19 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/11236/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В. В., розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради (вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ - 43649464) про визнання неправомірними дії та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, в якому просить:
- визнати неправомірними дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 12283,00 грн, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- стягнути з Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у сумі 8992,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що йому виплачено разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі меншому, ніж це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Після звернення до відповідача з проханням здійснити перерахунок та виплатити недоплачену частину допомоги - отримав відмову, що й стало підставою для подання позову.
Ухвалою суду від 28.09.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній зазначив, що обсяги видатків на виплату разової грошової допомоги ветеранам війни на 2021 рік відповідають розмірам, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325, а тому правові підстави для виплати разової грошової допомоги до 5 травня позивачу в іншому розмірі відсутні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом війни 3 групи та має право на пільги, встановлені статтею 13 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, що підтверджується копією посвідчення, наявного в матеріалах справи.
Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в розмірі 3391,00 грн, яку виплатив Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради. У подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування і виплату недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році, встановленої статтею 13 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, проте отримав відповідь, що йому виплачена разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №325, а тому її розмір не підлягає перерахунку.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20) встановлено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Суд зауважує, що дана справа є типовою справою до вищевказаної зразкової адміністративної справи №440/2722/20, яку розглянув Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду та рішенням від 29.09.2020 задовольнив позов частково, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.
У судових рішеннях по зразковій справі №440/2722/20, як Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, так і Велика Палата Верховного Суду дійшли висновку, що з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у таких розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Позивач є інвалідом війни 3 групи, а отже має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у розмірі семи мінімальних пенсій за віком згідно статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В прохальній частині позивач визначив суму 8992,00 грн, проте, в цій частині суд відмовляє в задоволенні, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження розміру мінімальної пенсії за віком.
Суд з урахуванням правових висновків, висловлених Верховним Судом у зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20), дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити дії, визначені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.
Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як інваліду війни 3 групи у розмірі, який передбачений статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як інваліду війни 3 групи, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Падій