19 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/23312/21
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про відвід судді в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою суду від 20.09.2021 прийнято до розгляду та відкрите провадження у даній справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 20.10.2021, яке у зв'язку із неявкою до суду позивачки та недопуском до участі у підготовчому засіданні представника позивачки відкладено на 09.12.2021.
18.11.2021 до суду надійшла заява позивачки про відвід судді Єфіменко О.В. від 11.11.2021. Обґрунтовуючи подану заяву ОСОБА_1 не погоджується із діями суду щодо недопуску її представника, який не є адвокатом, до участі у розгляді справи, розгляд якої здійснюється за правилами загального позовного провадження. Позивачка вважає, що дана справа є справою незначної складності відповідно до ч.2 ст.12 КАС України. Таким чином, на думку позивачки, вказані обставини викликають сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Єфіменко О.В., внаслідок чого позивач висловила недовіру і заявила відвід судді Єфіменко О.В. від розгляду адміністративної справи №240/23312/21.
Суд розглядаючи подану позивачем заяву про відвід судді та дослідивши її доцільність та вказані обґрунтування дійшов висновку про її необґрунтованість з наступних підстав.
Відповідно до п.2 та п.4 ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
В той час, частина 3 статті 39 КАС України передбачає, що відвід повинен бути вмотивованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою. З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частинами 1,2 ст. 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Частиною 1 ст.57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження представників сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (п.1 ч.1 ст.59 КАС).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (ч.4 ст.59 КАС).
З матеріалів справи випливає, що предметом даного спору є спір щодо прийняття, проходження та звільнення з публічної служби, стягнення моральної та матеріальної шкоди.
Суд під час вирішення питання про відкриття провадження у даній справі, врахував складність справи, кількість позовних вимог, обраний позивачем спосіб захисту і значення справи для сторін та ухвалою від 20.09.2021 постановив, що дана справа підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження, із проведенням підготовчого засідання з повідомленням учасників справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Аналіз наведеного свідчить, що у даній справі, яку суд призначив до розгляду в порядку загального позовного провадження представництво позивача у судових засіданнях повинен здійснювати адвокат.
У підготовче засідання, призначене на 20.10.2021 з'явилися представники сторін, які беруть участь у справі. Втім, представника позивача - Семенюка В.Г., судом не допущено до участі у підготовчому засіданні, у зв'язку із ненаданням належних доказів на представництво: в матеріалах справи є копія довіреності про представництво Семенюком В.Г. інтересів позивачки (а.с.12) та надано суду посвідчення помічника народного депутата. Ці документи не можуть слугувати належним доказом на підтвердження повноважень для прийняття участі у розгляді даної справи, яка призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження. А тому доводи щодо відводу судді, наведені у заяві про відвід, не можуть слугувати підставами для відведення судді, як такі, що викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності цієї судді.
Суд вважає, що доводи позивачки є суб'єктивними, посилання останньої на можливу упередженість судді Єфіменко О.В. ґрунтується виключно на її суб'єктивних припущеннях та будь-якими доказами не підтверджуються, тобто не можуть свідчити про упередженість і необ'єктивність судді.
В тому числі, будь-які докази, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, у матеріалах справи та доводах заяви про відвід відсутні.
Навпаки, суд вважає, що відкривши провадження у справі в порядку загального позовного провадження суд врахував значення справи для позивачки, кількість позовних вимог та обставин, які необхідно з'ясувати в ході судового розгляду справи.
З огляду на викладене та із врахуванням необґрунтованості підстав для відводу судді Єфіменко О.В. суд дійшов висновку, що заява про відвід судді не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 38, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Визнати необгрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Єфіменко Ольги Володимирівни в адміністративній справі №240/23312/21.
Адміністративну справу №240/23312/21 передати на автоматизований розподіл для визначення головуючого судді, у порядку встановленому ч.1 ст.31 КАС України, щодо вирішення питання про відвід судді Єфіменко О.В.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Єфіменко