ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
09 листопада 2021 року Справа № 923/1139/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ", м.Харків
до відповідача: Управління Головного Каховського магістрального каналу, смт.Любимівка Каховського району Херсонської області
про стягнення заборгованості в сумі 10613576,88 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Петренко С.В., адвокат, ордер АХ №1069757 від 27.09.2021
від відповідача - не з'явився
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ" звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовом до відповідача Управління Головного Каховського магістрального каналу про стягнення заборгованості в сумі 10613576,88 грн. по оплаті фактично спожитої електроенергії за Договором №462 про постачання електричної енергії.
Ухвалою від 30.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 05.10.2021.
29.09.2021 від відповідача надійшла заява про визнання позову.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді Сулімовської М.Б. у період з 16.09.2021 по 13.10.2021 судове засідання, призначене на 05.10.2021, не відбулося.
Ухвалою від 19.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 09.11.2021.
В судове засідання з'явився представник позивача.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити.
За приписами ч.ч.3, 4 ст.185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Згідно ст.191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Судом констатовано, що заява Управління Головного Каховського магістрального каналу підписана уповноваженою особою - в.о. начальника О.М.Шукрута, повноваження якого підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
Відповідно до поданої заяви відповідач повністю визнає заявлені позивачем вимоги і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову. Також просить здійснити розподіл судових витрат відповідно до ч.1 ст.30 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 09.11.2021р. на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ" звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовом до відповідача Управління Головного Каховського магістрального каналу, відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 10613576,88 грн. по оплаті фактично спожитої електроенергії за Договором №462 про постачання електричної енергії та зобов'язати Управління підписати зі свого боку Акт коригування приймання-передачі електричної енергії за травень 2021 №1 від 31 травня 2021 року до Договору №462 від 15 травня 2020 року з ТОВ"ЕК "ЕНОЛЛ" .
Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕК ЕНОЛЛ" на
підставі ліцензії, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.09.2018 № 1007, здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу.
Підпунктом 13 пункту 2.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу встановлено, що ліцензіат (ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ") при провадженні господарської діяльності повинен укладати договори, обов'язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів.
Відповідно до ч.6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням Правил роздрібного ринку.
Пунктом 4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" встановлено зобов'язання Операторам систем розподілу укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС- коди точок комерційного обліку об'єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Пунктом 9 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" встановлено, що ОСР під час укладення із споживачами договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії (оформлення заяв-приєднання та паспортів точок розподілу) присвоює всім точкам розподілу електричної енергії за об'єктами існуючих споживачів ЕІС- коди за точками комерційного обліку відповідно до порядку, передбаченого Кодексом комерційного обліку, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №311, та інших нормативно-правових актів НКРЕКП, а також актів адміністратора комерційного обліку.
Пунктом 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" встановлено, що до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.
Відповідно до п. 1.2.1. ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Пунктом 1.2.3. ПРРЕЕ встановлено, що Оператор системи не має права відмовити в розподілі (передачі) електричної енергії електропостачальникам та споживачам до межі балансової належності їх електроустановок, у приєднанні до його мереж інших операторів системи, у тому числі оператора малої системи розподілу, або інших замовників послуги приєднання до електричних мереж за умови дотримання ними вимог законодавства України, зокрема законодавства у сфері енергетики.
Згідно з п. 3.1.4. ПРРЕЕ, електропостачальник перед початком постачання електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи, повинен укласти договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи, на підставі якого отримати доступ до мереж оператора системи з метою реалізації своїх прав та виконання обов'язків та функцій як електропостачальника по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані на відповідній території до мереж оператора системи, узгодивши умови щодо необхідного інформаційного обміну, взаємних прав, обов'язків та відповідальності сторін, а також порядок виставлення рахунків за послуги з розподілу/передачі електричної енергії.
Відповідно до п. 8 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", ОСП та ОСР повинні укласти договори про надання послуг з передачі/розподілу електричної енергії із усіма електропостачальниками відповідно до процедури, передбаченої Правилами та Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №309, у порядку надання електропостачальниками відповідних заяв та документів.
