19 листопада 2021 року Справа № 280/7900/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 15; код ЄДРПОУ 00194122)
про стягнення заборгованості, -
01.09.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - відповідач), відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з листопада 2017 року по червень 2021 року включно, у розмірі 3460652,65 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що колишнім працівникам відповідача призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №2. Сума, належна до відшкодування з листопада 2017 року по червень 2021 року включно складає 3460652,65 грн і відповідачем не відшкодована. Посилаючись на статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон України №1788-ХІІ), статтю 114 та пункт 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV), Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон України №400/97-ВР), пункт 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-2 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 №64/8663 (далі - Інструкція №21-1), позивач просив суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість.
Ухвалою суду від 06.09.2021 відкрито провадження по справі №280/7900/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 01.10.2021 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№56666), в якому зазначає, що відповідно до пункту 6.4 глави 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не виконало наведені приписи Інструкції та самовільно, без наявності належного діючого нормативного акту, визначив суми відшкодування на підставі виключно місячних розрахунків, що не може визнаватися законним. Просить суд врахувати ті обставини, що надані Позивачем місячні розрахунки на виплату та доставку пільгових пенсій не є належним доказам понесеная Пенсійним фондом України та/або Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки такі розрахунки: по-перше не містять жодного алгоритму дій щодо отримання зазначених у них грошових сум, якій бажає стягнути на свою користь Позивач, а по-друге не є належним бухгалтерським, фінансово-банківським розрахунковим документом, що підтверджує факт сплати органом Пенсійного фонду України пільгових пенсій та витрат на їх доставку, тобто є неналежними і недопустимим доказами заявлених позовних вимог у справі, оскільки кожна сума повинна має бути обґрунтована та підтверджена належними первинними документами. У зв'язку з наведеним вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає, а тому у їх задоволенні належить відмовити.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
АТ «ЗАЛК» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване як юридична особа за адресою: 69032, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд.15. Відповідач має ідентифікаційний код 00194122.
Відповідач за правилами Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, судом встановлено, що колишнім працівникам АТ «ЗАЛК» позивачем призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Пенсія призначена на підставі Довідок, які встановлюють характер праці та право на призначення пільгових пенсій, виданих АТ «ЗАЛК», та на підставі Протоколів про призначення пенсій.
Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідачу по вказаним громадянам за період з листопада 2017 року по червень 2021 року нараховано 3460652,65 грн.
Загальна сума заборгованості АТ «ЗАЛК» перед Пенсійним фондом України по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 по вищезазначеним громадянам за період з листопада 2017 року по червень 2021 року (включно) становить 3460652,65 грн.
Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» були направлені на адресу відповідача, проте сума на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії АТ «ЗАЛК» за період з листопада 2017 року по червень 2021 року (включно) сплачена не була.
Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось із позовом до суду.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
- пункт «а», працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;
- пункти «б» - «з», зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно з пунктами «а», «б-з2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).
Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції).
Згідно з пунктом 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, відповідач зобов'язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», покладений на підприємства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/18421/19.
Матеріали справи свідчать, що відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачу сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» по Списку №2 у сумі 3460652,65 грн.
Відповідачем не доведено порушення Пенсійним фондом України порядку щодо складання та направлення до позивача розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за оскаржуваний період.
За таких обставин, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 у розмірі 3460652,65 грн., яка утворилась за період з листопада 2017 року по червень 2021 року включно.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява №4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 3460652,65 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на наведене, враховуючи відсутність в даній справі витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 15; код ЄДРПОУ 00194122) про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з листопада 2017 року по червень 2021 року включно, у розмірі 3460652,65 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 19.11.2021.
Суддя М.С. Лазаренко