Справа № 161/19624/14-к
Провадження № 1-о/161/2/21
18 листопада 2021 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в колегіальному складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарях судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань заяви засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про перегляд вироку Апеляційного суду Волинської області від 08 квітня 2015 року за нововиявленими обставинами,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9 ,
24 травня 2017 року та 31 липня 2017 року засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до Луцького міськрайонного суду Волинської області із заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Волинської області від 08 квітня 2015 року щодо їх засудження - ОСОБА_7 за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 15, п.п. 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, ОСОБА_6 за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст.187, ч. 3 ст. 15, п.п. 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, за нововиявленими обставинами.
Свої заяви та доповнення до них засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мотивують тим, що відносно них органами слідства та прокуратури сфальсифіковано ряд доказів, суди першої та апеляційної інстанцій не взяли цього до уваги, вони не згідні із кваліфікацією їх дій. Під час ознайомлення з матеріалами справи виявлено відсутність певних експертиз та грошей. В ході розгляду судом першої інстанції не звернено увагу на недостовірність показів свідка ОСОБА_10 , порушено їх право на перехресний допит. В ході судового розгляду та перегляду рішення в апеляційній інстанції вони не мали кваліфікованого захисника, адже він не здійснював належного захисту, а перебував в зговорі зі стороною обвинувачення. Окрім того, зазначають, що головуючий суддя колегії Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_11 не приймала присягу судді, а тому не мала права постановляти вирок, отже вважають, що вирок Апеляційного суду Волинської області від 08 квітня 2015 року слід переглянути за нововиявленими обставинам, скасувавши його та призначити їм покарання на певний строк.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення засуджених, які підтримали подані заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та доповнення до них, з підстав викладених у них та просили їх задовольнити, захисника, який також підтримав заяви засуджених та доповнив їх тим, що розгляд даних заяв повинен здійснюватись судом присяжних та те, що в ході судового розгляду судом першої інстанції потерпіла ОСОБА_12 надала завідомо неправдиві покази, думку прокурора, який вважав подані заяви безпідставними, у зв'язку з тим, що засудженими не наведено у заявах жодної нововиявленої обставини, яка була б невідома суду на час постановлення вироку та не досліджувалась у ході судового розгляду кримінального провадження про їх засудження, в тому числі, судами різних інстанцій, а тому просив залишити без задоволення подані заяви, оглянувши та дослідивши матеріали заяв, доповнення до них та долучені до неї документи, матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області 21 січня 2015 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст.15, п.п. 9, 12, 13, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 70 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією усього належного на праві власності майна, а ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 15, п.п. 9, 12, 13, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 70 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією усього належного на праві власності майна.
Однак, вироком Апеляційного суду Волинської області від 08 квітня 2015 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області 21 січня 2015 року в частині призначеного покарання скасовано та призначено ОСОБА_7 за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 15, п.п. 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129, ч.1 ст. 70 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, ОСОБА_6 за п.п.6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 15, п.п. 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 70 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна. В іншій частині вирок залишено без зміни.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирок Апеляційного суду Волинської області від 08 квітня 2015 року про засудження ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишено без змін.
24 травня 2017 року засуджений ОСОБА_6 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Волинської області від 08 квітня 2015 року за нововиявленими обставинами.
31 липня 2017 року засуджений ОСОБА_7 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Волинської області від 08 квітня 2015 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 липня 2018 року матеріали заяв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 об'єднано в одне провадження.
Як вбачається із заяв та доповнень до них засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про перегляд зазначеного вироку за нововиявленими обставинами, до таких обставин останні відносять фальсифікацію органами слідства та прокуратури кримінального провадження, їх не згідність із кваліфікацією дій, неефективний захист та відсутність повноважень постановлення вироку судді Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_11 , у зв'язку із неприйняттям нею присяги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно із ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Згідно із п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Системне тлумачення положень ст. 459, п.п. 4, 5 ст. 462, ст. 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: 1) вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення, 2) вони знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення; 3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
В своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, згідно з якою перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, в ході якої суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, що не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути. Процедура скасування остаточного рішення передбачає виникнення суттєвих для справи обставин, які раніше не були відомі. Особа, яка порушує питання про скасування, має довести, що не було можливості надати зазначені докази на остаточному розгляді і що вони є суттєвими.
Відповідно до Постанови Верховного Суду колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду від 20 квітня 2021 року (№ 175/4663/17) зазначено, що згідно до вимог ст. 10 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року вперше обраний суддя в урочистій обстановці приймає присягу. Вказаною нормою не передбачено повторної присяги суддів, які її прийняли до прийняття вказаного закону. Крім того, відповідно до п. 12 Перехідних положень Конституції України від 28 червня 1996 року судді всіх судів України, обрані чи призначені до дня набуття чинності Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені. Також до набрання чинності Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII "Про статус суддів", яким було передбачено прийняття присяги вперше обраним суддею та визначено зміст такої присяги, раніше обрані судді до присяги не приводились з огляду на відсутність такої вимоги у зазначеному Законі та принцип незворотності закону в часі.
Відповідно до відповіді голови Апеляційного суду Волинської області від 14 грудня 2016 року вказано, що суддя ОСОБА_11 вперше обрана суддею Горохівського районного народного суду 12 квітня 1976 року, а зарахована членом Волинського обласного суду 06 вересня 1986 року.
Відповідно до відповіді голови Волинського апеляційного суду від 15 квітня 2020 року вказано, що суддя ОСОБА_11 у 1987 року зарахована на черговий строк повноважень членом обласного суду. У 1997 році обрана суддею України безстроково.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що суддя- головуючий колегії Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_11 , яка ухвалювала вирок стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , обрана суддею до дня набуття чинності Конституцією України і здійснювала свої повноваження відповідно до вказаних вимог Конституції України, а тому даний факт не є нововиявленою обставиною.
Інша обставина, яку, на думку засуджених, є нововиявленою - порушення ефективного захисту, також не є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 459 КПК України.
Доводи засуджених, на які вони посилаються у своїх заявах, вважаючи їх нововиявленими обставинами, а саме, фальсифікація доказів по справі та не згідність із кваліфікацією їх дій, суд до уваги не приймає, оскільки такі питання були предметом розгляду та перегляду судами першої, апеляційної та касаційної інстанції і були відомі суду на той момент та таким доводам надана обґрунтована оцінка у судових рішеннях.
Окрім того, оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не обвинувачуються у вчиненні злочинів, а вже засуджені вироком апеляційного суду Волинської області від 08 квітня 2015 року до покарання у виді довічного позбавлення волі, питання складу суду обговорювалось на підставі вимог КПК України та Постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року (справа № 496/4533/17) та раніше вирішене ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 жовтня 2020 року.
Суд також не бере до уваги доводи захисника з приводу того, що нововиявленими обставинами є те, що потерпіла ОСОБА_12 надала завідомо неправдиві показання під час допиту в судовому засіданні Луцького міськрайонного суду Волинської області під час розгляду кримінального провадження по суті, що підтверджується заявою про кримінальне правопорушення від 05 жовтня 2021 року, ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05 листопада 2021 року про зобов'язання уповноваженої особи СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області, внести відповідні відомості до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від 05 жовтня 2021 року про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 384 КК України, адже враховуючи те, що розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції здійснювався з 04 грудня 2014 року по 21 січня 2015 року, про даний факт повідомлено лише більш ніж через 6 років, судами під час розгляду та перегляду надано оцінку таким її показанням, а тому суд не відносить таку обставину до нововиявленої.
Враховуючи відсутність будь-яких нововиявлених обставин для перегляду вироку Апеляційного суду Волинської області від 08 квітня 2015 року, суд приходить до висновку, що заяви засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 23, 26, 84-86, 94, 459, 467, 372, 376 КПК України, суд,-
Заяви засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про перегляд вироку Апеляційного суду Волинської області від 08 квітня 2015 року за нововиявленими обставинами - залишити без задоволення.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено о 12 год. 30 хв. 19 листопада 2021 року.
Головуючий:/підпис/
Судді:/підпис/ /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1