Пунктом 1.2.5. ПРРЕЕ встановлено, що Оператор системи забезпечує на своїй території діяльності недискримінаційний доступ до електричних мереж електропостачальнику, який має намір здійснювати діяльність з постачання електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи. Оператор системи укладає договір електропостачальника про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зміст якого визначається оператором системи на основі Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, який є додатком 4 до цих Правил та укладається з кожним електропостачальником, який звертається до оператора системи.
Пунктом 2.1.18 та підпунктом 5 пункту 5.1.2. ПРРЕЕ встановлено, що Оператор системи зобов'язаний формувати і вести реєстр електропостачальників, які мають доступ до мереж оператора системи, реєстр особових рахунків та особові рахунки споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи, реєстр власників мереж, які підпадають під визначені критерії малої системи розподілу, інформувати електропостачальників та власників мереж, занесених до цих реєстрів, про необхідність укладення передбачених цими Правилами договорів та врегулювання відносин з користувачами малих систем розподілу.
Позивач зазначає, що ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ", серед іншого, має укладені договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії з наступними Операторами систем розподілу - АТ "Херсонобленерго" та ПАТ "Запоріжжяобленерго".
Частинами 1, 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до п. 4.3. ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Пунктом 4.12. ПРРЕЕ встановлено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 затверджено Кодекс комерційного обліку електричної енергії. Пунктом 2.5.3. ККО встановлено, що Оператор мережі, який є ліцензованим ОСР, не має права відмовити учасникам ринку в наданні послуг комерційного обліку електричної енергії за місцем провадження своєї господарської діяльності з розподілу електричної енергії. Відповідно до пунктів 8.6.7, 8.6.8 ККО, зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв'язку. Непобутові та колективні побутові споживачі зобов'язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць.
Окрім Кодексу комерційного обліку електричної енергії питання встановлення обсягів споживання електроенергії врегульоване положеннями "Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період", затвердженого постановою НКРЕКП від 28.12.2018 №2118.
Відповідно до п. 6.2. Тимчасового порядку, до 8 числа М+1 ОСР/НЕК на підставі фактичних обсягів надходження електричної енергії до електричних мереж та фактичного корисного відпуску електричної енергії по кожному споживачу за місцем провадження господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії ОСР/НЕК формують фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії у М по кожному споживачу.
Пунктом 6.8. Тимчасового порядку встановлено, що до 16.00 7 числа М+1 ОСР/НЕК надають електропостачальникам на узгодження фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії електропостачальником у М, у тому числі з розбивкою по площадках вимірювання групи "а" та групи "б".
Підпунктом 31 пункту 5.1.2. ПРРЕЕ передбачено, що Оператор системи зобов'язаний надавати електропостачальнику інформацію та документи у строки та в порядку, передбаченому законодавством України та відповідними договорами.
Відповідно до п. 4.7. ПРРЕЕ, оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.
Пункт 5.5.5. ПРРЕЕ встановлює, що Споживач електричної енергії зобов'язаний:
1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів);
2) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;
3) за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.
Відповідно до підпункту 11 пункту 5.5.13. ПРРЕЕ, непобутовий споживач зобов'язаний забезпечувати виконання встановлених режимів електроспоживання, виконання заданого обсягу обмеження та аварійних відключень, зазначених у договорі з оператором системи.
Пунктом 6.1.22. ПРРЕЕ встановлено, що якщо фактичні дані комерційного обліку перевищують прогнозні, споживач повинен протягом 5 робочих днів з дати отримання остаточного рахунку здійснити платежі на користь попереднього електропостачальника.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ" та Управлінням Головного Каховського магістрального каналу було укладено Договір №462 про постачання електричної енергії споживачу від 15.05.2020.
Відповідно до п. 2.1. Договору, Постачальник (Позивач) продає електричну енергію Споживачу (Відповідач) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Крім того, в п. 2.1. Договору було погоджено кількість постачання електричної енергії за Договором - 163486 000 кВт*год.
Додатковою угодою №14 від 26.05.2021 року кількість постачання електричної енергії за Договором була скоригована до 114122524 кВт*год.
Пунктом 3.4. Договору було погоджено строк поставки електричної енергії - до 31.12.2020 року. Додатковими угодами №9 від 23.12.2020 року та №13 від 21.04.2021 року строк дії Договору та строк поставки продовжувалися до 20.04.2021 року та 31.05.2021 року відповідно.
У пункті 3.5. Договору Сторони погодили місце доставки товарів (поставки електричної енергії): за місцем знаходження об'єктів Замовника на території Херсонської та Запорізької області.
У Додатку 1 до Договору - "ЗАЯВА-ПРИЄДНАННЯ" до договору про постачання електричної енергії споживачу (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 21.05.2020 року) Сторони погодили конкретні адреси та найменування об'єктів Споживача, на території Херсонської та Запорізької областей, на які має здійснюватися постачання електричної енергії за Договором.
В п. 5.1. Договору Сторони погодили ціну за 1 кВт*год електроенергії на рівні 1,255399 грн. без ПДВ, ПДВ 0,2510798 грн., разом з ПДВ 1,5064788 грн. (одна грн. 5064788 коп.).
Додатковою угодою №2 від 10.07.2020 року ціну 1 кВт*год електроенергії з 22 червня 2020 року було змінено на 1,3809270 грн. без ПДВ, ПДВ 0,2761854 грн., разом з ПДВ 1,6571124 грн. (одна грн. 6571124 коп.).
Додатковою угодою №3 від 13.07.2020 року ціну 1 кВт*год електроенергії з 01 липня 2020 року було змінено на 1,5034660 грн. без ПДВ, ПДВ 0,3006932 грн., разом з ПДВ 1,8041592 грн. (одна грн. 8041592 коп.).
Додатковою угодою №4 від 21.08.2020 року ціну 1 кВт*год електроенергії з 01 серпня 2020 року було змінено на 1,588296 грн. без ПДВ, ПДВ 0,3176592 грн., разом з ПДВ 1,9059552 грн. (одна грн. 9059552 коп.).
Додатковою угодою №5 від 22.09.2020 року ціну 1 кВт*год електроенергії з 01 вересня 2020 року було змінено на 1,6994767 грн. без ПДВ, ПДВ 0,33989534 грн., разом з ПДВ 2,03937204 грн. (дві грн. 03937204 коп.).
Додатковою угодою №6 від 25.09.2020 року ціну 1 кВт*год електроенергії з 08 вересня 2020 року було змінено на 1,86925442 грн. без ПДВ, ПДВ 0,373850884 грн., разом з ПДВ 2,243105304 грн. (дві грн. 243105304 коп.).
Додатковою угодою №8 від 15.12.2020 року ціну 1 кВт*год електроенергії з 01 грудня 2020 року було змінено на 1,94178442 грн. без ПДВ, ПДВ 0,388356884 грн., разом з ПДВ 2,330141304 грн. (дві грн. 330141304 коп.).
Додатковою угодою №12 від 04.02.2021 року ціну 1 кВт*год електроенергії з 01 січня 2021 року було змінено на 1,92295442 грн. без ПДВ, ПДВ 0,384590884 грн., разом з ПДВ 2,307545304 грн. (дві грн. 307545304 коп.).
Додатковою угодою №14 від 26.05.2021 року ціну 1 кВт*год електроенергії з 01 травня 2021 року було змінено на 1,80 грн. без ПДВ, ПДВ 0,36 грн., разом з ПДВ 2,16 грн. (дві грн. 16 коп.).
Відповідно до п.5.10. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Підпунктом 1 п.6.2. Договору встановлено, що Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Підпунктом 7 п.6.2. Договору встановлено, що Споживач зобов'язується відшкодовувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з неналежним виконанням Споживачем своїх зобов'язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим Договором.
Відповідно до підпункту 6 п. 7.1. Договору, Постачальник має право отримувати відшкодування збитків від Споживача, що понесені Постачальником у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов'язань перед Постачальником, відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства, у тому числі отримувати відшкодування збитків від Споживача за дострокове розірвання Договору у випадках, не передбачених Договором.
Пунктом 13.1. Договору встановлено, що він діє до 31.12.2020, а в частині виконання зобов'язань щодо поставки та оплати товару - до повного виконання своїх зобов'язань за Договором.
Додатковою угодою №9 від 23.12.2020 року термін дії Договору було продовжено до 30.04.2021.
Додатковою угодою №13 від 21.04.2021 року термін дії Договору було продовжено до 31.05.2021.
