Справа № 385/1368/21
Провадження № 2/385/508/21
18.11.2021 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі
головуючого - судді Венгрина М.В.,
за участю секретаря судових засідань - Шевченко Л.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заваллівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач звернулась в суд з позовом до відповідача та просить визначити їй додатковий строк тривалістю 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стислий виклад позиції сторін
позиція позивача
В обґрунтування своїх вимог позивач покликалась на те, що ОСОБА_2 була власником земельної ділянки згідно Державного акту серії ІІ-КР №032058 на право приватної власності на землю площею 2,17 га, виданий 05.09.2001 Чемерпільською сільською радою.
За життя позивачкою складено заповіт, посвідчений 30.03.2012 секретарем Чемерпільської сільської ради , яким заповіла житловий будинок ОСОБА_3 , все інше майно - заповіла позивачці ОСОБА_1 .
З метою прийняття спадщини у 2021 році позивачка звернулась до Гайворонської ДНК із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено з підстав пропуску строку для прийняття спадщини та роз'яснено можливість звернення до суду.
Строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, оскільки позивачці не було відомо про заповіт та вона не є близькою родичкою померлої ОСОБА_2 . Крім того проживали вони окремо та позивачці не було відомо про смерть ОСОБА_2 . Про наявність заповіту позивачка дізналась лише в жовтні 2020 року, за межами строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Вважає таку причину пропуску строку поважною, тому просить надати додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю 3 місяці.
позиція відповідача
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак подав письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою від 23.10.2021 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 22.10.2021 відкладено підготовче судове засідання на 18.11.2021.
Представник позивачки - адвокат Медвідь В. А.18.11.2021 подав заяву про розгляд справи за його та позивачки відсутності, просив позов задоволити.
Представник відповідача 10.11.2021 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечив.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з такого.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб,інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтями 15,16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Відповідно до заповіту від 30.03.2012 засвідченого секретарем виконавчого комітету Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області Гринчак Т. М., ОСОБА_2 заповіла належний їй будинок в с. Чемерпіль Гайворонського району ОСОБА_3 , а все інше майно, де б воно не було, з чого б воно не складалось, що буде належати їй на день смерті - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Чемерпільською сільською радою Гайворонського району Кіровоградської області 01.07.2015 серія НОМЕР_1 від (а.с.7).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ -3511899222020 від 26.10.2020 земельна ділянка з кадастровим номером 3521187600:02:000:2373 площею 2,1724 га в с. Чемерпіль Гайворонського району Кіровоградської області належить ОСОБА_2 згідно Державного акту від 05.09.2001 ІІ КР 032058 (а.с. 9-11).
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 05.09.2001 ІІ-КР 032058 ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 2,17 га на території Чемерпільської сільської ради для ведення сільськогосподарського виробництва (а.с. 12).
Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видні на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №66528323 від 22.09.2021 та №67202720 від 09.11.2021 наданих Гайворонською районною державною нотаріальною конторою за запитом « ОСОБА_2 » інформація відсутня.
Відповідно до листа Гайворонської районної державної нотаріальної контори №284/01-09 від 09.11.2021спадкова справа після смерті ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не відкривалась.
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №67203024 від 09.11.2021 за параметром пошуку « ОСОБА_2 » у спадковому реєстрі знайдено інформацію про заповіт посвідчений 30.03.2012 в Чемерпільській сільській раді Гайворонського району Кіровоградської області, що є чинним.
Відповідно до довідки Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області №137 від 11.10.2021 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована в АДРЕСА_1 . На момент її смерті крім неї за цією адресою ніхто зареєстрованим не був, не мешкав та не мешкає по даний час, в тому числі малолітні, неповнолітні діти, непрацездатні, недієздатні, обмежено дієздатні громадяни.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.11.2021 державним нотаріусом Гайворонської районної державної нотаріальної контори Ковбасюк Н. Ю. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
У силу ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ч. 3 п. 24 вищезгаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді справ про надання додаткового строку для прийняття спадщини, слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Позивач, як на поважні причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини вказує на необізнаність про наявність заповіту та про смерть спадкодавця.
В постанові Верховного Суду від 15.04.2021 в справі № 591/1271/18 вказано, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі N 6-496цс17. Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі N 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі N 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі N 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі N 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Надаючи оцінку аргументам позивача суд враховує, що позивачка, яка не є спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_2 , не знала до жовтня 2020 року про існування заповіту на своє ім'я, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 до цього часу не заводилась, а отже ОСОБА_1 є першим спадкоємцем, що звернулась з приводу прийняття спадщини за заповітом, відповідно, у нотаріуса не виник обов'язок повідомлення про відкриття спадщини тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме чи шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що у разі пропуску спадкоємцем шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Отже суд доходить висновку, що позивач довела наявність перешкоди, яка впливала на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за заповітом.
Однак при цьому, суд критично відноситься до доводів позивачки про те, що причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є те, що її не було відомо про смерть спадкодавця.
Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Такого ж висновку дійшов ВС у постанові від 30 червня 2020 року в справі № 431/5782/17, зазначивши, що необізнаність про смерть заповідача не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у зв'язку з чим правильно відмовили у задоволенні позовних вимог.
При прийнятті рішення суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 357/13630/16 (провадження N 61-29172св18) зазначено, що аналіз статей 1270, 1272 ЦК України свідчить про те, що строк для прийняття спадщини є строком спеціальним, протягом якого існує саме право на спадщину. При цьому законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який прийшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, і це не є строком позовної давності, так як при наявності поважних причин спадкоємцю може бути визначено додатковий строк, достатній для прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем . Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207цього Кодексу.
Згідно положення ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, приймаючи до уваги визнання відповідачем позову, що в даному випадку не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов слід задовольнити та це буде відповідати принципам розумності і справедливості.
Визначаючи тривалість додаткового строку для звернення до нотаріуса з заявою для прийняття спадщини, суд вважає, що строк в два місяці з часу набрання рішенням законної сили в даному випадку є розумним та достатнім.
Керуючись ст. 4, 10, 200, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 (місце проживання: 26336, с. Березівка Голованівського району Кіровоградської області, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Заваллівської селищної ради (місцезнаходження: 26334, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Завалля, вул. Соборна, 10, код ЄДРПОУ 04366749) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити частково.
Встановити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: М. В. Венгрин
Дата документу 18.11.2021