ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 листопада 2021 року м. Київ №640/4352/21
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доМіністерства юстиції України, Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) в особі Бондарєва Ігоря Валерійовича
третя особаприватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмила Олегівна
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, м. Київ, вул. Городецького, 13) (далі - відповідач-1), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) в особі Бондарєва Ігоря Валерійовича (код ЄДРПОУ 43316700, м. Чернігів, проспект Миру, 43) (далі - відповідач-2), третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмила Олегівна, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) в особі Бондарєва Ігоря Валерійовича, що полягають у проведенні невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. без дослідження та аналізу фактичних обставин по порушенню прав ОСОБА_1 , викладених у скаргах від 05.09.2020, 12.11.2020, 24.12.2020 і складання за їх результатами довідки від 19.01.2021;
- визнати рішення Міністерства юстиції України за результатом перевірки, здійсненої Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) в особі Бондарєва Ігоря Валерійовича щодо відсутності зловживань у діяльності приватного виконавця Лановенко Л.О. у виконавчих провадженнях №60946847, №60946855, неправомірним.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що перевірка на підставі скарги ОСОБА_1 була проведена неповно та необ'єктивно. Позивач стверджує, що перевіркою було приховано всі незаконні дії приватного виконавця Лановенко Л.О. та не здійснено перевірку, та експертизи оригіналів виконавчих листів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що рішення Міністерства юстиції України, прийняте за результатами розгляду скарг позивача не порушує прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача.
За доводами відповідача-1 ОСОБА_1 звернувшись до відповідача-1 із заявою про ініціювання перевірки діяльності третьої особи реалізувала своє право на оскарження дій приватного виконавця, а результати позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця не впливають на права та інтереси позивача.
Позивач надав відповідь на відзив відповідача-1, в якій зазначив, що відповідачами не надано повної оцінки доводам позивача у скаргах.
Відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що наявні підстави для відмови в задоволенні позову, у зв'язку з відсутністю порушеного права позивача, яке б потребувало судового захисту.
Відповідно до частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) в особі Бондарєва Ігоря Валерійовича 19.01.2021 складено за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни довідку.
Згідно висновку довідки відповідача-2 від 19.01.2021, за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни щодо здійснення виконавчих проваджень №60946847, №60946855, яка проводилась на підставі скарги ОСОБА_1 від 30.12.2020, та в межах предмету цієї скарги порушень вимог законодавства не встановлено.
Позивач вважаючи, що перевірка проведена без повного дослідження доводів викладених в скарзі від 12.11.2020, звернувся до суду з даним позовом.
Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню оскаржувані рішення відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 1, 2, 3 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 02.07.2014 №228, встановлено, що Міністерство юстиції України (Мін'юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мін'юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Одним із основних завдань Мін'юсту є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері організації примусового виконання рішень.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 17, частини першої та сьомої статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» Міністерство юстиції України здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця.
Контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
У разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що виявлені під час здійснення перевірок порушення законодавства у діяльності приватного виконавця можуть слугувати підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
На виконання статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» був розроблений Порядок проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 №3284/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 №1195/32647 (далі - Порядок №3284/5).
Порядок визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, зокрема стану додержання Конституції України, вимог законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, ухвалених відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, та організації роботи щодо їх виконання, дотримання державними і приватними виконавцями порядку та строків вчинення виконавчих дій, виконання правил діловодства.
Абзацом другим пункту 26 розділу III Порядку №3284/5 передбачено, що позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця проводиться шляхом витребування від приватного виконавця потрібних документів та відомостей у межах предмета звернення та надання висновку щодо відповідності рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вимогам законодавства, який викладається в довідці за результатами такої перевірки.
Позапланова невиїзна перевірка проводиться Управлінням контролю або Управлінням забезпечення примусового виконання рішень, яке визначає керівник структурного підрозділу Міністерства (крім Управління забезпечення примусового виконання рішень, що перебуває в межах виконавчого округу приватного виконавця).
Відповідно до пункту 27 розділу III Порядку №3284/5 під час проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця використовуються інформація та копії документів, надані приватним виконавцем, відомості автоматизованої системи виконавчого провадження, інша інформація та документи, які стосуються предмета звернення.
Згідно з вимогами пунктів 29, 30 розділу III Порядку №3284/5 за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Управління контролю (Управління забезпечення примусового виконання рішень) складає довідку, в якій зазначаються: підстави проведення перевірки; факти, викладені у зверненні або у скарзі, на підставі яких проводиться перевірка; обставини, встановлені під час перевірки, із посиланням на джерела отримання інформації; висновок щодо відповідності рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вимогам законодавства з посиланням на відповідну норму законодавства.
Довідку підписує керівник Управління контролю, а якщо позапланова невиїзна перевірка проводилася Управлінням забезпечення примусового виконання рішень,- керівник цього управління.
Якщо позапланова невиїзна перевірка проводилася Управлінням контролю, довідка складається у двох примірниках, один з яких спрямовується приватному виконавцю не пізніше наступного робочого дня з дня його підписання.
За результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Управління контролю готує доповідну записку, яку не пізніше наступного робочого дня з дня підписання довідки спрямовує керівнику структурного підрозділу Міністерства.
Якщо позапланова невиїзна перевірка проводилася Управлінням забезпечення примусового виконання рішень, довідка складається у трьох примірниках, один з яких не пізніше наступного робочого дня з дня його підписання спрямовується приватному виконавцю, інший - структурному підрозділу Міністерства.
Якщо позапланова невиїзна перевірка проводилася на підставі скарги, яка надійшла від Дисциплінарної комісії приватних виконавців, та за результатами цієї перевірки не виявлено підстав для спрямування до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання, довідка про результати перевірки спрямовується до Дисциплінарної комісії приватних виконавців.
Пунктом 1 розділу IV Порядку №3284/5 у разі виявлення під час здійснення планових та позапланових перевірок діяльності приватного виконавця ознак дисциплінарного проступку, визначених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», структурний підрозділ Міністерства вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Подання спрямовується до Дисциплінарної комісії приватних виконавців протягом двох місяців із дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше ніж за два роки з дня його вчинення.
Суд відхиляє твердження відповідачів, що довідка складена за результатом розгляду скарги позивача не порушує права та інтереси скаржника, оскільки скаржник реалізував своє право на захист з моменту подання такої скарги.
Вказані твердження відповідачів грунтуються на тому, що особа, яка стала ініціатором дисциплінарного провадження, не може оскаржувати результати такого провадження до суду.
Однак, згідно приписів розділів III та IV Порядку №3284/5 дисциплінарне провадження відкривається виключно у разі виявлення порушень за результатом позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця, а відтак довідка складена за результатом такої перевірки не є актом індивідуальної дії.
Що стосується тверджень позивача про неповний та необ'єктивний розгляд скарги від 12.10.2020, за результатом якої складено протиправну довідку від 19.01.2021, то суд зазначає наступне.
Твердження позивача, що за наслідками розгляду скарг позивача від 05.09.2020, від 12.11.2020, від 24.12.2020 було прийнято спірне рішення - довідка від 19.01.2021 не відповідає дійсності.
Матеріали справи свідчать, що відповідач за результатами кожної скарги складав окремі довідки, а саме:
- за результатом розгляду скарги від 05.09.2020 була складена довідка від 12.10.2020;
- за результатом розгляду скарги від 24.12.2020 була складена довідка від 15.01.2021;
- за результатом розгляду скарги від 30.12.2020 була складена довідка від 19.01.2021.
Отже, спірна довідка від 19.01.2021, була складена за результатом позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни щодо здійснення виконавчих проваджень №60946847, №60946855 ініційованій на підставі скарги ОСОБА_1 від 30.12.2020.
Згідно листа Міністерства юстиції України від 28.01.2021 №768/В-163/20.5.1 зазначена перевірка проводилась з питань, які не були предметом попередніх перевірок, які проводились на підставі скарг від 05.09.2020, від 24.12.2020.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки спірна довідка не виносилась за результатом розгляду скарг позивача від 05.09.2020, 12.11.2020, 24.12.2020, а відтак, під час проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни щодо здійснення виконавчих проваджень №60946847, №60946855 ініційованій на підставі скарги ОСОБА_1 від 30.12.2020, у відповідачів був відсутній обов'язок досліджувати обставини викладені в скаргах від 05.09.2020, 12.11.2020, 24.12.2020.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Г. Вєкуа