.
Пунктом 9.2 Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання з Постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
При цьому, день поставки Товару поставленого Постачальником з порушенням строку передбаченого пунктом 5.1. розділу 5 цього Договору, вважається днем прострочення, за який Постачальнику нараховуються штрафні санкції згідно умов цього Договору.
Відповідно до п.10.1 Договору Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором, якщо доведуть, що таке порушення сталося унаслідок випадку або непереборної сили
Згідно з п.10.3 Договору Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
У п.10.4 Договору визначено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України постраждалій Стороні за цим Договором.
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін, реєстрації у Покупця і діє до 31.12.2020, але у будь-якому випадку - до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором. (п.12.1 Договору)
Специфікацією до Договору про закупівлю форменного одягу (костюм (сорочка, брюки) №93НП від 06.05.2020 Сторони узгодили найменування, одиниці, кількість, ціну, загальну суму 21617 621 грн 28 коп.
На виконання умов Договору про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) №93НП від 06.05.2020 відповідач поставив товар, а позивач в свою чергу прийняв указаний товар, що підтверджується видатковими накладними №ПР-0000051 від 05.08.2020 на суму 681 353 грн 40 коп., №ПР-0000056 від 17.08.2020 на суму 1 886 824 грн 80 коп., №ПР-0000082 від 23.09.2020 на суму 3 457 681 грн 32 коп., №ПР-0000084 від 05.10.2020 на суму 1 740 071 грн 76 коп., №ПР-0000088 від 12.10.2020 на суму 6 085 758 грн 72 коп., №ПР-0000089 від 12.10.2020 на суму 4 372 641 грн 60 коп., а загалом на суму у розмірі 18 224 331 грн 60 коп.
11.12.2020 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №6083/26/3-2020 від 10.12.2020 з вимогою сплатити штрафні санкції у розмірі 2620103 грн 33 коп., що підтверджується копією фіскального чеку від 11.12.2020.
Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умовам Договору здійснив поставку товару з порушенням строку, визначеного Договором у зв'язку із чим Позивач просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА" на його користь пеню у розмірі 1 392 094 грн 86 коп. та штраф у розмірі 1 228 008 грн 47 коп.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України установлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти указаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не установлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) №93НП від 06.05.2020 року відповідач поставив товар, а позивач в свою чергу прийняв указаний товар, що підтверджується видатковими накладними №ПР-0000051 від 05.08.2020 на суму 681 353 грн 40 коп., №ПР-0000056 від 17.08.2020 на суму 1 886 824 грн 80 коп., №ПР-0000082 від 23.09.2020 року на суму 3 457 681 грн 32 коп., №ПР-0000084 від 05.10.2020 на суму 1 740 071 грн 76 коп., №ПР-0000088 від 12.10.2020 на суму 6 085 758 грн 72 коп., №ПР-0000089 від 12.10.2020 на суму 4 372 641 грн 60 коп., а загалом на суму у розмірі 18 224 331 грн 60 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Згідно з п.5.1 Договору Постачальник зобов'язується здійснити поставку товару в термін до 15.07.2020 року включно, за адресою Покупця у м. Києві. У разі, якщо останній день поставки припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем поставки товару вважається перший за ним робочий день.
Відповідно до п.5.2 Договору датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками Сторін накладної.
Отже усупереч умов Договору про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) №93НП від 06.05.2020 Приватним акціонерним товариством "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА" була здійснена поставка товару на загальну суму в розмірі 18 224 331 грн 60 коп. 05.08.2020, 17.08.2020, 23.09.2020, 05.10.2020, 12.10.2020, що підтверджується відповідними видатковими накладними, а не у строк до 15.07.2020, тобто з порушенням строку, визначеного Договором.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що наявні підстави для звільнення його від відповідальності, оскільки він порушив зобов'язання з поставки товару унаслідок обставин, які від нього не залежали, а також відповідачем вчинено заходи щодо належного виконання умов договору.
Висновком про істотну зміну обставин №1703-4/497 від 02.09.2020 Київська торгово-промислова палата підтвердила настання істотної зміни обставин за Договором про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) №93НП від 06.05.2020, у зв'язку з настанням істотної зміни обставин згідно зі ст. 652 ЦК України Приватне акціонерне товариство "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА" має право вимагати перегляду та внесення змін до умов договору в частині строків постачання товару.
Відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження надсилання вказаного висновку про істотну зміну обставин №1703-4/497 від 02.09.2020 на адресу Національної поліції України, а також доказів отримання його позивачем.
Відповідно до п.10.1 Договору Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором, якщо доведуть, що таке порушення сталося унаслідок випадку або непереборної сили
Згідно з п.10.3 Договору Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
У п.10.4 Договору визначено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України постраждалій Стороні за цим Договором.
Матеріали справи не містять, а відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виникнення обставин непереборної сили відповідно до умов Договору про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) №93НП від 06.05.2020, тобто отримання відповідачем сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Торгово-промисловою палатою України. Так, висновок про істотну зміну обставин №1703-4/497 від 02.09.2020, складений Київською торгово-промисловою палатою, а не Торгово-промисловою палатою України. Крім того, указаний висновок може свідчити лише про зміну істотних обставин справи, що є підставою для внесення змін до договору відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України, чого Сторонами здійснено не було. Також строки поставки товару були визначені до 15.07.2020, проте указаний висновок датований лише 02.09.2020, тобто складений поза строками здійснення поставки.
З матеріалів справи убачається, що позивач просив стягнути з відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 16.07.2020 р. по 12.10.2020 у розмірі 1 392 094 грн 86 коп. та 7% штрафу у розмірі 1 228 008 грн 47 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір установлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.
Пунктом 9.2 Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання з Постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
При цьому, день поставки Товару поставленого Постачальником з порушенням строку передбаченого пунктом 5.1. розділу 5 цього Договору, вважається днем прострочення, за який Постачальнику нараховуються штрафні санкції згідно умов цього Договору.
Виходячи з того, що сторони умовами договору передбачили застосування у разі порушення терміну поставки продукції пені та штрафу від суми несвоєчасно поставленого товару; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема, штраф, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги Позивача є обґрунтованими, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня за загальний період прострочки з 16.07.2020 по 12.10.2020 у розмірі 1 392 094 грн 82 коп.
Також обґрунтованими є вимоги про стягнення з відповідача на підставі п.9.2 Договору штрафу у розмірі 1 228 008 грн 47 коп.
Таким чином, з Приватного акціонерного товариства "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА" на користь Національної поліції України підлягає стягненню пеня у розмірі 1 392 094 грн 82 коп. та штраф у розмірі 1 228 008 грн 47 коп.
З матеріалів справи убачається, що відповідачем до місцевого господарського суду було подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 80%.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положенням ст. 233 Господарського кодексу України установлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 №6-100цс14.
Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов'язань.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності унаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зі змісту наведених норм убачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.
В обґрунтування поданого до місцевого господарського суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 80%, відповідач зазначав, що виконував умови договору № 93 НП від 06.05.2020 та вжив можливі заходи задля якнайшвидшого виконання умов Договору, та надав позивачу замовлений товар в повному обсязі. Відповідач звернувся до Київської торгово-промислової палати із запитом про надання юридичних послуг з правової експертизи документів та видачі юридичного висновку за Договором. Під час виконання умов договору істотно змінились обставини, що вплинули на строки виконання зобов'язань відповідача. Позивачем не наведено жодних доказів негативних наслідків прострочення виконання зобов'язання Відповідачем.
Як убачається з матеріалів справи, 03.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛТЕКС" (продавець) та Приватним акціонерним товариством "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА" (покупець) було укладено Договір купівлі - продажу №03/01-2019, за умовами якого Продавець зобов'язується передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору.
14.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ФАБРІК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛТЕКС" було укладено Договір купівлі - продажу №1401/4-19, за умовами якого Продавець зобов'язується поставляти Покупцю за його заявками у власність тканину відповідної якості, а Покупець зобов'язується придбати товар та сплачувати його вартість.
Листом №1314 від 26.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛТЕКС" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ФАБРІК" про можливість виготовлення тканини синтетичної темно-синього кольору у строк по 28.04.2020 та 15.06.2020. У відповідь на який останній листом №97-в від 15.01.2020 повідомив про можливість здійснення постачання у квітні - червні 2020.
Листом №18 від 16.01.2020. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛТЕКС" підтвердило Приватному акціонерному товариству "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА" можливість виготовлення тканини відповідно до заявки №325 від 26.12.2019.
Листом №126 від 24.04.2020. Відповідач просив Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛТЕКС" підтвердити виготовлення тканини у строк до 28.04.2020, який у свою чергу листом №404 від 24.04.2020 звернувся з аналогічним листом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ФАБРІК".
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ФАБРІК" у листі №766-в від 08.05.2020 повідомило, що замовило тканину в Китаї, але через пандемію коронавірусу строки виготовлення та поставки тканини змінились та можливі в наступні терміни: до 02.07.2020 та 15.08.2020.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність існування виняткових обставин для можливості застування частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України Суд. При цьому судом враховується, що Відповідачем вживались заходи щодо своєчасного виконання умов Договору поставки про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) №93НП від 06.05.2020 у частині здійснення поставки товару. Проте, виробником тканини для виготовлення форменного одягу є юридична особа, яка знаходиться у Китаї, й в процесі виготовлення та поставки товару виникли обставини, що зумовлені епідемією коронавірусу у світі, а тому строки поставки товару з об'єктивних підстав змінились.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на всій території України з 12.03.2020 по 22.05.2020 установлено карантин.
Дію карантину, установленого цією постановою, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 №500, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 року №611 карантин продовжено до 01.10.2021.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає правомірним часткове задоволення місцевим господарським судом клопотання Приватного акціонерного товариства "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА" про зменшення розміру штрафних санкцій на 80%.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не установлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги Національної поліції України до Приватного акціонерного товариства "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 620 103 грн 33 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення пені в розмірі 417 628 грн 44 коп. та у частині стягнення штрафу в розмірі 368 402 грн 54 коп., у зв'язку із зменшенням розміру пені за клопотанням відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Національна поліція України, в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/10675/21, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/10675/21 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Національної поліції України на рішення Господарського суду м. Києва від 22.09.2021 у справі №910/10675/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 22.09.2021 у справі №910/10675/21 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Національну поліцію України.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 22.11.2021.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов