ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 листопада 2021 року м. Київ № 640/25207/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мадіс» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Мадіс» (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, контролюючий орган в оспорюваному рішенні не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач стверджує, що складений ним розрахунок коригування не відповідає визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв'язку з чим підстави для зупинення його реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації розрахунку коригування, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено подано для реєстрації розрахунок коригування. При цьому, доданих до повідомлень пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття спірного рішення не врахував, у зв'язку з чим дійшов безпідставного висновку про відмову у реєстрації розрахунку коригування.
Також позивачем зазначено, що рішення відповідача не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 1 та 2 правом надати відзив на позовну заяву не скористалися. Ухвалу суду про відкриття провадження отримано останніми та повідомлено, що копії позовної заяви разом з доданими до неї матеріалами для вручення та можливість отримання останніх документів лише безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ТОВ «Мадіс», виписано та направлено засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) низку податкових накладних (далі - ПН) у кількості 168 шт., реєстрацію яких було зупинено Головним управлінням ДПЄ у м. Києві відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки на думку відповідача-1 позивач, як платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
У квитанціях про зупинення реєстрації ПН позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в ЄРПН.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м.Києві на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку було прийнято щодо Позивача Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість, критеріям ризиковості платника податку № 156456 від 11.03.2021.
При цьому згідно із зазначеною у вказаному Рішенні розшифровкою, підставою стала наступна податкова інформація: «в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює націнку при реалізації папіру, картону та целюлози (коди УКТЗЕД 4802, 4804 та 4703) за рахунок придбаних та нереалізованих товарів: полотна трикотажні (код УКТЗЕД 6004), полотна основов'язані (код УКТЗЕД 6005), інші полотна трикотажні (код УКТЗЕД 6006)».
З метою реєстрації ПН, реєстрацію яких було зупинено, Позивачем направлені відповддачу-1 пояснення та копії документів щодо кожної ПН.
За результатом розгляду поданих позивачем пояснень та документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві були прийняті Рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Рішення про відмову), згідно яких Позивачу було відмовлено в реєстрації ПН у зв'язку з «ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
Відповідно до приписів п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджені «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та «Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).
Згідно з п. 6, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій (критерії) ризиковості платника податку, та пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 затверджено «Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначенні перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, а пунктами 6, 7 Порядку N 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
В свою чергу, відповідно до п. 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
З системного аналізу наведених положень слідує, що умовою для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, які за результатами автоматизованого моніторингу були визнані такими, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, є подання платником податків документів, перелік яких визначений у п. 5 Порядку № 520. При цьому, такий перелік не є вичерпним, так як документи, про які в ньому йдеться складаються в залежності від виду господарської операції, яку здійснює платник податку.
Отже, можливість надання платником податків письмових пояснень та копій документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі прямо залежить від чіткого зазначення/розшифрування контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової інформації, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Як зазначалось вище, за результатом розгляду поданих аозивачем пояснень та документів Комісією Відповідача-1 були прийняті Рішення про відмову. Разом з тим, всі вказані Рішення про відмову не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною прийняття такого рішення є: «неподання платником щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), утому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не подано, підкреслити).»
Зазначені підстави в Рішеннях про відмову є помилковими, зокрема: документи та пояснення, на які є посилання у Рішеннях про відмову, позивачем були належним чином подані. Вказані документи підтверджують реальність господарських операцій та надають можливість встановити обставини таких операцій. Вимог, які висуваються до Рішень про відмову, як до актів індивідуальної дії, що є одночасно актами правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість. Тобто Відповідачем-1 повинні бути наведенні конкретних підстави прийняття рішень про відмову (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
В супереч затвердженої п. 10 Порядку № 520 форми Рішення про реєстрацію/відмову, Відповідачем-1 не підкреслено у всіх 168 Рішеннях про відмову, яких саме документів не було надано Позивачем. Фактично, відповідач-1 не вказано у Рішеннях про відмову, яких саме документів недостатньо з вже наданих пакетів документів, фактично лише зробив копіювання абзацу з Порядку № 520, який містить посилання на групу документів.
Тобто, рішення про відмову є необґрунтованими, оскільки з їх змісту не вбачаються дійсні та об'єктивні підставі для відмови у реєстрації ПН, що підтверджували б відсутність у позивача, як платника податків, права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, та, як наслідок, підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації.
Відтак, невиконання аідповідачем-1, як податковим органом, законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості Рішень про відмову, як актів індивідуальної дії, призводить до їх протиправності.
Такий підхід відповідача-1 суперечить принципу верховенства права, який найбільш воно висвітлений у судовій практиці Європейського суду з прав людини. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Як зазначалось вище, Рішення про відмову напряму пов'язані із Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку, у «розшифровці» якого є посилання на те, що Позивач здійснює націнку при реалізації папіру, картону та целюлози за рахунок придбаних та нереалізованих товарів: полотна трикотажні, полотна основов'язані інші полотна трикотажні.
Однак, Рішення про відмову, які приймались щодо ПН не пов'язані із сукупністю вказаних операцій з продажу, так як Позивач у період, коли формувався податковий кредит за вказаними накладними, не здійснював придбання полотен, а здійснював придбання паперу офсетного, крафт-паперу, паперу пакувального та целюлози відповідач-1 не врахував цю обставину.
Таким чином, всі Рішення про відмову не відповідають вимогам п. 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем-1 не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно п. 8 ч. 2 ст. 2 у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
В свою чергу Рішення про відмову призвела до повної зупинки діяльності Позивача, як суб'єкта господарювання, так як його клієнти відмовляються купувати товари та оплачувати раніше отримані товари, а відсутність грошових коштів не дає змоги розрахуватись за отримані від іноземного постачальника товари, що тягне за собою застосування фінансових санкцій за невиконання умов імпортного контракту і неможливість імпортувати товари в подальшому і, відповідно, сплачувати ПДВ митним органам). Так, тільки за переліченими в цій позовній заяві ПН, реєстрація яких була зупинена, сума ПДВ складає 4 773 972 грн.
У Рішенні про відповідність/невідповідність платника податку відповідач-1 зазначає, що підозру викликає операції щодо придбання окремих товарів, складова частка яких в податковому кредиті з ПДВ складає 1760397грн. Що свідчить про непропорційність визначення розміру «підозрілих» операцій.
Згідно наданих позивачем доказів, ПДВ, закладений у вартість товару, який реалізує позивач складається з ПДВ, сплаченого до бюджету реальними коштами при його розмитненні та ПДВ, закладеного в торгівельну націнку (в середньому - 12% від собівартості). Тобто відповідча-1, з одного боку визнаючи податкові зобов'язання Позивача, з іншого боку позбавляє покупців товарів позивача права на податковий кредит з ПДВ, який був перерахований до бюджету реальним грошима.
Відповідачем прийнято Рішення про відмову без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці Рішення, чим порушив п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, тому рішення про відмову є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до пп. 191.1.40 та 191.1.46 п. 191.1 ст. 191 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, як зокрема (але не виключно):
організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов'язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.
Вказані норми кореспондуються із пп. 20.1.26, 20.1.42 та 20.1.45 п. 20.1 ст.20 ПК України, згідно яких контролюючі органи мають право:
користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами відповідно до закону;
проводити аналіз та здійснювати управління ризиками з метою визначення форм та обсягів податкового контролю;
здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
В свою чергу:
статтею 61 ПК України передбачено визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення, у п. 61.1 та 61.2 якої вказано, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом;
ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Також, відповідно до ст. 71, 72 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла із різних джерел, про які йдеться у цих статтях.
При цьому, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Таким чином, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку, передбаченому Податкового кодексу України та прийнятими на виконання вимог цього Кодексу нормативно- правовими актами. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися в інформаційних базах контролюючих органів та/або опрацьовуватися безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Підпунктом 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що ЄРПН - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно із п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Як вже було зазначено вище, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок № 1165).
Пунктами 5-7 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку № 1165 є наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п. 8 Додатку 1).
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Відповідачем-1 питання відповідності Позивача Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення Позивачем податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг Позивача, податкової накладної/ розрахунку коригування.
Крім того, встановленню наявності у Позивача податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома йому у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на нього завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Проте, як слідує з «розшифровки» підстави, вказаної в Рішенні № 156456 від 11.03.2021 та послідовності подання позивачем податкових накладних та прийняття відповідачем-1 вказаного Рішення, останнім порушено нормативно встановлену процедуру та порядок прийняття цього Рішення.
Так, з «розшифровки» вбачається, що комісія Відповідача-1 дійшла висновку про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку у зв'язку із отриманою в ході аналізу баз даних ДПС України податковою інформацією, а не з моніторингу податкової накладної (порядковий номер 1), реєстрація якої була першою зупинена 26.03.2021.
Особливо відмітимо, що Рішення № 156456 прийнято 11.03.2021, а податкова накладна (порядковий № 1) була подана на реєстрацію тільки 26.03.2021, з чого слідує, що послідовність, про яку йшлося вище, була порушена.
Таким чином, можна стверджувати, що Відповідачем прийнято Рішення N 156456 не за наслідками подання Позивачем податкової накладної (порядковий № 1), що має передувати моніторингу Позивача, як платника податку та моніторингу такої податкової накладної, а лише у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС, що, у свою чергу, суперечить вимогам Порядку № 1165.
Відповідача-1 наголошував, що позивач відповідає критеріям ризиковості платника податку, а саме: «в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює націнку при реалізації папіру, картону та целюлози (коди УКТЗЕД 4802, 4804 та 4703) за рахунок придбаних та нереалізованих товарів: полотна трикотажні (код УКТЗЕД 6004), полотна основов'язані (код УКТЗЕД 6005), інші полотна трикотажні (код УКТЗЕД 6006).»
Рішення 156456 є актом індивідуальної дії, і як правовий акт індивідуальної дії, що виданий Відповідачам-1, як суб'єктом владних повноважень, повинен бути документом, що прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Позивач наголосив, шо Рішення № 156456 не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку Позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Законом, що визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін є Закон України «Про ціни і ціноутворення».
Статті 10, 11 цього Закону встановлює, що суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України. Вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Одночасно, за змістом статей 16 і 17 цього Закону органом державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, основними функціями якого є: 1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; 3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення. Вказаним органом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 є Держпродспожив служба.
Також, за приписами статті 5 вказаного Закону Кабінет Міністрів України: 1) забезпечує проведення державної цінової політики; 2) здійснює державне регулювання цін, визначає повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом.
Кабінет Міністрів України безпосередньо здійснює державне регулювання цін, зокрема, шляхом установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання фіксованих чи граничних цін, або уповноважує відповідні органи виконавчої влади затвердити (установити) державні регульовані ціни на визначений Урядом перелік товарів, якщо інше не встановлено законом.
Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.9196 № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" були затверджені повноваження міністерств та центральних органів виконавчої влади.
Всіма зазначеними нормативними актами органи ДПС України та підповідач-1 не уповноважені здійснювати державне регулювання цін і тарифів у процесі реалізації покладених на них завдань і функцій.
Відсутність у відповідча-1 повноважень надавати правову оцінку дій позивача з встановлення ціни (націнки) на продукцію, що ним реалізовується, кореспондується з ч.1 ст. 632 Цивільного кодексу України, згідно якої ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а також із ч. 1 ст. 44 Господарського кодексу України, згідно якої підприємництво здійснюється на основі таких принципів як комерційний розрахунок, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.
Відсутність державного регулювання цін на продукції, коди УКТЗЕД якої містяться у Рішенні № 156456, обумовлює формування таких ціни (націнок) Позивачем та можливість її (ціни) врегулювання самостійно за згодою сторін договору.
Відповідачае-1 не зазначено у Рішенні № 156456, які саме приписи Закону України «Про ціни та ціноутворення» або інших нормативних актів під час ціноутворення були порушені позивачем.
Рішенні № 156456 немає обґрунтування, яким чином ціноутворення одного виду продукції, має вплив на ціноутворення іншого, та яким чином це порушує норми ПК України.
В свою чергу, Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Тобто, Рішення № 156456 відповідача-1, як суб'єкта владних повноважень, повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення, однак, зі змісту самого Рішення це не слідує.
Згідно із п. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Згідно з п. 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що існують правові підстави для покладання на відповіадча-2 зобов'язання зареєструвати в ЄРПН ПН в реєстрації яких було відмовлено.
Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 383630,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №282 від 31.08.2021.
Оскільки у спірних правовідносинах права позивача були порушені відповідачами внаслідок прийняття необґрунтованих рішень та протиправних дій, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мадіс» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.03.2021 №156456 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Мадіс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію / відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №2763869/31721018 від 14.06.2021, №2763874/31721018 від 14.06.2021, №2763875/31721018 від 14.06.2021, №2763872/31721018 від 14.06.2021, №2763871/31721018 від 14.06.2021, №2763878/31721018 від 14.06.2021, №2763876/31721018 від 14.06.2021, №2763867/31721018 від 14.06.2021, №2763877/31721018 від 14.06.2021, №2819963//31721018 від 01.07.2021, №2763873/31721018 від 14.06.2021, №2819962/31721018 від 01.07.2021, №2763870/31721018 від 14.06.2021, №2763868/31721018 від 14.06.2021, №2819959/31721018 від 01.07.2021, №2819974/31721018 від 01.07.2021, №2819968/31721018 від 01.07.2021, №2819964/31721018 від 01.07.2021, №2819965/31721018 від 01.07.2021, №2819977/31721018 від 01.07.2021, №2819961/31721018 від 01.07.2021, №2819981/31721018 від 01.07.2021, №2820081/31721018 від 01.07.2021, №2819978/31721018 від 01.07.2021, №2819970/31721018 від 01.07.2021, №2819960/31721018 від 01.07.2021, №1719983/31721018 від 01.07.2021, №2819976/31721018 від 01.07.2021, №2819980/31721018 від 01.07.2021, №2819969/31721018 від 01.07.2021, №2819966/31721018 від 01.07.2021, №2819967/31721018 від 01.07.2021, №2820073/31721018 від 01.07.2021, №2820087/31721018 від 01.07.2021, №2820082/31721018 від 01.07.2021, №2819973/31721018 від 01.07.2021, №2819975/31721018 від 01.07.2021, №2819979/31721018 від 01.07.2021, №2819982/31721018 від 01.07.2021, №2820078/31721018 від 01.07.2021, №2820077/31721018 від 01.07.2021, 2820085/31721018 від 01.07.2021, №2820083/31721018 від 01.07.2021, №2820084/31721018 від 01.07.2021, №2820079/31721018 від 01.07.2021, №2820080/31721018 від 01.07.2021, №2820086/31721018 від 01.07.2021, №2820090/31721018 від 01.07.2021, №2820115/31721018 від 01.07.2021, №2820000/31721018 від 01.07.02021, №2820107/31721018 від 01.07.2021, №2820106/31721018 від 01.07.2021, №2820094/31721018 від 01.07.2021, №2820098/31721018 від 01.07.2021, №2820105/31721018 від 01.07.2021, №2820101/31721018 від 01.07.2021, №2820111/31721018 від 01.07.2021, №2820108/31721018 від 01.07.2021, №2820104/31721018 від 01.07.2021, №2820092/31721018 від 01.07.2021, №2820002/31721018 від 01.07.2021, №2820001/31721018 від 01.07.2021, №2820116/31721018 від 01.07.2021, №2820110/31721018 від 01.07.2021, №2819997/31721018 від 01.07.2021, №2819995/31721018 від 01.07.2021, №2820100/31721018 від 01.07.2021, №2819992/31721018 від 01.07.2021, №281987/31721018 від 01.07.2021, №2819986/31721018 від 01.07.2021, №2819985/31721018 від 01.07.2021, №2819985/31721018 від 01.07.2021, №2820004/31721018 від 01.07.2021, №2819993/31721018 від 01.07.2021, №2819990/31721018 від 01.07.2021, №2819989/31721018 від 01.07.2021, №2820088/31721018 від 01.07.2021, №2820102/31721018 від 01.07.2021, №2820099/31721018 від 01.07.2021, №2820093/31721018 від 01.07.2021, №2820117/31721018 від 01.07.2021, №2820109/31721018 від 01.07.2021, №2820096/31721018 від 01.07.2021, №2820091/31721018 від 01.07.2021, №2820114/31721018 від 01.07.2021, №2820103/31721018 від 01.07.2021, №2819991/31721018 від 01.07.2021, №2820095/31721018 від 01.07.2021, №2820089/31721018 від 01.07.2021, №2820112/31721018 від 01.07.2021, №2819984/31721018 від 01.07.2021, №2819999/31721018 від 01.07.2021, №2820113/31721018 від 01.07.2021, №2819998/31721018 від 01.07.2021, 2819988/31721018 від 01.07.2021, №2820097/31721018 від 01.07.2021, №2819994/31721018 від 01.07.2021, №2819996/31721018 від 01.07.2021, №2837348/31721018 від 06.07.2021, №2820006/31721018 від 01.07.2021, №2820007/31721018 від 01.07.2021, №2820021/31721018 від 01.07.2021, №2820011/31721018 від 01.07.2021, №2820010/31721018 від 01.07.2021, №2820020/31721018 від 01.07.2021, №2820016/31721018 від 01.07.2021, №2820015/31721018 від 01.07.2021, №2820019/31721018 від 01.07.2021, №2820032/31721018 від 01.07.2021, №2820029/31721018 від 01.07.2021, №2820008/31721018 від 01.07.2021, №2820027/31721018 від 01.07.2021, №2820026/31721018 від 01.07.2021, №2820014/31721018 від 01.07.2021, №2820013/31721018 від 01.07.2021, №2820031/31721018 від 01.07.2021, №2820031/31721018 від 01.07.2021, №2820030/21731018 від 01.07.2021, №2820024/21731018 від 01.07.2021, №2820028/31721018 від 01.07.2021, №2820017/31721018 від 01.07.2021, №2820023/21721018 від 01.07.2021, №2820009/31721018 від 01.07.2021, №2820118/31721018 від 01.07.2021, №2820025/31721018 від 01.07.2021, №2820012/3121018 від 01.07.2021, №2820035/31721018 від 01.07.2021, №2820018/31721018 від 01.07.2021, №2820022/31721018 від 01.07.2021, №2820033/31721018 від 01.07.2021, №282003731721018 від 01.07.2021, №2820043/31721018 від 01.07.2021, №2820067/31721018 від 01.07.2021, №2820054/31721018 від 01.07.2021, №2820046/31721018 від 01.07.2021, №2820045/31721018 від 01.07.2021, №2820072/31721018 від 01.07.2021, №2820070/31721018 від 01.07.2021, №2820065/31721018 від 01.07.2021, №2820061/31721018 від 01.07.2021, №2820056/31721018 від 01.07.2021, №2820052/31721018 від 01.07.2021, №2820049/31721018 від 01.07.2021, №2820048/31721018 від 01.07.2021, №2820058/31721018 від 01.07.2021, №2820074/31721018 від 01.07.2021, №2820069/31721018 від 01.07.2021, №2820068/31721018 від 01.07.2021, №2820059/31721018 від 01.07.2021, №2820075/31721018 від 01.07.2021, №2820066/31721018 від 01.07.2021, №2820062/31721018 від 01.07.2021, №2820047/31721018 від 01.07.2021, №2820053/31721018 від 01.07.2021, №2820064/31721018 від 01.07.2021, №2820063/31721018 від 01.07.2021, №2820040/31721018 від 01.07.2021, №2820050/31721018 від 01.07.2021, №2820044/31721018 від 01.07.2021, №2820055/31721018 від 01.07.2021, №2820073/31721018 від 01.07.2021, №2820060/31721018 від 01.07.2021, №2820051/31721018 від 01.07.2021, №2820039/31721018 від 01.07.2021, №2820071/31721018 від 01.07.201, №2820041/31721018 від 01.07.2021, №2820038/31721018 від 01.07.2021, №2820042/31721018 від 01.07.2021, №2820057/31721018 від 01.07.2021.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «Мадіс» податкові накладні: №3 від 01.03.2021, №2 від 01.03.2021, №4 від 01.03.2021, №1 від 01.03.2021, №5 від 02.03.2021, №6 від 02.03.2021, №7 від 02.03.2021, №12 від 03.03.2021, №8 від 03.03.2021, №14 від 03.03.2021, №11 від 03.03.2021, №13 від 03.03.2021, №9 від 03.03.2021, №15 від 03.03.2021, №10 від 03.03.2021, №16 від 04.03.2021, №18 від 04.03.2021, №17 від 04.03.2021, №19 від 04.03.2021, №21 від 05.03.2021, №20 від 05.03.2021, №22 від 09.03.2021, №23 від 09.03.2021, №26 від 09.03.2021, №24 від 09.03.2021, №25 від 09.03.2021, №27 від 10.03.2021, №30 від 10.03.2021, №32 від 10.03.2021, №33 від 10.03.2021, №28 від 10.03.2021, №29 від 10.03.2021, №31 від 10.03.2021, №39 від 11.03.2021, №36 від 11.03.2021, №40 від 11.03.2021, №35 від 11.03.2021, №37 від 11.03.2021, №34 від 11.03.2021, №38 від 11.03.2021, №41 від 11.03.2021, №43 від 12.03.2021, №44 від 12.03.2021, №45 від 12.03.2021, №46 від 12.03.2021, №42 від 12.03.2021, №48 від 15.03.2021, №47 від 15.03.2021, №49 від 16.03.2021, №52 від 16.03.2021, №54 від 16.03.2021, №50 від 16.03.2021, №53 від 16.03.2021, №51 від 16.03.2021, №55 від 17.03.2021, №56 від 17.03.2021, №60 від 18.03.2021, №59 від 18.03.2021, №58 від 18.03.2021, №57 від 18.03.2021, №64 від 22.03.2021, №69 від 22.03.2021, №68 від 22.03.2021, №53 від 22.03.2021, №65 від 22.03.2021, №72 від 22.03.2021, №71 від 22.03.2021, №66 від 22.03.2021, №70 від 22.03.2021, №73 від 22.03.2021, №67 від 22.03.2021, №74 від 23.03.2021, №77 від 23.03.2021, №76 від 23.03.2021, №75 від 23.03.2021, №78 від 23.03.2021, №82 від 24.03.2021, №79 від 24.03.2021, №81 від 24.03.2021, №84 від 25.03.2021, №85 від 25.03.2021, №86 від 25.03.2021, № 87 від 25.03.2021, №88 від 26.03.2021, №93від 26.03.2021, №91 від 26.03.2021, №89 від 26.03.2021, №90 від 26.03.2021, №95 від 29.03.2021, №94 від 29.03.2021, №100 від 30.03.2021, №97 від 30.03.2021, №102 від 30.03.2021, №99 від 30.03.2021, №101 від 30.03.2021, №98 від 30.03.2021, №103 від 30.03.2021, №105 від 31.0.2021, №104 від 31.03.2021, №106 від 31.03.2021, №3 від 01.04.2021, №1 від 01.04.2021, №2 від 01.04.2021, №7 від 02.04.2021, №5 від 02.04.2021, №4 від 02.04.2021, №6 від 02.04.2021, №8 від 05.04.2021, №9 від 05.04.2021, №10 від 06.04.2021, №11 від 07.04.2021, №14 від 07.04.2021, №12 від 07.04.2021, №13 від 07.04.2021, №17 від 08.04.2021, №15 від 08.04.2021, №16 від 08.04.2021, №19 від 09.04.2021, №18 від 09.04.2021, №20 від 12.04.2021, №21 від 12.04.2021, №23 від 13.04.2021, №22 від 13.04.2021, №24 від 13.04.2021, №25 від 14.04.2021, №26 від 14.04.2021, №27 від 14.04.2021, №30 від 15.04.2021, №28 від 15.04.2021, №29 від 15.04.2021, №34 від 16.04.2021, №33 від 16.04.2021, №31 від 16.04.2021, №32 від 16.04.2021, №42 від 19.04.2021, №37 від 19.04.2021, №41 від 19.04.2021, №35 від 19.04.2021, №39 від 19.04.2021, №38 від 19.04.2021, №40 від 19.04.2021, №43 від 19.04.2021, №36 від 19.04.2021, №45 від 20.04.2021, №48 від 20.04.2021, №44 від 20.04.2021, №47 від 20.04.2021, №46 від 20.04.2021, №49 21.04.2021, №53 від 21.04.2021, №52 від 21.04.2021, №50 від 21.04.2021, №56 від 22.04.2021, №55 від 22.04.2021, №58 від 23.04.2021, №57 від 23.04.2021, №59 від 23.04.2021, №62 від 26.04.2021, №60 від 26.04.2021, №61 від 26.04.2021, №63 від 27.04.2021, №66 від 28.04.2021, №65 від 28.04.2021, №64 від 28.04.2021, №70 від 30.04.2021 ,№69 від 30.04.2021, №67 від 30.04.2021.
Стягнути солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мадіс» (код ЄДРПОУ 31721018) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) та Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) судовий збір у розмірі 383630,00грн. по 191815,00грн з кожного.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідністю «Мадіс» (код ЄДРПОУ 31721018, місцезнаходження: 03127, м. Київ, просп. Голосіївський, 93, км. 212 А).
Відповідач-1 - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Відповідач-2 - Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Смолій