ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 листопада 2021 року м. Київ № 640/21537/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Селянського (фермерського) господарства «Вись»
до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії
Селянське (фермерське) господарство «Вись» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 27 квітня 2021 року № 43966/6/26-15-04-14-18, у підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році;
- зобов'язати відповідача внески до реєстру платників єдиного податку відомостей про позивача як платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та видати відповідний витяг.
В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що відповідач протиправно позбавив позивача статусу платника єдиного податку четвертої групи в 2021 році, оскільки відповідач не проводив документальної перевірки позивача та окремого рішення про анулювання реєстрації та виключення позивача з реєстру платників єдиного податку не приймав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилам спрощеного позовного провадження. Зобов'язано відповідача подати до суду протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду відзив відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач діяв у спосіб визначений законом та у межах наданих законом повноважень.
Розглянувши матеріали наявні в адміністративній справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Селянське (фермерське) господарство «Вись» зареєстровано як юридична особа з 15 вересня 2003 року.
З 30 вересня 2003 року позивач перебував на обліку у Головному управлінні ДПС у Кіровоградської області, з 23 жовтня 2020 року - у Головному управлінні ДПС у м. Києві.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач здійснює господарську діяльність за наступними видами:
01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);
01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві;
01.63 Післяурожайна діяльність;
46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
З 2015 - по 2020 роки Позивач є платником єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники, частка сільськогосподарського виробництва у яких дорівнює або перевищує 75%), що підтверджується довідками податкового органу від 31 березня 2015 року № 609, від 25 лютого 2016 року № 231, від 15 березня 2017 року №3 76, від 20 березня 2018 року № 433, від 27 березня 019 року № 5500/10/11-28-50-10, від 13 березня 2020 року № 4184/10/11-28-50-10.
08 лютого 2021 року позивач через електронний кабінет платника податків подав до відповідача податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік, що підтверджується квитанціями від 08 лютого 2021 року № 2.
11 лютого 2021 року відповідач звернувся до позивача із запитом № 13501/6/26-15-04-14-18 про надання інформації та її документального підтвердження, в якому запропонував позивачу надати інформацію щодо проведення підприємством фінансово-господарської діяльності у сфері сільського господарства, а саме інформацію: про наявність земель станом на дату надання відповіді; щодо структури посівних площ в 2020 році; щодо місць зберігання продукції; щодо власних основних фондів; щодо орендованих основних фондів; щодо сільськогосподарської техніки (власної); щодо залишків сільськогосподарської продукції; про найманих працівників.
У відповідь на вказаний запит позивач у листі від 23 лютого 2021 року № 1 надав відповідачу запитувану інформацію та документи, а саме: довідки про склад землі від 20 січня 2021 року № 38, від 26 січня 2021 року № 8, від 01 лютого 2021 року № 59, договір надання послуг на зберігання від 01 квітня 2018 року № 30-18, договір складського зберігання від 06 листопада 2019 року № 25.
24 березня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 2/21, в якій просив надати йому довідку про те, що він є платником єдиного податку четвертої групи у 2021 році.
Листом № 43966/6/26-15-04-14-18 від 27 квітня 2021 року відповідач повідомив позивача, що він не є платником єдиного податку четвертої групи в 2021 році.
06 травня 2021 року позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 3/21, в якому просив надати пояснення та вказати причини, через які він не є платником єдиного податку четвертої групи в 2021 році.
У відповідь на вказаний лист відповідач у листі від 11 червня 2021 року № 59440/6/26-15-04-14-18 повідомив позивача про те, що за відсутності достатньої інформації щодо підтвердження реальності здійснення сільськогосподарської діяльності Селянського (фермерського) господарства «Вись», зокрема, наявності сільськогосподарської техніки необхідної для посіву та збору врожаю, наявності складських приміщень для зберігання продукції, наявності достатньої кількості найманих працівників для здійснення сільськогосподарської діяльності, листом від 27 квітня 2021 року № 43966/6/26-15-04-14-18 повідомлено підприємство, що зазначена в Розрахунку частка сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік від 08 лютого 2021 року реєстраційний номер 9016762377 не є підтверджена.
Непогоджуючись фактично з відмовою у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва керується зазначає наступне.
Спірні правовідносини сторін стосуються права позивача застосування спрощеної системи оподаткування.
Главою І розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Судом встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що Селянське (фермерське) господарство «Вись» протягом 2020 року було платником єдиного податку четвертої групи.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
Враховуючи вищезазначене, для платників єдиного податку четвертої групи, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку не застосовується. Платники єдиного податку четвертої групи свій статус повинні щорічно підтверджувати шляхом подання декларації відповідно до норм законодавства.
Таким чином, для набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарським товаровиробникам необхідно дотримуватись певних умов, а саме: мати у наявності земельні ділянки відповідного призначення; частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків; подати до контролюючих органів загальну та звітні декларації з додатками.
Позивачем було подано Рахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік, квитанцією № 2 від 08 лютого 2021 року підтверджується його отримання контролюючим органом.
Однак, листом від 11 лютого 2021 року № 13501/6/26-15-04-14-18 "Про надання інформації та її документального підтвердження" Головне управління ДПС у м. Києві з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та своєчасності податків та зборів запропонувало позивачу надати інформацію щодо проведення підприємством фінансово-господарської діяльності у сфері сільського господарства.
У подальшому, на вимогу позивача надати підтвердження його статусу (довідку) листом «Про розгляд листа та надання інформації» від 27 квітня 2021 року № 43966/6/26-15-04-14-18 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило, що Селянське (фермерське) господарство «Вись» не є платником єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники в 2021 році.
Водночас, згідно пункту 299.6 статті 299 Податкового кодексу України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;
2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.
Відповідно пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Згідно підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у таких випадках та в строки: у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків; у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно- правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми; у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення; у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності; у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Отже, положення пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України та підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України містять вичерпні підстави для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку четвертої групи.
Таким чином, норми Податкового кодексу України свідчать про особливий порядок реєстрації, підтвердження вже зареєстрованого статусу та позбавлення суб'єкта господарювання статусу платника єдиного податку IV групи. Однак, відповідач ототожнює порядок переходу та щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.
Суд зазначає, що у даних відносинах йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.
За наслідками проведення правового аналізу наведених вище норм Податкового кодексу України Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26 лютого 2019 року № 9805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року № 805/206/17-а, від 24 січня 2019 року № 813/1346/18, від 05 червня 2018 року №813/4266/17).
Єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Отже, контролюючим органом повинно бути дійсно:
1) проведена документальна перевірка платника податків;
2) прийняття рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 816/543/17, від 16 квітня 2018 року у справі № 808/657/16, від 08 травня 2018 року у справі № 816/1088/17, від 19 квітня 2019 року у справі № 822/2037/18.
Водночас, суд звертає увагу, що жодної перевірки передбаченої Податковим кодексом України позивача контролюючим органом проведено не було та, відповідно не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання статусу платника єдиного податку.
У зв'язку з тим, що відповідачем не приймалось рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи Селянського (фермерського) господарства «Вись», суд з урахуванням норм частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України позовну вимогу про зобов'язання відповідача внески до реєстру платників єдиного податку відомостей про позивача задовольняє шляхом зобов'язання відповідача включити Селянське (фермерське) господарство «Вись» до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2021 році.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства «Вись» - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Державної податкової служби у м. Києві оформлену листом від 27 квітня 2021 року № 43966/6/26-15-04-14-18, у підтвердженні Селянському (фермерському) господарству «Вись» статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році.
3. Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві включити Селянське (фермерське) господарство «Вись» до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2021 році, про що видати відповідну довідку.
4. Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства «Вись» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, код ЄДРПОУ 32063098) понесені ним витрати по сплаті судового збору 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Аверкова