Іменем України
16 листопада 2021 року м. Чернігівсправа № 927/345/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Полозенко В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження господарську справу
за позовом: Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури
вул. К.Чорного, 9, м. Чернігів, 14000
e-mail: ch.obl.prok.08@gmail.com
в інтересах держави в особі
позивача-1: Північного офісу Державної аудиторської служби
вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м. Київ, 04053
e-mail: mailbox@das.gov.ua
позивача-2: Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області
код ЄДРПОУ 02147569, вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, 14035
chadm-post@cg.gov.ua
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС"
вул. Новокостянтинівська, буд.13/10, офіс 201, м. Київ, 04080
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 97886,41грн
представники учасників справи:
Єреп В.В. - прокурор відділу Чернігівської обласної прокуратури,
від позивача-1: Кожемяка Ю.М.,
від позивача-2: не прибув.
від відповідача: Цермолонський І.М.
У судовому засіданні 16.11.2021 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.233,240 Господарського процесуального кодексу України.
Заступником керівника Чернігівської обласної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби та Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", в якому просить:
-визнати недійсною додаткову угоду №2 від 17.05.2018 до договору про закупівлю природного газу від 15.03.2018 №1, укладену між Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс";
-визнати недійсною додаткову угоду №3 від 18.06.2018 до договору про закупівлю природного газу від 15.03.2018 №1, укладену між Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс";
-визнати недійсною додаткову угоду №4 від 03.08.2018 до договору про закупівлю природного газу від 15.03.2018 №1, укладену між Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс";
-визнати недійсним п.4 додаткової угоди №9 від 17.01.2019 до договору про закупівлю природного газу від 15.03.2018 №1, укладеної між Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс";
-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на користь Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області кошти в сумі 97886,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторонами оскаржуваних додаткових угод, всупереч інтересів держави, без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни упродовж березня 2018 року - січня 2019 року, в порушення, зокрема, ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди, згідно яких суттєво зменшено обсяги поставок газу та збільшено на 62,6% ціну за 1000 куб.м, що також не відповідає вимогам замовника у тендерній документації. Також зі змісту позовної заяви, внаслідок укладення додаткових угод, які підлягають визнанню недійсними, з підстав, викладених вище, інтересам держави заподіяні збитки у вигляді надмірно сплачених грошових коштів в сумі 97886,41грн, які підлягають поверненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 08.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.05.2021. Відповідно до ст.165,166 ГПК України вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строки для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив.
06.05.2021 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який залишено судом без розгляду відповідно до ч.2 ст.118 ГПК України.
Також протокольною ухвалою від 06.05.2021 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання №732 від 05.05.2021 про зміну підсудності.
Ухвалою суду від 06.05.2021 провадження у справі №927/345/21 зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №927/491/19.
Ухвалою суду від 29.07.2021 поновлено провадження у справі №927/345/21, підготовче засідання призначено на 26.08.2021.
12.08.2021 через канцелярію суду від позивача-1 надійшли письмові пояснення по суті спору, які долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 26.08.2021 задоволено клопотання заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури від 25.08.2021 №24-2187-21, замінено у справі позивача-2: Відділ освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області його правонаступником: Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02147569, вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, 14035, chadm-post@cg.gov.ua). Підготовче засідання відкладено на 15.09.2021.
13.09.2021 через канцелярію суду від Чернігівської обласної прокуратури надійшла заява від 09.09.2021 №24-2187-21 про зміну підстав позову в частині стягнення коштів. В обґрунтування заяви посилається на правовий висновок Верховного Суду від 18.06.2021 у справі 3927/491/19, у якому колегія суддів дійшла висновку про те, що правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч. 1, ст. 670 ЦК України, а ст.1212 ЦК України застосуванню до цих правовідносин не підлягає.
14.09.2021 через канцелярію суду від Чернігівської обласної прокуратури надійшло клопотання про долучення доказів, у якому також просить суд визнати поважними причини неподання доказів у встановлений законом строк.
У підготовчому засіданні 15.09.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про прийняття заяви Чернігівської обласної прокуратури про зміну підстав позиву, як таку, що подана з урахуванням вимог ГПК України; про поновлення строку на подання доказів та доручення доказів до матеріалів справи, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 28.09.2021, про що прокурор та позивач-1 повідомлені під розписку, на електронну пошту позивача-2 та на поштову адресу відповідача направлено ухвалу повідомлення від 15.09.2021.
Подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням поданої прокурором заяви про зміну підстав позову.
У судовому засіданні 28.09.2021 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.10.2021, про що прокурор та позивач-1 повідомлені під розписку, на електронну пошту позивача-2 та відповідача направлено ухвалу повідомлення від 28.09.2021.
У судове засідання 20.10.2021 прибули повноважні представники прокуратури, позивача-1 та відповідача.
Позивач-2 процесуальним правом на участь у призначеному на 20.10.2021 судовому засіданні не скористався.
Інших заяв та клопотань до суду від учасників справи не надходило.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що неявка учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 ГПК України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності осіб, які не прибули.
Суд перейшов до розгляду справи по суті.
Прокурор підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник позивача-1 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні на 16.11.2021, про що прокурор, позивач-1 та відповідач повідомлені під розписку, на електронну пошту позивача-2 направлено ухвалу повідомлення від 20.10.2021.
08.11.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання №03/11 від 03.11.2021 про долучення документів до матеріалів справи.
Також 11.11.2021 від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про призначення товарознавчої судової експертизи у справі від 09.11.2021.
15.11.2021 на електронну пошту суду від прокуратури надійшли письмові пояснення у справі.
Судове засідання 16.11.2021 відбулось в режимі відеоконференції, прибули повноважні представники прокуратури, позивача-1 та відповідача.
Суд залишив без розгляду клопотання відповідача про долучення документів до матеріалів справи та про призначення товарознавчої судової експертизи у справі відповідно до ч.2 ст.207 ГПК України
Відбулись судові дебати.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Відділом освіти Ріпкинської РДА 23.01.2018 на вебпорталі публічних закупівель "Prozorro" розміщено оголошення №UA-2018-01-23-003367-с про намір здійснити закупівлю газового палива (ДК021:2015:09120000-6) на 2018 рік обсягом 213981 куб.м. за бюджетні кошти з очікуваною вартістю 2523743,50грн. та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі.
У відкритих торгах взяли участь три учасника, які надали наступні остаточні тендерні пропозиції, а саме: ТОВ "Чернігівгаз збут" з остаточною ціновою пропозицією 2269023,30грн (з ПДВ), ТОВ "Газпромпостач" з остаточною ціновою пропозицією 2000644,20грн (з ПДВ) та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (відповідач) з остаточною ціновою пропозицією 1984326,66грн (з ПДВ).
За інформацією з електронної системи публічних закупівель "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі №UA-2018-01-23-003367-с) переможцем відкритих торгів стало ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" з пропозицією закупівлі 1984326,66грн (з ПДВ).
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ) основним видом економічної діяльності ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" є торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи.
За результатами цих торгів 15.03.2018 між ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (постачальник) та Відділом освіти Ріпкинської райдержадміністрації (споживач) укладено договір про закупівлю природного газу №1 (надалі - договір).
За умовами п.1.1. договору постачальник зобов'язався передати в власність споживачу, що є бюджетною установою або організацією та є кінцевим споживачем, 09120000-6 - газове паливо (природний газ), а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Обсяг постачання газу - до 243981 куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях: у лютому - 40000куб.м., у березні - 20000куб.м.; у квітні - 6000куб.м.; у жовтні - 50000куб.м.; у листопаді - 65000 куб.м.; у грудні - 62981 куб.м. (п.1.2, п.1.3. Договору).
Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення) (п.1.5. Договору).
Згідно з п.3.1. Договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.
За умовами п.3.2. - п.3.4. Договору ціна 1000 куб.м природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, ПДВ становить: 8133,12грн, в т.ч. ПДВ-20%.
Загальна сума Договору складає 1984326,66грн, у т.ч. ПДВ 20%.
Ціна, зазначена в п.3.2. Договору, може змінюватись протягом дії Договору відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з 01.02.2018 по 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Дія Договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в Договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п.11.1., п.11.2. Договору).
Будь-які зміни та доповнення до цього Договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладення додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього Договору, внесені належним чином, є його невід'ємною частиною (п.11.5., п.11.6. Договору).
