Справа 524/6738/21
Провадження № 2-а/524/109/21
03 листопада 2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, інспектора взводу №2 роти №1 Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції Дігтяр Анжели Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Батальйон патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №116930 від 11.07.2021 та закриття провадження по справі, ухвалив таке рішення.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 11.07.2021 відносно нього була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №116930 за ч. 1 ст.182 КУпАП за те, що він гучно слухав музику на прибудинковій території, при цьому шум проникав до жителів б. АДРЕСА_1 де допускати це заборонено з 22:00 до 08:00, чим порушив вимоги ст.24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». З постановою він не згоден та вважає, що вона має бути скасована, оскільки інспектором не було вжито всіх заходів для всебічного та повного з'ясування обстави справи, внаслідок чого не встановлено наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 182 КУпАП. Вважає, що оскаржувана постанова містить лише посилання на ст.24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» яка є загальною та не визначає, який конкретно нормативно-правовий акт було порушено і чи було допущено порушення санітарних норм допустимих рівнів шуму та доказів такого порушення. Вказав, що відповідачами не було надано жодного належного та допустимого доказу, який би вказував на доведеність виявленого з боку ОСОБА_1 порушення в частині перевищення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.
Відповідач інспектор взводу №2 роти №1 Батальйон патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції Дігтяр А.С. проти задоволення позову заперечувала, надавши суду відзив по справі. Вважала оскаржувану постанову правомірною. Звертала увагу на те, що рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було прийнято в тому числі на підставі заяви-повідомлення, яке надійшло на лінію «102». Вказала, що прибувши за викликом, на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 було виявлено людей, які слухали музику. Останніх було попереджено про необхідність додержуватись тиші в нічний час, однак музика була знову увімкнена. На місці розгляду справи про адміністративне правопорушення було встановлено особу, якій належить мобільний телефон. Позивачу було повідомлено спеціальне звання, посаду та прізвище інспектора, також повідомлено про адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму. Позивачу було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядок і строки оскарження постанови та сплати штрафу.
ГУНП в Полтавській області відзив суду не надіслало.
Представник Батальйон патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП проти задоволення позову заперечував, про що надав суду відповідні пояснення. Вказав, що зважаючи на те, що позивач в АДРЕСА_1 гучно слухав музику на прибудинковій території за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.182 КУпАП, інспектор не порушила процедуру розгляду справи, діяла в межах наданих законом повноважень.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
11.07.2021 інспектором взводу №2 роти №1 Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції Дігтяр Анжелою Сергіївною була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №116930, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.182 КУпАП.
В постанові зазначено, що 11.07.2021 о 02:45 в м.Кременчуці по вул. Героїв Крут, 17, ОСОБА_1 гучно слухав музику на прибудинковій території, при цьому шум проникав до жителів б. АДРЕСА_1 де допускати це заборонено з 22:00 до 08:00, чим порушив вимоги ст.24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст.24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані: здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами; забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами; вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти): 1) жилих будинків і прибудинкових територіях; 2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури; 3) готелів і гуртожитків; 4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; 5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків. Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби. У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об'єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно із ч.ч.1, 7 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, ст.182 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.
Законом, який регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні є Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Суд не може в повному обсязі погодитись із доводами позивача про те, що ст.24 наведеного вище закону є бланкетною. Так, в ч. 3 ст.24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визначено, що у нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об'єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
Тобто, вказана норма встановлює пряму заборону щодо використання із двадцять другої до восьмої години на захищених об'єктах, якими в тому числі є і прибудинкові території, звуковідтворювальної апаратури.
Так, згідно із оскаржуваною постановою ОСОБА_1 о 02:45 в АДРЕСА_1 гучно слухав музику.
На переконання суду, оскаржувана постанова містить виклад обставин та положення законодавства, яке, на думку інспектора, позивач порушив.
На підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення відповідачем, інспектором взводу №2 роти №1 Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції Дігтяр А.С., надано суду електронний рапорт, за змістом якого від ОСОБА_2 на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що о 02:08 за адресою: АДРЕСА_1 , невідомі особи гучно себе поводять та голосно слухають музику. Також, інспектором долучено диск із відеозаписами, здійсненими нагрудними камерами інспекторів, який є належним доказом, з огляду на те, що технічний засіб було внесено до оскаржуваної постанови.
Так, на відеозаписі зафіксовано факт прослуховування музики за допомогою мобільного телефону в нічний час. Також, на відеозаписі зафіксовано пояснення позивача про те, що мобільний телефон на якому прослуховувалась музика, належить йому.
Отже, надані відповідачем докази, на думку суду, підтверджують те, що 11.07.2021 позивач, перебуваючи на прибудинковій території, в нічний час користувався звуковідтворювальною апаратурою(мобільним телефоном з метою відтворення музики), що заборонено ст.24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Суд враховує посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, висловлену по справі №650/1061/16-а(адміністративне провадження №К/9901/16322/18). Разом із тим, суд відзначає, що обставини, встановлені під час розгляду судами справи №650/1061/16-а не є аналогічними даній справі, оскільки в справі №650/1061/16-а позивача було притягнено до відповідальності як власника кафе-бару за користування звуковідтворювальною апаратурою в закритому приміщенні.
Враховуючи наведені обставини, наявність доказів, які підтверджують факт порушення вимог ст.24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», що свідчить про вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.182 КУпАП, суд вважає, що інспектором було доведено правомірність прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачем не оскаржувалась, а тому судом не досліджувалась.
Крім того, суд відзначає, що в даній справі Головне управління Національної поліції в Полтавській області не є належним відповідачем оскільки оскаржувана постанова була прийнята інспектором Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук, який є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції, а не Головного управління Національної поліції в Полтавській області.
З огляду на викладене, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, інспектора взводу №2 роти №1 Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції Дігтяр Анжели Сергіївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