15 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 205/4433/21(2а/205/62/21)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2021 ( суддя першої інстанції Приходченко О.С.) в адміністративній справі №205/4433/21(2а/205/62/21) за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області лейтенант поліції Оникієнко Ольга Юріївна про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,-
28 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із адміністративним позовом до інспектора роти № 4 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області лейтенанта поліції Оникієнко О.Ю. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що постановою інспектора роти № 4 батальйону № 3 УПП у Дніпропетровській області лейтенанта поліції Оникієнко О.Ю. серії ЕАН № 4230594 від 19 травня 2021 року його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Відповідно до оскаржуваної постанови, 19 травня 2021 о 23 годині 11 хвилин у м. Дніпрі по вул. Орловській, 42, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21070, номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимогу п. 2.3.в. ПДР України, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, і накладено штраф у розмірі 510 гривень. Вважає, що зазначена постанова є незаконною, оскільки при розгляді справи відносно нього суб'єктом владних повноважень не були доведені та з'ясовані певні обставини справи, було проігноровано його пояснення у зв'язку з чим така постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2021 позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ухвалення рішення з невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи своєї скарги, апелянт посилається на те, що під час винесення оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт скоєного правопорушення, обґрунтовано виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Позивач не скористався своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Справа судом апеляційної інстанції розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 19 травня 2021 року інспектором роти № 4 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області лейтенантом поліції Оникієнко О.Ю. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову по справі про адміністративні правопорушення серії ЕАН № 4230594, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с. 5).
Так в постанові зазначено, що позивач 19 травня 2021 року о 23 годині 11 хвилин у м. Дніпрі по вул. Орловській, 42, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21070, номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимогу п. 2.3.в. ПДР України (а.с. 5).
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Серед вимог ч.1 ст. 280 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.3. «в» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Згідно ч.5 ст. 121 КУпАП за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до матеріалів справи, позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи слідує, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.
Відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні статті 72 КАС України, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
При цьому, сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки містить лише опис обставин, які визначені відповідачем підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів, на підставі яких відповідачем зроблено висновки про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Стосовно доводів скаржника про те, що позивач не надав суду доказів які мали б спростувати факт вчинення адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, а відтак спірна постанова є правомірною, колегія суддів зазначає, що саме на відповідача як суб'єкта владних повноважень законодавством покладається обов'язок доведення вчинення особою адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами.
З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що свідчить про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2021 в адміністративній справі №205/4433/21(2а/205/62/21) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та за приписами частини 3 статті 272 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 15 листопада 2021 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва