П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8851/21
Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.
Дата і місце ухвалення 30.08.2021р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року по справі №420/8851/21 за позовом ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області щодо невиплати ОСОБА_1 з місцевого бюджету середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді сільського голови Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, з 19 листопада 2020 року по 19 травня 2021 року.
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідні кошти.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт зазначив, що суд першої інстанції, приймаючи судове рішення у справі дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про наявність у нього прав на отримання виплат, передбачених абз. 2 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позов.
У відзиві на апеляційну скаргу Долинська сільська рада Ананьївського району Одеської області зазначила, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв'язку з чим просив залишити судове рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, до обрання на посаду сільського голови ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із селянським (фермерським) господарством «Задум», де займав посаду голови фермерського господарства.
Рішенням Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 18.11.2020 року №01-VIII, І сесії VIII скликання, позивача звільнено із посади голови сільської ради, у зв'язку із закінченням повноважень, відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
25 листопада 2020 року СФГ «Задум» видав ОСОБА_1 довідку про відсутність вакантних місць та неможливість його працевлаштування на раніше займаній посаді.
25 січня 2021 року позивач звернувся до Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області із заявою, в якій просив виплатити йому середню заробітну плату відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Листом від 11.02.2021 року №79 Долинська сільська рада відмовила позивачу у задоволення його заяви, посилаючись на необхідність врегулювання трудового спору з СФГ «Задум».
03 березня 2021 року позивач звернувся до СФГ «Задум» із заявою про надання йому попереднього місця роботи.
Листом від 31.03.2021 року СФГ «Задум» відмовило позивачу у задоволенні його заяви, посилаючись на те, що заявник вже не є засновником СФГ «Задум», та у господарства відсутні будь які вакантні посади.
12.04.2021 року позивач повторно звернувся до Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області із заявою про виплату середньої заробітної плати, відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Листом від 27.04.2021 року №313 Долинська сільська рада відмовила позивачу у задоволенні його заяви, посилаючись на положення абз. 2 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо невиплати йому середньої заробітної плати, відповідно до вимог ч.2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», яку він одержував на виборчій посаді, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, гарантії депутатської діяльності визначено в Законі України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року №93-IV (далі - Закон №93-IV).
Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону №93-IV депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю. Депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.
Частиною першою статті 33 Закону №93-IV (у редакції, чинній на момент обрання позивача на виборну посаду) передбачено, що в разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі.
З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.
Відповідно до частини другої статті 33 Закону №93-IV (у редакції, чинній на момент припинення повноважень позивача на виборній посаді в Долинській сільській раді Ананьївського району Одеської області) депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.
Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв'язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов'язки на постійній основі.
Якщо на день закінчення повноважень депутат місцевої ради проходив військову службу у зв'язку з призовом на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, гарантії, передбачені цією статтею, надаються після його демобілізації.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону №93-IV депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
Аналіз положень статті 33 Закону№93-IV дає підстави для висновку, що законодавством гарантується право депутата місцевої ради на надання йому, після закінчення його повноважень за виборною посадою, попередньої роботи (посади), а за її відсутності - іншої рівноцінної роботи (посади).
Під відсутністю посади/роботи необхідно розуміти лише об'єктивну неможливість надати депутату місцевої ради, звільненому з виборної посади, попередньої посади через ліквідацію підприємства, установи, організації, її скорочення тощо, а не відсутність вакансії у зв'язку з тим, що посаду, яку до обрання на виборну посаду обіймав депутат місцевої ради, було запропоновано іншій особі.
Якщо посаду, яку обіймав депутат місцевої ради до обрання його на виборну посаду у раді, займає інша особа, трудовий договір з нею, у тому числі укладений безстроково, розривається з підстав, передбачених пунктом 6 частини першої статті 40 КЗпП України, частиною другою статті 33 Закону №93-IV.
Отже, та обставина, що на момент закінчення повноважень позивача як голови Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області посада, яку він обіймав до обрання на виборну посаду в селянському (фермерському) господарстві «Задум», не є вакантною, не може бути перешкодою для надання йому попередньої посади (роботи).
Гарантія працевлаштування, установлена статтею 33 Закону №93-IV, досягається з однієї сторони - обов'язком роботодавця укладати лише строковий договір з працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, обраний на виборну посаду в раді, з іншої - зобов'язанням роботодавця розірвати безстроковий або строковий трудовий договір у зв'язку з необхідністю поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 до обрання на посаду голови Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області працював головою СФГ «Задум», об'єктивних перешкод для надання йому вказаної роботи не існувало, суд апеляційної інстанції вважає, що за вказаних обставин позивач не має права на отримання виплат, передбачених абз. 2 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи, що дана справа, у відповідності до п.6 ч.6 ст.12 КАС України, є справою незначної складності, тому рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Судді: А.Г. Федусик
О.А. Шевчук