Іменем України
19 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5094/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
20.09.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якій позивач після уточнення позовних вимог просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в частині відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні, нарахуванні та виплаті пільгової пенсії за Списком № 1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з роботою в особливо шкідливих умовах праці з 16.07.1992 по 20.11.1992, з 11.12.1992 по 20.05.1996, з 25.11.1996 по 12.01.1998; з 30.10.2002 по 17.12.2002; з 01.04.2010 по 01.08.2010; з 26.03.2012 по 30.04.2012; з 12.05.2012 по 31.12.2012; з 07.04.2013 по 30.04.2013;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за Списком № 1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи: 16.07.1992 по 20.11.1992, з 11.12.1992 по 20.05.1996, з 25.11.1996 по 12.01.1998; з 30.10.2002 по 17.12.2002; з 01.04.2010 по 01.08.2010; з 26.03.2012 по 30.04.2012; з 12.05.2012 по 31.12.2012; з 07.04.2013 по 30.04.2013;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області перерахувати та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за Списком № 1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з роботою в особливо шкідливих умовах праці, відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 11.02.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.06.2021 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1. При цьому загальний страховий стаж позивача складає 26 років 08 місяців 08 днів, стаж за списком № 1 - 11 років 10 місяців 08 днів.
При призначенні пенсії зараховано до загального страхового стажу, але не зараховано до пільгового наступні періоди роботи:
- з 16.07.1992 по 20.11.1992, з 11.12.1992 по 20.05.1996, з 25.11.1996 по 12.01.1998 рік у зв'язку з відсутністю довідок, уточнюючих пільговий характер;
- з 30.10.2002 по 17.12.2002, як період роботи без атестації робочого місця за Списком № 1;
- з 01.04.2010 по 01.08.2010 у зв'язку з відсутністю даних про сплату підприємством страхових внесків;
- з 26.03.2012 по 30.04.2012 - період навчання з відривом від виробництва;
- з 07.04.2013 по 30.04.2013, 12.05.2012 по 31.12.2012 - у зв'язку з відсутністю відомостей по спеціальному стажу в даних персоніфікованого обліку за даними Реєстру застрахованих осіб загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивач вважає, що при призначенні позивачу пенсії відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм діючого законодавства не було зараховано до пільгового стажу спірні періоди роботи, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 24.09.2021 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.
Ухвалою суду від 23.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, поновлено позивачу строк звернення до суду, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області позовних вимог не визнало, про що 11.11.2021 за вх. № 39163/2021 надало відзив на позовну заяву (арк. спр. 93-100), у якому посилається на таке.
11.02.2021 ОСОБА_1 , звернувся із заявою про призначення пенсії за віком за нормами пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До заяви позивачем додано: трудову книжку серії НОМЕР_2 від 05.02.1991 дати заповнення, диплом серії НОМЕР_3 від 15.07.1988, військовий квиток НОМЕР_4 від 15.1 1.1988.
Рішенням №123250001918 від 16.02.2021 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 11.02.2021.
Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 05.02.1991 позивач працював:
- з 16.07.1992 по 10.11.1992 - у Свердловському виробничому об'єднанні по видобуванню антрациту «Свердловантрацит шахта ім. 60-річчя СРСР»;
- з 11.11.1992 по 20.11.1992, з 09.06.1993 по 20.05.1996, з 25.11.1996 по 12.01.1998 - на шахті ім. Войкова в/о «Свердловантрацит»;
- з 25.04.2000 по 04.05.2006 - у ДВАТ ім. шахта Свердлова;
- з 01.04.2008 по 01.10.2009 - у ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Ремо»;
- з 02.10.2009 по 01.08.2010 - у ДП Шахта № 71 - Спецпромтехніка ТОВ ВФ «Термоантрацит»;
- з 14.11.2011 по 24.11.2011 - у ВП «Шахта Червоний Партизан»;
- з 30.12.2011 по 20.03.2017 - у ВП «Шахтоуправління «Червонопартизанське» ДТЕК «Свердловантрацит».
Враховуючи те, що архіви зазначених підприємств знаходяться на неконтрольованій українською владою території, спеціальний трудовий стаж зараховується за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, з урахуванням періодів роботи згідно трудової книжки, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 враховуються відомості про проведення атестації робочих місць за умовами праці, які внесено в трудову книжку та відображених з 2011 року в системі персоніфікованого обліку.
Пільговий стаж ОСОБА_1 зараховано на підставі даних згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу в таблиці спецстажу та з урахуванням внесених до трудової книжки записів щодо проведення атестації робочих місць (код підстави для обліку спеціального стажу ЗП3013А1 - працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - Закон України «Про пенсійне забезпечення» стаття 13 пункт «а» абзац перший, ці відомості мають бути враховані саме з урахуванням відомостей про проведення атестації робочих місць за умовами праці).
Щодо зобов'язання перерахувати та виплачувані пенсію за віком па пільгових умовах ОСОБА_1 за Списком № 1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з роботою в особливо шкідливих умовах праці, відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 11.02.2021, відповідач зазначив, що оскільки з 11.02.2021 позивач за перерахунком пенсії не звертався, управлінням рішення щодо перерахунку пенсії не приймалось.
Щодо застосування статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач зазначив таке.
Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 в редакції станом на 01.04.2015 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
В подальшому Законом № 2148 були внесені зміни до Закону № 1058, доповнено розділом XVI - 1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян", а також пункт 2 та абзац другий пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" викладено в новій редакції. Зазначені Зміни набрали чинності 11.10.2017 та 01.01.2018 відповідно.
З урахуванням зазначених змін та відповідно до статей 4, 5 Закону № 1058, щонайпізніше з 01.01.2018, пенсії за віком па пільгових умовах, зокрема, особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, призначаються виключно за нормами Закону № 1058.
Таким чином, стаття 13 Закону №1788 в редакції Закону № 213, на який посилається позивач як на підставу призначення йому пенсії, не застосовується для призначення пенсії на пільгових умовах, починаючи з 01.01.2018.
Вважає, що факт порушення відповідачем чинного законодавства в межах спірних правовідносин відсутній, оскільки законодавством чітко визначено процедуру, за якою провадиться призначення пенсії, а тому покладення обов'язку на відповідача діяти не у відповідності до Порядку, означає спонукання до порушень способу, що визначений законодавством.
На підставі вищевикладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи, вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки від 21.09.2020 № 905-5000309031 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 13-15, 16, 17).
11.02.2021 позивач звернувся до УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (арк. спр. 101).
До заяви було додано: трудову книжку НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення, диплом про навчання, військовий квиток. У графі «перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії» зазначено: документи про стаж, що визначені порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 (арк. спр. 102-103).
Рішенням УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області від 16.02.2021 № 123250001918 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 з 11.02.2021 (арк. спр. 123).
Відповідно до розрахунку стажу загальний страховий стаж позивача складає 35 років 08 місяців 23 дні, з яких робота за списком № 1 - 11 років 10 місяців 08 днів (арк. спр. 123).
Відповідно до розрахунку стажу періоди роботи з 16.07.1992 по 20.11.1992, з 11.12.1992 по 20.05.1996, з 25.11.1996 по 12.01.1998, з 30.10.2002 по 17.12.2002, з 01.04.2010 по 01.08.2010, з 26.03.2012 по 30.04.2012, з 07.04.2013 по 30.04.2013, 12.05.2012 по 31.12.2012 зараховано до загального страхового стажу, проте, не зараховано до пільгового стажу (арк. спр. 131-132).
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 29.06.2021 № 1200-02002-8/19617, у відповідь на адвокатський запит, зокрема, повідомило, що не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 1, але враховано до загального страхового стажу періоди роботи позивача: з 16.07.1992 по 20.11.1992, з 11.12.1992 по 20.05.1996, з 25.11.1996 по 12.01.1998 у зв'язку з відсутністю довідок, уточнюючих пільговий характер; з 30.10.2002 по 17.12.2002, як період роботи без атестації робочого місця за Списком № 1; з 01.04.2010 по 01.08.2010 у зв'язку з відсутністю даних про сплату підприємством страхових внесків; з 26.03.2012 по 30.04.2012 період навчання з відривом від виробництва; з 07.04.2013 по 30.04.2013, 12.05.2012 по 31.12.2012 - у зв'язку з відсутністю відомостей по спеціальному стажу в даних персоніфікованого обліку за даними Реєстру застрахованих осіб загальнообов'язкового державного соціального страхування (арк. спр. 29-30).
Трудова книжка НОМЕР_2 від 05.02.1991 на ім'я ОСОБА_1 (арк. спр. 59-63) містить наступні записи щодо спірних періодів роботи:
Свердловське виробниче об'єднання з видобування антрациту «Свердловантрацит» шахта ім. 60-річчя СРСР:
Запис № 8 від 16.07.1992 - прийнятий учнем гірника підземного 1 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 354-к від 16.07.1992;
Шахта ім. 60-річчя СРСР перейменована на шахту Довжанська-Капітальна, рішення Свердловського виконкому:
Запис № 9 від 11.11.1992 -переведений гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем під землею;
Запис № 10 від 20.11.1992 - звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ № 574/к від 24.11.1992.
Шахта ім. П.Л. Войкова в/о «Свердловантрацит»:
Запис № 11 від 11.12.1992 - прийнятий у якості гірника підземного з повним робочим днем під землею на ділянку № 3, наказ № 235-к від 11.12.1992;
Запис № 12 від 09.06.1993 - переведений машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею на ділянку № 2, наказ № 109 від 09.06.1993;
Запис № 13 від 20.05.1996 - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, наказ № 72-к від 20.05.1996;
Запис № 16 від 25.11.1996 - прийнятий машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею на ділянку № 2 УКБ-2, наказ № 174-к від 25.11.1996;
Запис № 17 від 25.11.1996 - на підставі атестації машиніст підземних установок з повним робочим днем під землею, список № 1, наказ № 698 від 25.10.1994 про атестацію;
Запис № 18 від 12.01.1998 - звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, наказ № 6-к від 12.01.1998.
ДВАТ «Шахта ім. Я.М. Свердлова»:
Запис № 23 від 24.05.2000 - прийнятий машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем під землею, список № 1, наказ № 123-к від 24.05.2000, наказ № 440 від 30.10.1997 «Про атестацію робочих місць»;
ДП ДВАТ «Шахта ім. Я.М. Свердлова» реорганізована в ВП «Шахта ім. Я.М. Свердлова» ДП «Свердованатрацит»:
Запис № 24 від 04.05.2006 - звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ № 83к від 05.05.2006,
ДП «Шахта № 71 - Спецпромтехніка» ТОВ ВФ «Термоантрацит»:
Запис № 30 від 02.10.2009 - прийнятий за переводом машиністом підземних установок 3 розряду підземним, з повним робочим днем під землею, наказ № 1/к від 02.10.2009;
Запис № 31 - на підставі атестації підтверджується право переходу на пенсію за списком № 1, наказ про атестацію № 10 від 15.10.2009;
Запис № 32 від 01.08.2010 - звільнений за власним бажанням, стаття № 38 КЗпП України, наказ № 51/к вд 02.08.2010.
Відокремлений підрозділ «Шахта «Червоний партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловантарцит»:
Запис № 42 від 26.03.2012 - 11.05.2015 - навчання у Свердловському ЦПК за спеціальністю «стволовий підземний» з відривом від виробництва, посвідчення № 728, наказ № 71 від 11.05.2012;
Запис № 43 01.04.2013 ВП «Шахта «Червоний Партизан», ВП «Шахта ім. Я.М. Свердлова» та ВП «ГЗФ «Червонопартизанська» об'єднані у ВП «Шахтоуправління Червонопартизанське», ТОВ ДТЕК «Свердловантрацит», наказ № 405 від 21.12.2012;
Запис № 44 від 07.04.2013 - робота продовжена у ВП «Шахтоуправління Червонопартизанське» ТОВ ДТЕК «Свердловантрацит» гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 408к від 07.04.2013;
Запис № 43 від 21.05.2021 - переведений гірником підземним 2-го розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 587к від 21.05.2021;
Запис № 44 від 12.12.2012 переведений гірником підземним 3-го розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 1614к від 12.12.2021;
Запис № 46 від 17.10.2014 - переведений стволовим підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 1608к від 16.10.2014.
Інші періоди роботи позивача не є спірними, тому судом не досліджуються.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до абзаців першого-другого пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Згідно з абзацом першим частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинно бути підтверджено за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі - Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно приписів пункту 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 442 атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (пункт 8 Порядку № 442).
Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до пункту 1.8 розділу І Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Згідно з абзацами першим, четвертим, п'ятим пункту 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з абзацами другим, третім, четвертим, шостим пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Суд не погоджується із доводами відповідача про неможливість зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 16.07.1992 по 20.11.1992, з 11.12.1992 по 20.05.1996, з 25.11.1996 по 12.01.1998 у зв'язку з відсутністю довідок, уточнюючих пільговий характер роботи з огляду на те, що, по-перше, записи у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 за спірні періоди роботи містять дані про повний робочий день під землею, тобто про характер виконуваної роботи; по-друге, всі дані про характер виконуваною позивачем роботи містять довідки про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 29.09.2020 №№ 1587, 1588, від 01.10.2020 №№ 5205, 5207 (арк. спр. 39, 40, 45, 46). Вказані довідки видані установою тимчасово окупованої території Луганської області.
З цього приводу суд зазначає таке.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд також зазначає, що чинним законодавством України не встановлено прямої заборони на використання документів, виданих підприємствами, які тепер перебувають на тимчасово неконтрольованій території України. Крім того, положенням частини 3 статті 44 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить в залежність особу, щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу і призначення пенсії.
Посилання відповідача на те, що підприємства, які видали позивачу довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії позивачу, розміщені на тимчасово окупованій території України, суд не приймає, оскільки відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного права на пенсійне забезпечення.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду по справі № 175/4336/16-а від 28 серпня 2018 року та по справі № 172/718/17 від 27 лютого 2018 року.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і їх було утворено відповідно до законодавства України.
Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий трудовий стаж роботи.
З наведених підстав суд вважає, що відповідачем неправомірно не взято до уваги інформацію, що міститься в довідках, наданих позивачем для підтвердження наявного трудового стажу, які видані установою тимчасово окупованої території Луганської області.
Щодо незарахування до пільгового стажу роботи періоду з 30.10.2002 по 17.12.2002, як періоду без атестації робочого місця за Списком № 1, суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, провадження № 11-1207апп19 чітко висловила свою позицію щодо проведення атестації робочих місць і вказала, що непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника.
При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Крім того, як вже вказано вище, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
За таких обставин період роботи позивача з 30.10.2002 по 17.12.2002 підлягає зарахуванню до пільгового стажу.
Щодо незарахування органом Пенсійного фонду періодів роботи позивача з 01.04.2010 по 01.08.2010 через несплату підприємством страхових внесків суд зазначає таке.
Після взяття на облік платники сплачують податки, збори, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, подають податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконують інші зобов'язання платників на контрольованих територіях України.
Зазначений механізм нормативно врегульований:
статтею 4 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції";
наказом Міністерства фінансів України від 17.11.2014 № 1127 "Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1453/26230, який набрав чинності 19.11.2014.
Згідно з частиною 6 статті 20 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від його фінансового стану.
Несвоєчасне виконання підприємством обов'язку по своєчасній сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України фактично позбавило позивача соціальної захищеності, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом до страхового стажу особи при призначенні пенсії періоду її роботи, відносно яких відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії позивачу за спірний період не є підставою для позбавлення позивача права на призначення йому пенсії.
Вказаний висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 30 липня 2019 року у справі № 373/2265/16-а.
Відтак, суд дійшов висновку, що пенсійним органом протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача період його роботи з 01.04.2010 по 01.08.2010.
Суд також вважає необґрунтованими твердження відповідача щодо неможливості зарахування до пільгового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 12.05.2012 по 31.12.2012 та з 07.04.2013 по 30.04.2013 у зв'язку з відсутністю відомостей по спеціальному стажу в даних персоніфікованого обліку за даними з Реєстру застрахованих осіб загальнообов'язкового державного соціального страхування з огляду на таке.
Наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435 (зі змінами) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.
Згідно зазначеного довідника код підстави ЗПЗ013А1- це працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 про ОСОБА_1 в таблиці спецстажу в графі «Відомості по спеціальному стажу» вбачається, що за спірні періоди - травень 2012 - грудень 2012 року та квітень 2013 року позивачу враховано спецстаж за кодом ЗП3013А1 (арк. спр. 120).
Тобто реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування містить відомості по спеціальному стажу позивача за Списком № 1 у спірні періоди роботи.
Відтак періоди роботи з 12.05.2012 по 31.12.2012 та з 07.04.2013 по 30.04.2013 підлягають зарахуванню до пільгового стажу ОСОБА_1 .
Що стосується зарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання з 26.03.2012 по 30.04.2012 з відривом від виробництва, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Випускникам закладів професійної (професійно-технічної) освіти денної форми навчання, які навчалися 10 і більше місяців, надається оплачувана відпустка підприємством, установою, організацією протягом перших трьох місяців роботи в ньому. Тривалість щорічної основної відпустки випускників віком до 18 років становить тридцять один календарний день, випускників віком понад 18 років - відповідно до встановленої на підприємстві для робітників відповідної професії, спеціальності, посади.
Пункт 8 Порядку № 637 передбачає, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Записами у трудовій книжці позивача підтверджено, що у період з 30.12.2011 по 07.04.2013 ОСОБА_1 працював у ВП «шахта Червоний Партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит». Відповідно до запису № 42 у період з 26.03.2012 по 11.05.2012 позивач навчався у Свердловському ЦПК за спеціальністю «стволовий підземний» з відривом від виробництва. Запис внесено на підставі посвідчення № 728 та наказу № 871 від 11.05.2012 (арк. спр. 62).
Відповідно до листа Міністерства соціального захисту України від 05 листопада1993 року № 02-82орг періоди навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу у разі наявності відповідних записів у трудовій книжці, проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці зазначених робітників за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються.
Враховуючи, що докази, які б спростовували факт проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці зазначених робітників за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються, у матеріалах справи відсутні, суд вважає можливим зарахування періоду навчання до пільгового стажу на підставі записів трудової книжки.
Отже, протиправне не зарахування пенсійним органом до пільгового стажу позивача спірних періодів роботи призвело до зменшення розміру пенсійних виплат позивача, чим суттєво вплинуло на його майновий стан, відтак, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що рішенням УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області від 16.02.2021 № 123250001918 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 (арк. спр. 123), відтак позовні вимоги в частині визнання протиправними дій органу Пенсійного фонду щодо відмови в призначенні, нарахуванні та виплаті пенсії відхиляються судом, як необґрунтовані.
Також суд зауважує, що рішення про призначення пенсії позивачу та незарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів роботи приймалось УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області, відтак слід визнати протиправними дії УПФУ в Станично-Луганському районі щодо незарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів, а не Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, як того просив позивач.
За встановлених в цій справі обставин суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача, який у повній мірі сприятиме їх відновленню, є:
визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періодів його роботи з 16.07.1992 по 20.11.1992, з 11.12.1992 по 20.05.1996, з 25.11.1996 по 12.01.1998; з 30.10.2002 по 17.12.2002; з 01.04.2010 по 01.08.2010; з 26.03.2012 по 30.04.2012; з 12.05.2012 по 31.12.2012; з 07.04.2013 по 30.04.2013;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком на пільгових умовах з 11.02.2021, зарахувавши до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди його роботи: 16.07.1992 по 20.11.1992, з 11.12.1992 по 20.05.1996, з 25.11.1996 по 12.01.1998; з 30.10.2002 по 17.12.2002; з 01.04.2010 по 01.08.2010; з 26.03.2012 по 30.04.2012; з 12.05.2012 по 31.12.2012; з 07.04.2013 по 30.04.2013, з урахуванням раніше виплачених сум.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з обранням належного способу захисту порушеного права.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 25 серпня 2021 року (арк. спр. 12).
Зважаючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій пенсійного органу, суд на підставі частини восьмої статті 139 КАС України вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Луганський області.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21782461) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періодів його роботи з 16.07.1992 по 20.11.1992, з 11.12.1992 по 20.05.1996, з 25.11.1996 по 12.01.1998; з 30.10.2002 по 17.12.2002; з 01.04.2010 по 01.08.2010; з 26.03.2012 по 30.04.2012; з 12.05.2012 по 31.12.2012; з 07.04.2013 по 30.04.2013.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з 11.02.2021, зарахувавши до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди його роботи: 16.07.1992 по 20.11.1992, з 11.12.1992 по 20.05.1996, з 25.11.1996 по 12.01.1998; з 30.10.2002 по 17.12.2002; з 01.04.2010 по 01.08.2010; з 26.03.2012 по 30.04.2012; з 12.05.2012 по 31.12.2012; з 07.04.2013 по 30.04.2013, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун