15 листопада 2021 року Справа № 280/6639/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні періодів з 01.09.1988 по 14.06.1989 та з 15.06.1989 по 06.06.1991 до пільгового страхового стажу, передбаченого Списком №1;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу періоди з 01.09.1988 по 14.06.1989 та з 15.06.1989 по 06.06.1991 до пільгового страхового стажу, передбаченого Списком №1, з подальшим перерахунком його пенсії з дати її призначення - 04.03.2015.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області безпідставно та всупереч вимог чинного законодавства відмовляє у зарахуванні до пільгового страхового стажу за Списком №1 періодів навчання за фахом та служби у армії, що безпосередньо передує роботі на посаді, які відноситься до Списку №1. Вважає, що має право на зарахування до свого пільгового страхового стажу спірних періодів з 01.09.1988 по 14.06.1989 та з 15.06.1989 по 06.06.1991, у зв'язку із чим йому має були здійснений перерахунок пенсії з дати її призначення. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 04.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 27.08.2021 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№48961), в якому посилається на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду. По суті позовних вимог зазначає, що час проходження військової служби та навчання не є роботою на підземних роботах чи на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1, а отже період проходження строкової військової служби може бути зараховано до стажу роботи, для виникнення у особи права на призначення пільгової пенсії. Натомість, зарахувати зазначений період в пільговому обчисленні у відповідача відсутні законодавчо визначені підстави. З наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
З 04.03.2015 позивачу, ОСОБА_1 , було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі його особистої заяви від 04.03.2015 та наданих до неї документів відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення». Пенсія розрахована з страхового стажу (повного) 61 рік 04 місяці 09 днів, в т.ч. страховий стаж - 30 років 04 місяці 09 днів, пільговий стаж за Списком №1 - 29 років 06 місяців 09 днів та додатковий стаж за Списком №1 - 29 років.
17.06.2021 позивач звернувся до Відділу обслуговування громадян №6 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про зарахування періодів його навчання з 01.09.1988 по 14.06.1989 за проходження військової служби з 15.06.1989 по 06.06.1991 до пільгового страхового стажу, передбаченого Списком №1.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02.07.2021 №8523-8131/К-02/8-0800/21 відмовлено позивачу у зарахуванні періодів з 01.09.1988 по 14.06.1989 та з 15.06.1989 по 06.06.1991 до пільгового страхового стажу, передбаченого Списком №1. оскільки дані періоди зараховуються до стажу роботи лише для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Щодо посилань відповідача на факт пропуску позивачем строку для звернення до суду із вказаним позовом, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зазначила, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Суд зазначає, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом у липні 2021 року, а про порушення своїх прав позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02.07.2021 №8523-8131/К-02/8-0800/21 про відмову щодо зарахування певних періодів роботи позивача до його пільгового страхового стажу. Тому строк звернення до суду з вказаним позовом позивач не пропустив.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788, який діяв на час звернення позивача за призначенням пенсії, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Згідно наданих документів пільговий стаж ОСОБА_1 , який враховується при визначенні права на пенсію, складав 25 років, з яких робота по статті 14 Закону №1788 - 23 роки 05 місяців 14 днів, час навчання за фахом та час проходження військової служби - 1 рік 06 місяців 16 днів.
Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Нормами абзацу 2 частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а і також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідної до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на Призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий] період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно і до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що орган Пенсійного фонду України має зарахувати до пільгового стажу період навчання за фахом і період проходження військової служби, який дорівнює або є меншим ніж наявний стаж роботи зарахований до пільгового стажу.
Наявний пільговий стаж роботи у ОСОБА_1 на час призначення пенсії складав 23 роки 05 місяців 14 днів. Відповідач зарахував до пільгового стажу за Списком №1 час навчання за фахом і час проходження військової служби за період 1 рік 06 місяців 16 днів. У підсумку пільговий стаж позивача склав 25 років, що дало право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону №1788.
Таким чином, пільговий стаж позивача розраховано відповідно до вимог чинного законодавства, періоди проходження військової служби та навчання за фахом зараховувалися до пільгового стажу для визначенні права на пенсію.
Відповідно до статті 24 Закону №1058 страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Таким чином, приписами Закону №1058 встановлено, що до страхового стажу додатково зараховується по одному року за кожний рік стажу саме роботи, зайнятість на яких дає давала та дає право на пенсію на пільгових умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, документально підтверджено наявність пільгового стажу роботи за Списком №1 позивача, що становить на даний час - 29 років 06 місяців 09 днів. Отже, відповідно до статті 24 Закону №1058 додатково до стаж позивача має бути зараховано 29 років.
Таким чином, згідно з розрахунком стажу, який додано до відзиву на позовну заяву, при обчисленні пенсії визначено суму місяців страхового стажу позивача і проведено обчислення стажу з додаванням до кожного відпрацьованого року за Списком №1 додатково по одному року, що у підсумку становить 736 місяців страхового стажу - за 61 років 04 місяців 09 днів (при тому, що фактичний стаж позивача становить 32 роки 04 місяців 09 днів).
Суд зазначає, що законодавством встановлено пільги щодо зарахування періоду проходження особами військової служби до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії, що і було зроблено відповідачем. В той же час, стаття 24 Закону №1058 визначає пільги для обчислення страхового стажу, що виявляються у додатковому зарахуванні по одному року до страхового стажу за кожний повний рік стажу роботах за Списком №1.
Таким чином, суд погоджується з твердження відповідача про те, що час проходження військової служби та навчання не є роботою на підземних роботах чи на роботах з особливо шкідливих і особливо важких умовах за Списком №1, а отже період проходження строкової військової служби може бути зараховано до стажу роботи, для виникнення права в особи на призначення пільгової пенси, натомість, зарахувати зазначений період в пільговому обчисленні у відповідача відсутні законодавчо визначені підстави.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 по справі №210/4546/16-а, що враховується судом відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 15.11.2021.
Суддя М.С. Лазаренко