Справа № 390/474/21
Провадження №2/390/450/21
про залишення позову без розгляду
"10" листопада 2021 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Терещенка Д.В.,
при секретарі - Петрук Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», від імені якого діє філія Акціонерного товариства «Укрексімбанк» у м. Кропивницькому, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Кіровоградського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», від імені якого діє філія Акціонерного товариства «Укрексімбанк» у м. Кропивницькому, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В прохальній частині позивач просить розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15 червня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по цивільній справі №390/474/21 (провадження №2/390/450/21) за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», від імені якого діє філія Акціонерного товариства «Укрексімбанк» у м. Кропивницькому, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Постановлено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. У зв'язку з чим, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10 год. 00 хв. 12 липня 2021 року, в залі судових засідань Кіровоградського районного суду Кіровоградської області (25014, м. Кропивницький, вул. Кільцева, 36-Б), з викликом сторін.
Копія вказаної ухвали направлена позивачу 15.06.2021 за вих. №390/474/21/6580/2021.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 23.06.2021 АТ «Укрексімбанк» у м. Кропивницькому отримали вищевказану ухвалу.
Проте в судове засідання 12.07.2021 позивач свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі представника позивача до суду не надходило. Відповідач також в призначене судове засідання не з'явилась. Як наслідок розгляд справи відкладено на 16.08.2021, про що повідомлено сторін.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 22.07.2021 філія АТ «Укрексімбанк» у м. Кропивницькому отримали судову повістку про виклик на 16.08.2021.
В судове засідання 16.08.2021 позивач свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі представника позивача до суду не надходило. Відповідач також в призначене судове засідання не з'явилась. Як наслідок розгляд справи відкладено на 20.09.2021, про що повідомлено сторін.
В судове засідання 20.09.2021 позивач свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі представника позивача до суду не надходило. Відповідач також в призначене судове засідання не з'явилась. Як наслідок розгляд справи відкладено на 10.11.2021, про що повідомлено сторін.
В судове засідання 10.11.2021 позивач свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі представника позивача до суду не надходило. Відповідач також в призначене судове засідання не з'явилась.
Таким чином, позивачу було відомо, що розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, також йому було відомо про призначені судові засідання (час, дата, місце), однак до суду свого представника він не направив і заяви про розгляд справи у його відсутності не подав.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у ст. 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Згідно зі ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик . Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Статтею 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки . Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Відповідно до ч. ч. 1,3, ст.131 ЦПК Україна учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно зі ст. ст. 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня
2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Частинами 1,2 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч.5 ст.223 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17, від 28 жовтня 2021 у справі № 465/6555/16-ц.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач, будучи обізнаним про розгляд цієї справи у Кіровоградському районному суді Кіровоградської області з викликом сторін, не вжив заходів для явки представника позивача до суду, не направив заяву про розгляд справи за відсутності його представника, а тому позов Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», від імені якого діє філія Акціонерного товариства «Укрексімбанк» у м. Кропивницькому, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід залишити без розгляду, оскільки належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутись до суду повторно (ч.2 ст. 257 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 43, 44, 128, 130, 131, 223, 257, 352-354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», від імені якого діє філія Акціонерного товариства «Укрексімбанк» у м. Кропивницькому, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутись до суду повторно.
Копію ухвали направити сторонам для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області Д.В. Терещенко