м.Чернівці
19 листопада 2021 року Справа № 926/2720/21
Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик С.М., розглянувши заяву адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Головний" - Стороженка Юрія Володимировича про відвід судді Марущака І.В. по справі №926/2720/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Головний" (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Чкалова Валерія, 21)
До Чернівецької міської ради (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Центральна, 1)
Про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі
Представники сторін не викликались
У провадженні Господарського суду Чернівецької області перебувають матеріали справи №926/2720/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Головний" до Чернівецької міської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
18.11.2021 року на адресу суду від уповноваженого представника позивача надійшла заява (вх.№4667) про відвід судді Марущака І.В.
Заява про відвід мотивована тим, що за твердженням заявника, суддя Марущак І.В. безпідставно долучив до матеріалів справи докази, надані відповідачем, а саме: лист відділу з питань оформлення дозвільних документів за вих.№922/21 від 02.09.2021 року, який на думку позивача відповідно до частини 1 статті 76 ГПК України не стосується предмета доказування. Окрім того, останній відмітив те, що даний доказ не надавався разом з відзивом на позовну заяву, а клопотання про долучення (вх.№3649) всупереч вимог частини 8 статті 80 ГПК України не містить обгрунтування неможливості їх подання у вказаний строк з причини, що не залежали від неї, що свідчить про упередженість та необ'єктивність судді Марущака І.В. при розгляді справи №926/2720/21.
За результатами розгляду заяви адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю «Головний» про відвід судді Марущака І.М. суд, який розглядає справу, дійшов висновку про необґрунтованість відводу, тому ухвалою від 18.11.2021 року в порядку статті 39 Господарського процесуального кодексу України передав справу на автоматизований розподіл для визначення судді для вирішення питання про відвід у встановленому порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2021 року заяву адвоката ТзОВ "Головний" про відвід судді Марущака І.В. передано на розгляд судді Гушилик С.М.
Розглянувши заяву представника ТзОВ "Головний" від 18.11.2021 року про відвід судді Марущака І.В. у справі № 926/2720/21, суд встановив наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України віоку 17.07.97 р. № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов'язків.
Відповідно до частин 1-4 статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
За змістом ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді у розгляді справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Заява про відвід мотивована тим, що за твердженням заявника, суддя Марущак І.В. безпідставно долучив до матеріалів справи докази, надані відповідачем, що свідчить про упередженість та необ'єктивність судді при розгляді справи №926/2720/21.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід, доводи вказаної заяви фактично зводиться до незгоди з прийнятими судом процесуальними рішеннями у справі.
Однак, в силу ч.4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
При цьому, заявником не надано доказів, які б підтверджували упередженість та необ'єктивність судді Марущака І.В.
Як вже зазначалось вище, підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді. При цьому незгода з процесуальними рішеннями судді до таких обставин не належить, що прямо передбачено нормою частини 4 статті 35 ГПК України.
Конституційний Суд України в рішенні від 23.05.2001 № 6-рп2001зазначив, що судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції, та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
У пункті 55 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи, щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судові помилки щодо процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Отже, незгода позивача з процесуальними рішеннями судді Марущака І.В. у даній справі не може бути підставою для його відводу та не свідчить і не може свідчити про упередженість та необ'єктивність судді.
Положення частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України про те, що відвід повинен бути вмотивованим, слід розуміти, зокрема, таким чином, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на конкретних доказах.
З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, та/або обставини, пов'язані з прийняттям суддею рішень з інших справ.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши викладені у заяві від 18.11.2021 року обставини, на які позивач посилається в обґрунтування відводу судді Марущака І.В., суд встановив, що зазначені обставини не надають підстав для висновку про упередженість, необ'єктивність та/чи небезсторонність судді в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, розглянувши заяву ТзОВ "Головний" від 18.11.2021 року про відвід судді Марущака І.В. по справі №926/2720/21 є необґрунтованою, викладені в ній обставини не підтвердженою належними та допустимими доказами, тому заявлений позивачем відвід судді задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 35, 36, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.У задоволенні заяви адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Головний" - Стороженка Юрія Володимировича про відвід судді Марущака І.В. по справі №926/2720/21 відмовити.
2.Справу №926/2720/21 повернути раніше визначеному складу суду для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.11.2021 року
Суддя Гушилик С.М.