Справа № 420/19141/21
17 листопада 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385), Пенсійного фонду України (вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00035323) про визнання протиправною бездіяльності дії та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України, в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перерахунку пенсії з 05.03.2019 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, вiдсоткової надбавки за вислугу років, а також усiх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах та на підставі довідки №ЮО111774 про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 14 липня 2021 року, виданої Одеським обласним територiальним центром комплектування та соціальної підтримки;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 05.03.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, в надбавки за вислугу років, а також усiх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах та на підставі довiдки №ЮО111774 про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 14 липня 2021 року, виданоп Одеським обласним територіальним центром комплектування тa соціальної підтримки та провести доплату різниці в пенсії мiж максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 05.03.2019 року по день проведення перерахунку.
зобов'язати Пенсійний фонд України виплачувати з 05.03.2019 року перераховану на підставі довідки про розмiр грошового забезпечення для обчислення пенсії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14 липня 2021 року №ЮО111774 пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (PНОКПП НОМЕР_1 ), з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки надіслало Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262- XII, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХП «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії Позивача.
З метою реалізації права на перерахунок пенсії Позивач звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки, проте позивачу відмовлено у задоволенні заяви.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 18.10.2021 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду у відповідності до положень ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого ГУ ПФУ в Одеській області позовні вимоги вважає необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Представник відповідача зазначає, що на підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, Одеським обласним військовим комісаріатом Головному управлінню передана довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку Позивачу пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” за нормами, чинними на 01.03.2018. На виконання вищезазначеної Постанови № 103 Головним управлінням в 2018 році проведено перерахунок пенсії Позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
До Головного управління від Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшла оновлена довідка від 14.07.2021 №ЮО111774 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019.
Відповідач звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративно суду міста Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103, проте Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку не приймалося, таким чином положення Порядку не були дотримані. Оновлена довідка надана Головному управлінню, з порушенням вимог цього Порядку, тому відсутні законні підстави для здійснення перерахунку пенсії за повторно наданими довідками про розмір грошового забезпечення.
Відповідач вважає за необхідне зазначити, що Міністерство соціальної політики України листом від 21.08.2019 № 15308/0/2-19/54 підтримало позицію Пенсійного фонду України щодо відсутності підстав для проведення перерахунку пенсій.
Як результат, перерахунок пенсії Позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.
При цьому відповідач зазначає, що з позовом позивач звернувся в 2021 році, при цьому позовні вимоги стосуються перерахунку починаючи з 2019 року, а тому Позивачем було пропущено строки позовної давності без поважних на те підстав.
Також до суду надійшов відзив Пенсійного фонду України, відповідно до якого останній не погоджується з позивними вимогами, зазначаючи, що згідно пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (далі - Положення №280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 внесено зміни до підпункту 4 пункту 4 Положення № 280, згідно з якими Пенсійний фонд України забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Згідно з Порядком №312, у редакції постанови КМУ № 1279, асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, і кошти Пенсійного фонду України, що надходять на видатковий рахунок, Пенсійний фонд України розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, а також видатків головним управлінням Пенсійного фонду України згідно з потребою.
Таким чином, Пенсійний фонд України здійснює фінансування пенсій шляхом розподілу коштів, що надходять на його видатковий рахунок. Спеціальних підрозділів, які безпосередньо виплачують пенсію одержувачам, в Пенсійному фонді України не створено. Повноважень формувати виплатні документи (списки на виплату пенсій, відомості тощо) шляхом включення до них нарахованих конкретним одержувачам сум пенсії та підписувати їх Пенсійний фонд не має.
Відповідно до ст. 52 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України. Повноваження Пенсійного фонду України та головних управлінь ПФУ щодо виплати пенсій згідно із Законом № 2262 (крім пенсіонерів з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей), розмежовані наступним чином:
Пенсійний фонд України забезпечує фінансування виплати пенсій за виплатними документами, сформованими головними управліннями Фонду в областях та місті Києві. Централізоване перерахування коштів (фінансування) не є персоналізованим, не передбачає індивідуального визначення суми виплати кожному одержувачу та лише спрощує процедуру проходження коштів від Фонду до банку (пошти).
Головні управління Фонду в областях та місті Києві здійснюють виплату пенсій шляхом обчислення розмірів пенсійних виплат кожному одержувачу, а також оформлення, підписання в установленому порядку та подання AT “Ощадбанк” виплатних документів (списків на зарахування пенсії на поточні (карткові) рахунки одержувачів).
На підставі викладеного, Пенсійний фонд України зазначає, що функції з виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України, а поняття “фінансування виплати пенсії” та “виплата пенсії” не є тотожними. Після набрання чинності Постановою № 1279 не відбулося передачі Пенсійному фонду України від головних управлінь Фонду повноважень здійснювати виплату нарахованої пенсії.
Таким чином, відповідач вважає, що зобов'язання Пенсійного фонду України здійснити виплату пенсії позивачу виходитиме за межі повноважень останнього.
Також до суду надійшла відповідь на відзив.
Разом з цим суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Органом, яким здійснюються призначення пенсії, її перерахунок та виплата, є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі за текстом - ГУПФУ).
В 2018 році у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" ГУПФУ з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії позивача. Відповідно до вимог Постанови №103 під час даного перерахунку у складі грошового забезпечення, з якого перераховано пенсію, враховані лише оклад за посадою, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років.
Додаткові види грошового забезпечення, які враховувалися під час призначення позивачу пенсії, та уведені для виплати відповідній категорії військовослужбовців згідно Постанови № 704, до складу грошового забезпечення, врахованого при перерахунку пенсії, включено не було.
Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки виготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
З надісланої до ГУПФУ довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача від 14.07.2021 №ЮО111774 вбачається, що для перерахунку пенсії позивача має бути застосовано грошове забезпечення виходячи з наступних його складових та розмірів: посадовий оклад - 7750 грн., оклад за військове звання - 1410 грн., надбавка за вислугу років - 50% - 4580 грн., надбавка за особливості проходження служби - 87,30% - 11995,02 грн., надбавка за таємність - 15% - 1162,50 грн., премія - 35% - 2712,50 грн.
Позивач звернувся до ГУПФУ з заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії позивача з 05.03.2019 на підставі оновленої довідки, проте відповідачем у проведенні відповідного перерахунку пенсії позивача відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
В рішенні від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Тобто набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010, від 11.10.2011 № 10-рп/2011).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі за текстом Закон №2262-ХІІ).
Статтею 51 Закону №2262-ХІІ визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до абз.12 п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1-4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. №45 (далі за текстом Порядок №45) пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Тобто, підставою для перерахунку пенсії є довідка встановленої форми, видана уповноваженим органом.
В матеріалах справи наявна копія довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14.07.2021 року №ЮО111774, яка направлялась відповідачу для проведення перерахунку.
Суд наголошує на тому, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. До їх функцій належать виключно питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій. Розмір складових грошового забезпечення визначається уповноваженим органом, в даному випадку Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 р. №103 (далі за текстом Постанова №103).
Пунктом 1 Постанови №103 постановлювалося перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 р., визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103, зокрема до додатку 2 Порядку №45, визнані судом протиправними та нечинними, а тому з 05.03.2019 р., тобто з дати набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до вказаних змін.
Разом з тим, порядок дій, які повинні вчинити, у даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Судом встановлено, що Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки складено оновлену довідку від 14.07.2021 року №ЮО111774, до якої включено: посадовий оклад - 7750 грн., оклад за військове звання - 1410 грн., надбавка за вислугу років - 50% - 4580 грн., надбавка за особливості проходження служби - 87,30% - 11995,02 грн., надбавка за таємність - 15% - 1162,50 грн., премія - 35% - 2712,50 грн.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють відповідний орган Пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 р. у справі №553/3619/16-а.
При цьому перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій військовослужбовців.
Беручи до уваги, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області після одержання довідки про розмір грошового забезпечення зобов'язане перерахувати пенсію позивачу, починаючи з 01.04.2019 року
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було здійснено перерахунок пенсії на підставі відповідної довідки.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача на пропуск строку звернення до суду, оскільки лише 14.07.2021 року було виготовлено відповідну довідку, а право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою, і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Відповідно до ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень”.
У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).
Суд зазначає, що Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції, кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006, Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, №44277/98, рішення від 24.04.2003 року).
Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно Закону № 2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне отримання належно перерахованої пенсії у визначеному законодавством порядку в повному обсязі.
З урахуванням ст. 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.
З огляду на зазначене та враховуючи, що відповідно до положень ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії суд дійшов висновку, що вимоги позивача належать до часткового задоволення шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, вiдсоткової надбавки за вислугу років, а також усiх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах та на підставі довідки №ЮО111774 про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 14.07.2021 року, виданої Одеським обласним територiальним центром комплектування та соціальної підтримки та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, в надбавки за вислугу років, а також усiх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах та на підставі довiдки №ЮО111774 про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 14.07.2021 року, виданоп Одеським обласним територіальним центром комплектування тa соціальної підтримки та провести доплату різниці в пенсії мiж максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку.
Відповідно до пп.4 п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 “Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги”, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій.
При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 “Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги” було внесено зміни до Порядку казначейського обслуговування коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2017 року № 312 “Деякі питання казначейського обслуговування коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування”, та п.10 викладено в такій редакції: “ 10. Асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, і кошти Пенсійного фонду України, що надходять на видатковий рахунок, Пенсійний фонд України розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, а також видатків головним управлінням Пенсійного фонду України згідно з потребою на виплату допомоги на поховання, відрахувань з пенсії, недоотриманої пенсії, перерахування частини пенсії установам (закладам), у яких пенсіонери перебувають на повному державному утриманні, установам за місцем відбування покарання, на оплату послуг, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсії уповноваженими організаціями, що здійснюють її виплату і доставку, на оплату послуг АТ “Ощадбанк” (комісійних винагород, витрат, пов'язаних з підкріпленням кас банку для пенсійних виплат і для забезпечення готівкою відокремлених підрозділів (філія, представництво, відділення тощо) уповноваженої організації, яким (якою) надаються послуги із безпосередньої виплати та доставки пенсій, грошової допомоги їх одержувачам за місцем проживання в межах України) та інших витрат”.
Суд зазначає, що застосування до спірних правовідносин Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1279 “Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги” є помилковим, оскільки нею змінено лише порядок фінансування виплати пенсій. Фінансування виплати пенсій здійснювалось й у період до її прийняття також Пенсійним фондом України через територіальні органи, а виплати здійснювались через рахунки пенсіонерів у банках або через поштові відділення.
Тобто, вимога позивача зобов'язати Пенсійний фонд України виплачувати перераховану на підставі довідки про розмiр грошового забезпечення для обчислення пенсії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14 липня 2021 року №ЮО111774 пенсію ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум, не належить до задоволення, оскільки є передчасною, так як відсутній спір з даного питання.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах “Проніна проти України” (пункт 23) і “Серявін та інші проти України” (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 908 грн.
У зв'язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 908 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385), Пенсійного фонду України (вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00035323) про визнання протиправною бездіяльності дії та зобов'язання провести перерахунок пенсії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, вiдсоткової надбавки за вислугу років, а також усiх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах та на підставі довідки №ЮО111774 про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 14.07.2021 року, виданої Одеським обласним територiальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, в надбавки за вислугу років, а також усiх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах та на підставі довiдки №ЮО111774 про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 14.07.2021 року, виданоп Одеським обласним територіальним центром комплектування тa соціальної підтримки та провести доплату різниці в пенсії мiж максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук