вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" жовтня 2021 р. Справа№ 910/17717/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Шапрана В.В.
Шаптали Є.Ю.
За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.
представників сторін:
від позивача: Худзій Д.М. - адвокат;
від відповідача: Грищенко О.В. - самопредставництво;
від третьої особи: не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвеллі Україна"
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021
у справі № 910/17717/20 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвеллі Україна"
до Державної податкової служби України
третя особа. яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України
про стягнення 6293326, 45 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі №910/17717/20 у позові відмовлено повністю.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:
- матеріали справи не містять доказів того, що коефіцієнт пропорційності для інших товаровиробників у спірний період 2017 року дорівнював 1, або був більше 1, як стверджує позивач. При цьому, за відсутності відповідних первинних доказів, суд не може визнати вказану обставину на підставі частини 10 статті 81 ГПК України встановленою;
- предметом спору у цій справі є стягнення з Державного бюджету України на користь позивача майнової шкоди (збитків), завданої бездіяльністю відповідача, яка полягає в протиправному невключені позивача до Реєстру отримувачів бюджетної дотації за жовтень 2017 року, внаслідок якої позивач втратив можливість отримати від держави цю бюджетну дотацію;
- позивач, який має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинен довести, що гарантовано отримав би відповідну вигоду у разі, якщо б його право не було порушено іншою особою. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином;
- бюджетна дотація це безоплатна і безповоротна фінансова допомога держави, кошти, які виділяються з бюджету іншим бюджетам чи суб'єктам. Тобто, бюджетна дотація носить необов'язковий, але можливий характер. Здійснення господарської діяльності не може залежить виключно від отримання бюджетних дотацій;
- збитками же є невідворотні витрати тобто такі, яких не можна б було уникнути за будь-яких обставин. Оскільки дотація не є обов'язковим видом фінансування господарської діяльності, то втрати від її неодержання не можуть вважатися невідворотними. А тому, не отримана сума бюджетної дотації не може вважатися, у розумінні статті 22 ЦК України, статей 224, 225 ГК України, упущеною вигодою позивача;
- позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди. Тому в позові слід відмовити;
- оскільки позивач не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується (пункт 49 постанови Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №916/1740/18);
- інші доводи сторін, наведені у наданих суду заявах по суті справи, усних та письмових поясненнях, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні спору не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі №910/17717/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що:
- якщо втрати від неодержання дотації не можуть вважатися невідворотними, а відтак можуть вважатися відворотними витратами, тобто витратами, яким можна запобігти. При цьому суд першої інстанції не наводить способу, яким чином можливо було запобігти таким втратам.
- враховуючи, що Мінагрополітики виділило кошти на дотацію за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», які спрямовуються за напрямом «Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції», а позивач відповідав усім критеріям отримувача дотації, то дотація за жовтень 2017 року є обов'язковим для держави видом фінансування господарської діяльності позивача за жовтень 2017 року. Таким чином, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду;
- бюджетна дотація - це дохід підприємства. Неотримання дотації є неотриманням доходу, тобто упущенням економічної вигоди, тобто є збитками. Отже, розмір дотації, яку особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено, є збитками (упущеною вигодою);
- казначейство здійснило перерахунок коштів жовтня 2017 року в період з 5 по 15 грудня 2017 року, а саме 13 грудня 2017 року, в момент цього перерахування позивач зазнав збитків і запобігти цим збиткам з моменту перерахування дотації позивач вже жодним чином не мав можливості. Таким чином, позивач не мав змоги/часу вчинити будь-які дії для запобігання виникненню збитків;
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 у складі колегії суддів : головуючий суддя - Пашкіна С.А., судді: Шаптала Є.Ю., Демидова А.М., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвеллі Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 910/17717/20 та призначено до розгляду на 21.10.2021.
20.09.2021 від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвеллі Україна" без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 910/17717/20 без змін.
Розпорядженням від 20.10.2021 у зв'язку з виходом судді Ходаківської І.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустку 21.10.2021, у справі № 910/17717/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 910/17717/20 визначено колегію суддів у складі: Пашкіна С.А. (головуючий), судді: Шаптала Є.Ю., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Шапрана В.В., Шаптали Є.Ю., прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвеллі Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 910/17717/20.
