19 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/11564/21
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 , з 01.03.2021, розміру пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 , з 01.03.2021, пенсію за віком, у розмірі, в якому виплачувалась пенсія за віком до проведення, з 01.03.2021, перерахунку з подальшим проведенням індексації та/або осучаснення пенсійної виплати відповідно до норм чинного законодавства України, та виплатити заборгованість по пенсії, яка виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 21.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
ГУ ПФУ в Чернігівській області, в установлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останнє просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 позивачу проведено перерахунок та виплату пенсії за віком, з 06.12.2017, з застосуванням норм абзацу 1 пункту 4-4 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум. Інші зобов'язання в судовому рішенні відсутні, отже Головне управління діяло у межах правового поля, а тому позовні вимоги є безпідставними.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та з 04.07.2017 по 05.12.2017 отримував пенсію по ІІІ групі інвалідності внаслідок загального захворювання згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому розмір пенсії з 04.07.2017 складав 1377,15 грн.
З 06.12.2017 позивача за його заявою переведено на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії склав 2131,34 грн.
20.11.2018 позивач звернувся до позивача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії за віком, застосувавши для визначення розміру пенсії з 06.12.2017 розмір пенсії за віком, з якого обчислювалась та виплачувалась йому до 01.10.2017 пенсія по ІІІ групі інвалідності.
Листом від 28.11.2018 № 1062/06/Г-7 відповідач повідомив, що позивачу вже призначалася пенсія по інвалідності, яка була перерахована з 01.10.2017 з урахуванням величини оцінки страхового стажу 1%, то застосувати норму абзацу першого пункту 4-4 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при переведенні на пенсію за віком в управління немає законних підстав. Вказано, що пенсія призначена та виплачується згідно з чинним законодавством.
Не погоджуючись із зазначеним позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 у справі №620/4076/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019, позов ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком з 06.12.2017 із застосуванням норм абзацу першого пункту 4-4 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком з 06.12.2017 з застосуванням норм абзацу першого пункту 4-4 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду позивачу здійснено перерахунок пенсії за віком, розмір якої після перерахунку склав 3504,48 грн (а.с.73).
Рішенням ГУ ПФУ в Чернігівській області від 11.03.2021 позивачу з 01.03.2021 проведено перерахунок пенсії за віком, розмір якої після перерахунку склав 2866,16 грн (а.с.74).
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати відповідь в зв'язку з чим зменшено розмір пенсії.
Листом від 17.03.2021 №2500-0305-8/14681 відповідач повідомив позивачу, що в березні 2021 року було перевірено пенсійну справу позивача і під час перевірки встановлено, що проведення осучаснення заробітної плати рішенням суду від 10.01.2019 не передбачено, тому пенсійну справу приведено у відповідність до чинного законодавства з 01.03.2021. Розмір пенсії з 01.03.2021 становить 2866,16 грн (а.с.36).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення пенсії за віком позивач звернулася до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи суд зважає на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Пунктом 4 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV встановлено, що у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Отже положеннями Закону №1058-ІV, відповідно до якого позивачу призначено пенсію, запроваджено запобіжники задля уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій при їх подальшому перерахунку.
Відповідні законодавчі положення є гарантіями реалізації та непорушності конституційного права особи на належне пенсійне забезпечення.
Натомість суд звертає увагу на те, що вказані гарантії відповідачем були порушені при здійсненні перерахунку пенсії позивача, що призвело до зменшення її розміру з 01.03.2021 і виникнення цього судового спору.
Таким чином суд дійшов висновку, що всупереч вимогам Закону №1058-ІV відповідач з 01.03.2021 виплачував позивачу пенсію в меншому розмірі, ніж була йому встановлена до перерахунку пенсії.
При цьому зменшення розміру пенсії відповідачем не тільки не спростовуються, а навпаки - підтверджується в доводах його ж відзиву на позов.
Доводи відповідача про те, що позивачу 01.03.2021 його пенсійну справу було приведено у відповідність, оскільки проведення осучаснення заробітної плати судовим рішенням не передбачено суд відхиляє з огляду на вищевикладене.
Суд зауважує, що право на пенсію включається в поняття «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном». Отже при з'ясуванні змісту поняття «майно» недостатньо керуватися національним законодавством держав-учасниць Конвенції. Щоб вирішити питання щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції до конкретної справи, ЄСПЛ повинен з'ясувати, чи надають обставини справи в цілому заявнику право на самостійний інтерес, що захищається цією статтею. Аналізуючи практику розгляду ЄСПЛ справ щодо порушення права володіння майном, можемо зробити висновок, що поняття «майно», як і «власність», має досить широке тлумачення й охоплює цілу низку економічних інтересів (активів) - як матеріальних, так і нематеріальних та включає в себе право на пенсію та соціальні виплати.
Так у справі «Міллер проти Австрії» (заява № 5849/72) від 16.12.1974 визначений обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином.
У справі «Гайгузус проти Австрії» (заява № 17371/90) від 16.09.1996 зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності (пункт 39).
Юридична природа соціальних виплат, в тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» та принцип правової визначеності, що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
За таких обставин позовна вимога щодо визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 , з 01.03.2021, розміру пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає задоволенню за обґрунтованістю.
Позовна вимога щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2021 пенсію за віком, у розмірі, в якому виплачувалась пенсія за віком до проведення перерахунку також підлягає задоволенню, оскільки є похідною від першої позовної вимоги яка судом задоволена.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2021 пенсію за віком з проведенням індексації та/або осучасненням пенсійної виплати відповідно до норм чинного законодавства України, суд зазначає таке.
20.02.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №124, якою затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Порядок №124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (пункт 1 Порядку №124).
Абзацом другим пункту 2 наведеного Порядку №124 передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 4 Порядку№124 встановлено, що перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Згідно із положеннями пунктів 2 та 3 Порядку №124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону №1058, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону № 1058 (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).
У 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (пункт 5 Порядку №124).
22.02.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова №127), якою установлено, що у 2021 році: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., N 19, ст. 663), проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
Постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 та від 22.02.2021 №127 є чинними, а відтак підлягають застосуванню.
З матеріалів справи вбачається, що у період з березня 2021 року індексація пенсії ОСОБА_1 шляхом її осучаснення не здійснювалася, що підтверджується перерахунком пенсії (а.с.29).
Отже відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо позивача з 01.03.2021, не застосувавши до останнього Порядок №124 та Постанову №127, а тому позовна вимога про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2021 пенсію за віком з проведенням індексації та/або осучасненням пенсійної виплати відповідно до норм чинного законодавства України є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,00 грн.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 , з 01.03.2021, розміру пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з 01.03.2021, пенсію за віком, у розмірі, в якому виплачувалась пенсія за віком до 01.03.2021 та з проведенням індексації та/або осучасненням пенсійної виплати відповідно до норм чинного пенсійного законодавства України, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).
Суддя В.В. Падій