18 листопада 2021 року 17 год. 50 хв.Справа № 280/3443/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Лузан К.Ю. та учасників
від позивача 1: ОСОБА_1 , адвокат Пелих О.Л.,
від позивача 2: адвокат Пелих О.Л.,
від відповідача 1: ОСОБА_2 ,
від відповідача 2: не прибув,
від третьої особи: адвокат Плахотна О.М.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання представника відповідача 2 про залишення позову без розгляду та клопотання позивачів про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 )
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_2 )
до - Державної служби України в питань праці (01601, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 14, код ЄДРПОУ 39472148)
до - Павлівської сільської ради (70005, Запорізька область, Запорізький район, с. Павлівське, вул. Залізнична, буд. 28, код ЄДРПОУ 04353285)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат» (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, буд. 16, код ЄДРПОУ 34441335)
про визнання дій протиправними та скасування Акту
27 квітня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач 1), ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач 2) до Державної служби України в питань праці області (далі по тексту - відповідач 1) до Павлівської сільської ради (далі по тексту - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат» (далі - третя особа), в якій позивачі просять суд:
- визнати протиправними дії відповідача 1 в частині складення/оформлення та підписання Акту про надання третій особі гірничного відводу від 22.03.2017 №3196 з метою розробки Біляївського родовища первинних коалінів Східна ділянка;
- визнати протиправним та скасувати Акт про надання гірничного відводу третій особі, що виданий відповідачем 1 та зареєстрований в реєстрі від 22.03.2017 №3196;
- визнати протиправними дії відповідача 2 в особі сільського голови Клименка Анатолія Васильовича в частині, складення/оформлення та підписання листа про надання погодження від 13.09.2016 №01-20/385.
В обґрунтування позову Позивачі вказують що спірний акт про надання гірничого відводу видано з порушенням Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» (далі - Положення № 59), а саме: в порушення пункту 6 додатку № 2 до Положення №59, до проекту гірничого відводу не було надано листи про згоду з рішенням про надання гірничого відводу від дійсних землевласників, а саме фізичних осіб, чиї землі входять в межі гірничого відводу, у тому числі земельних ділянок, які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; Державна служба України з питань праці, під час розгляду заявки та доданих до неї документів, в порушення п. 25 Положення №59, не перевірила належним чином наявність документів які додавались до проекту, а саме: листів про згоду з рішенням про надання гірничого відводу від землевласників - фізичних осіб, яким землі належать на праві приватної власності. Інформація про наявність таких власників міститься на: копії топографічного плану поверхні в проектних межах гірничого відводу, який в обов'язковому порядку мав додаватись до проекту гірничого відводу. Пояснювальна записка, яка додавалась до Проекту гірничого відводу містила недостовірну інформацію про відсутність на земельних ділянках, які заплановані для відведення для потреб, пов'язаних з користуванням надрами (в межах гірничого відводу) земельних ділянок які перебувають у приватній власності у громадян (які були розпайовані); до проекту гірничого відводу надано лист «погодження» голови Павлівської сільської ради Клименко A.B. від 13.09.2016 №01-20/385, який е незаконним, оскільки складений головою з перевищенням повноважень, адже Павлівська сільська рада жодним чином не являлась ані власником ані землекористувачем земельних ділянок, які входять в межі гірничого відводу. Вказані обставини являються підставою для визнання спірного Акту про надання гірничого відводу протиправним.
15.07.2021 від представника відповідача 1 через канцелярію суду (вх. №39950) надійшов відзив на позов. Відповідач 1 проти задоволення позов заперечував, та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву 1 представник зазначає про безпідставність та необґрунтованість заявлених позивачем вимог та наявність у відповідача 1 усіх необхідних документів для видачі оскаржуваного акту, а також відсутність обґрунтованих підтверджень про наявність будь-якої завданої шкоди позивачем при розробці корисних копалин.
26.08.2021 від представника третьої особи (вх. №48517) подані пояснення, в яких зазначено, що жоден з позивачів не наводить жодного аргументу стосовно того, яким же чином порушено їх право приватної власності та яким чином з прийняттям акту про надання гірничного відводу, вони її позбавлені або яке порушення в їх правомочностях щодо власності відбулося, адже їх власність залишилася їх власністю, і вони її жодним чином не позбавлені її при наданні ТОВ «БЗК» акту гірничного відводу. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити.
13.09.2021 від представника відповідача 2 (вх. №52433) до суду надійшов відзив на позовну заяву. До відзиву додано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском позивачами строку звернення до суду. В обґрунтування доданого клопотання представник відповідача 2 зазначає, що позивач 1 станом на 01.04.2019 знав про видачу Акту про надання гірничого відводу TOB «Біляївський збагачувальний комбінат» від 22.03.2017 за №3196, яким на його думку порушено законні інтереси як землевласника, про що свідчить лист Позивача 1 від 01.04.2019, в якому він повідомив Вільнянську райдержадміністрацію, що є власником земельної ділянки з кадастровим номером 2321586100:01:001:0123 та як власник зазначеної земельної ділянки не дає згоду на викуп земельної ділянки та передачу її TOB «БЗК» для розміщення кар'єру. Зазначена обставина встановлена рішенням Третього апеляційного адміністративного суду у справі №852/2а-9/19 від 10.12.2019 за позовом Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_1 про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та зобов'язання вчинити дії, яке набрало законної сили 10.12.2019.
Позивач 2 вже 22.02.2019 знала про видачу Акту про надання гірничого відводу Товариству з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат» від 22.03.2017 за №3196, яким на її думку порушено законні інтереси як землевласника. Зазначене підтверджується листом Держпраці від 27.03.20219 № 2575/1/10.3-ДП-19 (копію листа додано до позовної заяви) на звернення ФОП ОСОБА_4 від 22.02.2019 щодо скасування акту гірничого відводу з яким вона звернулась як землекористувач (орендар) земельної ділянки кадастровій номер 232586100:01:001:0090, яка згідно доданої Позивачами до позовної заяви Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 21.04.2021 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
Заслухавши представників сторін, розглядаючи подане клопотання, відзив на позовну заяву, клопотання та інші процесуальні документи суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, №22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За приписами ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
В матеріалах справи міститься заява про поновлення строку звернення до суду (вх. №30531) від позивача 1 ОСОБА_1 .
У клопотанні про поновлення строку звернення до суду представником позивача 1 зазначено наступне.
В Постанові Верховного Суду від 16.06.2020 по справі №852/2а-9/19, вказано що саме 23.08.2019 Вільнянська РДА звернулась до суду з позовом про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та зобов'язання вчинити дії, при цьому, саму позовну заяву позивач 1 отримав пізніше. Копію спірного Акту, з самим Актом позивач 1 не ознайомлювався, спірний Акт ніде не оприлюднювався. Зазначає, що предметом відповідної позовної заяви є не лише оскарження дій Держпраці щодо видачі TOB «БЗК» Акту про надання гірничого відводу та скасування відповідного Акту, а також визнання протиправними дій Павлівської сільської ради в частині, складення/оформлення та підписання листа про надання погодження від 13.09.2016 №01- 20/385. Зазначає, що про порушення свого права як власника землі на надання згоди чи незгоди з рішенням про надання гірничого відводу, а також про існування листа Павлівської сільської ради від 13.09.2016 №01-20/385, який TOB «БЗК» незаконно подав до Держпраці на підміну справжніх згод власників або землекористувачів, дізнався 26 лютого 2021 року, під час засідання «робочої групи з розгляду проблемних питань реалізації проекту розміщення TOB «Біляївський збагачувальний комбінат» кар'єру зі збагачення і переробки каоліну з комплексом будівель і споруд на території Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області», на якому був присутній та на якому ознайомився з матеріалами робочої групи, а саме з: -
- листом Департаменту промисловості та розвитку інфраструктури ЗОДА від 27 січня 2021 року №000/60/01, в якому зазначено, що на момент видачі Акту про надання гірничого відводу, пунктом 6 додатку № 2 до Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» (у редакції від 04.03.2016), до проекту гірничого відводу додаються: документ про згоду землевласника або землекористувача з рішенням про надання гірничого відводу; Протоколом №2 від 28.01.2021 засідання робочої групи, яким було доручено Головному управлінню Держпраці у Запорізькій області звернутись до Державної служби України з питань праці, щодо надання інформації про наявність документу про згоду землевласника або землекористувача з рішенням про надання гірничого відводу; Актом про надання гірничого відводу; листом Павлівської сільської ради від 13.09.2016 №01-20/385.
Отже, про існування спірного листа Павлівської сільської ради від 13.09.2016 №01- 20/385 та про порушення свого права як власника землі на надання згоди чи незгоди з рішенням про надання гірничого відводу дізнався саме 26 лютого 2021 року, тоді ж я ознайомився з Актом про надання гірничого відводу.
Позивач 2 ОСОБА_3 у заяві про усуненя недоліків (вх. №30526) зазначає, що є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського призначення площею 7,9361 га, кадастровий номер 2321586100:01:001:0090, що розташована на території Павлівської сільської ради, Вільнянського району, Запорізької області, право власності підтверджується Витягом від 27.09.2013 № 10055075. Вказана земельна ділянка, входить в межі гірничого відводу, наданого TOB «БЗК» згідно із Акту про надання гірничого відводу від 22.03.2017 № 3196. Пізніше позивач дізналась, що Розпорядженням голови Запорізької ОДА від 15,01.2021 №27 створено робочу групу з розгляду проблемних питань реалізації проекту розміщення TOB «Біляївський збагачувальний комбінат» кар'єру зі збагачення і переробки каоліну з комплексом будівель і споруд на території Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
03 лютого 2021 року, на офіційному сайті Запорізької ОДА в розділі «Матеріалами робочої групи з розгляду проблемних питань реалізації проекту TOB "Біляївський збагачувальний комбінат"/ ПРОЄКТ TOB «БІЛЯЇВСЬКИЙ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» структурних підрозділів/ ознайомилась із листом Департаменту промисловості та розвитку інфраструктури ЗОДА від 7 січня 2021 року №000/60/01 (додаток №3), з якого позивачу стало відомо про існування Акту про надання TOB «БЗК» гірничого відводу. Також, у матеріалах робочої групи /ПРОЄКТ TOB «БІЛЯЇВСЬКИЙ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» ЗАПИТАННЯ /ВІДПОВІДІ/ матеріали TOB «БЗК»/ містилась копія спірного Акту по надання гірничого відводу. Зі змісту листа від 27 січня 2021 року № 000/60/01, позивач 2 дізналась що пунктом 6 додатку № 2 до Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» (у редакції від 04.03.2016, яка діяла на момент видачі Акту про надання гірничого відводу), до проекту гірничого відводу в обов'язковому порядку додаються: документ про згоду землевласника або землекористувача з рішенням про надання гірничого відводу. Однак, будучи власником земельної ділянки, яка входить в межі гірничого відводу, не надавала своєї згоди з рішенням про надання гірничого відводу.
Тоді ж, я ознайомилась з іншими матеріалами робочої групи, з яких дізналась, що при поданні в 2017 році до Державної служби України з питань праці заявки на одержання гірничого відводу, TOB «БЗК» замість документів про згоду землевласників або землекористувачів з рішенням про надання гірничого відводу було протиправно, в порушення порядку надання гірничих відводів, подано так званий лист «погодження» голови Павлівської сільської ради Клименко A.B. від 13.09.2016 №01-20/385, який жодним чином не являвся ані власником ані землекористувачем зазначених земельних ділянок.
Суд не погоджується з такими твердженнями позивачів та зазначає наступне.
У Постанові Верховного суду від 16 червня 2020 року по справі № 852/2а-9/19 адміністративне провадження №А/9901/3/20 зазначено наступне:
«…Предметом позову в даній справі є земельна ділянка загальною площею 3,97 га з кадастровим номером 2321586100:01:001:0123, розташована в Запорізькій області, Вільнянськомm1; районі, на території Павлівської сільради, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Зазначена земельна ділянка отримана ним в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину;у за заповітом, виданим 31.07.2019 Вільнянською державною нотаріальною контрою Запорізької області, рішенням про державну реєстрація обтяжень від 31.07.2019, індексний номер 48027960. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Судом встановлено, що ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» має спеціальний дозвіл на користування надрами від 18.10.2006 № 4064 на розробку Біляївського родовища, Східна ділянка, виданий Державною службою геології та надр України. ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» має на меті здійснювати розробку Східної ділянки Біляївського родовища первинних каолінів в межах ліцензійної площі 382 га з метою видобування каоліну в якості сировини для виробництва збагаченого каоліну для подальшого використання у керамічній та паперовій промисловості. Також ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» передбачається будівництво гірничо- збагачувального комплексу для виробництва високомарочних каолінів і польового шпату продуктивністю 100 тис. куб. м.
Згідно із актом про надання гірничого відводу від 22.03.2017 № 3196 для здійснення наданого права на користування надрами та для добування корисних копалин ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» необхідно розмістити кар'єр з добування каолінів в межах наданого гірничого відводу, просторове розміщення кар'єру визначене відповідно до морфології та умов залягання каолінів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» первинні каоліни віднесені до корисних копалин загальнодержавного значення.