В судове засідання 21.10.2021 представник третьої особи не з'явився, проте належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується витягом з сайту Укрпошти.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача судовою колегією встановлено.
Як вбачається із матеріалів справи, при розгляді адміністративної справи № 809/891/18 судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що:
- ТОВ «Даноша» (у подальшому згідно із протоколом №129 від 15.03.2018 загальних зборів учасників цього товариство змінило назву на ТОВ «Ґудвеллі Україна») з 19.05.2003 взяте на облік Львівським управлінням офісу великих платників податків ДФС;
- 24.03.2017 ТОВ «Даноша» було включене до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, а датою набуття статусу отримувача бюджетної дотації є 01.02.2017 відповідно до заяви від 21.03.2017;
- за період з 01.02.2017 до 01.09.2017 ТОВ «Даноша» отримало 65997226,18 грн. бюджетної дотації;
- 17.11.2017 ТОВ «Даноша» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2017 року, відповідно до якої задекларувало 7478230 грн. податку на додану вартість, питома вага сільськогосподарської продукції за операціями, визначеними частиною 3 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», складає 79,76%;
- 28.11.2017 ТОВ «Даноша» за платіжним дорученням №25164 від 28.11.2017 перерахувало на казначейський рахунок платника ПДВ кошти в сумі 9000000 грн.;
- 30.11.2017 ТОВ «Даноша» подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2017 року, згідно з яким донарахувало податок на додану вартість в сумі 132500 грн. та штраф в сумі 3% - 3975 грн.;
- 29.11.2017 до подання уточнюючого розрахунку було сплачено штраф у сумі 3975 грн., про що свідчить платіжне доручення №25427;
- за даними системи електронного адміністрування податку на додану вартість залишок коштів на ПДВ-рахунку ТОВ «Даноша» станом на 01.12.2017 складав 9370083,08 грн.;
- однак, ТОВ «Даноша» не було включено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації за жовтень 2017 року, оскільки, як зазначило ДФС України, воно станом на 01.12.2017 мало податковий борг з податку на додану вартість у сумі 132500 грн., за рахунок несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання з ПДВ згідно з уточнюючим розрахунком від 30.11.2017;
- позивач вважаючи протиправною бездіяльність ДФС України щодо не включення ТОВ «Даноша» до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, 24.05.2018 звернувся з позовом до адміністративного суду.
Зазначені обставини встановлені в рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у адміністративній справі № 809/891/18, що набрали законної сили, а тому відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України не доказуються при розгляді цієї справи господарським судом, у якій беруть участь ті самі особи.
Вищевказаним рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 у справі № 809/891/18 позов ТОВ «Ґудвеллі Україна» задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не включення ТОВ «Даноша» в Реєстр отримувачів бюджетної дотації за жовтень 2017 року та зобов'язано Державну фіскальну службу України включити ТОВ «Ґудвеллі Україна» в Реєстр отримувачів бюджетної дотації за жовтень 2017 року.
Суди першої та апеляційної інстанції ухвалюючи рішення в адміністративній справі № 809/891/18 виходили з того, що ТОВ «Даноша» згідно з вимогами податкового законодавства України вважалося таким, що не мало податкового боргу станом на 01.12.2017. Державна фіскальна служба України мала змогу перевірити цю інформацію та направити до Державної казначейської служби України та Мінагрополітики Реєстр, в якому зазначити відповідну інформацію щодо позивача, однак вказаних дій не вчинила.
Відтак, на думку судів, бездіяльність відповідача щодо не включення ТОВ «Даноша» в Реєстр отримувачів бюджетної дотації за жовтень 2017 року є протиправною, чим порушено гарантоване статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» право позивача на отримання суми бюджетної дотації за жовтень 2017 року. Порушене право ТОВ «Ґудвеллі Україна» на отримання бюджетної дотації за жовтень 2017 може бути відновлено шляхом зобов'язання ДФС України включити ТОВ «Ґудвеллі Україна» в Реєстр отримувачів бюджетної дотації за жовтень 2017 року.
Відповідач зазначав, що ним було виконано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 у справі №809/891/18, включено ТОВ «Ґудвеллі Україна» у реєстр отримувачів бюджетної дотацій за жовтень 2017 року та направлено до Державної казначейської служби України і Міністерства аграрної політики та продовольства України реєстр із інформацією про ТОВ «Ґудвеллі Україна» як отримувача бюджетної дотації.
Так, як слідує із листа відповідача від 01.10.2020 №10848/5/99-00-04-01-0105 адресованого Казначейству, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а також Міністерству аграрної політики та продовольства України, ДПС України на виконання, зокрема, вищевказаного рішення адміністративного суду направило на паперовому носії зазначеним адресатам Реєстр отримувачів бюджетної дотації (додаток до листа) по підприємствам за рішенням суду.
Як вбачається з додатку до вказаного листа, на виконання рішення суду у справі №809/891/18 для додаткового включення ТОВ «Ґудвеллі Україна» до реєстру отримувачів бюджетної дотації за жовтень 2017 року було зазначено позивача із сумою бюджетної дотації, яка підлягає перерахуванню отримувачу з урахуванням уточнень минулих податкових звітних періодів, у розмірі 3116237,70 грн.
При цьому, як слідує із цього додатку та пояснень відповідача, при визначенні цієї суми бюджетної дотації за жовтень 2017 року ним був взятий для розрахунку коефіцієнт пропорційності за напрямками КВЕД у розмірі 0,52.
Відповідно до пункту 16-1 статті 16 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі - Закон №1877) сільськогосподарський товаровиробник, основною діяльністю якого є постачання сільськогосподарських товарів, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, причому питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (далі - сільськогосподарський товаровиробник), який здійснює види діяльності, визначені пунктом 16-1.3 цієї статті, має право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі - бюджетна дотація) після його внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільгосптоваровиробників (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 року № 77) у 2017 році головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми було Мінагрополітики.
Механізм розподілу коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», які спрямовуються за напрямом «Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції» (далі - бюджетна дотація), у 2017 році визначав Порядок №83 (далі у редакції, що діяла у 2017 році).
Пунктом 2 Порядку № 83 передбачалось, що право на отримання бюджетної дотації мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, основною діяльністю яких є постачання сільськогосподарських товарів (у визначенні пункту 2.15 статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»), вироблених ними на власних або орендованих основних засобах, за умови, що питома вага вартості таких сільськогосподарських товарів становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених ними протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, та які на кінець звітного періоду (місяця), за який проводиться бюджетна дотація, в установленому порядку включені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, сформованого ДПС (далі - товаровиробники).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 83 бюджетна дотація виплачується товаровиробникам щомісяця з урахуванням вартості реалізованої продукції та вимог пункту 4 цього Порядку пропорційно частці сплаченої до бюджету суми податку на додану вартість за визначеними видами діяльності в загальній сумі сплати податку на додану вартість за умови, що такі товаровиробники не мають податкового боргу з податку на додану вартість на наступний день після граничного строку сплати такого податку за звітний період, за який надається бюджетна дотація.
Для проведення розрахунків з товаровиробниками Мінагрополітики відкриває в Казначействі небюджетний рахунок за балансовим рахунком групи рахунків 375 «Інші спеціальні рахунки» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - небюджетний рахунок) та доводить до відома ДФС інформацію про його реквізити і помісячний розподіл бюджетних асигнувань за напрямом «Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції» (пункт 6 Порядку № 83).
Казначейство забезпечує відкриття планових асигнувань державного бюджету за програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції» у перший робочий день місяця (пункт 7 Порядку № 83).
На другий день після відкриття планових асигнувань Казначейство перераховує з бюджетних рахунків Мінагрополітики суму, на яку відкрито асигнування за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції», на відкритий небюджетний рахунок Мінагрополітики та повідомляє ДФС про суму перерахованих коштів та залишку коштів на небюджетному рахунку попереднього періоду (пункт 8 Порядку № 83).
На підставі повідомлення Казначейства про суму перерахованих коштів ДФС визначає щомісяця протягом трьох робочих днів після граничного строку сплати податку на додану вартість відповідно до Реєстру та поданої податкової звітності з податку на додану вартість суму коштів для кожного отримувача із застосуванням коефіцієнтів пропорційності та таблиці відповідності кодів видів економічної діяльності згідно з КВЕД, визначених у статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», кодам товарів згідно з УКТЗЕД, наведеної у додатку (пункт 9 Порядку № 83).
Як пояснив представник позивача в суді першої інстанції, останній займається свинарством та належить до категорії інших товаровиробників (які не займаються птахівництвом).
Відповідно до підпункту 2 пункту 10 Порядку № 83 коефіцієнти пропорційності за напрямами, передбаченими пунктом 4 цього Порядку, розраховуються ДФС з точністю до чотирьох знаків після коми для інших товаровиробників за формулою:
Кі = СБДі / ПДВ,
де Кі - коефіцієнт пропорційності для інших товаровиробників;
СБДі - сума коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію іншим товаровиробникам на відповідний місяць;
ПДВ - частка сплаченої до бюджету суми податку на додану вартість за операціями, визначеними в пункті 16-1.3 статті 16-1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України» (крім КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80), у загальній сумі сплати податку на додану вартість за відповідний місяць.
При цьому, якщо Кі > 1, то застосовується Кі = 1.
Для визначення коефіцієнтів пропорційності суми коштів, які щомісяця спрямовуються на бюджетну дотацію, за напрямами, передбаченими пунктом 4 цього Порядку, для інших товаровиробників визначаються таким чином:
- якщо сума сплаченого податку на додану вартість іншими товаровиробниками за результатами звітного (податкового) періоду більша або дорівнює різниці між сумою виділених на зазначений період асигнувань на бюджетну дотацію (з урахуванням залишку асигнувань попереднього місяця) та сумою коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію для товаровиробників, які займаються птахівництвом, то сума коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію іншим товаровиробникам, дорівнює різниці між сумою виділених асигнувань на бюджетну дотацію та сумою коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію для товаровиробників, які займаються птахівництвом;
- якщо сума сплаченого податку на додану вартість іншими товаровиробниками за результатами звітного (податкового) періоду менша різниці між сумою виділених на зазначений період асигнувань на бюджетну дотацію (з урахуванням залишку асигнувань попереднього місяця) та сумою коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію для товаровиробників, які займаються птахівництвом, то сума коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію іншим товаровиробникам, дорівнює сумі сплаченого податку на додану вартість такими товаровиробниками, а залишок коштів переходить на наступний місяць для виплати бюджетної дотації (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 83).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів того, що коефіцієнт пропорційності для інших товаровиробників у спірний період 2017 року дорівнював 1, або був більше 1, як стверджує позивач.
При цьому, за відсутності відповідних первинних доказів, суд першої інстанції не міг визнати вказану обставину на підставі частини 10 статті 81 ГПК України встановленою.
Згідно із пунктом 12 Порядку № 83 ДФС (ДПС України) надсилає до Казначейства та Мінагрополітики Реєстр, в якому зазначається інформація про отримувача бюджетної дотації, його податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, сума бюджетної дотації, яка підлягає перерахуванню отримувачу, реквізити рахунка такого отримувача, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронний цифровий підпис».
У відповідному звітному періоді ДФС надсилає Казначейству один Реєстр, в якому сума бюджетної дотації визначена одночасно щодо всіх отримувачів бюджетної дотації.
На підставі отриманого від ДФС (ДПС України) Реєстру Казначейство в автоматичному режимі перераховує відповідним отримувачам суми бюджетної дотації з небюджетного рахунка Мінагрополітики (пункт 13 Порядку № 83).
Як встановлено судом першої інстанції, ні сторонами, ні Казначейством не оспорюється факт того, що у 2017 році всі виділені Мінагрополітики кошти на бюджетну дотацію з бюджетної програми 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» податковим органом були розподілені та Казначейством у автоматичному порядку перераховані відповідним підприємствам товаровиробникам.
Судом першої інстанції вірно враховано, що після виплати бюджетної дотації за жовтень 2017 року, Міністерство аграрної політики та продовольства України листом від 26.03.2018 № 37-21-7/9824 (вх. ДФС № 22121/5 від 24.05.2018) повідомлено ДФС, про відсутність підстав для здійснення заходів щодо відкриття планових асигнувань за бюджетною програмою 280180 «Фінансова підтримка сільгоспвиробників» за результатами діяльності сільськогосподарських товаровиробників, зважаючи що Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» не передбачено видатків Мінагрополітики на виплату бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції.
Таким чином, позивач не має можливості отримати від держави бюджетну дотацію за жовтень 2017 року.
На думку позивача, він може отримати бюджетну дотацію за жовтень 2017 року лише в рахунок відшкодування із держави шкоди, яка полягає в не отриманій сумі доходу (упущеної вигоди) у розмірі цієї дотації.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, предметом спору у цій справі є стягнення з Державного бюджету України на користь позивача майнової шкоди (збитків), завданої бездіяльністю відповідача, яка полягає в протиправному невключені позивача до Реєстру отримувачів бюджетної дотації за жовтень 2017 року, внаслідок якої позивач втратив можливість отримати від держави цю бюджетну дотацію.
За загальними положеннями, наведеними у статті 1166 ЦК, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частини 1 статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, ці норми не заперечують обов'язкової наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у виді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди (й обґрунтування її розміру) та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17.
Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (стаття 225 ГК України).
Позивач, який має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинен довести, що гарантовано отримав би відповідну вигоду у разі, якщо б його право не було порушено іншою особою. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.
Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.
Відповідно до частин 2, 3 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (частина 1 статті 42 ГК України).
Згідно з частиною 1 статті 142 ГК України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.
При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення (постанови Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі № 923/2075/15, від 09.12.2014 у справі № 5023/4983/12).
Частиною 1 статті 16 ГК України передбачено, що держава може надавати дотації суб'єктам господарювання: на підтримку виробництва життєво важливих продуктів харчування, на виробництво життєво важливих лікарських препаратів та засобів реабілітації осіб з інвалідністю, на імпортні закупівлі окремих товарів, послуги транспорту, що забезпечують соціально важливі перевезення, а також суб'єктам господарювання, що опинилися у критичній соціально-економічній або екологічній ситуації, з метою фінансування капітальних вкладень на рівні, необхідному для підтримання їх діяльності, на цілі технічного розвитку, що дають значний економічний ефект, а також в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, державні дотації це тільки допомога держави для підтримання певних видів господарської діяльності чи суб'єктів господарювання, які опинилися у певних ситуаціях, у випадках, передбачених законом.
Бюджетна дотація це безоплатна і безповоротна фінансова допомога держави, кошти, які виділяються з бюджету іншим бюджетам чи суб'єктам.
Тобто, бюджетна дотація носить необов'язковий, але можливий характер. Здійснення господарської діяльності не може залежити виключно від отримання бюджетних дотацій.
Збитками же є невідворотні витрати тобто такі, яких не можна б було уникнути за будь-яких обставин.
Оскільки дотація не є обов'язковим видом фінансування господарської діяльності, то втрати від її неодержання не можуть вважатися невідворотними.
А тому, неотримана сума бюджетної дотації не може вважатися, у розумінні статті 22 ЦК України, статей 224, 225 ГК України, упущеною вигодою позивача.
Виходячи із викладеного, позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.
Тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволені позовних вимог.
Доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести фактичне вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів.
Реєстр отримувачів бюджетної дотації у 2017 році формувався один раз на місяць, після відкриття планових асигнувань державного бюджету на виплату бюджетної дотації за звітній місяць. Зазначене унеможливлює перерахунок виплачених коштів за жовтень 2017 року після їх розподілу згідно з чинним законодавством між сільськогосподарськими товаровиробниками.
Позивач зазначав, що з метою недопущення виникнення збитків позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не включення ТОВ «Даноша» в Реєстр отримувачів бюджетної дотації за жовтень 2017 року та зобов'язання Державної фіскальної служби України включити ТОВ «Ґудвеллі Україна» в Реєстр отримувачів бюджетної дотації за жовтень 2017 року.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції, такий позов було подано вже у 2018 році, коли вся сума бюджетної дотації, виділена за жовтень 2017 року, була розподілена між іншими підприємствами товаровиробниками.
Заяву до ДФС України про включення ТОВ «Ґудвеллі Україна» до реєстру отримувачів бюджетної дотації за жовтень 2017 року було подано позивачем вже у 2019 році (заява №379 від 27.03.2019, копія міститься у матеріалах справи). Оскільки позивач не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується (пункт 49 постанови Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №916/1740/18).
Відповідно до приписів ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 30.06.2021 у справі № 910/17717/20 не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвеллі Україна" залишити без задоволення .
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі №910/17717/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/17717/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді В.В. Шапран
Є.Ю. Шаптала