про залишення позовної заяви без руху
19 листопада 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/7123/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 на шахті імені «60-річчя СРСР», яка 24.02.1992 перейменована на шахту «Довжанська-Капітальна» виробничого об'єднання «Свердловантрацит» з 11.02.1992 по 31.12.1999;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», на підставі поданої заяви про перерахунок пенсії від 25 березня 2021 року, зарахувавши до його пільгового стажу період його роботи на шахті «Довжанська-Капітальна» виробничого об'єднання «Свердловантрацит» з 11.02.1992 по 31.12.1999.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступного.
За приписами пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач до позовної заяви надав квитанцію про сплату судового збору №51752 від 18.08.2021 на суму 908,00 грн.
При цьому, з довідки про відсутність підтвердження зарахування сплати судового збору від 18.11.2021 вбачається, що згідно з інформацією реєстру підтвердження сплат комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», судовий збір, сплачений за квитанцією від 18.08.2021 № 51752 в сумі 908,00 грн, враховано по справі № 360/4618/21 (суддя О.В. Захарова).
Статтею 9 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що зарахування судового збору перевіряється судом перед відкриттям провадження. Обов'язок перевірити повноту сплати судового збору покладається на суд, який відкриває провадження.
У зв'язку зі здійсненням контролю за зарахуванням судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України з метою запобігання неправомірному використанню одних і тих самих платіжних документів про сплату судового збору декілька разів, сплату судового збору за квитанцією від 18.08.2021 № 51752 в сумі 908,00 грн у справі № 360/7123/21 не підтверджено.
Враховуючи вищевикладене, позивачем судовий збір по справі №360/7123/21 не сплачено.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, повернення судового збору, відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з відповідними змінами (далі - Закон № 3674-VI).
Оскільки позивачем не сплачено судовий збір за подачу позовної заяви, вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Згідно із частиною першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2270,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір").
В позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, інші вимоги є похідними.
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року та враховуючи заявлені позовні вимоги, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Таким чином вказана сума судового збору повинна бути сплачена за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA288999980313101206084012499
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, відповідно до положень частини першої статті 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен був дізнатись, що містяться у частині другій статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
З позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 на шахті імені «60-річчя СРСР», яка 24.02.1992 перейменована на шахту «Довжанська-Капітальна» виробничого об'єднання «Свердловантрацит» з 11.02.1992 по 31.12.1999.
При цьому, в позовній заяві позивач вказує, що листом від 05.04.2021 позивач отримав від відповідача відмову в якій зазначалося про те, що період роботи з 11.02.1992 по 31.12.1999 не зараховані до пільгового стажу.
Тобто, з 05.04.2021 позивачу було достеменно відомо про те, що період роботи з 11.02.1992 по 31.12.1999 не зараховані до пільгового стажу.
У такому випадку шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, сплив 05.10.2021.
Проте, до суду позивач звернувся лише 09.11.2021 (відмітка служби доставки на конверті, в якому надійшла позовна заява), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Таким чином, позивач, звернувшись до суду у листопаді 2021 року з даним позовом, пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою статті 123 КАС передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Встановлені судом недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі, у зв'язку з чим є всі підстави для залишення позову без руху та встановлення строку для усунення недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали суду.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 167, 169, 171, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду:
- доказів про сплату судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок на вказані реквізити;
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з зазначенням обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення.
У разі ненадання вищевказаних документів, позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяН.М. Басова