17 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 340/3358/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 ( суддя першої інстанції Казанчук Г.П.) в адміністративній справі №340/3358/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про визнання скасування рішення, визнання дій протиправними, а також стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної казначейської служби України, в якому просив:
скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про стягнення податку на нерухоме майно за 2020 р. в сумі 8693,90 грн.;
визнати дії Головного управління ДПС у Кіровоградській області протиправними і такими, що завдали моральної шкоди через зловживання органом державної влади своїми правами;
стягнути зі спеціального рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі сумі 8693,00 грн. як запобігання зловживання правом, та вчинення такого зловживання суб'єктом владних повноважень у майбутньому.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, ГУ ДФС в Кіровоградській області прийнято спірне податкове повідомлення - рішення згідно якого визначено суму податкового зобов'язання за платежем “Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості”. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягає скасуванню, оскільки він є сільськогосподарським товаровиробником та володіє на праві власність земельною ділянки площею 6,8239 га. Зазначені землі є землями сільськогосподарського призначення та використовуються для ведення особистого селянського господарства. На земельній ділянці розташоване нежитлова будівля, які використовуються у сільськогосподарській діяльності, а отже на неї розповсюджується дія положень пп.“ж” пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який передбачає, що не є об'єктом оподаткування будівлі, оскільки позивач є сільськогосподарським товаровиробником.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області № 0558836-2404-1123 від 21.04.2021 р., яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем “Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості” у сумі 8693,90 грн. за 2020 рік.
У задоволенні решти позову відмовлено.
З апеляційною скаргою звернувся відповідач, в якій зазначив, що Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області правомірно, відповідно вимог чинного законодавства, сформоване податкове повідомлення рішення, а суд першої інстанції не врахував доводів відповідача.
За результатами апеляційного перегляду справи просив скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та докази по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення в зв'язку з наступним.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.01.2014 року. Приміщення, нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 28.01.2014 року Компаніївською державною нотаріальною конторою.
Відповідно технічного паспорту на комплекс будівель, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що за даною адресою розташовані зернові склади, загальною площею 1004,05 кв.
Довідка виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області № 319 від 03.02.2021року підтверджує, що ОСОБА_1 дійсно володіє на території Компаніївської селищної ради земельною ділянкою в розмірі 7,1820 га з них 6 8239 га ріллі та 0,3581 га пасовищ і використовує їх за цільовим призначенням. Заборгованості по сплаті земельного податку не має. Земельна ділянка обробляється одноосібно (а.с.23).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно даних АІС «Податковий блок» ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, розташованого АДРЕСА_1 загальною площею 1004,05 кв.м., але на обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області як ФОП не перебуває, дохід від продажу сільськогосподарської продукції не декларує, в зв'язку з чим відповідач вважає, що твердження про використання нерухомого майна в сільськогосподарських цілях є безпідставним.
Судом встановлено, що на виконання вимог п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України 21.04.2021 року сформовано та вручено ОСОБА_1 ППР форми № 0558836-2404-1123
Статтею 266 ПК України передбачено, що « 266.1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. …266.2.1. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. …266.2.2. Не є об'єктом оподаткування: …ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;…».
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що на фізичних та юридичних осіб, в тому числі нерезидентів, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості покладається обов'язок зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Між тим, положення податкового кодексу визначають, що не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК «сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Застереження в підпункті 14.1.235 щодо цілей глави 1 розділу ХIV ПК не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін «сільськогосподарський товаровиробник» має інше змістовне навантаження.
Вказані правові висновки також відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 01.10.2019 року по справі № 0340/1905/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення та нарахування позивачу податку є наявність у останнього у власності об'єкту нежитлової нерухомості, а, саме, нежитлове приміщення зерносклади, розташоване за адресою: вулиця Калініна 1-Б.
Так, відповідно до «Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000», затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000р. №507, клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси.
Отже, з зазначених обставин справи вбачається, що належні позивачу нежитлові приміщення - зерносклади є спорудами сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються позивачем в оренду, лізинг, позичку, що свідчить про те, що останні не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а нарахування відповідачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за таких підстав є необґрунтованим та безпідставним.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог та правомірності скасування податкового повідомлення-рішення від 05.07.2019 р. № 0134591-5106-1109.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 в адміністративній справі №340/3358/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 листопада 2021 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва