19 листопада 2021 р. Справа № 818/1729/16
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Сумського окружного адміністративного суду (суддя Гелета С.М.; м. Суми) від 30.04.2021 по справі № 818/1729/16
за позовом ОСОБА_1
до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренка Олександра Миколайовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_2
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренка О.М. (далі також - відповідач 1), Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області (далі також - відповідач 2, УДАБІ у Сумській області), Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - відповідач-3, УДАБІ України), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренка О.М. щодо непроведення перевірки за заявою позивача про скасування реєстрації декларацій від 27 вересня 2016 року та зобов'язати провести перевірку;
- зобов'язати Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області за наслідками проведеної відповідачем 1 перевірки та за заявою позивача про скасування реєстрації декларацій від 27 вересня 2016 року прийняти рішення в порядку частини 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
В позові позивач свої вимоги мотивує тим, що в декларації про початок виконання будівельних робіт та в декларації про готовність об'єкта до експлуатації - реконструкція квартири за адресою АДРЕСА_1 , були наведені недостовірні дані. На час подання вказаних декларацій, будівництво прибудови до квартири АДРЕСА_2 вже було самочинно збудоване.
Так, позивач зазначає, що йому по праву власності належить квартира АДРЕСА_3 та, окрім іншого, частина сараю літ. “Г”, які розташовані на земельній ділянці, площею 0,0108 га. Власником квартири АДРЕСА_4 цього будинку був, нині померлий ОСОБА_3 , який на відстані 0,6 м від стіни, належної йому частини сараю літ. “Г” збудував цегляну прибудову. Позивач вважає, що такими діями ОСОБА_3 порушив вимоги ст. 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, ст. 9 Закону України “Про архітектурну діяльність”, ст. 16 Закону України “Про основи містобудування, пунктів 3.25, 3.25а, таблицю 1 додатку 3.1 (обов'язків) “Протипожежні вимоги” ДБН 360-92 “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, затвердженого наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури № 44 від 17 квітня 1992 року. З'ясувавши зазначені обставини, 27 вересня 2016 року позивач звернувся до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області із заявою про скасування реєстрації: Декларації про початок виконання будівельних робіт від 21 січня 2015 року та Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 02 лютого 2015 року, замовником яких був ОСОБА_3 . Позивач вважає, отриману відповідь на його звернення, такою, що посвідчує протиправну бездіяльність відповідачів, та порушує його права.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у задоволені позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренка О.М. щодо непроведення перевірки за заявою про скасування реєстрації декларацій від 27 вересня 2016 року та про зобов'язання провести перевірку. Прийнято нове судове рішення, яким визнано протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренка О.М. щодо непроведення перевірки за зверненнями позивача на підставі наказу УДАБІ у Сумській області від 08 вересня 2016 року № 976. Зобов'язано УДАБІ у Сумській області провести перевірку на підставі наказу від 08 вересня 2016 року № 976. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 20.01.2021 скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, справу направлено до Сумського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Провадження у справі було призначено до нового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 залучено співвідповідачем Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.
Зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію (м.Київ, вул.. Бульвар Лесі Українки, 26, і.к. 37471912) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.09.2016.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України ( м.Київ, вул. Бульвар Лесі Українки, 26, і.к. 37471912) на користь позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ,і.к. НОМЕР_1 ) 551,20 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні інших вимог - відмовлено.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що за попереднім зверненням ОСОБА_1 від 18.07.2016 було проведено позапланову перевірку об'єкту будівництва: «Будівництво прибудови до квартири АДРЕСА_2 », за результатами перевірки складено акт № 453, яким встановлено, що на даний час власники земельної ділянки по АДРЕСА_6 та нерухомого майна відсутні, так як попередній власник ОСОБА_3 помер, а спадкоємці на час здійснення виходу на місце будівництва об'єкту не вступили в право спадщини. Зокрема, ОСОБА_2 був наданий для розгляду технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 , виданий Роменським МЕТІ від 26.01.2015, в якому замовником технічної інвентаризації виступає ОСОБА_3 . При цьому на момент здійснення виходу на об'єкт будівництва зафіксовано, що функціональне призначення квартири відповідає. Відхилень від виданого технічного паспорта не виявлено. Площа квартири відповідно до технічного паспорта складає 54,3 кв.м. Також гр.. ОСОБА_2 було надано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ 193797 від 25.12.2012. Цільове використання - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Власником земельної ділянки зазначено ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.03.2015, а саме на квартиру АДРЕСА_2 (індексний № 34582408) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний № 34582677) власник майна ОСОБА_3 . Враховуючи вимоги п.9 Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, тому перевірка відповідності будівельних норм не проводилась в зв'язку зі смертю власника земельної ділянки та квартири АДРЕСА_2 . Також враховано, що на момент здійснення виходу на місце будівництва об'єкту спадкоємці не вступили в право спадщини проведення перевірки не можливо. Декларація про готовність об'єкта до експлуатації по об'єкту реконструкція квартири по АДРЕСА_6 зареєстрована Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області 02.02.2015 № CM 143150330266. В свою чергу, державний архітектурно-будівельний контроль, як процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можливий тільки під час виконання підготовчих та будівельних робіт, після завершення таких робіт і прийняття завершеного будівництвом в експлуатацію такий контроль здійснюватися не може. Вказує, що заяву ОСОБА_1 від 27.09.2016 було розглянуто Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області та надано відповідь по суті листом від 26.10.2016 вих. № 40-1018/3820-16.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі звернення ОСОБА_1 від 18.07.2016, управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області було видано направлення для проведення позапланової перевірки від 01.08.2016 №453 щодо об'єкту будівництва "Будівництво прибудови до квартири АДРЕСА_2 ” (а.с.59).
