Іменем України
18 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5263/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
24.09.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач № 1), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 28.04.2021 № 14 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п 1. ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та скасувати його;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснити нарахування і виплату пенсії починаючи з 19.04.2021.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що 19.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Біловодського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області, правонаступником є Головне управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч.2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням від 28.04.2021 № 14 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії, посилаючись на неповноту і недійсність наданих позивачем уточнюючих довідок про умови праці і наявний стаж, відсутність документів що підтверджують Державну атестацію робочих місць за сп. № 1, так як дані документи були видані окупаційною владою на тимчасово окупованій території України, що унеможливлює їх перевірку і зарахування у якості спеціального робочого стажу.
Позивач вважає, що рішення відповідача від 28.04.2021 не мотивоване, передчасне і розглянуто не об'єктивно з порушенням пенсійного законодавства, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 29.09.2021 позов було залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 18.10.2021 відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 08.11.2021 визначено здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач № 2).
02.11.2021 від відповідача № 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 93-97), в якому відповідач посилається на таке. 19.04.2021 позивач звернувся до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
З урахуванням Порядку № 22-1 органом, що приймав рішення за заявою позивача від 19.04.2021, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
За наслідками розгляду заяви позивача від 19.04.2021 та наданих ним документів Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 26.04.2021 № 123950001831 про відмову у призначенні пенсії.
В подальшому позиція Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, викладена у зазначеному рішенні, була підтверджена рішенням Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області 05.05.2021 за № 1239-32-8/3494.
Періоди роботи були зараховані до пільгового стажу враховуючи дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та записи про результати проведення атестації робочих місць, зазначені в трудовій книжці позивача (записи № 12 та № 15 трудової книжки НОМЕР_1 від 30.08.1993).
Інші періоди роботи згідно записів трудової книжки позивача не були зараховані до його пільгового стажу роботи у зв'язку з тим, що в трудовій книжці відсутні відомості, передбачені пунктом 2.14 Інструкції № 58 (про атестацію робочого місця та про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи). Зазначені неповні відомості вимагають надання уточнюючої довідки щодо підтвердження пільгового стажу та відомостей про проведення атестації робочих місць.
Інші документи, крім зазначених в розписці-повідомленні до заяви від 19.04.2021, позивачем відповідачу не надавались.
Також відповідач № 1 вважає, що долучені до позову копії довідок від 22.06.2021 №№ 1312-1317, 1320-1324 не є не дійсними, у зв'язку з чим не можуть бути допустимими доказами по справі.
Записи в трудовій книжці лише підтверджують період знаходження працівника в трудових відносинах з підприємством, а не тривалість роботи в шкідливих умовах праці повний робочий день.
Окрім того, відповідач № 1 вважає, що Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення, перерахунку та виплати пенсії. Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача. Виключними дискреційними повноваженнями наділені органи Пенсійного Фонду України на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення пенсії з одного виду на інший) та визначення підстав за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).
Належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача або зарахувати стаж.
Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, здійснити нарахування та виплату пенсії з 19.04.2021 також відсутні.
На підставі викладеного відповідач № 1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у встановлений судом строк відзив на позов суду не надало.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , є внутрішньо переміщеною особою, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 19-22).
19.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Біловодського ОУПФУ Луганської області з заявою, зареєстрованою за № 564, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, надавши пакет документів:
1) довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру від 07.10.1999 № 2598005590;
2) паспорт № НОМЕР_3 від 05.11.2020;
3) трудову книжку серії НОМЕР_4 від 27.07.1990;
4) трудову книжку серії НОМЕР_1 від 30.08.1993;
5) диплом НОМЕР_5 від 09.08.1993;
6) довідку Форми ОК-5 № 1260445264 від 19.04.2021;
7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №926-5000353913 від 19.04.2021;
8) довідку про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру від 24.11.2020 № 596175-2020;
9) заяву про виплату пенсії або грошової допомоги від 19.04.2021;
10) нотаріально посвідчений переклад на російську мову паспорту да довідки внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру від 19.04.2021 (арк. спр. 123).
Заяву позивача про призначення пенсії було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності, що не є спірним питанням у цій справі.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.04.2021 № 123950001831 за результатами розгляду заяви позивача від 19.04.2021 відмовлено в призначенні пенсії. Обґрунтування того, з яких саме підстав позивачу відмовлено в призначенні пенсії, вказане рішення не містить. Також відповідачем № 2 в спірному рішенні взагалі не зазначено, які саме періоди роботи позивача не зараховано до пільгового стажу та з яких підстав (арк. спр. 129).
Також 28.04.2021 Біловодським ОУПФУ Луганської області прийнято рішення № 14 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (Список № 1), мотивоване тим, що пільговий стаж не підтверджено даними про проведення атестації робочих місць (арк. спр. 129 зв. - 130).
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
У відповідності до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У відповідності до абзацу сьомого пункту 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Відповідно до статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Статтею 8 Закону № 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Частиною третьою статті 24 Закону № 1058 визначено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).
Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
При цьому при вирішенні спору суд також враховує такі обставини.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 Порядку визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно з абзацом першим пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Частиною другою статті 82 Закону № 1788-XII передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Тобто, відмовляючи особі в призначенні пенсії, орган, що призначає пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви незарахування до пільгового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Дослідивши зміст рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.04.2021 № 123950001831, суд дійшов висновку, що вказане рішення не відповідає критеріям обґрунтованості та добросовісності.
Так, відповідачем № 2 в зазначеному рішенні не наведено вимоги чинного законодавства для призначення пенсії, не зазначено підстави відмови в призначенні пенсії позивачу, також рішення не містить зазначення періодів роботи позивача, які не включено до пільгового стажу за списком № 1, конкретних підстав для невключення таких періодів, не зазначено, які саме первинні документи не надано позивачем, що свідчить про недотримання відповідачем принципам обґрунтованості та добросовісності рішення суб'єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, і недотримання яких є підставою для скасування такого рішення, оскільки позивачеві неможливо з тексту такого рішення визначити, які саме періоди роботи не включено до пільгового стажу.
Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях і домислах, та зважаючи, що відповідачем № 2 в рішенні від 26.04.2021 № 123950001831 не наведено мотиви його прийняття, суд позбавлений можливості оцінити саме правомірність підстав для відмови в призначенні пенсії позивачу. За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.04.2021 № 123950001831 підлягає скасуванню як протиправне.
З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача № 2 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з прийняттям мотивованого рішення.
Також підлягає скасуванню як протиправне рішення Біловодського ОУПФУ Луганської області від 28.04.2021 № 14, оскільки заяву позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності у визначеному порядку було передано на розгляд до відповідача № 2, та відповідач № 1 не є уповноваженим органом для розгляду вказаної заяви. При цьому суд не надає правову оцінку мотивам відмови в призначенні пенсії позивачу, зазначеним у рішенні Біловодського ОУПФУ Луганської області від 28.04.2021 № 14, оскільки таке рішення прийнято неуповноваженим органом.
На підставі викладеного позов належить до часткового задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керуються таким.
Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 908,00 грн судового збору (арк. спр. 18).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача № 2, суд вважає за необхідне стягнути усі судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача № 2 на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код за ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код за ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.04.2021 № 123950001831 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Визнати протиправним і скасувати рішення Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 28.04.2021 № 14 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (Список № 1) ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 19.04.2021 з прийняттям мотивованого рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.О. Свергун