вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" листопада 2021 р. Справа № 911/811/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
секретар Місюк О.П.
за участю
представників: позивача - Цівінська Н.М.
відповідача - Мінченко Я.В.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
на рішення Господарського суду Київської області від 17.06.2021
у справі №911/811/21 (суддя - Бабкіна В.М.)
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий Стіль"
про стягнення заборгованості.
У березні 2021 року Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий Стіль" про стягнення штрафних санкцій за договором поставки №УГВ4850/30-20 від 17.04.2020 у загальному розмірі 275274,57 грн.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач, всупереч умовам зазначеного договору, не здійснив вчасну поставку товару, у зв'язку з чим до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий Стіль" підлягають 275274,57 грн штрафних санкцій, з яких: 145483,61 грн - пеня та 129790,96 грн - 7% штрафу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2021 відкрито провадження у справі №911/811/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
05.05.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий Стіль" просило зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України до 50%.
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.06.2021 у справі №911/811/21 позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий Стіль" на користь позивача 134171,14 грн пені та 129790,96 грн штрафу, в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови у стягненні пені в сумі 11312,47 грн та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права.
На переконання позивача, при розрахунку суми пені місцевий господарський суд не врахував положення п. 5.2 договору, відповідно до якого право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем). Суд першої інстанції при наявності двох дат у видаткових накладних помилково визначив датами поставки партій товару дати видаткових накладних, а не дати їх підписання покупцем, як це визначено п. 5.2 укладеного правочину. Зазначене призвело до безпідставного зменшення суми заявленої до стягнення пені.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 апеляційну скаргу у справі №911/811/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Буравльов С.І., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №911/811/21, призначено її до розгляду на 21.09.2021, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали.
До суду 11.08.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий Стіль" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити її без задоволення та ухвалити нове рішення у справі, яким позов задовольнити частково та зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій до 50%.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/4599/21 від 20.09.2021 у зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/811/21.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 апеляційну скаргу у справі №911/811/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 справу прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
У засіданні суду 21.09.2021 після надання представниками учасників справи пояснень по суті апеляційної скарги оголошено перерву до 19.10.2021, а 19.10.2021 - до 09.11.2021.
У судове засідання 09.11.2021 з'явилися представники сторін та надали додаткові пояснення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи убачається, що 17.04.2020 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий Стіль" (постачальник) укладено договір поставки №УГВ4850/30-20, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві костюми для захисту в асортименті (товар), зазначений у специфікації/-ях, що додається/ються до договору і є його невід'ємною/ими частиною/ами, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації, яка є додатком №1 до договору та його невід'ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, яким є додатком №2 до договору та його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору).
Умовами п. 3.1 договору передбачено, що його ціна вказується у специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ, а п. 3.2 договору встановлено, що загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного у специфікаціях до договору.
Відповідно до п. 5.1 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується у специфікації та графіку поставки до цього договору.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).
Згідно з п. 7.9 договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Пунктом 8.2 договору також узгоджено, що сторона, яка не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань.
Між сторонами підписано додаток №1 до договору - специфікацію №1, якою передбачено найменування товару, який постачальник зобов'язався поставити покупцю, а саме:
- костюм для захисту від нафти та нафтопродуктів (захист від сирої нафти) (тип 1) у кількості 5649 штук загальною вартістю 6705588,16 грн;
- костюм для захисту від нафти та нафтопродуктів (захист від сирої нафти) (тип 2) у кількості 36 штук загальною вартістю 116411,04 грн.
Загальна вартість товару по специфікації №1 складає до 6822000,00 грн.
Також між сторонами підписано додаток №2 до договору - графік поставки, яким встановлено, що товар поставляється в різні пункти приймання за визначеною кількістю загалом 5685 штук у строк:
- 20% - впродовж 30 календарних днів з моменту укладення договору (на кожну філію);
- 80% - впродовж 90 календарних днів з моменту укладення договору.
Отже, за умовами додатку №2 до договору поставка 20% товару здійснюється у строк до 17.05.2020, а поставка 80% товару - до 16.07.2020 включно.
На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий Стіль" було поставлено філіям Акціонерного товариства "Укргазвидобування" відповідний товар, що підтверджується наступними видатковими накладними:
- №620 від 09.09.2020 на поставку 336 комплектів товару на загальну суму 398845,44 грн (підписана покупцем 16.09.2020);
- №663 від 22.09.2020 на поставку 2 комплектів товару на загальну суму 2374,08 грн (підписана покупцем 25.09.2020);
- №664 від 22.09.2020 на поставку 83 комплектів товару на загальну суму 98524,32 грн (підписана покупцем 28.09.2020);
- №662 від 22.09.2020 на поставку 87 комплектів товару на загальну суму 103272,48 грн (підписана покупцем 29.09.2020);
- №665 від 22.09.2020 на поставку 6 комплектів товару на загальну суму 7122,24 грн (підписана покупцем 01.10.2020);
- №676 від 23.09.2020 на поставку 72 комплектів товару на загальну суму 85466,88 грн (підписана покупцем 28.09.2020);
- №677 від 23.09.2020 на поставку 22 комплектів товару на загальну суму 26114,88 грн (підписана покупцем 29.09.2020);
- №678 від 23.09.2020 на поставку 2 комплектів товару на загальну суму 2374,08 грн (підписана покупцем 01.10.2020);
- №700 від 30.09.2020 на поставку 7 комплектів товару на загальну суму 8309,28 грн (підписана покупцем 02.10.2020);
- №701 від 30.09.2020 на поставку 6 комплектів товару на загальну суму 7122,24 грн (підписана покупцем 01.10.2020);
- №702 від 30.09.2020 на поставку 330 комплектів товару на загальну суму 391723,20 грн (підписана покупцем 01.10.2020);
- №703 від 30.09.2020 на поставку 77 комплектів товару на загальну суму 91402,08 грн (підписана покупцем 07.10.2020);
№710 від 05.10.2020 на поставку 390 комплектів товару на загальну суму 462945,60 грн (підписана покупцем 20.10.2020);
- №722 від 05.10.2020 на поставку 142 комплектів товару на загальну суму 168559,68 грн (підписана покупцем 13.10.2020).
Таким чином, відповідач виконав свої зобов'язання з поставки товару за договором №УГВ4850/30-20 від 17.04.2020 несвоєчасно, чим порушив п. 5.1 договору та п. 3 специфікації до нього.
Відповідачем направлено на адресу позивача лист №-1131/1 від 15.06.2020, відповідно до якого постачальник повідомив покупця про можливі затримки у постачанні товару за договором на час дії карантину (форс-мажорних обставин) та надав інформацію щодо отримання сертифікату про форс-мажорні обставини №3200-20-0886 від 02.06.2020. Також відповідач повідомив позивача, що планує поставку товару за договором 20.08.2020.
23.07.2020 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий Стіль" надійшов лист позивача №30/309 від 22.07.2020 з проханням надати план-графік відвантаження товару на філії "Укргазвидобування" за договором.
23.07.2020 у відповідь на вказаний лист відповідачем надіслано лист №23-07/5/20, яким було надано плановий графік відвантаження товару за договором з урахуванням форс-мажорних обставин у формі додатку №1 "Плановий графік поставок за договором №УГВ4850/30-20 від 17.04.2020".
Проте, Акціонерним товариства "Укргазвидобування" направлено на адресу відповідача лист №30/361 від 17.08.2020, відповідно до якого позивач повідомив, що не погоджує вказаний додаток.
У подальшому позивачем направлено на адресу відповідача претензію №30.1-022-5643 від 21.12.2020 з вимогою сплатити 275274,57 грн штрафу і пені, нарахованих у зв'язку з порушенням умов договору щодо строку поставки товару.
Оскільки нараховані покупцем постачальникові штрафні санкції у зв'язку з несвоєчасною поставкою товару сплачені останнім не були, вказане призвело до звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення пені і штрафу, нарахованих за періоди прострочення поставки товару.
Відповідач, у свою чергу, заперечував щодо задоволення позову у заявленому розмірі та вказав на те, що 02.06.2020 Торгово-промисловою палатою України було видано сертифікат №3200-20-0886, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов'язку (зобов'язання), а саме - поставки костюмів для захисту від загальних виробничих забруднень і механічних впливів; костюмів для захисту від загальних виробничих забруднень і механічних впливів з антистатичними властивостями; костюмів для захисту від загальних виробничих забруднень з вогнетривких матеріалів з антистатичними властивостями, у термін: 20% товару до 18.05.2020, 80% товару до 17.07.2020, за договором поставки №УГВ4850/30-20 від 17.04.2020. Також, відповідачем здійснено контррозрахунок штрафних санкцій, нарахованих з урахуванням сертифікату Торгово-промислової палати України, та згідно з додатком №1/1 "Плановий графік поставок" до договору.
Також у поданому відзиві відповідач просив суд у разі задоволення позовних вимог зменшити заявлений розмір неустойки до 50%.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив факт порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань в частині своєчасної поставки товару. Однак, судом встановлено, що розрахунок пені здійснено позивачем невірно, оскільки прострочення відповідача починається з 17.07.2020, а не з 16.07.2021, як зазначено у розрахунку. Також позивач допустив помилки у визначенні кількості днів прострочення, вказуючи за один період різну кількість днів.
Згідно з арифметичним розрахунком, який зроблено місцевим господарським судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 134171,14 грн.
Проте, колегія суддів не погоджується з наведеним вище висновком місцевого господарського суду з приводу відмови у задоволенні позову щодо стягнення пені в сумі 11312,47 грн та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3 та 5 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтями 525 та 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, поставка товару за специфікацією здійснена відповідачем з порушенням погоджених сторонами строків.
При цьому, судом правомірно відхилено посилання відповідача на сертифікат Торгово-промислової палати України №3200-20-0886 від 02.06.2020, яким було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов'язку (зобов'язання) за договором поставки №УГВ4850/30-20 від 17.04.2020.
Убачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий Стіль" не було дотримано порядку, передбаченого п. 8.2 договору, яким сторони погодили, що сторона, яка не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань.
Проте, відповідачем було отримано сертифікат Торгово-промислової палати України №3200-20-0886 від 02.06.2020, і лише 15.06.2020 останній надіслав на адресу позивача лист-повідомлення №131/2, відповідно до якого було повідомлено про можливі затримки у постачанні товарів на час дії карантину (форс-мажорних обставин). При цьому, вказаним сертифікатом засвідчено виникнення форс-мажорних обставин з 22.04.2020.
З огляду на викладене, відповідачем не було дотримано строку, передбаченого договором, щодо повідомлення позивача про обставини непереборної сили. Наведене має наслідком втрату відповідачем права посилатися на дії обставин непереборної сили як на причину невиконання зобов'язання.
Щодо посилання відповідача на погодження з позивачем змін до договору у вигляді планового графіку відвантаження товару за договором №УГВ4850/30-20 від 17.04.2020 у формі додатку №1 "Плановий графік поставок за договором №УГВ4850/30-20 від 17.04.2020", яким було встановлено граничний строк для поставки товару до 31.08.2020, судом зазначено наступне.
Відповідно до ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, або в разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Разом з цим, як убачається з матеріалів справи, жодних додаткових угод до договору про зміну строків поставки товару між сторонами не укладалося, а надане листування сторін не є належним доказом внесення змін до договору у передбаченому законодавством порядку, у зв'язку з чим посилання відповідача на дані обставини є необґрунтованими.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Відповідно до п. 7.9 договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Як правомірно встановлено місцевим господарським судом, оскільки відповідач здійснив поставку товару за видатковими накладними з прострочення понад тридцять днів, до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий Стіль" підлягає штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду з приводу того, що здійснений позивачем розрахунок штрафу є обґрунтованим та арифметично вірним, а вимоги позивача про стягнення з відповідача 129790,96 грн штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Натомість, колегія суддів вважає безпідставними висновки Господарського суду Київської області з приводу відмови у задоволенні позову щодо стягнення пені в сумі 11312,47 грн та вважає за необхідне зазначити наступне.
На переконання апеляційного суду при розрахунку суми пені місцевий господарський суд не врахував положення п. 5.2 договору, відповідно до якого право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).
Натомість, суд першої інстанції при наявності двох дат у видаткових накладних помилково визначив датами поставки партій товару дати видаткових накладних, а не дати їх підписання покупцем, як це визначено п. 5.2 укладеного правочину. Зазначене призвело до безпідставного зменшення суми заявленої до стягнення пені.
Тому, колегія суддів вважає за необхідне навести власний розрахунок заявленої до стягнення пені, який відповідає вищевикладеним обставинам справи, а також здійсненому розрахунку позивача:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення
398845.4417.07.2020 - 15.09.2020610.1 %24329.57
2374.0817.07.2020 - 24.09.2020700.1 %166.19
98524.3217.07.2020 - 27.09.2020730.1 %7192.28
103272.4817.07.2020 - 28.09.2020740.1 %7642.16
7122.2417.07.2020 - 30.09.2020760.1 %541.29
85466.8817.07.2020 - 27.09.2020730.1 %6239.08
26114.8817.07.2020 - 28.09.2020740.1 %1932.50
2374.0817.07.2020 - 30.09.2020760.1 %180.43
8309.2817.07.2020 - 01.10.2020770.1 %639.81
7122.2417.07.2020 - 30.09.2020760.1 %541.29
391723.2017.07.2020 - 30.09.2020760.1 %29770.96
91402.0817.07.2020 - 06.10.2020820.1 %7494.97
462945.6017.07.2020 - 19.10.2020950.1 %43979.83
168559.6817.07.2020 - 12.10.2020880.1 %14833.25
Отже, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 145483,61 грн, тобто у розмірі, визначеному позивачем при зверненні з позовом.
З огляду на викладене, здійснений перерахунок пені судом першої інстанції не відповідає обставинам справи та умовам договору поставки. Тому, позовні вимоги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в частині стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі.
Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для зменшення заявлених до стягнення штрафних санкцій відповідно до ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положеннями ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зі змісту наведених норм убачається, що при вирішенні питання про зменшення неустойки (штрафу), суд повинен встановити співрозмірність неустойки невиконаному зобов'язанню відповідачем та врахувати інтереси обох сторін.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Цивільні та господарські відносини ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Отже зменшення розміру заявлених позивачем штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (штрафних санкцій).
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №924/709/17, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
При цьому, обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Натомість, заявляючи як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, відповідач лише посилається на належне виконання зобов'язань за договором, а також впровадження на території України карантину, що позбавило його у повній мірі здійснювати свою діяльність та спричинило фінансові труднощі.
Проте, на підтвердження наявності підстав для зменшення штрафних санкцій відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів і не доведено винятковості обставин.
На переконання апеляційного суду, розмір пені та штрафу не є надмірно значними порівняно з сумою несвоєчасно виконаного зобов'язання з поставки товару, а ступінь виконання зобов'язання боржником не дає підстав вважати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий Стіль" належним чином виконувало умови договору.
Щодо посилань відповідача на тяжке матеріальне становище внаслідок впровадження карантину, знову ж таки, вказані твердження не підтверджені жодними доказами. При цьому, в умовах карантинних обмежень перебуває не лише відповідач, а і Акціонерне товариство "Укргазвидобування".
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку стосовно того, що оскільки судом апеляційної інстанції встановлено факт неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, при розрахунку місцевим господарським судом суми пені, рішення Господарського суду Київської області від 17.06.2021 у справі №911/811/21 підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий Стіль" на користь позивача 145483,61 грн пені та 129790,96 грн штрафу у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки №УГВ4850/30-20 від 17.04.2020.
За вказаних обставин апеляційна скарга Акціонерного товариства "Укргазвидобування" підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 17.06.2021 у справі №911/811/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
3. Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:
« 1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий Стіль" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Ломоносова, будинок 42, ідентифікаційний код 38144198) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, ідентифікаційний код 30019775) 145483 (сто сорок п'ять тисяч чотириста вісімдесят три),61 грн пені, 129790 (сто двадцять дев'ять тисяч сімсот дев'яносто),96 грн штрафу та 4129 (чотири тисячі сто двадцять дев'ять),12 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.»
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий Стіль" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Ломоносова, будинок 42, ідентифікаційний код 38144198) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, ідентифікаційний код 30019775) 3405 (три тисячі чотириста п'ять),00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 22.11.2021.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.І. Буравльов
В.В.Андрієнко