Розпорядженням голови Вільнянської РДА від 10.08.2018 № 377 затверджено детальний план території для розміщення ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» кар'єру із збагачення і переробки каоліну з комплексом будівель та споруд на території Павлівської сільради, за межами населених пунктів.
Відповідно до затвердженого детального плану території ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» передбачається розміщення кар'єру із збагачення і переробки каоліну з комплексом будівель та споруд на земельних ділянках, в тому числі і на земельній ділянці з кадастровим номером 2321586100:01:001:0123 загальною площею 3,97 га в Вільнянському районі Запорізької області на території Павлівської сільради, яка належить відповідачу. Окрім цього, означена земельна ділянка входить в межі гірничого відводу, наданого ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» згідно з актом про надання гірничого відводу від 22.03.2017 № 3196, виданим Державною службою з питань праці.
19.02.2019 ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» звернулось до Вільнянської РДА із заявою № 14-02 про викуп земельних ділянок для суспільних потреб для розміщення та будівництва кар'єру по видобуванню корисних копалин (каоліну) та прийняття рішення про викуп земельних ділянок з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Павлівської сільради, за межами населених пунктів, зокрема, земельної ділянки, кадастровий номер 2321586100:01:001:0123 загальною площею 3,97 га, власником якої є ОСОБА_1
01.03.2019 головою Вільнянської РДА видано розпорядження № 69 «Про викуп земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб, з метою подальшого надання цих земельних ділянок в оренду ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» із зміною цільового призначення для розміщення та будівництва кар'єру по видобуванню корисних копалин (каоліну), його збагачення та переробки», яким встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних осіб та розташовані за межами населених пунктів на території Павлівської сільсьради, у встановленому законодавством порядку підлягають викупу для суспільних потреб з подальшим наданням цих земельних ділянок в оренду ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» із зміною цільового призначення для розміщення та будівництва кар'єру по видобуванню корисних копалин (каоліну), його збагачення та переробки (із змінами, внесеними розпорядженнями від 28.03.2019 № 92, від 26.06.2019 № 205, та 14.08.2019 № 284).
Цим же розпорядженням вирішено укласти від імені Вільнянської РДА договори (угоди), що стосуються викупу земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб.
До Переліку земельних ділянок, які викуповуються для суспільних потреб, для розміщення та будівництва кар'єру по видобуванню корисних копалин (каоліну), його збагачення та переробки (додаток до розпорядження від 01.03.2019 № 69) включена земельна ділянка, кадастровий номер 2321586100:01:001:0123.
Листом від 04.03.2019 № 01-40/0266 ОСОБА_5 попереджено, що земельна ділянка, кадастровий номер 2321586100:01:001:0123, підлягає викупу протягом 1 року, орієнтовна викупна ціна 160388, 00 грн та запропоновано письмово повідомити про прийняте рішення та про проведення переговорів щодо узгодження умов викупу.
Викупна ціна - 160388,00 грн цієї земельної ділянки, кадастровий номер, 2321586100:01:001:0123, визначена на підставі звіту про експертну оцінку земельної ділянки від 21.02.2019, виготовленого суб'єктом оціночної діяльності (сертифікат від 26.07.2017 № 747/17, виданий Фондом державного майна України) - ТОВ «Козацькі землі». Термін чинності звіту - шість місяців.
Листом від 01.04.2019 ОСОБА_1 (спадкоємець ОСОБА_5 ) повідомив Вільнянську райдержадміністрацію, що він є власником земельної ділянки з кадастровим номером 2321586100:01:001:0123 та як власник зазначеної земельної ділянки не дає згоду на викуп земельної ділянки та передачу її ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» для розміщення кар'єру. Своє рішення відповідач обґрунтував порушеннями норм чинного законодавства, допущеними Вільнянською РДА при видачі розпорядження від 01.03.2019 № 69 у частині відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок вилучення (викупу), зокрема згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284. Також відповідач посилався на те, що належна йому земельна ділянка належить до особливо цінних ґрунтів, а тому у позивача відсутнє право розпоряджатися нею.
