09 листопада 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/4187/21
Суддя Господарського суду Чернівецької області Гончарук О.В., розглянувши позовну заяву
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут»
до Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області, смт. Кельменці Дністровського району Чернівецької області
про стягнення 230392,22 грн заборгованості
Суддя О.В. Гончарук
Секретар судового засідання Паращук Д.В.
Представники:
від позивача - Попов В.Д., довіреність № 007.2Др-38-1220 від 16.12.2020;
від відповідача - не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області в якому просить стягнути 230392,22 грн заборгованості за послуги з постачання природного газу за квітень 2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовим за № 41/41ІВ587-212-21 від 16.03.2021 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг.
Ухвалою від 18.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті в судовому засіданні призначено на 09.11.2021.
До початку розгляду справи по суті, 02.11.2021, від Кельменецької селищної ради надійшов відзив (вх. № 4435), в якому останній визнає позовні вимоги в повному обсязі, та просить суд проводити розгляд справи без участі представника відповідача.
У судове засідання 09.11.2021 представник відповідача не з'явився.
Представник позивача у судовому засіданні 09.11.2021 проти розгляду справи без участі представника відповідача не заперечує, просить задовольнити позовні вимоги, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
16 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" (постачальник) та Кельменецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області (споживач) було укладено договір № 41IB587-212-21 на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими.
Згідно вказаного договору сторони домовилися, зокрема, про наступне:
- постачальник зобов'язується передати у власність споживачу природний газ у необхідних для споживача обсягах, а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (пункт 1.1);
- річний плановий обсяг постачання газу та планові обсяги газу по місяцях визначаються сторонами у додатку № 1 до цього договору.
- у випадку фактичного споживання газу споживачем, обсяг якого не передбачений в цьому договорі (в бік збільшення або в бік зменшення споживання), такий обсяг вважається спожитим споживачем по цьому договору, але неузгодженим з постачальником, та оплачується по фактичному обсягу спожитого газу в порядку, передбаченому цим договором, з покладенням на споживача відповідальності, передбаченої цим договором та/або правилами постачання природного газу та/або Кодексом ГРМ тощо (пункт 1.8);
- обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем (пункт 2.3);
- визначення фактичного обсягу поставленого споживачу природного газу здійснюється шляхом складання акту приймання-передачі газу, порядок складення якого встановлено договором (пункт 2.9);
- ціна за 1000,00 куб.м газу з ПДВ складає 9900,00 грн. з ПДВ і може змінюватися протягом дії Договору шляхом повідомлення споживача постачальником про відповідну зміну ціни (пункти 3.2, 3.3);
- розрахунковий період за договором становить один календарний місяць з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно, остаточна оплата газу здійснюється споживачем не пізніше 05 числа місяця, наступного за місяцем споживання газу, за ціною, зазначеною постачальником в акті приймання-передачі природного газу за цей період (пункти 4.1, 4.2.1);
- споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в розмірі, визначених договором (пункт 5.4.2);
- договір діє з 16.03.2021 до 31.05.2021, вважається продовженим на строк, достатній для проведення споживачем процедури закупівлі на наступний календарний рік в порядку та розмірі, передбачених законом (пункти 11.1, 11.2).
Згідно доданого до позовної заяви акту приймання-передачі №ЧЦ381006934 від 30.04.2021 природного газу до договору на постачання природного газу від 16.03.2021 № 4141IB587-212-21 позивач у квітні 2021 року передав, а відповідач прийняв природний газ у кількості 26 904,71 м3, на загальну суму 266 356,63 грн.
З наявного у матеріалах справи розрахунку суми боргу по договору № 4141IB587-212-21 від 16.03.2021 за період з 01.04.2021 по 30.04.2021, сума боргу становить 230 392,22 грн.
Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статі 626 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві, товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно норми статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частини 1 статті 692 ЦК України).
Згідно з приписом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України унормовано, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За результатами розгляду справи, оцінивши наявні у справі докази за правилами статті 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підтверджуються належними і достовірними доказами, визнаються відповідачем, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат, а згідно з пунктом 4 частини 6 цієї статті ГПК у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про повернення судового збору.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3455,88 грн., (платіжне доручення № 1743 від 11.08.2021); (платіжне доручення № 2092 від 08.10.2021).
За приписом пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 статті 130 ГПК України передбачено, що в разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У даній справі відповідач повністю визнав позов до початку розгляду справи (відзив від 02.11.2021), суд за результатами вирішення спору прийшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Відтак, відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 129 та частини 1 статті 130 ГПК України 50% судового збору в сумі 1727,94 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а решту 50% в сумі 1841,40 грн. належить повернути позивачеві з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 20, 129, 130, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівцігаз Збут до Кельменецької селищної ради про стягнення заборгованості у сумі 230 392,22 грн задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області (60100, смт. Кельменці, Чернівецької області, вул. Центральна, 4, код 04417010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівцігаз Збут (58018, м. Чернівці, вул. Воробкевича Сидора, 1А, код 39584988):
- 230392,22 грн. основного боргу на банківський рахунок № НОМЕР_1 в АБ Кліринговий Дім, МФО 300647;
- 1727,94 грн. судового збору на рахунок № НОМЕР_1 в АБ Кліринговий Дім, МФО 300647.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Чернівцігаз Збут (58018, м. Чернівці, вул. Воробкевича Сидора, 1А, код 39584988) з Державного бюджету України сплачений за платіжних доручень № 1743 від 11.08.2021; № 2092 від 08.10.2021; судовий збір у сумі 1727,94 грн.
4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 2 57 ГПК України).
Повне судове рішення складено 19 листопада 2021 року.
Суддя О.В. Гончарук