19 листопада 2021 р.Справа № 820/12047/15
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши заяву Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 року по справі № 820/12047/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ-БУД ІНВЕСТ"
до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 року залишено без задоволення заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 у справі № 820/12047/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначену ухвалу суду Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2021 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху. Надано Головному управлінню ДПС у м. Києві, утвореному на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснено заявнику апеляційної скарги, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн.
15.11.2021 від апелянта надійшла заява про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якої відповідач зазначає, що Головне управління ДПС у м. Києві, як бюджетна організація, здійснює будь - які перерахування коштів шляхом надання платіжних доручень до органів державного казначейства для подальшого їх виконання, що в свою чергу займає значний період часу. При цьому, оскільки Головне управління ДПС у м. Києві є учасником великої кількості судових справ, рахунки за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" періодично блокуються Державною казначейською службою України у зв'язку з виконанням рішень судів в частині стягнення судового збору, що також ускладнює здійснення оплати судового збору. Разом з цим ГУ ДПС у м. Києві вживаються всі можливі заходи для забезпечення сплати судового збору за звернення до суду, однак у зв'язку з неможливістю виконати вимоги суду у визначений строк, з посиланням на ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України просить продовжити строк на усунення недоліків та, посилаючись на ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.
Надаючи оцінку поданій заяві, слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, слід дійти висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.
При зверненні до суду апеляційної інстанції із заявою про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги надано копію службової записки Управління інфраструктури та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у м. Києві від 29.10.2021 № 2470/26-15-10-04, відповідно до якої залишок коштів ГУ ДПС у м. Києві по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" станом на 29.10.2021 становить 632349,59 грн, станом на 21.10.2021 до Управління інфраструктури та бухгалтерського обліку надійшли службові листи на сплату судового збору на суму 39941502,65 грн. Відповідно до кошторису на 2021 рік залишок кошторисних призначень до кінця року для сплати судового збору по КЕКВ 2800 складає 3593345,00 грн.
Разом з цим, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження відсутності чи недостатності коштів на сплату судового збору або наявності інших об'єктивних перешкод для сплати судового збору станом на дату подачі заяви (15.11.2021).
Враховуючи дату подання апеляції (25.08.2021) та дату ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху (25.10.2021), заявником не надано жодних доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору по даній справі на виконання ухвали суду.
Інших обставин, окрім відсутності коштів, в клопотанні про продовження строку на усунення недоліків не наведено.
Лише відсутність коштів для сплати судового збору без вжиття відповідних заходів у строк, встановлений ухвалою суду від 25.10.2021, не може вважатися належною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, тому клопотання не підлягає задоволенню.
З приводу заявленої апелянтом заяви про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Таким чином, надання апелянтом належних та допустимих доказів відсутності матеріальних ресурсів на момент звернення з апеляційною скаргою є визначальним для прийняття судом рішення у відповідності до ст.133 КАС України.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, жодних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану та неможливості сплатити судовий збір відповідачем не надано.
Як зазначалось вище, надана апелянтом до заяви копія службової записки Управління інфраструктури та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у м. Києві від 29.10.2021 № 2470/26-15-10-04 не свідчить про відсутність у відповідача можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, зокрема, станом на час подання даної заяви.
За таких обставин, відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги за заявою відповідача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 118, 119, 121, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 по справі № 820/12047/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Роз'яснити апелянту, що спосіб усунення недоліків поданої апеляційної скарги визначений в ухвалі суду від 25.10.2021.
Надати строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у разі неусунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Перцова Т.С.
Судді Жигилій С.П. Русанова В.Б.