ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 листопада 2021 року м. Київ № 640/22239/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (надалі також - ГУ ПФУ в м. Києві, Управління, відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 , за рахунок виплати з 01 березня 2018 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсію ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;
- виплатити моральну компенсацію у розмірі 50 тисяч гривень;
- виплати та нарахування здійснити негайно після ухвалення рішення суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що позивач після звільнення з військової служби, перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію, відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ. Позивачу з 01.01.2018 р. здійснено перерахунок пенсії за вислугу років та відповідно до п.2 Постанови №103 виплата перерахованих відповідно до п.1 цієї Постанови №103 підвищених пенсій проводилась у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50%, з 1 січня 2019 року - 75%. Позивач вказав, що у зв'язку з набранням чинності рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 р. у справі №826/3858/18 та визнанням протиправними та нечинними пунктів 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», до спірних правовідносин не можуть бути застосовані приписи п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 при визначенні порядку та розміру виплати пенсії позивачу. У зв'язку з викладеним, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачем через канцелярію суду подано відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
ОСОБА_1 з 11.10.2017 перебуває на пенсійному обліку та отримує виплату пенсії за вислугою років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З 01.01.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки уповноваженого органу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб» від 21.02.2018 №103.
З наданої відповідачем відповіді вбачається, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії за вислугу років та відповідно до п.2 Постанови №103 виплата перерахованих відповідно до п.1 цієї Постанови №103 підвищених пенсій проводилась у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50%, з 1 січня 2019 року - 75%.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії з 05.03.2019 у розмірі 100 відсотків суми підвищення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає таке.
Суд встановив, що вказана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 06 серпня 2019 року №160/3586/19 за результатами розгляду зразкової справи, в частині неперерахування та невиплати (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачеві з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; зазначене, відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для врахування судом відповідних правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною першою та четвертою статті 63 України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частиною третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від (далі - Постанова № 45), відповідно до пункту 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі по тексту - Постанова №704) затверджена тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), пунктом 1 якої встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року.
Пунктом 2 Постанови №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
З наданої відповідачем відповіді вбачається, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії за вислугу років та відповідно до п.2 Постанови №103 виплата перерахованих відповідно до п.1 цієї Постанови №103 підвищених пенсій проводилась у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50%, з 1 січня 2019 року - 75%, з 01.01.2020- 100% суми підвищення пенсії.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
З урахуванням наведеного, чинним законодавством не передбачено можливість сплати пенсії частинами в майбутньому та із застереженнями про наявність фінансування, як це передбачено приписами Постанови №103, з огляду на що, застосуванню підлягає норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який має вищу юридичну силу, аніж Постанова №103.
Разом із тим, суд звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у наведеній справі, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У вказаному рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва зокрема встановлено «пункти 1 та 2 спірної Постанови №103, встановлюють відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та пункт 5 і додаток 2 Порядку №45, звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам (зокрема позивачу), відтак звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.
Відтак, оскаржувані пункти Постанови №103, всупереч вимогам статей 13, 43, частини четвертої статті 63 та частини третьої статті 11 Закону №2262-ХІІ, змінюють умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців».
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.
Водночас, за змістом частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, встановлене пунктом 2 Постанови №103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії втратило чинність із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року, тобто 05 березня 2019 року, а тому, враховуючи наведені вище положення процесуального закону, починаючи саме з цієї дати вказаний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, у відповідній частині, втратив чинність і не підлягав застосуванню.
Стосовно посилання відповідача у відзиві на постанову Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі по тексту - Постанова №804), яка набрала чинності 04 вересня 2019 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Постановою №804 встановлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Отже, Постановою №804 змінено правове регулювання виплати пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01 січня 2018 року.
Частиною третьою статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» закріплено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який у спірних правовідносинах є спеціальним нормативно-правовим актом, та нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено можливість сплати пенсії частинами у майбутньому та/або із застереженнями про наявність фінансування.
Частиною четвертою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» надано Кабінету Міністрів України повноваження визначати умови, порядок та розмір перерахунку пенсії, але не її виплати.
«Виплата пенсії» та «перерахунок пенсії» є різними правовими категоріями, що підтверджується їх закріпленням в різних розділах України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у вказаній вище зразковій справі №160/3586/19, якою зазначено, що законодавець розмежував поняття «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії» та «порядок перерахунку пенсії», а системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії» не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії».
Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з частинами першою - третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Водночас, прийняття Постанови №804, якою закріплено виплату підвищеної пенсії у 2019 році у розмірі 75%, не повинно впливати на процес виплати позивачу підвищеної пенсії, оскільки вказана постанова прямо суперечить правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме: статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з чим на підставі частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова №804 не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо не здійснення з 05 березня 2019 року перерахунку та виплати позивачу пенсії з урахуванням 100% суми підвищення перерахованої пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року та зобов'язання відповідача здійснити з 05 березня 2019 року перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням 100% суми підвищення перерахованої пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті (п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України).
Зазначеною правовою нормою встановлено право суду звернути до негайного виконання рішення, що за своєю суттю є способом виконання такого рішення.
Водночас, виплаті недоотриманої з вини відповідача пенсії позивача передує її перерахунок, розрахунок недоотриманої пенсії, а також сума компенсації, що визначається відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для звернення рішення про виплату пенсії до негайного виконання, оскільки не встановлений розмір пенсії та компенсації, що присуджується.
Стосовно вимоги щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Статтею 23 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ст. 1173 цього ж Кодексу, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями (бездіяльністю) її заподіяно та якими доказами вона підтверджується. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 № 6 визначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Проте, позивачем не надано належних та допустимих доказів факту заподіяння такої шкоди та не доведено безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та їх наслідками у вигляді моральних чи фізичних страждань позивача.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись статтями 2, 139, 244-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Смолій