За результатами перевірки складено акт від 08.08.2016 №453, яким встановлено, що на час перевірки власник земельної ділянки по АДРЕСА_6 та нерухомого майна ОСОБА_3 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 04.03.2016), а спадкоємці на час здійснення виходу на місце будівництва об'єкту не вступили в право спадщини.
Також в акті зазначено, що сином покійного ОСОБА_2 наданий технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 , виданий Роменським МБТІ від 26.01.2015, в якому замовником технічної інвентаризації виступає ОСОБА_3 . При цьому, на момент здійснення виходу на об'єкт будівництва зафіксовано, що функціональне призначення квартири відповідає фактичному. Відхилень від виданого технічного паспорта не виявлено. Площа квартири відповідно до технічного паспорта складає 54,3 кв.м. Крім того, ОСОБА_2 було надано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ 193797 від 25.12.2012. Цільове використання - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Власником земельної ділянки зазначено ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.03.2015, а саме на квартиру АДРЕСА_2 (індексний № 34582408) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний № 34582677) власником майна є ОСОБА_3 (а.с.60).
27 вересня 2016 року позивач ОСОБА_1 повторно звернувся до УДАБІ у Сумській області із заявою про скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт від 21 січня 2015 року за № СМ082150210301 та про скасування реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 02 лютого 2015 року за № СМ143150330206, обґрунтовуючи своє звернення наявністю фактів, які, на його думку, свідчать про те, що проектна документація на реконструкцію квартири АДРЕСА_2 (власником якою був ОСОБА_3 ) не виготовлялась, технічний нагляд за реконструкцією цієї квартири не здійснювався, тощо /а.с. 12-13/.
У відповідь на звернення позивача листом від 26 жовтня 2016 року за № 40-1018/3820-16 Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області повідомив позивача про те, що попередній власник земельної ділянки та об'єкта нерухомого майна помер, спадкоємці останнього не вступили в право спадщини, перевірку за його заявою проведено не було з підстав, встановлених п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Вважаючи дії головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренка О.М. щодо непроведення перевірки за заявою позивача про скасування реєстрації декларацій від 27 вересня 2016 року протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача від 27.09.2016 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області розглянута неналежним чином, повноваження на скасування реєстрації декларації на час виникнення спірних правовідносин були також і у органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.
За змістом статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI “Про регулювання містобудівної діяльності” (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно із частиною 2 статті 10 Закону України “Про архітектурну діяльність” державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку № 553).
При цьому вказаний пункт Порядку також визначає перелік підстав для проведення позапланової перевірки, який є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Зокрема, це:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Зміст наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у пункті 7 Порядку № 553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.
Пунктом 2 частиною 1 статті 41 Закону №3038-VI передбачено, що підстави для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
З аналізу наведених норм слідує, що підстави для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та скасування її реєстрації встановлюються та, відповідно, виявляються органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатом проведення перевірки.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду 28 лютого 2020 року у справі №817/715/16.
Відповідно до ст. 39-1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Таким чином, право на виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасоване у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ньому недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з п. 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок №466) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з абзацами сьомим пункту 22 Порядку № 466 у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Як слідує з наведених норм права виключною підставою для скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження. При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, повинні відповідати одній із зазначених умов, які дають підстави вважити об'єкт самочинним будівництвом.
Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення винних осіб до відповідальності іншого характеру.
Аналогічні підходи до застосування зазначених вище актів законодавства викладені, зокрема, Верховним Судом у постановах від 14.03.2018 у справі №814/1914/16, 26.06.2018 у справі № 826/20445/16, від 18.10.2018 у справі №695/3442/17, від 23.10.2018 у справі № 826/9275/17, від 13.12.2018 у справі №522/6212/17, від 22.01.2019 у справі №826/17907/17.
Згідно зі статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
У пункті 39 постанови Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 420/1674/19 міститься правовий висновок, згідно із яким зі змісту положень статті 41 Закону №3038-VI та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553) видно, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, заходи, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
За правилами статті 26 Закону № 3038-VI завершальним етапом будівництва об'єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об'єкт.
З огляду на викладене, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, зокрема, вчинення замовником дій щодо реалізації наданого йому такою декларацією права на проведення будівельних робіт.
Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 465/1461/16-а, від 01.10.2019 № 826/9967/18, від 05.06.2019 у справі № 815/3172/18, від 23.07.2019 у справі № 826/5607/17, від 09.06.2021 у справі № 826/2123/18, від 18.06.2021 у справі №420/3572/19, від 04.08.2021 у справі № 640/20369/18.
При цьому, після реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, у разі наявності всіх визначених законом підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, Департамент ДАБК зобов'язаний звернутися з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта (об'єктів) у порядку, встановленому законом.
Тобто ефективним способом захисту за цих обставин є знесення самочинного будівництва за рішенням суду у разі, якщо Департаментом ДАБК буде доведено, що об'єкт має ознаки самочинного будівництва.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 826/12543/16, а також постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 815/3172/18, від 30.03.2021 у справі № 826/5513/17.
Як встановлено судом, відповідно до свідоцтва від 05 березня 2015 року про право власності на нерухоме майно - квартира ( АДРЕСА_1 ), загальною площею 54, 3 кв. м, житлова площа 26,6 кв. м., оформлена на ОСОБА_3 (а.с. 63). Також у матеріалах справи міститься зареєстрована Управлінням ДАБІ у Сумській області 02 лютого 2015 року декларація про готовність об'єкта до експлуатації. Тобто, зазначене свідоцтво про право власності видане до проведення перевірки 08 серпня 2016 року.
В заяві від 27.09.2016 позивач просив відповідача скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, в якій повідомлено обставини можливих недостовірних даних щодо будівельних робіт.
На вказану заяву Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області надано відповідь від 26.10.2016 №40-1018/2820-16 в якій повідомило позивача про те, що була проведена перевірка, за результатами якої складено акт, в якому зазначено про неможливість провести перевірку у зв'язку із смертю ОСОБА_3 , а тому зазначається про неможливість проведення перевірки.
Разом з тим, у вказаній відповіді відсутній висновок стосовно того, чи є підстави для проведення перевірки з метою виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а також підстави для задоволення чи відмови у задоволенні вимог позивача щодо скасування декларацій.
Посилання у відповіді Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області на призначені перевірки за попередніми зверненнями позивача, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги, оскільки такі обставини не є підставою для не розгляду звернення позивача, який додатково зазначав про наявність відомостей, які отримані після призначення попередніх перевірок відповідачем.
Таким чином заява позивача від 27.09.2016 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області розглянута неналежним чином.
Під час нового розгляду справи судом враховано, що Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області є на даний час структурним підрозділом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, про що зазначено в письмових поясненнях відповідача.
Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. № 294 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 р. № 219), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом. Посилання відповідача на те, що на даний час Державна архітектурно-будівельна інспекція України знаходиться в стані припинення, суд зазначає, що на даний час Державна архітектурно-будівельна інспекція України не є ліквідованою чи припиненою, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знаходиться тривалий час в стані припинення. Таким чином саме відповідач повинен організувати розгляд заяви позивача та надати відповідь по суті поставлених питань.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність вийти за межі позовних вимог у відповідності до ст. 9 КАС України та зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України розглянути повторно заяву позивача від 27.09.2016.
Враховуючи, що на час судового розгляду справи заява позивача належним чином не розглянута, перевірка обставин, викладених у зверненні позивача від 27.09.2016 здійснена не була, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні решти вимог ОСОБА_1 як таких, що заявлені передчасно.
Стосовно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 20.01.2021, якою скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, щодо відсутності в матеріалах справи наказу УДАБІ у Сумській області від 08 вересня 2016 року №976 на підставі якого суд апеляційної інстанції зобов'язав провести перевірку варто зазначити, що судом першої інстанції було витребувано у відповідачів такий наказ, і згідно письмових пояснень відповідачі підтвердили, що дійсно такий наказ не приймався, а існує наказ Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 08 вересня 2015 року № 976 про удосконалення роботи із здійсненням заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а саме уповноважено керівників територіальних органів-структурних підрозділів апарату Держархбудінспекції направляти головних інспекторів будівельного нагляду на проведення планових та позапланових перевірок, на період до утворення відповідних структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських державних адміністрацій та виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад і затвердження акта спільної комісії відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства”. Порядком № 533 не передбачено прийняття наказу на здійснення позапланової перевірки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 по справі № 818/1729/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова О.В. Присяжнюк