Також судом встановлено, що питання належності земельної ділянки відповідача до особливо цінних ґрунтів було предметом з'ясування в межах адміністративної справи № 280/5550/18 за позовом Вільнянської районної ради Запорізької області до Вільнянської РДА про визнання незаконним та скасування розпорядження Вільнянської райдержадміністрації від 10.08.2018 № 377 «Про затвердження детального плану території розміщення ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» кар'єру зі збагачення та переробки каоліну з комплексом будівель та споруд на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, за межами населених пунктів…».
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, про існування порушення своїх прав, а саме, про існування Акут про надання гірничного відводу третій особі, що виданий відповідачем 1 та зареєстрований в реєстрі від 22.03.2017 №3196 позивач ОСОБА_1 дізнався саме 01.04.2019, а позов до суду подано лише 27.04.2021, тобто з пропуком 6-місячного строку звернення до суду.
Щодо зверненя до суду із позовом ОСОБА_3 суд зазначає наступе.
Позивач 2 вже 22.02.2019 знала про видачу Акту про надання гірничого відводу Товариству з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат» від 22.03.2017 за №3196, яким на її думку порушено законні інтереси як землевласника. Зазначене підтверджується листом Держпраці від 27.03.20219 № 2575/1/10.3-ДП-19 (копію листа додано до позовної заяви) на звернення ФОП ОСОБА_4 від 22.02.2019 щодо скасування акту гірничого відводу з яким вона звернулась як землекористувач (орендар) земельної ділянки кадастровій номер 232586100:01:001:0090, яка згідно доданої Позивачами до позовної заяви Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 21.04.2021 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
Окрім того необхідно вказати про таке.
Позивачі вказують, що акт гірничого відводу є незаконним з огляду на відсутність згоди землевласників або землекористувачів з рішенням про надання гірничого відводу, спірний акт є не незаконним, адже пакет документів, що поданий ТОВ «БЗК» до Державної служби України з питань праці був не повним, однак уповноважені особи Держпраці не звернули на цей недолік уваги, у разі, якби документи були належним чином розглянуті, то було б прийнято рішення про відмову у видачі акіу про надання гірничого відводу.
При цьому Позивачі зазначають, що Відповідач 2 не мав права надавати згоду листом №01-20/385 від 13.09.2016, так як земельні ділянки на момент надання акту гірничого відводу перебували або у власності приватних осіб, або Головного управління Держгеокадастру, але за таких тверджень Позивачі самі не звертають увагу на докази ними надані, зокрема на лист №2575/1/10.3-ДП -19 від 27.03.2019, наданий Відповідачем 1 на запит ФОП ОСОБА_4 , в якому вказується, що окрім листа Павлівської сільської ради згоду було надано Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області (лист № 32-8-0.3-8819/2-16 від 01.12.16) та Філією «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» ІІАТ«Укртранегаз» (лист №1241/05-20-44 від 24.02.17).
Право на користування надрами закріпилося за ТОВ «БЗК» не з наданням гірничого відводу, а з отриманням спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006 №4064, як проте вказує ч.3 ст. 15 Кодексу України «Про надра», але оскарження дозволу на користування надрами вже було предметом судового розгляду по справі № 910/6613/20 у всіх судових інстанціях і підстав для його скасування суд не знайшов.
Право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії», зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини «Осман проти Сполученого королівства» та пункті 54 рішення «Круз проти Польщі» зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).
З огляду на наведене, судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивачі не могли звернутися до суду з даним позовом в шістимісячний строк, передбачений положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України, позивачами не надано належних та достатніх доказів, які б засвідчували факт наявності об'єктивно непереборних обставин, які унеможливлювали звернення до суду у цей строк.
Згідно ст. 183 КАС України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
2. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду;
2) закриття провадження у справі;
3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.3 та 4 ст. 123 цього Кодексу.
Враховуючи відсутність поважних підстав пропуску позивачами строку звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_2 ) без розгляду.
Керуючись статтями 120, 122, 123, 183, 240, 241, 248 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представника відповідача 2 Павлівської сільської ради про залишення позову без рогляду - задовольнити.
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 .
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_3 .
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_2 ) до Державної служби України в питань праці (01601, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 14, код ЄДРПОУ 39472148) до Павлівської сільської ради (70005, Запорізька область, Запорізький район, с. Павлівське, вул. Залізнична, буд. 28, код ЄДРПОУ 04353285), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат» (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, буд. 16, код ЄДРПОУ 34441335) про визнання дій протиправними та скасування Акту.
Роз'яснити позивачам, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до порядку, визначеному статтями 294, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення судом.
Суддя Р.В. Сацький