19 листопада 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/5543/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Головне управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною вимоги,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 06.10.2021 р. №0043551-1304-2222 винесену щодо ОСОБА_1 Головним управління ДПС у Хмельницькій області про сплату податкового боргу у розмірі 10853,68 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
22.10.2021 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
16.11.2021 р. на адресу Чернівецького окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання, відповідно до змісту якого просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
При вирішенні заяви позивача про необхідність розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд виходить із наступного.
Положеннями ст.12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому ч.4 ст.257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.
При цьому згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У заявленому позивачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано в чому полягає для нього важливе значення розгляду справи саме в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Зважаючи на вищенаведене, підстави стверджувати, що розгляд цієї справи повинен відбутися за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін відсутні, тому суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про перехід зі спрощеного позовного провадження без виклику сторін у спрощене позовне провадження з викликом сторін.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.В. Маренич