18 листопада 2021 рокуСправа № 280/8314/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ ВП 44118663)
про визнання протиправними та скасування вимог, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
09 вересня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2020 року № Ф-25429-50 на суму 35 588,74 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 листопада 2019 року № Ф-25429-50У на суму 26 539,26 грн.;
визнати протиправними дії відповідача ГУ ДПС у Запорізькій області щодо нарахування єдиного внеску в сумі 37 788,74 грн., що обліковується в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та зобов'язати ГУ ДПС у Запорізькій області здійснити корегування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом виключення нарахованого єдиного внеску в сумі 37 788,74 грн.
Ухвалою суду від 14.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/8314/21, призначено розгляд справи без виклику сторін та проведення судового засідання.
16.11.2021 позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх. №66624), в якій заявник просить суд забезпечити зазначений адміністративний позов шляхом зупинення стягнення за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2020 року № Ф-25429-50 на суму 35 588,74 грн. (ВП № 67235913) до набрання законної сили судовим рішенням по справі.
В обґрунтування заяви зазначає, що 15 листопада 2021 позивач отримала постанову головного державного виконавця Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги від 12.11.2020 №ф 25429-50 у, виданої ГУ ДПС, про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 35 588,74 грн. Вказує, що за результатами ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження на сайті АСВП, позивачкою з'ясовано, що виконавчою службою винесено постанову від 22.10.2021 ВП № 67235913 про визначення для боржника розміру мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн. та проводяться дії щодо встановлення рахунків, відритих ім'я боржника, та розшуку зареєстрованих за нею транспортних засобів. Таким чином, у разі незабезпечення позову, виконавчою службою буде здійснено арешт коштів боржника та її майна, що може заподіяти реальну шкоду правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 унеможливити ефективний захист прав та інтересів, за захистом яких вона звернулась до суду, ускладнить поновлення порушення прав. З огляду на викладене, просить задовольнити заяву.
Вивчивши подану заяву, матеріали позову та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; ймовірність ускладнення поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача в разі невжиття таких заходів.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Зокрема, предметом спору у даній справі, серед іншого, є оскарження вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12 листопада 2020 року № Ф-25429-50 на суму 35 588,74 грн.
Тобто, задля задоволення заяви та забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення слід встановити перш за все звернення оскаржуваної вимоги до виконання (звернення до стягнення).
Згідно п.7 ч.1 ст.13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Частиною 4 ст.25 Закону № 2464-VI, визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон 1404-VIII).
Згідно з п.7 ч.1 ст.3 Закону 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Згідно ч.1 ст.26 Закону 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Матеріалами заяви підтверджується, що вимога Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12 листопада 2020 року № Ф-25429-50 на суму 35 588,74 грн. пред'явлена до примусового виконання, Дніпровським ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрите ВП № 67235913 з виконання виконавчого документу, вимоги від 12 листопада 2020 року № Ф-25429-50.
Суд звертає увагу на те, що відкриття виконавчого провадження з виконання вимоги, яка є предметом оскарження в даній справі, зумовлює примусове виконання такої вимоги та тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом 1404-VIII, включаючи стягнення не лише суми боргу, які є спірною, а й витрат виконавчого провадження, а також накладення арешту на майно позивача.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може спричинити негативні наслідки для позивача у вигляді додаткових фінансових витрат, а також, позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для поновлення порушеного права на розпорядження належним йому майном.
При цьому, суд зауважує, що право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовується судами разом з практикою ЄСПЛ як джерело права.
Держави-учасниці Конвенції зобов'язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні.
Складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого ст.1 Першого протоколу, є превентивні способи захисту права власності. Превентивний захист права власності допускається в разі існування загрози порушення права, яка має носити реальний характер і бути доведена в кожному конкретному випадку.
Аналізуючи викладене, оскільки забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу позивача, суд доходить висновку, що без вжиття заходів забезпечення позову наразі неможливо захистити права, свободи та інтереси позивача.
Тож, суд вважає обґрунтованим та таким, що дійсно спрямовано на захист прав, свобод та інтересів позивача до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги відповідача від 12 листопада 2020 року № Ф-25429-50 про сплату боргу (недоїмки), до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/8314/21.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування вимог, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, шляхом зупинення стягнення за вимогою Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) 12 листопада 2020 року № Ф-25429-50 на суму 35 588,74 грн. у виконавчому провадженні ВП № 67235913 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/8314/21.
Копію ухвали суду направити сторонам та в Дніпровський ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69006, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Лобановського, будинок 10) для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Л.Я. Максименко