18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
06 жовтня 2021 року м. Черкаси справа № 925/946/21
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М, за участі представників сторін: позивача - адвоката Подплєтьонного С.С., відповідача - не з'явився, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Героїв Майдану-8” до Комунального підприємства теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради про стягнення 12893 грн. 10 коп.,
Позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Героїв Майдану-8” звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договору про відшкодування витрат № 234 від 21.04.2017 року, 12373 грн. 16 коп. боргу, 109 грн. 86 коп. 3% річних, 410 грн. 08 коп. інфляційних втрат, що разом становить 12893 грн. 10 коп., а також відшкодування судових витрат.
Позов мотивовано невиконанням відповідачем грошового зобов'язання щодо компенсації вартості спожитої енергії за укладеним між сторонами договором про відшкодування витрат № 234 від 21.04.2017 року, у період з 15.09.2020 року по 28.05.2021 року, яка споживається електрообладнанням відповідача, і обсяг якої обліковується відповідними приладами.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/946/21 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.09.2021 року, за клопотанням позивача витребувано в Комунального підприємства теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради копію договору про відшкодування витрат № 234 від 21.04.2017 року.
Ухвалою суду від 16.09.2021 року відкладено розгляд справи по суті на 06.10.2021 року.
В судовому засіданні представник позивача позов, з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.
Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову і розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заперечував, витребувані ухвалою суду від 26.07.2021 року докази не надав, був належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання відповідно до даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 60).
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.
21.04.2017 року між відповідачем - Комунальним підприємством теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради (далі - КПТМ “Черкаситеплокомуненерго”) та позивачем - Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Героїв Майдану - 8” (далі - ОСББ “Героїв Майдану-8”) був укладений договір № 243 про відшкодування витрат (далі - Договір).
Відповідно умов п.1.1. Договору відповідач зобов'язався компенсувати позивачу вартість спожитої енергії, яка споживається електрообладнанням ІТП КПТМ “Черкаситеплокомуненерго”, яке розташовано за адресою м. Черкаси, вул. Героїв Майдану, 8, і обсяг спожитої енергій, по якій обліковується приладом обліку Меркурій 230 № 13109998 та приладом обліку Меркурій 230 № 13090534.
П.1.2. Договору визначено, що предметом Договору не є постачання чи продаж будь-яких товарів або надання послуг будь-якою зі сторін Договору іншій стороні, а також здійснення будь-якою зі сторін Договору діяльності, метою якої є отримання прибутків. Грошовій компенсації підлягають виключно фактичні витрати за спожиту електричну енергію без будь-яких націнок.
За умовами п.3.1. позивач надсилає відповідачу щомісячний розрахунок обсягу використаної енергії та рахунок про сплату витрат на електроенергію.
П.3.2. Договору визначено, що не пізніше 10-ти днів з моменту отримання відповідного рахунку та перевірки правильності розрахунків КПТМ “Черкаситеплокомуненерго” перераховує на розрахунковий рахунок ОСББ “Героїв Майдану-8” кошти у сумі, вказаній у рахунку.
Розділом 5 Договору сторони визначили відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором.
Термін дії цього Договору сторони визначили до 31.12.2017 року, з можливістю його пролонгації.
Відповідач, посилаючись на п.6.2 Договору 05.11.2018 року на адресу позивача направив лист № 11/2619-8 про розірвання Договору з 01 січня 2019 року, тобто письмово за місяць до закінчення строку дії (31.12.2018 року). На цій підставі відповідачем 21.03.019 року позивачу було повернуто без виконання рахунок №1/20191 від 31.01.2019 року та акт №1/2019 від 31.01.2019 року.
21.11.2018 року відповідачеві був надісланий лист-відповідь адвоката (який надає юридичні послуги ОСББ “Герої Майдану-8”) про відхилення пропозиції відповідача у зв'язку з тим, що Договором не передбачена можливість його дострокового розірвання в односторонньому порядку без згоди іншої сторони.
Позивач комісійно обстежив приміщення та обладнання теплового пункту в житловому комплексі ОСББ станом на 08.07.2019 та підтвердив використання електричної енергії через мережі ОСББ обладнанням відповідача, про що складено акт.
Вказані вище обставини також були встановлені у рішеннях Господарського суду Черкаської області від 12.09.2019 року у справі №925/871/19, від 11.01.2021 року у справі № 925/1139/20, які набрали законної сили. Зокрема рішенням суду від 11.01.2021 року у справі № 925/1139/20 позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Героїв Майдану-8” до Комунального підприємства теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради задоволено в частині вимог про стягнення 16791 грн.60 коп. боргу за договором відшкодування витрат №243 від 21.04.2017 року, 206 грн.72 коп. інфляційних втрат, 251грн. 96 коп. 3% річних та 2102 грн. витрат по сплаті судового збору, цим же рішенням встановлено період неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань - з 31.07.2019 року по 31.07.2020 року.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (правовий висновок колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 26.03.2019 року у справі № 910/13862/15).
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З преамбули статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг проти України», а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» вбачається, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Позивачем нараховано заборгованість за наступний період прострочення з 15.09.2020 року по 28.05.2021 року. Рішеннями суду у справах №925/871/19, № 925/1139/20 також було встановлено приналежність спірного обладнання теплового пункту відповідачеві КП “Черкаситеплокомуненерго”, документів на спростування цього факту відповідачем не надано.
За даними позивача, що з вересня 2020 року відповідач договірні зобов'язання не виконує (наступний період), станом на травень 2021 року заборгованість відповідача становить 12373 грн. 16 коп., що підтверджена направленими відповідачу рахунками-фактурою: № 08/2020 від 31.08/.2020 року на суму 227 грн. 20 коп., №09/2020 від 30.09.2020 року на суму 608 грн. 16 коп., № 10/2020 від 31.10.2020 року на суму 519 грн. 12 коп., № 11/2020 від 31.11.2020 року на суму 2034 грн. 72 коп.,№12/2020 від 31.12.2020 року на суму 1950 грн. 48 коп., № 1/2021 від 31.01.2021 року на суму 1890 грн., № 02/2021 від 28.02.2021 року на суму 2041 грн. 20 коп., № 03/2021 від 31.03.2021 року на суму 1802 грн. 64 коп., № 04/2021 від 30.04.2021 року на суму 1219 грн. 68 коп. (а.с. 9, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40), докази направлення (8-11,13-15,17-19,21-23,25-27,29-31,33-35,37-39,41-42).
Вказана заборгованість відповідачем не сплачена на користь позивача, вимога про їх стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.
Через неналежне виконання відповідачем умов Договору позивачем також нараховано на підставі ч.2 ст.625 ЦК України 3 % річних в сумі 109 грн. 86 коп., інфляційних втрат в сумі 410 грн. 08 коп. вимога про їх стягнення також є предметом позову у справі, що розглядається.
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору про відшкодування витрат № 234 від 21.04.2017 року.
Загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, загальні положення про послуги визначені главою 63 ЦК України, про підряд - параграфом 1 глави 61 ЦК України.
Згідно з нормами ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п.5 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частинами 2, 3 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтею 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За змістом положень статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
За приписами ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 204 ЦК України, передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Із матеріалів справи вбачається, що сторонами був укладений договір про відшкодування витрат № 243 від 21.04.2017 року, термін дії цього договору сторони визначили до 31.12.2017 року з можливістю його пролонгації, відповідач доказів вирішення спору в судовому порядку щодо зміни або розірвання цього договору до суду не подав. Відповідно договір про відшкодування витрат № 243 від 21.04.2017 року є реальним, діє і має виконуватись сторонами відповідно до вимог чинного законодавства України. Таким чином зобов'язання відповідача щодо компенсації витрат на оплату електричної енергії, використаної для забезпечення тепловою енергією житлового будинку по вул. Героїв Майдану, 8 за період з 15.09.2021 року по 28.05.2021 року у розмірі 12373 грн. 16 коп. є невиконаним, вказана заборгованість підтверджена позивачем належними і допустимими доказами, відповідачем не заперечена, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.
Оскільки матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг, то у позивача виникло право вимагати примусового виконання відповідачем простроченого грошового зобов'язання в натурі.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
У зв'язку з простроченням сплати основного грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача на підставі на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України 3 % річних за період з 15.09.2021 року по 25.05.201 року в сумі 109 грн. 86 коп., інфляційних втрат за період з серпня 2020 року по квітень 2021 року в сумі 410 грн. 08 коп. вимога про їх стягнення також є предметом позову у справі, що розглядається.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3% річних проведений позивачем, відповідає умовам Договору та фактичним обставинам справи, арифметично і методологічно виконаний правильно, відповідачем не заперечено тому вимога про її стягнення також підлягає задоволенню у заявлених розмірах.
Розрахунок інфляційних втрат позивачем здійснено без урахування наростаючого підсумку заборгованості по спожитій електроенергії помісячно та 10 денний строк протягом наступного місяця, коли відповідач мав провести оплату по виставлених рахунках щодо нарахувань за серпень 2020 року крім того, розрахунки відповідача не відповідають даним калькулятора санкцій апаратного комплексу “Еліт: Ліга Закон”. За розрахунками суду інфляційні втрати за період з вересня 2020 року по квітень 2021 року становлять 189 грн. 58 коп., які і підлягають стягненню в судовому порядку. В стягненні 220 грн. 50 коп. інфляційних втрат слід відмовити.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням викладеного, обставин справи та вимог законодавства суд вимогу позивача про стягнення з відповідача 12373 грн. 16 коп. боргу, 109 грн. 86 коп. 3% річних, 189 грн. 58 коп. інфляційних втрат вважає обґрунтованою і позов задовольняє частково.
На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 2270 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 185, 191, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради, код ЄДРПОУ 02082522, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Остафія Дашкевича, буд. 62, на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Героїв Майдану-8”, код ЄДРПОУ 40710216, місцезнаходження: 18014, м. Черкаси, вул. Героїв Майдану, буд. 8, кв. 205 - 12373 грн. 16 коп. боргу, 109 грн. 86 коп. 3% річних, 189 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 2270 грн. судових витрат.
У задоволенні позову в частині вимог про стягнення 220 грн. 50 коп.. інфляційних втрат відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19.11.2021 року.
Суддя В.М. Грачов