17 листопада 2021 року
м. Київ
Справа №910/6388/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кролевець О.А.
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Демидов В.О.
від 26.11.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Пашкіна С.А., Буравльов С.І., Сітайло Л.Г.
від 11.08.2021
за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
до 1. Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ "Інформ-ресурси", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Персевбуд"
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Національне антикорупційне бюро України
про визнання недійсним договору,
29 вересня 2021 року Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - Скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021. До касаційної скарги Скаржник додав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 13.10.2021 визнано неповажними наведені Скаржником підстави поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та залишено касаційну скаргу без руху для усунення її недоліків.
Скаржнику необхідно було усунути недоліки поданої ним касаційної скарги: зазначити відповідну підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень, передбачену (передбачені) частиною другою статті 287 ГПК України; надати докази оплати судового збору в сумі 4 204,00 грн; навести інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження, надавши докази на підтвердження таких підстав.
Водночас Суд в ухвалі від 13.10.2021 роз'яснив, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо наведення інших обґрунтованих підстав для поновлення строку є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційну скаргу буде повернуто Скаржнику
09 листопада 2021 року до Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
Розглянувши зазначену заяву та матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Частиною першою статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст оскаржуваної постанови складено 13 серпня 2021 року. Відтак перебіг строку на касаційне оскарження зазначеної постанови закінчився 02 вересня 2021 року.
За положенням частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Скаржник звернувся із касаційною скаргою 29 вересня 2021 року та просив поновити пропущений строк касаційного оскарження на підставі частини 2 статті 288 ГПК України, оскільки отримав оскаржувану постанову 10 вересня 2021 року, що підтверджується копією першої сторінки оскаржуваної постанови з вхідним №57585/5 від 10.09.2021.
Зазначені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження Суд визнав неповажними в ухвалі від 13.10.2021. Визнаючи неповажними підстави поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження Суд виходив з того, що учасник справи має право на поновлення пропущеного строку саме з дня вручення судового рішення, що передбачено статтею 288 ГПК України, а не з дня його реєстрації у внутрішньо-обліковій документації юридичної особи. При цьому Суд зазначив, що такими доказами можуть бути, зокрема, поштовий конверт з трек-номером, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла Скаржнику.
У заяві про усунення недоліків касаційної скарги Скаржник посилається на частини 1, 4 статті 119, частину 2 статті 169 ГПК України, рішення ЄСПЛ у справах "Пономарьов проти України" та "Мушта проти України", а також на постанови Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №915/1265/15, від 03.12.2018 у справі №904/5995/16, від 02.12.2019 у справі №910/6915/19. Скаржник зазначає, що добросовісно проявляє ставлення до наявних у нього прав і здійснює їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, діючи сумлінно - подав касаційну скаргу в межах строку, передбаченого частиною 2 статті 288 ГПК України. Проте Скаржник не надав Суду будь-яких інших доказів, що підтверджують звернення з касаційною скаргою протягом двадцяти днів з дня вручення Скаржнику оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Таким чином Скаржник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 13.10.2021 та не навів інших підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а повторно зазначив, що звернувся з касаційною скаргою в межах строку, передбаченого частиною 2 статті 288 ГПК України.
Крім того, Скаржник у заяві про усунення недоліків касаційної скарги визначає підставою касаційного оскарження пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України та посилається на пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України, проте, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Однак Скаржник у заяві про усунення недоліків касаційної скарги інших підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України, чітко не зазначив.
Системний аналіз положень ГПК України дає підстави для висновку про те, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому Скаржнику відповідно до ухвали Верховного Суду від 13.10.2021 потрібно було надати доказ оплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 4 204,00 грн. Однак Скаржник у заяві про усунення недоліків касаційної скарги просить продовжити строк на усунення недоліків в цій частині на десять днів з моменту отримання ухвали суду про продовження такого строку.
Водночас Суд зазначає, що для усунення недоліків касаційної скарги Суд встановив максимальний 10-денний строк, встановлений ГПК України, для усунення недоліків.
Частина 2 статті 119 ГПК України передбачає, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16.
З огляду на викладене, та те, що в ухвалі від 13.10.2021 Суд встановив Скаржнику максимальний 10-денний строк, визначений ГПК України для усунення недоліків касаційної скарги, правові підстави для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відсутні.
Згідно із частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №910/6388/20 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки підстави поновлення строку на касаційне оскарження, зазначені Скаржником, є неповажними.
Керуючись статтею 234, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
2. У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі №910/6388/20 відмовити.
3. Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі №910/6388/20.
4. Надіслати учасникам справи копії даної ухвали.
5. Надіслати Скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
О. Кролевець