Справа № 199/8998/14-ц
(6/199/313/21)
15.11.2021 року Амур-Нижньодніпровського районний суд м. Дніпропетровська в складі: судді Руденко В.В., при секретарі Божко А.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду із даною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що рішенням суду від 23 вересня 2015 року по справі № 199/8998/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” заборгованність по кредитному договору № DNU0GK00000962 від 26.12.2006 року, яка станом на 24.09.2014 року становить 51646,13 доларів США, що за курсом 12,94 відповідно до службового розпорядження НБУ від 24.09.2014 року складає 668300,92 грн. та складається з: заборгованість за кредитом - 46752,63 доларів США; заборгованість по процентам за користування кредитом - 4313,13 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом - 560,00 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 20,37 доларів США., а також судовий збір в розмірі 3654,00 грн.
05.02.2016 року по вказаній справі видано виконавчі листи.
Вищевказаний виконавчий документ знаходився на виконанні в АНД ДВС м. Дніпропетровська ГТУЮ та 25.08.2016 був повернутий стягувачеві на підставі п.9, ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження", а саме відповідно до ЗУ "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 ЗУ "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 ЗУ "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті.
ЗУ “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” втратив чинність в вересні 2021 року, що на теперішній час надає можливість реалізувати своє право та виконати рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заявник зазначає, що дія ЗУ “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” та втрата його чинності є обґрунтованою підставою про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа.
Сторони до суду не з'явились, повідомлені належним чином.
Розглянувши заяву, матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Згідно до ст.14 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 1 ст. 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Європейський суд з прав людини в свої рішеннях Пономарьов проти України , Щокін проти України , Белле проти Франції зазначив про те, що питання поновлення процесуального строку в контексті реалізації права до ступу до справедливого суду не є абсолютним і при вирішенні цього питання не може застосовуватися автоматично.
При цьому суд враховує, що стягувач звернувся з заявою про видачу дубліката виконавчого листа 17 грудня 2020 року, тобто після закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ст. 12 ч.6 Закону України «Про виконавче провадження» , стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
У відповідності до ч.1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Стягувачем у якості поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, наведено, що виконання судового рішення ускладнювалось, з огляду на ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» , на підставі якого неможливо звернути стягнення на заставне майно боржника, тому стягувач вважав, що виконавче провадження по справі є актуальним.
25.08.2016 був повернутий стягувачеві на підставі п.9, ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження", а саме відповідно до ЗУ "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 ЗУ "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 ЗУ "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті
Отже, судом не встановлено поважних причин, які об'єктивно перешкоджали стягувану пред'явити виконавчий лист до виконання, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, належить відмовити. Посилання АТ КБ Приватбанк на Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , суд не приймає до уваги, оскільки наявність зазначеного закону не є поважною причиною.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 442, 431, 446, 512, п. 17.4, ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська з дня її проголошення.
Суддя