П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7740/21
Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕБУССТРОЙ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року позов ТОВ «РЕБУССТРОЙ» - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 24.12.2020р. №UA500110/2020/000052/2.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця Держмитслужби 04.11.2021р. подала апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом пропущений строк звернення до суду з апеляційною скаргою, а також не надано доказів сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Водночас, за приписами ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення першої інстанції, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на певну процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання ж встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Так, рішення суду першої інстанції ухвалено 12.07.2021р. у письмовому провадженні.
Повний текст судового рішення не був вручений митному органу у день його складання та одержаний ним 19.07.2021р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Між тим, як вбачається зі штампу реєстрації вхідної кореспонденції, апеляційна скарга подана представником відповідача до суду апеляційної інстанції лише 04.11.2021р., тобто після закінчення встановленого законом строку на її подання.
Заява про поновлення пропущеного строку апелянтом до суду не надавалася.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У свою чергу, слід звернути увагу, що причина пропуску строку апеляційного оскарження може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина, яка безпосередньо унеможливлює (ускладнює) можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Враховуючи наведені обставини та з огляду на відсутність заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд позбавлений можливості самостійно визначити поважність причин пропуску скаржником встановленого законом строку на апеляційне оскарження ухвали суду 1-ї інстанції.
Таким чином, протягом 10 днів з дня отримання судового рішення про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник повинен подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якій вказати поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, з підтверджуючими доказами та матеріалами.
Щодо відсутності відомостей про сплату судового збору, слід зазначити наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання апеляційної скарги - 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.3 ч.2 цієї статті).
Станом на 01.01.2021р., розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270 грн.
Варто зауважити про те, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 18.04.2021р. у справі №200/3282/20-а.
Згідно з рішенням Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товаріввід 24.12.2020р. №UA500110/2020/000052/2, позивачем розраховано митну вартість товару у сумі 532542,98 грн. (18992,87 євро х 28,0391), котру відповідачем скориговано до 782044,43 грн. (27891,21 євро х 28,0391).
З урахуванням викладеного вище, різниця між розрахованою декларантом та скоригованою контролюючим органом митною вартість товарів становить 249501,45 грн., є ціною позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір, у т.ч. й за подання апеляційної скарги.
У зв'язку із чим, за звернення до суду першої інстанції з вимогою майнового характеру ТОВ «РЕБУССТРОЙ» повинно було сплатити судовий збір у розмірі 3742,52 грн. (249501,45 грн. х 1,5%). Відповідно, ставка судового збору за подання апеляційної скарги, у даному випадку, становить 5613,78 грн. (3742,52 грн. х 150%).
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 5613,78 грн. за належними реквізитами щодо його сплати:
отримувач коштів: ГУК в Одеській області/Приморський р-н/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA678999980313101206081015758;
код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 вищезазначеного Кодексу, застосовуються положення ст.169 КАС України.
Керуючись ст.ст.121,169,295,296,298,325,328 КАС України,
Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Осіпов Ю.В.