18 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/2858/21
категорія 102000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах її неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 до Новоград-Волинського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду, як законний представник своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , з позовом до Новоград-Волинського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Новоград-Волинського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області у видачі неповнолітньому ОСОБА_2 , у зв'язку із досягненням ним 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;
- зобов'язати Новоград-Волинський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням ним 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, без надання згоди на обробку персональних даних.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 21 січня 2021 року вона разом із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулись до Новоград-Волинського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою про видачу йому, у зв'язку із досягненням 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. У відповідь на вказану заяву позивач отримала від Новоград-Волинського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області відмову, оформлену листом від 28.01.2021 №І-1/6/1826-21/1826/69-21, в якій відповідач, посилаючись на норми Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, зазначив, що для оформлення паспорта громадянина України особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає: заяву; рішення суду; свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи. У зв'язку з тим, що в наданих документах відсутнє відповідне рішення суду, неповнолітньому ОСОБА_2 було відмовлено у видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки. Позивач вважає таку відмову протиправною, а тому вона звернулась з даним позовом до суду.
Ухвалою від 02 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/2858/21 за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
22 березня 2021 року до суду надійшов відзив Новоград-Волинського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог. Аргументуючи таку позицію відповідач зазначив, що 21 січня 2021 року неповнолітній ОСОБА_2 разом зі своїми законними представниками звернулись до відділу з письмовим зверненням у вигляді заяви в довільній формі з приводу видачі неповнолітньому ОСОБА_2 паспорта громадянина України. У заяві заявник категорично вказав, що не надає згоду на збір та обробку його персональних даних, але при цьому просив оформити та видати йому паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Вказана заява була розглянута відповідно до Закону України "Про звернення громадян", а за результатами її розгляду заявнику була надана відповідь від 28.01.2021 №І-1/6/1826-21/1826/69-21 з роз'ясненням вимог законодавства щодо порядку оформлення паспорта громадянина України із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, в якій вказано перелік документів, необхідних для звернення для оформлення паспорта, визначений нормативним актом, що врегульовує видання таких документів, а також запропоновано для здійснення оформлення такого звернутися до територіального підрозділу за місцем проживання. З огляду на вказане, відповідач повідомив, що переписка із позивачем із роз'ясненням порядку оформлення паспорта згідно приписів Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" у формі листів, викладених довільно, не може розцінюватися як відмова в оформленні та видачі паспорта у формі книжечки. Крім того, у відзиві відповідач вказав, що ОСОБА_2 не звернувся в установленому законодавством порядку для оформлення паспорта громадянина України, не надав документів, передбачених документів, у зв'язку з чим у Новоград-Волинського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області були відсутні законодавчі підстави для видачі йому паспорта.
Враховуючи вищезазначені обставини Новоград-Волинський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Житомирській області просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 21 січня 2021 року неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своїми законними представниками: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , звернулись до Новоград-Волинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою, в якій просили видати неповнолітньому ОСОБА_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки. При цьому в заяві повідомили, що від отримання паспорта у формі ID-картки ОСОБА_2 відмовляється та не надає згоди на обробку його персональних даних (а.с.10-12).
До вказаної заяви були додані: оригінал свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; заява ОСОБА_2 про видачу йому паспорта громадянина України за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України (а.с.11-12).
За наслідками розгляду вказаної заяви Новоград-Волинський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області надіслав ОСОБА_2 лист від 28.01.2021 №І-1/6/1826-21/11826/69-21, в якому зазначив, що відповідно до переліку адміністративних послуг територіальним підрозділом ДМС надається, в тому числі, послуга з оформлення і видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм вперше після досягнення 14-річного віку з дотриманням вимог Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302. Разом з тим, згідно із абзацом п'ятим п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року громадянам України, у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, тобто відповідно до Тимчасового порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС №456 від 06.06.2019. Отже адміністративна послуга з оформлення і видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року надається територіальним підрозділом відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС від 06.06.2019 № 456. Відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456, для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає: заяву; рішення суду; свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи. Водночас в наданих ОСОБА_2 документах відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати йому паспорт громадянина України зразка 1994 року громадянам України, у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, тобто відповідно до Тимчасового порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС №456 від 06.06.2019 та засвідчене в установленому законодавством порядку. З огляду на вищевикладене, Новоград-Волинський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області повідомив ОСОБА_2 , що у разі обрання ним однієї із вказаних послуг та надання документів за переліком йому буде надана обрана адміністративна послуга (а.с.15-16).
Таким чином, зміст листа Новоград-Волинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області від 28.01.2021 №І-1/6/1826-21/11826/69-21 свідчить, що підставою для відмови у видачі неповнолітньому ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки було ненадання ним документів, визначених пунктом 1 Розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456, в саме відповідного рішення суду про зобов'язання видати йому паспорт громадянина України у формі книжечки.
Вважаючи, що листом від 28.01.2021 №І-1/6/1826-21/11826/69-21 відповідач протиправно відмовив її неповнолітньому сину ОСОБА_2 у видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії відповідачів на їх відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.
Статтею 5 Закону України від 18.01.2001 № 2235-III "Про громадянство України" визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Законом України від 20.11.2012 № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон № 5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Приписами ч. 1 ст. 13 Закону №5492-VI визначено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення зокрема, поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.
Відповідно до статті 14 Закону 5492-VI, форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету.
Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій (далі - Закон № 5492-VI).
Водночас, частиною 4 статті 13 Закону №5492-VI особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб'єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Частинами 2 - 4 ст. 21 Закону №5492-VI закріплено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Таким чином, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
При цьому, згідно з абзацом 2 частини 2 статті 21 Закону №5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону (ч. 5 ст. 21 Закону №5492-VI).
На виконання положень абзацу другого частини другої статті Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України прийняв від 25.03.2015 №302 якою затвердив Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок №302).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" було передбачено запровадження із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:
- з 1 січня 2016 року - оформлення і видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII;
- з 1 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Згідно з пунктами 2-3 Порядку № 302 паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Крім того, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" було установлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється.
Натомість паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.
Водночас, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302" пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 було доповнено абзацом п'ятим такого змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року".
Згідно з п. 1 Положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-ХІІ) паспорт громадянина України є документом, посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до п. 3 Положення №2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта (п. 5 Положення №2503-XII).
Відповідно до цього Положення №2503-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року №353 було затверджено зразок бланка громадянина України (у вигляді паспортної книжечки) згідно з додатком.
Пунктом 2 Положення №2503-ХІІ визначено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства після досягнення 16-річного віку.
На підставі Положення про паспорт (у редакції Постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року № 3423-ХІІ) Кабінет Міністрів України постановою від 4 червня 1994 року №353(далі - Постанова № 353) затвердив зразок бланка паспорта громадянина України. Цю постанову з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 185 «Деякі питання виконання Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визнано такою, що втратила чинність.
Однак, постановою від 12 червня 2013 року №415 уряд зупинив дію постанови від 13 березня 2013 року № 185, відновивши дію Постанови №353, якою було затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (зразка 1994 року).
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до відповідача із заявою ОСОБА_2 просив видати йому паспорт громадянина України саме у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
При розгляді даної справи суд враховує правову позицію щодо права особи на отримання паспорта в формі паспортної книжечки, яку було висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в зразковій справі №806/3265/17.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 року у зразковій справі №806/3265/17 (ПЗ/9901/2/18) констатувала, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.
На переконання Великої Палати Верховного Суду, це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було "встановлене законом"), не є "необхідним у демократичному суспільстві". Зазначене допускає свавільне втручання в право на приватне життя в контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 року у зразковій справі №806/3265/17 вказала, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Таким чином, у цій зразковій справі Велика Палата Верховного Суду констатувала незаконність відмови органів ДМС у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992 року.
Разом з тим, незважаючи на бажання особи оформити паспорт громадянина України у вигляді книжечки чи у вигляді картки, порядок оформлення паспорта та подачі документів являється єдиним: 1) особа звертається до територіального органу ДМС; 2) подає особисто заяву за встановленою формою; 3) надає необхідний повний пакет документів.
Відповідно до п. 13 Положенням №2503-ХІІ для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Таким чином, передумовою оформлення та видачі паспорта громадянина України є звернення особи до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразка, з долученням визначеного переліку документів.
Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, був затверджений Наказом МВС України від 13.04.2012 №320, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 р. за № 1089/21401.
Форма заяви про видачу паспорта також була затверджена Наказом МВС України від 13.04.2012 №320.
Однак, на час звернення ОСОБА_2 до Новоград-Волинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із відповідною заявою про видачу йому паспорта громадянина України зразка 1994 року, затверджений Наказом МВС України від 13.04.2012 №320 "Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затверджений Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ", втратив чинність на підставі Наказу МВС України від 01.03.2018 №161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2018 року за №352/31804.
Проте, суд звертає увагу, що відсутність форми заяви не може нівелювати право особи на отримання паспорту у формі книжечки, а тому подання заяви у довільній формі чи за формою, визначеною Порядком, затвердженим наказом МВС України від 13.04.2012 №320, що втратив чинність, не може слугувати підставою для невидачі такого паспорту.
З матеріалів справи вбачається, що 21 січня 2021 року неповнолітній ОСОБА_2 , звернувся до Новоград-Волинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою довільної форми, в якій просив видати йому паспорт громадянина України у формі книжечки. До вказаної заяви ним були додані: оригінал свідоцтва про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; та заява про видачу паспорта громадянина України за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України (а.с.10-12).
Вказане свідчить, що ОСОБА_2 при зверненні до відповідача було дотримано норми Положення №2503-ХІІ та додано до заяви про видачу йому паспорту у формі книжечки всі необхідні документи, визначені пунктом 13 цього Положення.
Однак, за наслідками розгляду вказаної заяви, Новоград-Волинський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області у листі від 28.01.2021 №І-1/6/1826-21/11826/69-21 відмовив у видачі неповнолітньому ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки.
Фактично у вказаному листі Новоград-Волинський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області не заперечував наявність у ОСОБА_2 права на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, однак відмовив йому у видачі такого паспорту через недотримання недотримання ним вимог Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456 та не надання відповідного рішення суду про зобов'язання видати йому паспорт громадянина України у формі книжечки.
Відтак, приймаючи оскаржувану у дані справі відмову, оформлену листом від 28.01.2021 №І-1/6/1826-21/11826/69-21, Новоград-Волинський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області керувався нормами Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456.
Однак, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII(в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що положення Тимчасового порядку №456 застосовуються до правовідносин з приводу подання документів та прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року лише тим особам, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Разом з тим, щодо ОСОБА_2 на момент його звернення до відповідача із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки жодного рішення суду про зобов'язання ДМС оформити та видати їй паспорт громадянина України зразка 1994 року прийнято не було, а тому положення Тимчасового порядку №456 на нього не поширюються та не підлягають застосуванню до даних спірних правовідносин.
Відтак, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку, що відмовляючи ОСОБА_2 у видачі паспорту громадянина України у формі книжечки через недотримання ним вимог Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456 та не надання відповідного рішення суду про зобов'язання видати йому паспорт громадянина України у формі книжечки, Новоград-Волинський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області керувався нормативно-правовим актом, який не регулює спірні правовідносини, а відтак діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України.
Порядок звернення за видачею паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року врегульований правовими нормами пункту 13 Положенням №2503-ХІІ, якими й мав керуватися відповідач при розгляді заяви ОСОБА_2 про видачу йому паспорта.
Зазначені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача про те, що листом від 28.01.2021 №І-1/6/1826-21/11826/69-21, неповнолітньому ОСОБА_2 не було відмовлено у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, а лише роз'яснено законодавчо визначений алгоритм дій, необхідний для отримання такого паспорту, а тому вказаний лист не є рішенням-відмовою суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, суд відхиляє, з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 звертався до Новоград-Волинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою про видачу йому паспорту, а не із заявою про надання роз'яснення щодо порядку звернення за отриманням паспорту громадянина України зразка 1994 року. Відтак, у позивача були всі підстави вважати, що його заява буде розглянута по суті і за наслідками її розгляду відповідачем буде прийнято рішення щодо видачі/відмови у видачі йому паспорта громадянина України.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що лист Новоград-Волинського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області від 28.01.2021 №І-1/6/1826-21/11826/69-21 обґрунтовано був розцінений позивачем як відмова у видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року.
Враховуючи вищевикладене та керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Новоград-Волинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, оформлену листом від 28.01.2021 №І-1/6/1826-21/11826/69-21, у видачі неповнолітньому ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Вирішуючи питання щодо ефективного захисту прав неповнолітнього ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Зважаючи на наявність порушеного права ОСОБА_2 та враховуючи, що під час розгляду справи судом було встановлено, що він дотримався норм Положення №2503-ХІІ та надав додано всі необхідні документи, визначені пунктом 13 цього Положення, при зверненні до Новоград-Волинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою про видачу йому паспорту у формі книжечки, суд керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України, вважає за необхідне зобов'язати Новоград-Волинський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Беручи до уваги наведене та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів понесення позивачем судових витрат, підстави для вирішення питання про їх розподіл відсутні.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_1 , виданий Новоград-Волинським МРВ УМВС України в Житомирській області 02.12.2003) в інтересах її неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Новоград-Волинського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області (вул. Шевченка, 15, м. Новоград-Волинський, Житомирська область, 11700; код ЄДРПОУ 37808497) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Новоград-Волинського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області, оформлену листом від 28.01.2021 №І-1/6/1826-21/11826/69-21, у видачі неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Зобов'язати Новоград-Волинський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович