11 листопада 2021 р.Справа № 818/3737/15
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.04.2021, головуючий суддя І інстанції: О.О. Осіпова, м. Суми, повний текст складено 19.04.21 по справі № 818/3737/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Горобина" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 21.10.2015 № 000433, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" застосовано фінансові санкції у розмірі 204 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що звіти про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв подавались ним належним чином у встановленій законом формі та з достовірними відомостями. Товариство не здійснює виробництво алкогольних напоїв виноматеріалів та коньяків, а придбає їх у постачальників як сировину для виробництва вермутів, в той час як згідно з вимогами чинного законодавства звіт за формою № 2-РС подається лише відносно обсягів виробництва та реалізації алкогольних напоїв, а не придбаних для їх виробництва матеріалів, що, на переконання позивача, свідчить про хибність висновків про порушення ним норм чинного законодавства.
Сумський окружний адміністративний суд постановою від 26 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Державної фіскальної служби України про застосування фінансових санкцій від 21 жовтня 2015 № 000433, яким до Товариства застосовано фінансові санкції у розмірі 204 000, 00 грн.
Верховний Суд постановою від 06.02.2020 р. скасував постанову Сумського окружного адміністративного суду та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду в даній справі та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 21.10.2015 № 000433, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" застосовано фінансові санкції у розмірі 204 000,00 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" (40014, м. Суми, вул. Петропавлівська, 121, код за ЄДРПОУ 31162928) судовий збір у сумі 3060грн. (три тисячі шістдесят грн.00коп.).
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що висновок акту перевірок про подання ТОВ "Горобина" звітів по формі № 2РС за 2014 рік з недостовірними відомостями (у звітах не зазначалися дані щодо обсягів придбаних та використаних у виробництві виноматеріалів та коньяків) є правомірним, а оскаржуване рішення прийняте у результаті розгляду матеріалів перевірки є обґрунтованим та законним.
Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що з 21 січня 2015 року до 29 січня 2015 року податковим органом проведена фактична перевірка ТОВ «Горобина» з питань дотримання вимог законодавства при провадженні діяльності з виробництва та реалізації алкогольних напоїв за період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 30 січня 2015 року № 6/18-28-21-0016/31162928.
Вказаним актом перевірки встановлено факт надання недостовірних даних у звітах по формі № 2-РС за 2014 рік, а саме: у звітах не зазначались дані щодо обсягів придбаних та використаних у виробництві виноматеріалів та коньяків, чим порушено вимоги статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
На підставі вищевказаного акту перевірки Державною фіскальною службою України прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 000433 від 21 жовтня 2015 року, яким застосовано до Товариства фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 204 000,00 грн.
В послідуючому позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов'язані з веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, регулює Закон України «Про виноград та виноградне вино» № 2662-IV від 16 червня 2005 року. Вказаний Закон визначає регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права і обов'язки виробників, повноваження органів виконавчої влади і спрямований на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні.
Статтею 11 зазначеного Закону визначено, що вермути - група ароматизованих вин, отриманих шляхом купажування спеціально оброблених столових або кріплених виноградних виноматеріалів з додаванням спирту етилового ректифікованого, сахарози або цукровмісних матеріалів та спиртових настоїв (екстрактів) пряно-ароматичної сировини, до складу якої обов'язково входить полин.
Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суб'єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.
Неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень (ст. 17 ЗУ № 481/95).
Наказом Державної податкової адміністрації України від 13 жовтня 2005 року №449 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено форму звіту № 2-РС про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв та Інструкцію щодо заповнення форми звіту № 2-РС, відповідно до вимог якої Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв подають суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, які виробляють алкогольні напої. В звіті підлягають відображенню такі загальні відомості: дані про виробника, вид та код продукції, одиниця виміру, залишки на початок звітного місяця в місцях зберігання, вироблено продукції, інші надходження, усього відпущено, в тому числі на внутрішній ринок та на експорт, інші витрати, залишки на кінець звітного місяця в місцях зберігання.
Як встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи, в графі «відпущено на внутрішній ринок» міститься поле для відображення також «відпуск у власне виробництво» (графа 13), яка не заповнювалась позивачем.
Відповідно до розділу 1 Інструкції щодо заповнення форми звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв подають суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, які виробляють алкогольні напої. Інформація подається за видами алкогольних напоїв, перелік яких зазначено в додатку до ліцензії.
Виходячи із приписів вищезазначених норм, звіт за формою № 2-РС подається суб'єктами господарювання, які отримали передбачені Законом № 481/95-BP ліцензії і виробляють алкогольну продукцію. При цьому, інформація подається виключно за видами алкогольних напоїв, перелік яких зазначено в додатку до ліцензії.
Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що відповідно до додатків до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв №023051, №014031, №014072, №014037, №014036, №01413, №014066 ТОВ «Горобина» отримало дозвіл на виробництво «Горілки і горілки особливої», «Напоїв лікеро-горілчаних», «Вермутів особливих, сухих, міцних, десертних білих, рожевих, червоних».
Згідно з пунктом 39 частини 1 статті 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» від 16 червня 2005 р. № 2662-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) коньяки України - міцні алкогольні напої з характерним букетом і смаком, виготовлені шляхом купажу спиртів коньячних, отриманих методом дистиляції коньячних виноматеріалів на спеціальних мідних апаратах з фракціонуванням, витриманих не менше трьох років у дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою. Залежно від строку витримки спиртів коньячних і їх якості коньяки України поділяються на ординарні, марочні і колекційні. Коньяки України можуть випускатися під власною назвою.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» виноматеріали виноградні - продукти первинної переробки винограду призначені для виробництва вин та іншої виноробної продукції.
Пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» до підприємств первинного виноробства віднесено підприємства, які здійснюють переробку винограду, виробництво виноматеріалів, сусла або соку консервованого, концентрату виноградного соку, займаються витримкою виноматеріалів, а також утилізацією відходів виноробства.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до технічних умов із відповідними змінами на «Вермути особливі» (ТУ У 15.9- 35701964-002:2010) «Вермути лікерні» (ТУ У 18.551-2000) до сировини, з якої здійснюється виробництво, входять виноматеріали оброблені виноградні, виноматеріали виноградні ординарні оброблені столові сухі та кріплені та коньяки згідно із ДСТУ 4700, ДСТУ (ТОСТ) 13741. Горілка при виготовлені вермутів не використовується. Дана інформація також підтверджується у розділі « 3.4. Виробництво вермутів» акту перевірки.
Для виробництва вермутів у звітному періоді товариством придбавалася сировина, а саме коньяки та виноматеріали, у скляній тарі (пляшках) місткістю 0,5 л.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що у період за який проводилась перевірка, а саме з 01.01.2014 по 31.12.2014р., позивачем здійснено лише реалізацію алкогольної продукції власного виробництва, а саме: вермутів - 940621 шт. (0,5л.), вермутів лікерних - 592750 шт. (0,5л.), горілки та ЛГВ - 1807674 пляшок.
Тобто, сировина, дані про які контролюючий орган вважає обов'язковою для відображення у Звіті форми 2-РС, не є видом алкогольних напоїв, які є готовою продукцією виробництва позивача.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції робить висновок, що оскільки ТОВ «Горобина» не є підприємством первинного виробництва, не отримувало ліцензії на виробництво виноматеріалів та коньяків, а лише закуповує їх з метою подальшої переробки, позивач не повинен був включати до звітів за формою № 2-РС дані щодо обсягів придбаних та використаних у виробництві виноматеріалів та коньяків.
Крім того, виходячи зі змісту Інструкції щодо заповнення форми звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), у графі 10 звіту № 2-РС вказується кількість готової продукції, яка надійшла в місце зберігання з торговельної мережі тощо. У звіті за грудень 2014 року позивачем у графі 10 «Інші надходження» така інформація заповнена (5,6000 дал).
У графі 13 вказується кількість виноматеріалів, які відпущені іншим підрозділом підприємства для виробництва алкогольних напоїв, тобто дана графа у контексті усього розділу «Відпущено», деталізує об'ємну частку вермутів, які не були реалізовані на внутрішній ринок чи на експорт, а натомість направлені на виробництво інших алкогольних напоїв підприємством-виробником.
Так, позивачем у звіті № 2-РС вказано 5,6000 дал. в графі 10, а у графі 11 та 12 відповідно, куди відбулася реалізація таких вермутів: відпущено усього - 14577,5000 дал у т.ч. на внутрішній ринок усього - 14577,5000дал.
Тобто, графи 13 та 14 заповнені не були, оскільки ні експорту, ні відпуску будь-яким іншим підрозділом підприємства для виробництва алкогольних напоїв у звітному періоді не проводилося, та обов'язкове відображення виноматеріалів, коньяків, які не вироблялись та не реалізовувались, Інструкцією не передбачено.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 204 000,00 грн. на підставі рішення від 21.10.2015 № 000433.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого рішення, що є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 по справі № 818/3737/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов
Повний текст постанови складено 19.11.2021 року