17 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 340/3954/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді - доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року в адміністративній справі № 340/3954/21 (суддя І інстанції - Пасічник Ю.П.)
за позовом ОСОБА_2 до Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач звернувся з позовом (а.с. 2-7), в якому, з урахуванням уточнень (а.с. 35-37), просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неналежному розгляді заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки (кадастровий номер 3523686000:02:000:0700) для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га /місце розташування земельної ділянки: Кіровоградська область, Голованівський район, Новоархангельська селищна територіальна громади;
- зобов'язати відповідача на найближчій сесії розглянути та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність позивачу земельну ділянку (кадастровий номер 3523686000:02:000:0700) для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га місце розташування земельної ділянки: Кіровоградська область, Голованівський район, Новоархангельська селищна територіальна громади, за заявою від 17.06.2021.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року позов задоволений.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 як особа, яка вважає, що рішенням суду порушені її права та інтереси, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що рішенням відповідача від 8 липня 2021 року № 1010 затверджено проєкт землеустрою та відведено земельну ділянку загальною площею 6,2423 га, у тому числі по угіддях: 6,2423 га ріллі для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 3523686000:02:000:0696, з земель сільськогосподарського призначення за межами с. Скалева, Новоархангельського району Кіровоградської області їй у власність. Разом з тим їй стало відомо, що Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (кадастровий номер 3523686000:02:000:0700) с/г призначення державної власності, загальною площею 2 га - для ведення особистого селянського господарства. Додатково повідомляє, що 19.08.2021 в залі засідань Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області відбулася шістнадцята сесія селищної ради восьмого скликання, під час якої прийнято рішення про відмову позивачу у затвердженні проєкту землеустрою, у зв'язку з тим, що ця земельна ділянка не може бути передана у власність позивача, оскільки саме у апелянта вже наявний дозвіл на розроблення документації з землеустрою. Вважає, що спірна у цій справі земельна ділянка (кадастровий номер 3523686000:02:000:0700) для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га сформована за рахунок земельної ділянки скаржника (кадастровий номер 3523686000:02:000:0696), проте судом першої інстанції цей факт досліджено не було, у зв'язку з чим прийнято протиправне рішення, що підлягає скасуванню.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
24.05.2021 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадстру у Кіровоградській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га (а.с. 11).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 25.05.2021 № 11-1579/14-21-СГ позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки с/г призначення державної власності, загальною площею 2 га - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 12).
Між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено договір на розробку проекту землеустрою. Розроблений проект землеустрою пройшов погодження, відповідно до вимог ст. 186-1 ЗК України (а.с. 9-10).
Позивачу видано Витяг з Державного земельного кадастру, номер витягу - НВ-3512889882021 про земельну ділянку за адресою - Кіровоградська область, Голованівський район, Новоархангельська селищна громада про присвоєння земельній ділянці, площею 2,00 га кадастрового номеру - 3523686000:02:000:0700 цільове призначення - 01.03 для ведення особистого селянського господарства (а.с. 28).
17 червня 2021 року позивач звернувся з заявою до селищного голови Новоархангельської селищної ради про затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с. 8).
Листом Новоархангельської селищної ради від 09.07.2021 № 05-12/103 позивача повідомлено, що поданий ним на затвердження проект землеустрою не розглянуто на засіданні сесії /знято з порядку денного, як таке, що суперечить нормам чинного законодавства/ оскільки наявний дозвіл на розроблення проекту землеустрою вказаної земельної ділянки у гр. ОСОБА_1 (а.с. 38)
Не погоджуючись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно, всупереч положенням Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», питання щодо затвердження проекту землеустрою позивача на розгляд сесії ради не виніс та відповідне рішення радою не приймалось, натомість відповідач обмежився лише направленням позивачу листа. Відтак, в порушення ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо прийняття в межах повноважень рішення за результатами розгляду заяви про затвердження поданого проекту землеустрою, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Також суд дійшов до висновку, що з огляду на визнання протиправною бездіяльності відповідача, порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача на найближчій сесії розглянути та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність позивачу земельну ділянку (кадастровий номер 3523686000:02:000:0700) для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га місце розташування земельної ділянки: Кіровоградська область, Голованівський район, Новоархангельська селищна територіальна громади, за заявою від 17.06.2021.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, предмет спору у справі, що розглядається, не відповідає ознакам та характеристикам публічно-правового спору з огляду на таке.
За змістом наведених вище норм права до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Водночас помилковим є застосування положень вказаних статей та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських або цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема спір, в якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Статтею 5 Земельного кодексу України передбачено, що земельне законодавство базується, в тому числі на принципах забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, а також забезпечення гарантій прав на землю.
Отже, відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.
Предметом спору у цій справі є вимоги позивача, який вважає, що селищна рада протиправно відмовила йому у затвердженні проєкту землеустрою на зазначену вище земельну ділянку і просить зобов'язати відповідача затвердити такий проєкт та надати земельну ділянку йому у власність.
Натомість, відповідач, відмовляючи у затвердженні проєкту землеустрою, зазначає, що ця земельна ділянка не може бути передана у власність позивача, оскільки вже наявний дозвіл на розроблення документації з землеустрою у гр. ОСОБА_1 .
Відповідно до рішення відповідача від 8 липня 2021 року № 1010:
- затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ;
- надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 6,2423 га, у тому числі по угіддях: 6,2423 га ріллі для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 3523686000:02:000:0696, з земель сільськогосподарського призначення за межами с. Скалева, Новоархангельського району Кіровоградської області.
- гр. ОСОБА_1 зареєструвати право власності земельною ділянкою;
- зобов'язано гр. ОСОБА_1 використовувати земельну ділянку по прямому цільовому призначенню та виконувати обов'язки власника землі відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Апеляційним судом досліджено документи долучені скаржником до апеляційної скарги, з яких встановлено, що спірна земельна ділянка (кадастровий номер 3523686000:02:000:0700) для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га сформована за рахунок земельної ділянки скаржника кадастровий номер 3523686000:02:000:0696.
Розташування спірної у цій справі земельної ділянки в межах земельної ділянки скаржника (кадастровий номер 3523686000:02:000:0696) підтверджено відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу.
Отже, по суті позивач бажає вилучення спірної земельної ділянки з власності ОСОБА_1 та передачі йому у власність, а тому спір у цій справі не є публічно-правовим. Спір має приватноправовий характер, оскільки позивач просить зобов'язати селищну раду надати йому у власність земельну ділянку, яка вже надана відповідачем у власність іншій особі, а саме апелянту. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Однак, при розгляді справи суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, і помилково розглянув позов по суті спору, зобов'язавши відповідача передати спірну земельну ділянку у власність позивача, не вирішивши при цьому правовідносин стосовно наявності в іншої особи прав на цю земельну ділянку.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті стаття 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового судового рішення про закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року в адміністративній справі № 340/3954/21 скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня отримання її копії.
Суддя-доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко