18.11.2021
ЄУН 389/3456/21
Провадження 2-з/389/86/21
18 листопада 2021 року місто Знам'янка
Кіровоградської області
Суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Український Віталій Валентинович, за участю секретаря судового засідання Гой І.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі,
ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія СІТІ «Фінанс», треті особи які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарева Тетяна Валентинівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення у разі задоволення його позовних вимог та об'єктивно ускладнить або унеможливить повернення сторін у первісний стан і призведе до істотного порушення його прав.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок і розмір судового збору регулюються ЗУ «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VІ.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, яка подана фізичною особою, дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Суд звертає увагу на те, що пунктом 13 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальногозахисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг особам з інвалідністю внаслідок війни, визначено у статті 13 цього Закону.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень Закону № 3551-XII.
Вказані висновки про застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19.
Чинний на сьогодні ЦПК України передбачає, що при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Приймаючи до уваги те, що предметом позову у даній справі є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд приходить до висновку, що дана справа не пов'язана з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій, а тому позивач не звільняється від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову встановлено, що заявником не сплачений судовий збір, не надано документу, підтверджуючого його сплату та не вказано достатніх підстав звільнення від його сплати відповідно до закону, якщо таке мається.
Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За вказаних обставин заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-153, 258-260 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі повернути заявнику.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя В.В.Український