У п.11.7. Договору сторони погодили, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару); зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до зміни таких ставок; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в Договорі, у разі встановлення в Договорі порядку зміни ціни.
15.03.2018 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду №1 до Договору, у положеннях якої сторони уточнили планові обсяги постачання газу по місяцях: у квітні - 15000 м.куб.; у жовтні - 60000 м.куб., у листопаді - 85000 м.куб., у грудні - 83981 м.куб.
Відповідач листом №291 від 16.04.2018 повідомив позивача-2 про зміну вартості природного газу, яка на квітень 2018 року становить 9543,60грн за тис. куб.м., для підтвердження чого надав експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-213 від 22.03.2018 та просив погодити збільшення вартості природного газу з 01.04.2018 в межах 10% до ціни 8946,43грн за тис. куб.м.
17.05.2018 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду №2 до Договору, якою сторони погодили зменшення обсягу поставки газу до 142,160 тис. м.куб.: у квітні - 3411 м. куб., у жовтні - 20 000 м.куб., у листопаді - 55 000 м.куб., у грудні - 63 749 м. куб. Ціну за 1000 м. куб. природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість збільшено до 8946,43 грн. (з ПДВ). Визначено загальну суму Договору - 1 271 828,95грн (з ПДВ).
Відповідач листом №45-Н/06-18 від 08.06.2018 повідомив позивача-2 про зміну вартості природного газу, яка на червень 2018 року становить 10893,60грн за тис. куб.м., для підтвердження чого надав експертний висновок ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" №232/9 від 25.05.2018; просив погодити збільшення вартості природного газу з 01.06.2018 в межах 10% до ціни 9696,00грн за тис. куб.м. До листа додав проект додаткової угоди в 2 примірниках.
18.06.2018 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду №3 до Договору, якою зменшили обсяг поставки газу до 131 720 м. куб., визначили планові обсяги поставки газу по місяцях: у квітні - 3411 м. куб. за ціною 8133,12грн., у жовтні - 20 000 м.куб. за ціною 9696грн, у листопаді - 50 000 м.куб. за ціною 9696грн, у грудні - 58 309 м.куб. за ціною 9696грн. Ціну за 1000 м. куб. природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість збільшено до 9696 грн. (з ПДВ) за тисячу м. куб. Визначено загальну суму Договору - 1 271 826,14грн (з ПДВ). Також п.3 угоди сторони погодили, що її положення у частині зміни ціни застосовуються до правовідносин, що склалися між сторонами, починаючи з 01.06.2018.
Відповідач листом №72-Н/07-18 від 25.07.2018 повідомив позивача-2 про зміну вартості природного газу, яка на серпень 2018 року становить 11083,20грн за тис. куб.м., для підтвердження чого надав експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-572 від 25.07.2018; просив погодити збільшення вартості природного газу з 01.08.2018 в межах 10% до ціни 9858,00грн за тис. куб.м. До листа додав проект додаткової угоди в 2 примірниках.
03.08.2018 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду № 4, якою збільшено ціну за одиницю товару та зменшено обсягу поставки газу до 129 611 м. куб., визначили планові обсяги поставки газу по місяцях: у квітні - 3411 м.куб. за ціною 8133,12грн, у жовтні - 20 000 м.куб. за ціною 9858грн, у листопаді - 49 000 м. куб, за ціною 9858грн, у грудні - 57 200 м.куб. за ціною 9858грн. Ціну за 1000 м. куб. природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість збільшено до 9858 грн (з ПДВ). Визначено загальну суму Договору - 1 271 821,67грн (з ПДВ). Також п.3 угоди сторони погодили, що її положення у частині зміни ціни застосовуються до правовідносин, що склалися між сторонами, починаючи з 01.08.2018.
Відповідач листом №604 від 07.09.2018 повідомив позивача-2 про зміну вартості природного газу, яка у вересні 2018 року становить 13338,00грн за тис. куб.м., для підтвердження чого надав експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати №О-678 від 31.08.2018 та №О-497 від 22.06.2018; просив погодити збільшення вартості природного газу з 01.09.2018 до ціни 10308,00грн за тис. куб.м., з 05.09.2018 - до ціни 11338,80грн за тис. куб.м. До листа додав проект додаткової угоди в 2 примірниках.
11.09.2018 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду № 5 до Договору, якою збільшено ціну за одиницю товару та зменшено обсяг поставки газу до 124 061 м.куб., планові обсяги постачання газу по місяцях: у квітні - 3411 м. куб. за ціною 8133,12грн, у жовтні - 15 000 м. куб. за ціною 10308грн, у листопаді - 48 000 м. куб. за ціною 10308грн, у грудні - 57 650 м. куб. за ціною 10308 грн. Ціну за 1000 м. куб. природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, ПДВ збільшено до 10308грн (з ПДВ). Визначено загальну суму Договору визначено - 1 271 821,67грн (з ПДВ). Також п.3 угоди сторони погодили, що її положення у частині зміни ціни застосовуються до правовідносин, що склалися між сторонами, починаючи з 01.09.2018.
Додатковою угодою №5 А від 11.09.2018 внесено зміни у розділ 12 Договору.
12.09.2018 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду № 6 до Договору, якою збільшено ціну за одиницю товару та зменшено обсяг поставки газу до 112 960 м.куб., планові обсяги постачання газу по місяцях: у квітні - 3411 м. куб. за ціною 8133,12грн, у жовтні - 10 000 м. куб. за ціною 11 338,80грн, у листопаді - 45 000 м. куб. за ціною 11 338,80грн, у грудні - 54 550 м. куб. за ціною 11 338,80грн. Ціну за 1000 м. куб. природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, ПДВ збільшено до 11 338,80грн (з ПДВ). Визначено загальну суму Договору - 1 271 821,67грн, в т.ч. з ПДВ. Також п.3 угоди сторони погодили, що її положення у частині зміни ціни застосовуються до правовідносин, що склалися між сторонами, починаючи з 05.09.2018.
26.11.2018 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду №7 до Договору, якою збільшено ціну за одиницю товару та зменшено обсяг поставки газу до 101 968 м куб., планові обсяги поставки газу по місяцях: у квітні - 3411 м. куб. за ціною 8133,12грн, у жовтні - 2970 м. куб. за ціною 12 472,68грн, у листопаді - 45 000 м.куб. за ціною 12 472,98грн, у грудні - 50 587 м. куб. за ціною 12 472,68грн. Ціну за 1000 м. куб. природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, ПДВ збільшено до 12 472,68грн (з ПДВ). Визначено загальну суму Договору - 1 271 814,23грн, в т.ч. ПДВ. Пунктом 3 додаткової угоди сторони погодили, що її положення у частині зміни ціни застосовуються до правовідносин, що склалися між сторонами, починаючи з 01.10.2018.
30.11.2018 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду №8 до Договору, якою збільшено ціну за одиницю товару та зменшено обсяг поставки газу до 96 196 м.куб.: у квітні - 3411 куб. за ціною 8133,12грн, у жовтні - 2970 м. куб. за ціною 13221,04грн, у листопаді - 45 000 м.куб. за ціною 13 221,04грн, у грудні - 44 815 м. куб. за ціною 13 221,04грн. Ціну за 1000 м. куб. природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, ПДВ збільшено до 13 221,04грн за 1000 м.куб. в т.ч. з ПДВ. Визначено загальну суму Договору - 1 271 811,16грн, в т.ч. ПДВ. Пунктом 3 додаткової угоди сторони погодили, що її положення у частині зміни ціна застосовуються до правовідносин, що склалися між сторонами, починаючи з 15.10.2018.
17.01.2019 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду №9 до Договору, якою продовжено строк дії договору до 31.01.2019. а в частині розрахунків - до їх повного виконання; вартість договору у 2019 році встановлено у сумі 254359,59грн; плановий обсяг постачання у 2019 році - до 19239 м куб., вартість 1000 м куб. природного газу - 13221,04грн, у т.ч. ПДВ.
Поставка природного газу за Договором №1 від 15.03.2018 упродовж його дії (лютий 2018 року - 31.01.2019) здійснювалась сторонами з урахуванням умов додаткових угод: №1 від 19.03.2018, №2 від 17.05.2018, №3 від 18.06.2018, №4 від 03.08.2018, №5 та №5А від 11.09.2018, №6 від 12.09.2018, №7 від 26.11.2018, №8 від 30.11.2018 та №9 від 17.01.2019.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2020 у справі №927/563/20 додаткові угоди: №5 від 11.09.2018, №6 від 12.09.2018, №7 від 26.11.2018, №8 від 30.11.2018 до договору №1 від 15.03.2018 визнано недійсними.
У мотивувальній частині постанови Північного апеляційного Господарського суду від 07.07.2021 у справі №927/563/20 суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про недійсність додаткових угод № 5-8, з уточненням, що такі додаткові угоди є нікчемними згідно зі ст. ст. 36, 37 Закону "Про публічні закупівлі", і відповідно не породжують жодних правових наслідків для сторін.
З матеріалів справи вбачається, що за актом приймання-передачі природного газу №УГР00000034 від 20.02.2019 до Договору, складеним сторонами в двосторонньому порядку, за січень 2019 року відповідач передав, а позивач-2 прийняв природний газ обсягом 19,239 тис. куб.м. загальною вартістю 254359,51грн.
Позивач-2 повністю розрахувався за природний газ, поставлений на підставі вищевказаного акту, за ціною погодженою оскаржуваною додатковою угодою, про що свідчать наступні платіжні доручення: №413 від 21.02.2019 на суму 242823,51грн та №524 від 25.02.2019 на суму 11536,00грн (копії наявні в матеріалах справи).
Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі прокурор вказує на недійсність додаткових угод №2 від 17.05.2018, №3 від 18.06.2018, №4 від 03.08.2018 та п.4 додаткової угоди №9 від 17.01.2019, укладених відповідачем та позивачем-2 у період з травня 2018 року по січень 2019 року до Договору №1 від 15.03.2018, за відсутності документально обґрунтованого факту коливання ціни на природний газ (її підвищення) на ринку, чим порушено положення ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та умови Договору. Як наслідок укладення оскаржуваних додаткових угод до Договору, безпідставно збільшилась ціна природного газу для Відділу освіти Ріпкинської РДА (що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету) в порівняні з ціною, визначеною сторонами на момент укладення Договору, та зменшився обсяг замовленого природного газу, що призвело до повного нівелювання результатів відкритих торгів та надмірного витрачання коштів місцевого бюджету. Відтак надмірно сплачені бюджетні кошти у сумі 97886,41грн (зПДВ), в рахунок виконання недійсних додаткових угод, підлягають стягненню з відповідача в порядку частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України.
Позивача-1 у письмових поясненнях, зокрема, зазначав, що по процедурі відкритих торгів за номером: UA-2018-01-23-003367-с по закупівлі природного газу, здійсненої Відділом освіти Ріпкинської РДА, моніторинг не проводився. Підстави проведення моніторингу зазначеної закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", відсутні. Також позивач-1 повідомив, що планова ревізія фінансово-господарської діяльності відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Ріпкинської РДА проведена за період з 01.10.2013 по 31.01.2018, умови укладання та виконання договору від 15.03.2018 №1 та додаткових угод до нього ним не досліджувалась.
Позивач-2 не скористався своїм правом надати пояснення суду щодо позову.
Відповідач щодо позовних вимог заперечував у повному обсязі посилаючись на те, що зміни внесені до Договору шляхом укладення оскаржуваних додаткових угод вчинено сторонами з дотриманням вимог частини 4 статті 36 ЗУ "Про публічні закупівлі", оскільки ціну природного газу підвищено не більше ніж на 10%, існувало коливання ціни товару на ринку, зміна не призвела до збільшення суми, визначеної Договором; наявність факту коливання ціни природного газу підтверджується висновками експерта.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Щодо здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та в особі Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина 4 статті 23 ЗУ "Про прокуратуру").
У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі, держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" регулювання та державний контроль у сфері закупівель здійснює, в тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного фінансового контролю, а саме Державна аудиторська служба України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" та Положенням про Державну аудиторську службу України (затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 №43).
Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п. 7 Положення).
Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17).
З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі 911/1497/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18).
З листів Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області випливає, що Державною аудиторською службою України не перевірялись умови укладання та виконання договору №1 про закупівлю природного газу від 15.03.2018 та додаткових угод до нього, упродовж 2018-2020 років не проводився моніторинг процедур закупівель природного газу у відділах освіти Чернігівської області, в тому числі Відділі освіти Ріпкинської РДА. На думку управління, у нього відсутні підстави для подання позову до суду з вимогами про визнання недійсними такого договору.
Прокуратурою направлялися Північному офісу Держаудитслужби повідомлення від 23.06.2020 №66-6773вих20, листи від 27.04.2020 №66-5256вих20, від 23.03.2021 №24-257вих11, у яких зазначено про порушення законодавства у сфері закупівель при укладенні договору №1 про закупівлю природного газу від 15.03.2021 і додаткових угод до нього та про намір подати позов до суду.
Враховуючи те, що позивач у категоричній формі повідомляв про відсутність у нього повноважень на звернення до суду із відповідним позовом, суд доходить висновку про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність.
За наведених мотивів суд погоджується з доводами прокурора, що Північний офіс Держаудитслужби є компетентним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та відхиляє відповідні доводи позивача-1 про відсутність у нього таких повноважень.
Водночас прокурор пред'являє позов в інтересах держави в особі Відділу освіти Ріпкинської РДА (далі - Відділ).
Згідно з відомостями з ЄДР організаційно-правова форма Відділу - орган державної влади.
Відповідно до пунктів 3,4,6,15 Положення про Відділ, затвердженого розпорядженням голови РДА від 24.01.2020, Відділ у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, розпорядженнями голови обласної, районної, державної адміністрації, а також Положенням про Відділ. Відділ є самостійним структурним підрозділом районної державної адміністрації зі статусом юридичної особи публічного права. Відділ відповідно до визначених завдань, зокрема, забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів. Відділ має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки.
Джерелом фінансування послуг з постачання природного газу відповідно до Договору №1 є бюджетні кошти.
Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України Відділ освіти Ріпкинської районної державної адміністрації є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Водночас, попри виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави в спірних правовідносинах, в особі Відділу освіти Ріпкинської РДА, не вжито належних заходів до повернення надмірно сплачених коштів за Договором №1, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Згідно з інформацією наданою Відділом у листі від 02.06.2020 №01-21/459, Відділ з метою визнання недійсними додаткових угод до договору на постачання природного газу від 15.03.2018, укладених із ТОВ "Укр Газ Ресурс" та стягнення надміру сплачених коштів, до суду звертатися не буде.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що прокурор правильно визначив позивача-2 у цій справі, адже Відділ є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов'язки, яка є розпорядником бюджетних коштів, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету згідно з законодавством України.
Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням Відділом оспорюваних додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства та інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу поставки.
Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Відділу щодо захисту порушених інтересів держави.
Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби України та в особі Відділу освіти Ріпкинської РДА з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.
Щодо визнання недійсними додаткових угод: №2 від 17.05.2018, №3 від 18.06.2018, №4 від 03.08.2018 та п.4 додаткової угоди №9 від 17.01.2019 до Договору №1 від 15.03.2018 суд зазначає наступне.
В якості правової підстави позову в цій частині прокурор посилається на порушення вимог частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Як вбачається з матеріалів справи, Договір №1, укладений між Відділом освіти Ріпкинської райдержадміністрації та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" в порядку процедури публічних закупівель в формі відкритих торгів шляхом використання електронної системи Prozorro.
Згідно зі ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на час укладення Договору) договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Відповідно до ч.1 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".
За приписами частини 4 статті 36 зазначеного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі тощо.
У свою чергу, відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини 4 статті 36 цього Закону.
Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З огляду на зазначене, визнання додаткових угод до Договору недійсними, в силу їх невідповідності вимогам частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (як доводить прокурор), не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону та не породжує будь-яких правових наслідків.
Відтак позов прокурора в частині вимог про визнання недійсними додаткових угод: №2 від 17.05.2018, №3 від 18.06.2018, №4 від 03.08.2018 та п.4 додаткової угоди №9 від 17.01.2019 до Договору №1 від 15.03.2018, укладених між Відділом освіти Ріпкинської райдержадміністрації та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", як таких що не відповідають вимогам частини 4 статті 36 ЗУ "Про публічні закупівлі", не підлягає задоволенню, оскільки в разі невідповідності перерахованих правочинів указаній нормі, вони є недійсними в силу закону (нікчемними).
При цьому, позовна вимога про стягнення коштів з відповідача може бути розглянута судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину. Для з'ясування наявності підстав для стягнення коштів з відповідача, суд має визначити чи є спірні додаткові угоди до Договору нікчемними.
Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду в складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, обставини якої є подібними до даної справи, відтак є обов'язковими для врахування судом першої інстанції в силу частини 4 статті 236 ГПК України.
Відповідно до п.7 частини 2 статті 22 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Договору) тендерна документація має містити проєкт договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
В обґрунтування свого права на підписання додаткових угод та збільшення ціни на одиницю товару відповідач посилається на документально підтверджений факт коливання ціни товару на ринку протягом дії Договору, відтак за доводами відповідача, сторони правомірно вносили зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару, але не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, при цьому, що такі зміни не призвели до збільшення суми, визначеної в Договорі. Сторони належним чином виконали свої зобов'язання відповідно до такого Договору, з урахуванням зазначених змін, при цьому, постачання природним газом об'єктів споживача було безперервним, технологічно неможливо поставити споживачу природний газ в менших обсягах ніж це потрібно.
Судом установлено, що внаслідок підписання укладення додаткових угод до Договору, ціна за 1000 куб.м. природного газу збільшилась для Відділу освіти з 8133,12грн до 13221,04грн, тобто на 5087,92грн або на 62,6%, у той час як обсяг поставки зменшився.
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 188 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.
Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін. У п.11.5., п.11.6. Договору передбачено, що усі зміни до Договору оформлюються письмово та підписуються повноважними представниками сторін.
Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.
Суд установив, що Відділ освіти Ріпкинської РДА мав беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" про збільшення ціни підписав додаткові угоди, внаслідок чого ціна за 1000 куб.м. природного газу збільшилася на 62,6%, а обсяг поставки газу за Договором істотно зменшився.
Така поведінка сторін призвела до повного нівелювання результатів відкритих торгів.
За висновками Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, метою регулювання, передбаченого статтею 36 ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми ЗУ "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
Відповідно до статті 3 ЗУ "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Суд, у межах даної справи, дійшов висновку, що перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення Договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 62,6% шляхом укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у тендері з метою перемоги.
Судом взято до уваги, що умовами Договору №1 взагалі не передбачено порядку перегляду його ціни за одиницю товару в бік збільшення. Пунктом 3.4. Договору визначено, що ціна, зазначена в п.3.2 Договору, може змінюватись протягом дії Договору відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Однак, сам правочин механізм перегляду (збільшення) ціни за одиницю товару не визначає. Проте можливість зміни і порядок зміни такої істотної умови договору як ціна має бути обов'язково передбачена як у проєкті договору (тендерній документації), так і в самому договорі, який укладено за результатами відкритих торгів (п.7 частини 2 статті 22 ЗУ "Про публічні закупівлі" в редакції чинній на момент укладення Договору).
Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 вказав, що відповідно до принципу прозорості торгів та стандартів добросовісної ділової практики сторони в договорі мали б закласти певну формулу та порядок перерахунку ціни (так зване "цінове застереження"). Це призвело б до прозорості закупівель - адже замовник би розумів, що ціна може бути перерахована. Обидві сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку газу (тобто постійне коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння були прогнозованими). Тому сторони не були позбавлені можливості визначити в договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, визначити документи, що мають підтверджувати коливання цін на ринку. Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).
Натомість, сторонами наведені чинники при укладенні Договору №1 не враховано.
За висновком суду, відповідачем документально не підтверджено коливання ціни на природний газ упродовж березня 2018 року - січня 2019 року; водночас при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, він не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Доказами в справі, відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з частиною 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 77 ГПК України).
За частинами 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надані ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" експертні висновки №0-213 від 22.03.2018, №О-572 від 25.07.2018, №О-678 від 31.08.2018, №О-497 від 22.06.2018, лист ДП "Держзовнішінформ" від 25.05.2018 №232/9 за своїм змістом є документами довідково-інформаційного характеру (як вказано в примітці до цих документів), що демонструють діапазон цін на природний газ на відповідний місяць в залежності від умов та обсягу постачання, що склались для різних постачальників на внутрішньому ринку. При цьому, жоден з перерахованих документів не містить будь-якої інформації саме про факт коливання цін на природний газ у порівняні з моментом укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до Договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.
Тому, надана відповідачем довідкова інформація не підтверджує коливання ціни на природний газ упродовж періоду з 15.03.2018 (укладення Договору) до 17.01.2019 (підписання останньої додаткової угоди щодо зміни ціни), оскільки, по-перше, наявні в матеріалах справи документи не є саме експертним висновком, зробленим фахівцем на підставі розгляду та аналізу ряду фактів з логічним підсумком, та, по-друге, констатування діапазону цін на газове паливо в окремих постачальників, за відсутності підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення Договору, позбавляє суд можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни в період з дати укладення договору і до внесення до нього змін за останньою додатковою угодою. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 у справі №907/788/18.
При цьому, суд вважає за доцільне відмітити, що сторонами послідовно збільшувалась вартість газу на максимально визначений у законі відсоток, за відсутності доказів, що його вартісні показники упродовж дії Договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС".
Наведені дії Відділу освіти Ріпкинської РДА та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" розцінені судом як "недобросовісні".
Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Відділ освіти Ріпкинської РДА, як сторона Договору, розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак, як вірно зазначає прокурор, таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).
Враховуючи викладене, суд установив, що додаткові угоди до Договору №1 від 15.03.2018: №2 від 17.05.2018, №3 від 18.06.2018, №4 від 03.08.2018 та п.4 додаткової угоди №9 від 17.01.2019 є нікчемними в силу статей 36, 37 Закону "Про публічні закупівлі", і відповідно не породжують жодних правових наслідків для сторін.
Відповідно, правовідносини з постачання газу між Відділом освіти Ріпкинської РДА та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у період з 15.03.2018 по 31.01.2019 регулюються Договором №1 з урахуванням додаткових угод №1 від 19.03.2018, №9 від 17.01.2019, за виключенням п. 4 цієї угоди.
Згідно зі ст. 12 ЗУ "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості в порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
У статті 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Нікчемність додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються Договором. Відтак і поставка газу, і його оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного Договору.
Виходячи з умов Договору, ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" повинно було поставити Відділу освіти Ріпкинської РДА у січні 2019 року 19,239 тис. куб.м. газу за ціною 8133,12грн за 1куб.м, вартістю 156473,10грн.
Судом встановлено, що ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у січні 2019 року фактично поставило замовнику 19,239 тис. куб.м. газу за ціною 11017,53грн за 1куб.м, вартістю 254359,51грн (згідно з двостороннім актом приймання-передачі до Договору, належним чином засвідчена копія наявна в матеріалах справи).
У рахунок оплати вартості природного газу за Договором Відділом сплачено 254359,51грн (про що свідчать належним чином засвідчені копії платіжних доручень, додані до матеріалів справи).
Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на газ шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата позивачем коштів на суму 97886,41грн (254359,51грн - 156473,10грн).
Таким чином, вимога прокурора про стягнення з відповідача зазначених коштів у розмірі 97886,41грн є правомірною та підлягає задоволенню.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, частиною 9 даної статті передбачено, що в випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, оскільки за висновком суду нікчемні додаткові угоди були підписані внаслідок неправомірних дій обох сторін в однаковій мірі, тобто як ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", так і Відділом освіти Ріпкинської РДА, суд вважає, що судові витрати мають бути покладені на позивача-2 та відповідача в рівних частинах у сумі 1135,00грн.
Керуючись ст. 4, 73, 74, 123, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 41427817, вул. Новокостянтинівська, буд.13/10, офіс 201, м. Київ, 04080) на користь Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02147569, вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, 14035) кошти у сумі 97886,41грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 41427817, вул. Новокостянтинівська, буд.13/10, офіс 201, м. Київ, 04080) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код ЄДРПОУ 02910114) 1135,00грн судового збору.
5. Стягнути з Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02147569, вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, 14035) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код ЄДРПОУ 02910114) 1135,00грн судового збору.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено та підписано 19.11.2021.
Суддя В.В. Моцьор