справа 362/4728/21
провадження 3/362/2021/21
18.11.2021 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича Олега Васильовича розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, громадянка України, бухгалтер у ПП « ОСОБА_2 », зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 (далі - ОСОБА_1 )
за частиною 1 статті 173-2 КУпАП і
встановив:
ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, до суду не прибула, про причини неприбуття не повідомила.
На думку суду, ОСОБА_1 мала об'єктивну можливість особисто або через представника у повній мірі реалізувати свої права, передбачені статтею 268 КУпАП. Він не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
Суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 не виконуючи процесуальних обов'язків своєчасно з'являтися до суду за викликом, затягує розгляд справи, що суд розцінює як намагання уникнути відповідальності.
За таких обставин і враховуючи обмежені строки притягнення до адміністративної відповідальності, суд приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали, суд виходить з такого.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2021 року серії ГР № 203523 ОСОБА_1 21 серпня 2021 року близько 17:00 вчинила сварку зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , в ході якої висловлювалась нецензурною лайкою, затіяла штовханину, чим вчинила психологічне насильство в сім'ї.
Наведене кваліфіковано за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Частина 1 статті 9 КУпАП передбачає, що адміністративним порушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- чи кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі статтею 252 КУпАП докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до вимог статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Суд констатує, що матеріал про адміністративне правопорушення, окрім протоколу, не містить належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні будь-якого правопорушення.
У відповідності з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення
Керуючись статтями 9, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя