Рішення від 08.11.2021 по справі 360/4660/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4660/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, в якому позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не проведення позивачу грошової компенсації на транспортне обслуговування, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування»;

-зобов'язати Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації прийняти рішення на користь ОСОБА_1 , а саме: у пункті 11 розпорядження вказати: «Сума компенсації на рік - 29 % щомісячно», оскільки позивач виконав всі умови, визначені у постанові Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», і прийняття рішення Відповідачем-1 не передбачає права діяти на власний розсуд;

-зобов'язати Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошової компенсації на транспортне обслуговування з 20.05.2021, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», а саме в розмірі 29 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць, та провести відповідні виплати за період з 20.05.2021, врахувавши раніше проведені виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю II групи, у зв'язку з цим відповідно до статті 28 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» має право на безоплатне забезпечення автомобілем, а до часу, поки не отримав автомобіль - на компенсацію на транспортне обслуговування.

З 24.01.2018 по 20.05.2021 перебував на обліку для забезпечення автомобілем в управлінні соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

20.05.2021 позивачем до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області подана заява про призначення компенсації на транспортне обслуговування як особі, яка має право на забезпечення автомобілем, але за власним бажанням відмовилася від нього.

Розпорядженням Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про призначення грошової компенсації витрат на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів або транспортне обслуговування позивачу призначено компенсацію на транспортне обслуговування, у пункті 11 якого вказано: «Сума компенсації на рік - 29 %». Відповідач 1 при призначенні позивачу грошової компенсації визначив її розмір суму компенсації - «29% на рік», а не кожен місяць, як це передбачено пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 228 «Про порядок виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» (далі - Постанова № 228). Бездіяльність Відповідача 1, яка виразилася у непризначені позивачу компенсації у розмірі, встановленому пунктом 2 постанови № 228, призвела до зменшення суми виплати у 12 разів.

Після прийняття цього розпорядження управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації листом від 19.07.2021 № 11317/02 повідомило, що «Грошова компенсація на транспортне обслуговування встановлена Постановою у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць (у 2021 році - 527,27 грн)» (абзац четвертий листа).

07.07.2021 позивач отримав суму, яка складає 140,00 грн, що є значно меншою, ніж позивачу повинні бути виплачувати згідно з абзацом четвертим листа управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації від 19.07.2021 № 11317/02. Бездіяльність Відповідача 2, яка виразилася у нездійсненні позивачу виплати компенсації у розмірі, встановленому пунктом 2 постанови № 228, призвела до зменшення суми, отримати яку він розраховував.

З урахуванням викладеного, позивач вважає бездіяльність відповідачів протиправною та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 08 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін (арк. спр. 28-29).

03.11.2021 від відповідача 1 - Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог (арк. спр. 38-42). Зазначив, що ОСОБА_1 , на підставі рішення Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації про умови видачі інвалідам війни спец автотранспорту (згідно особистої заяви) від 25.02.2009 № 4-26/205 ЧАЕС перебував у черзі на безоплатне отримання спецавтотранспорту. У зв'язку з проведенням на території України антитерористичної операції, оригінал особової справи ОСОБА_1 залишився на тимчасово не підконтрольній владі території. 24.01.2018 позивач звернувся з особистою заявою до Департаменту і був поновлений у черзі, а також йому було призначено компенсацію на транспорте обслуговування, починаючи з дати звернення, відповідно до пунктів 14, 15 Порядку, що підтверджується розпорядженням Департаменту від 26.02.2018. Відповідно до пункту 2 Постанови, ОСОБА_1 (згідно з його статусом) було встановлено розмір річної компенсації на транспорте обслуговування - 29% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Порядок нарахування та виплати надано також Міністерством соціальної політики України, листом від 08.10.2013 № 2249/19/93-13. З 20.05.2021, згідно з поданою особистою заявою, ОСОБА_1 призначено компенсацію на транспорте обслуговування на весь період інвалідності, та відповідно знято з черги по забезпеченню автомобілем. Станом на 24.09.2021 за даними баз автоматизованої системи обробки пенсійної документації в Луганській області, є відомості щодо нарахування соціальних допомог ОСОБА_1 , що підтверджується листом Обласного комп'ютерного інформаційно-обчислювального центру соціального захисту населення від 22.10.2021 № 04/05-905.

Вказав, що Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації здійснює лише координаційно-методичні функції та моніторинг у сферах всіх видів державної соціальної допомоги. Нарахування та виплати здійснюються управліннями районних державних адміністрацій та місцевих рад.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

05.11.2021 від відповідача 2 - Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог (арк. спр. 49-50). Зазначив, що 20.05.2021 позивач звернувся із заявою про те, що він відмовляється від права на забезпечення автомобілем за власним бажанням та бажає замість цього отримувати компенсацію за транспортне обслуговування довічно. 03.06.2021 УСЗН листом від 03.06.2021 № 3389/02 повідомило ДСЗН Луганської ОДА про надходження заяви ОСОБА_1 16.07.2021 УСЗ отримало лист ДСЗН Луганської ОДА від 12.07.2021 № 08-24/00747 про зняття позивача з обліку на забезпечення спецавтотранспортом як такого, що за власним бажанням відмовився від автомобіля та бажає отримувати компенсацію впродовж всього періоду інвалідності. 19.07.2021 УСЗ повідомило позивача про зняття його з обліку на забезпечення спецавтотранспортом як такого, що за власним бажанням відмовився від автомобіля та бажає отримувати компенсацію впродовж всього періоду інвалідності та про призначення грошової компенсації витрат на транспортне обслуговування з 20.05.2021 в розмір 29 % прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність.

У 2021 році загальний розмір зазначеної виплати за рік становить 527,27 грн., яка підлягає виплаті рівними частинами двічі на рік (в березні та вересні поточного року). Оскільки позивач надав заяву 20.05.2021, за перше півріччя виплата компенсації УСЗН не здійснювалась.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи відповідно до статті 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79,90 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , є інвалідом ІІ групи (категорія 1) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією паспорта позивача, картки фізичної особи - платника податків, довідкою ВПО від 14.08.2018 № 919-67284, копіями посвідчень від 18.03.2009 № 2431919278, від 25.02.2008 № 034509 та від 28.02.2019 № 009788, довідкою до акту огляду МСЕК від 28.01.2009 № 084881 (арк.спр. 6-14).

Як зазначив відповідач 1 у відзиві на позов, на підставі рішення Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації про умови видачі інвалідам війни спец автотранспорту (згідно особистої заяви) від 25.02.2009 № 4-26/205 ЧАЕС ОСОБА_1 перебував у черзі на безоплатне отримання спецавтотранспортом (арк.спр. 40).

Крім того, у відзиві відповідачем 1 зазначено, що 24.01.2018 позивач звернувся з особистою заявою до Департаменту і був поновлений у черзі, а також йому було призначено компенсацію на транспорте обслуговування, починаючи з дати звернення, відповідно до пунктів 14, 15 Порядку, що підтверджується розпорядженням Департаменту від 26.02.2018 (арк.спр.40).

20.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області із заявою, в якій просив вважати його рішенням, як особи, яка має право на забезпечення автомобілем, але за власним бажанням відмовляється від нього і бажає замість цього отримувати компенсацію на транспортне обслуговування довічно (арк.спр. 51-52).

03.06.2021 Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області листом від 03.06.2021 № 3389/02 повідомило Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про надходження заяви ОСОБА_1 (арк.спр. 53).

Розпорядженням Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про призначення грошової компенсації витрат на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів або транспортне обслуговування без дати та без номеру (арк.спр. 16, 45):

- пункт 1 ОСОБА_1 ;

- пункт 10 дата звернення за отриманням компенсації: 20.05.2021;

- пункт 11: сума компенсації на рік: 29%;

- пункт 12: виплату грошової компенсації проводити з: 20.05.2021.

16.07.2021 Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області отримало лист Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації від 12.07.2021 № 08-24/00747 про зняття позивача з обліку на забезпечення спецавтотранспортом як такого, що за власним бажанням відмовився від автомобіля та бажає отримувати компенсацію впродовж всього періоду інвалідності (арк.спр. 54).

Листом № 11317/02 від 19.07.2021 Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області повідомило позивача про зняття його з обліку на забезпечення спецавтотранспортом як такого, що за власним бажанням відмовився від автомобіля та бажає отримувати компенсацію впродовж всього періоду інвалідності та про призначення грошової компенсації витрат на транспортне обслуговування з 20.05.2021 в розмірі 29 % прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць (у 2021 році - 527,27 грн). Компенсація виплачується рівними частинами двічі на рік у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення (арк.спр. 17, 55).

Як вбачається з виписки з банківського рахунку, позивачу 07.07.2021 Управлінням соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області виплачено соціально/матеріальну допомогу у сумі 120,00 грн та 422,40 грн (арк.спр.15).

Як зазначив відповідач 2 у відзиві на позов, за перше півріччя виплата компенсації УСЗН не здійснювалась, оскільки позивач надав заяву 20.05.2021 (арк.спр.50).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання інвалідами фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України від 06 жовтня 2005 року № 2961-ІV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».

Згідно з ч. 1, 6 статті 28 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування спеціального автотранспорту та на транспортне обслуговування виплачуються інвалідам, на дітей-інвалідів, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення спеціальним автотранспортом. Порядок виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» від 14 лютого 2007 року №228, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 536, грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачуються інвалідам, законним представникам дітей-інвалідів, що мають автомобілі та мотоколяски, - у розмірі відповідно 22 відсотки та 16 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць, на транспортне обслуговування - у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць.

Відповідно до пункту 5 Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою № 228 (далі - Порядок), компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік - у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення.

Наведене нормативне регулювання дає підстави стверджувати, що розмір грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, показники, за якими вона визначається, порядок та періодичність її виплати точно встановлені законодавством, яке не передбачає компетенції центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, забезпечує формування та реалізацію здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, давати роз'яснення з питань визначення розміру грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, що виплачуються особам з інвалідністю, законним представникам дітей з інвалідністю, що мають автомобілі та мотоколяски.

Показники і параметр розміру грошової компенсації у нормативному акті виписані достатньо чітко і однозначно для того, щоб визначити і виплати конкретну суму цього платежу.

Зокрема, положення пункту 2 постанови № 228 та пункту 5 Порядку треба розуміти так, що 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, є сумою, яка належить до сплати за кожен місяць відповідного півріччя, що виплачується двічі на рік рівними частинами.

До вказаного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23.10.2018 у справі № 550/195/16-а.

Лист Міністерства соціальної політики України від 28 жовтня 2013 року № 2249/19/93-13, на який посилаються органи соціального захисту населення при обчисленні грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, що виплачується, зокрема інвалідам, не є нормативно-правовим актом, носить рекомендаційний характер, а тому не підлягає застосуванню при визначенні розміру зазначеної виплати.

Отже, з урахуванням позиції Верховного Судув аналогічній справі суд дійшов висновку, що грошова компенсація має виплачуватись позивачу у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць.

Як встановлено судом, 20.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області із заявою, в якій просив вважати його рішенням, як особи, яка має право на забезпечення автомобілем, але за власним бажанням відмовляється від нього і бажає замість його отримувати компенсацію на транспортне обслуговування довічно.

Таким чином, з 20.05.2021 позивач має право на виплату компенсації виходячи із місячного розміру 29% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З огляду на викладене враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.10.2018 № 500/195/16-а, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації на транспортне обслуговування ОСОБА_1 у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 14.02.2007 "Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування".

За таких обставин, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог відповідно до статті 9 КАС України та зобов'язати Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області провести перерахунок та виплату грошової компенсації на транспортне обслуговування ОСОБА_1 як особі, яка має право на забезпечення від держави спеціальним автотранспортом, у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 14.02.2007 "Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування", з 20.05.2021 довічно, з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні вимог до відповідача - Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації слід відмовити, оскільки судом обрано спосіб захисту порушеного права який застосовано Верховним Судом в аналогічній справі, що є достатнім для поновлення порушених прав позивача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з обранням іншого способу захисту порушеного права позивача та виходом за межі позовних вимог з метою повного захисту порушених прав позивача (п.10 ч.2 ст.245 та ч.2 ст.9 КАС України).

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03196720; місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 15-Б), Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (код ЄДРПОУ 24179564; місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 15-Б) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації на транспортне обслуговування ОСОБА_1 у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 14.02.2007 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування».

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області провести перерахунок та виплату грошової компенсації на транспортне обслуговування ОСОБА_1 як особі, яка має право на забезпечення від держави спеціальним автотранспортом, у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 14.02.2007 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» з 20.05.2021 довічно з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 листопада 2021 року.

Суддя В.С. Шембелян

Попередній документ
101223789
Наступний документ
101223791
Інформація про рішення:
№ рішення: 101223790
№ справи: 360/4660/21
Дата рішення: 08.11.2021
Дата публікації: 23.11.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (11.01.2022)
Дата надходження: 11.01.2022
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
10.11.2025 15:19 Перший апеляційний адміністративний суд
10.11.2025 15:19 Перший апеляційний адміністративний суд
10.11.2025 15:19 Перший апеляційний адміністративний суд
08.11.2021 10:30 Луганський окружний адміністративний суд
11.05.2022 09:00 Перший апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
КАЗНАЧЕЄВ ЕДУАРД ГЕННАДІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
КАЗНАЧЕЄВ ЕДУАРД ГЕННАДІЙОВИЧ
ШЕМБЕЛЯН В С
ШЕМБЕЛЯН В С
відповідач (боржник):
Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації
Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області
Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області
заявник апеляційної інстанції:
Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області
позивач (заявник):
Куліков Ігор Анатолійович
суддя-учасник колегії:
БЛОХІН АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ
МІРОНОВА ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА