Справа № 524/2555/17
Провадження № 4-с/524/50/21
15 листопада 2021 року м. Кременчук
Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Погрібняк О. М., секретар судового засідання Марійчук Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці скаргу ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про закінчення виконавчого провадження,
встановив:
До Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про закінчення виконавчого провадження №59522616 з примусового виконання виконавчого листа №524/2555/17 від 05.02.2018, виданого Автозаводським районним судом міста Кременчука про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , 1956 року народження, ОСОБА_3 , 1955 року народження, на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором №720/1Ф-627 від 30.05.2008 в сумі 31243,82 долари США, стягнення з ОСОБА_3 , на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судові витрати у розмірі 6354,75 грн.
Скарга мотивована тим, що ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука 13.10.2020 у справі №524/2555/17 у виконавчому провадженні №59522616 від 11.07.2019 замінено стягувача з ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступниками якого є АТ «Альфа-Банк» , а в подальшому ТОВ «ФК «Карточка Плюс», на ОСОБА_1
11.10.2021 заявником отримано відповідь від приватного виконавця, що виконавче провадження №59522616 завершено у зв'язку із смертю боржника ОСОБА_3 .. Вважає дії приватного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження передчасними, оскільки у померлого боржника є спадкоємці, а тому просить суд поновити строк звернення до суду із даною скаргою та скасувати постанову приватного виконавця Скрипника В.Л. про закінчення виконавчого провадження №59522616 від 11.02.2021.
Заявник у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд скарги без його участі, просив її задовольнити.
15.11.2021 від приватного виконавця Скрипника В.Л. до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, просив прийняти рішення на розсуд суду.
Вирішуючи питання щодо поновлення скаржнику ОСОБА_1 строку для звернення із скаргою на постанову приватного виконавця Скрипника В.Л. про закриття виконавчого провадження №59522616, суд враховує вимоги ст.ст. 127, 449 ЦПК України, а також обставини зазначені скаржником з приводу поважності причин пропуску строків, визначених ст. 449 ЦПК України, та вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. від 11.02.2021 у виконавчому провадженні №59522616.
Дослідивши матеріали скарги, судом встановлено таке.
У приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №59522616 з примусового виконання виконавчого листа №524/2555/17 від 05.02.2018, виданого Автозаводським районним судом міста Кременчука про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , 1956 року народження, ОСОБА_3 , 1955 року народження, на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором №720/1Ф-627 від 30.05.2008 в сумі 31243,82 долари США, стягнення з ОСОБА_3 , на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судові витрати у розмірі 6354,75 грн.
З матеріалів цивільної справи №524/2555/17 за позовною заявою ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, вбачається, що ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 13.10.2020 у виконавчому провадженні №59522616 від 11.07.2019 замінено стягувача з ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступниками якого є АТ «Альфа-Банк» , а в подальшому ТОВ «ФК «Карточка Плюс», на ОСОБА_1 .
11.02.2021 приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. своєю постановою закрив виконавче провадження №59522616, де боржником є ОСОБА_3 у зв'язку із смертю боржника.
Дані обставини учасники справи не оспорюють, а тому відповідно до ст.. 82 ЦПК Українки вони доказуванню не підлягають.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили (рішення Європейського суду з прав людини «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28 липня 1999 року).
Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом (Рішення Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року № 2-рп(ІІ)/2019).
Конституційний Суд України у зазначеному рішенні також наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, складовою права на справедливий суд.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
При вирішенні даної скарги суд враховує постанову Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №753/4490/20, де зазначено наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Отже, процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу і в будь-якому виді провадження.
Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження (стаття 1 Закон України «Про виконавче провадження» ).
Виходячи зі змісту процесуального законодавства, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони у справі іншими особами у зв'язку з переходом до цих осіб матеріальних прав і обов'язків попередньої особи.
Таким чином, підставою процесуального правонаступництва (заміни сторони виконавчого провадження) є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статею 608 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особи)
Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що правовідносини у цій справі, за якими виданий виконавчий лист, допускають правонаступництво.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містять процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 55 цього Кодексу.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій статті 442 ЦПК України.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 55 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.
Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону № 1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Отже, відповідна заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження.
З урахуванням наведених вище законодавчих приписів, у разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні.
Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі, у зв'язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі, у зв'язку зі смертю боржника.
Такі висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20).
Судом встановлено, що 11.02.2021 приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 59522616 у зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_3 , на підставі пункту 3 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Стягувач ОСОБА_1 скористався своїм правом та звернувся до суду із заявою про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. від 11.02.2021. Викладені у скарзі обставини знайшли своє підтвердження.
З огляду на викладене та враховуючи висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №753/4490/20, у постанові Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), суд вважає за необхідне задовольнити скаргу ОСОБА_1 та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. від 11.02.2021, оскільки правовідносини у цій справі, за якими виданий виконавчий лист, допускають правонаступництво, та відповідна заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження.
Керуючись ст.450-451 ЦПК України, суд
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про закінчення виконавчого провадження від 11.02.2021.
Скаргу ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про закінчення виконавчого провадження задовольнити.
Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича від 11.02.2021 про закінчення виконавчого провадження №59522616.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 15 листопада 2021 року.
Головуючий суддя О.М. Погрібняк