ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову в забезпеченні позову
19 листопада 2021 року м. Київ № 640/33091/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши заяву про забезпечення позову
Концерн "Військторгсервіс"
до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Києва)
про зобов'язання винести постанову про часткове зняття арешту з коштыв;
16 листопада 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся концерн "Військторгсервіс" із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, яка отримана суддею Вєкуа Н.Г. 17 листопада 2021 року , в якій просить суд до винесення судового рішення, забезпечити позов Концерну "Військторгсервіс", шляхом зобов'язання головного державного виконавця Солом'янського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Браташову Вікторію Іштванівну, винести постанову про часткове зняття арешту з коштів, що перебувають або надходять на розрахункові рахунки Концерну "Військторгсервіс", зокрема, з поточного рахунку НОМЕР_1 , відкритого в Головному управлінні по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства "ОЩАДБАНК", код банку 322669 - як кошти передбачені для виплати заробітної плати працівників Концерну, податків по заробітній платі та інших податків в сумі 5 054 395,42 грн.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви зазначено, що в результаті виконання виконавчих проваджень, за якими Концерн виступає Боржником, державним виконавцем фактично можуть бути списані всі грошові кошти Концерну, які розміщені на поточному рахунку НОМЕР_1 , відкритому в AT "Ощадбанк" і використовуються ним для виплати заробітної плати, податків по заробітній платі та інших податків а також для ведення господарської діяльності, що в результаті призведе до неможливості виплати Концерном заробітної плати працівникам Концерну та до можливого притягнення керівництва Концерну до кримінальної відповідальності за невиплату заробітної плати.
17 листопада 2021 року судом на поштову адресу Солом'янського відділу Державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції було надіслано заяву концерну "Військторгсервіс" з пропозицією надати свою позицію щодо надісланої заяви.
Проте, станом на 19 листопада 2021 року жодних документів від Солом'янського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції до суду не надходило.
Дослідивши матеріали заяви, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.
Частина друга статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Пунктом першим частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта
Відповідно до частини п'ятої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
При цьому частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Так, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Враховуючи природу принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Відповідно, розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Із вищенаведеного слідує висновок, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Заявник в заяві про забезпечення позову покладається на те, що не погоджується з винесеними державним виконавцем Пилипишиним П.Б. постановами про арешт коштів боржника оскільки державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, розміщені на поточному рахунку НОМЕР_1 в AT "Ощадбанк", які використовуються Концерном "Військторгсервіс" для виплати заробітної плати, податків по заробітній платі та інших податків, а також для ведення господарської діяльності.
У зв'язку з вищезазначеним, з метою розблокування банківського рахунку Концерну "Військторгсервіс", відкритого в AT "Ощадбанк" концерну 09.11.2021 року звернувся з відповідною заявою №07/1731 до начальника Солом'янського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про часткове зняття арешту з коштів, що перебувають або надходять на розрахункові рахунки Концерну "Військторгсервіс" з рахунків, відкритих в AT "Ощадбанк", як кошти, передбачені для виплати заробітної плати працівників Концерну "Військторгсервіс" та нарахувань до бюджету у сумі 5 054 395,42 грн.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів надсилання чи звернення з даною заявою від 09.11.2021 року №07/1731 до Солом'янського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про часткове зняття арешту з коштів.
Таким чином, суд вважає, що звернення до суду з заявою про забезпеченні позову є передчасним, оскільки відсутні докази отримання заяви та відмови у її виконанні виконавцем Солом'янського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Окрім того, суд зауважує, що заявником не надано інформації щодо наявності коштів на рахунках зазначених в заяві про забезпеченні позову та наданій до суду довідці від 11.11.2021 року вих. №104/09, тому у суду відсутня можливість встановити об'єктивну можливість порушення прав працівників Концерну при виплаті заробітної плати.
Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
При цьому, суд відзначає, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, з яких позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є передчасною та необґрунтованою, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає. Відмова в забезпеченні позову на даній стадії не перешкоджає розгляду даного питання в майбутньому під час розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити концерну "Військторгсервіс" у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Н.Г. Вєкуа