Позивач, на виконання умов Договору, здійснив постачання для відповідача Електричної енергії, що підтверджується актами прийому-передачі електричної енергії, а саме:
- Акт прийому-передачі електричної енергії від 30.06.2020 року за червень 2020 року в обсязі 20564 797 кВт*год на суму 31944883,12 грн.;
- Акт прийому-передачі електричної енергії від 31.07.2020 року за липень 2020 року в обсязі 35322273 кВт*год на суму 63727963,75 грн.;
- Акт прийому-передачі електричної енергії від 31.08.2020 року за серпень 2020 року в обсязі 25750628 кВт*год на суму 49079543,34 грн.;
- Акт прийому-передачі електричної енергії від 30.09.2020 року за вересень 2020 року в обсязі 12 839 690 кВт*год на суму 27 927 425,00 грн.;
- Акт прийому-передачі електричної енергії від 31.10.2020 року за жовтень 2020 року в обсязі 2412437 кВт*год на суму 5411350,24 грн.;
- Акт прийому-передачі електричної енергії від 30.11.2020 року за листопад 2020 року в обсязі 454115 кВт*год на суму 1018627,76 грн.;
- Акт прийому-передачі електричної енергії від 31.12.2020 року за грудень 2020 року в обсязі 1171140 кВт*год на суму 2728921,69 грн.;
- Акт прийому-передачі електричної енергії від 31.01.2021 року за січень 2021 року в обсязі 656506 кВт*год на суму 1514917,33 грн.;
- Акт прийому-передачі електричної енергії від 28.02.2021 року за лютий 2021 року в обсязі 772 884 кВт*год на суму 1 783 464,84 грн.;
- Акт прийому-передачі електричної енергії від 31.03.2021 року за березень 2021 року в обсязі 945518 кВт*год на суму 2181825,62 грн.;
- Акт прийому-передачі електричної енергії від 30.04.2021 року за квітень 2021 року в обсязі 1563412 кВт*год на суму 3607644,02 грн.
Загальний обсяг електричної енергії, поставленої позивачем відповідачу за період з 01 червня 2020 року по 30 квітня 2021 року включно, склав 102453400 кВт*год.
Як зазначено вище, додатковою угодою №14 від 26.05.2021 року загальна кількість постачання електричної енергії за Договором була скоригована до 114122524 кВт*год.
Станом на 01 травня 2021 року залишок погоджених у Договорі обсягів постачання електричної енергії складав 11669124 кВт*год.
Листом від 26.04.2021 року №09/378 Управління повідомило ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ" прогнозовані обсяги споживання електроенергії на травень 2021 року - 11604,00 тис. кВт*год.
Протягом травня 2021 року, до 31 травня 2021 року, Управління використало залишок договірних обсягів постачання електроенергії у обсязі 11669124 кВт*год, про що між ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ" та Управлінням Головного Каховського магістрального каналу було укладено акт приймання-передачі електричної енергії від 26.05.2021 року на обсяг електроенергії 11669124 кВт*год загальною вартістю 25205307,64 грн. (з ПДВ).
При цьому, після використання всього погодженого на травень 2021 року обсягу електроенергії Управління Головного Каховського магістрального каналу не припинило споживати електричну енергію, як того вимагає підпункт 3 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ.
Крім того, Управління Головного Каховського магістрального каналу не розірвало з ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ" діючий договір №462 про постачання електричної енергії споживачу від 15.05.2020 року, і при цьому уклало новий договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником лише з 01.06.2021.
Отже, єдиним електропостачальником для Управління Головного Каховського магістрального каналу протягом розрахункового періоду 01-31 травня 2021 року було ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ", що підтверджується листами операторів систем розподілу - ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 01.06.2021 №007-72/3053 та АТ "Херсонобленерго" від 14.06.2021 №45-043464-10, які повідомили, що споживач Управління Головного Каховського магістрального каналу змінив електропостачальника на ДПЗД "Укрінтеренерго" з 01.06.2021.
Пунктом 5.12 Договору передбачено, що Споживач здійснює оплату за фактично спожиту електричну енергію за фактичними показами засобів обліку електричної енергії по закінченні розрахункового періоду.
Пунктом 4.3. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Відповідно до п.4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Пунктом 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 встановлено, що до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.
Операторами систем розподілу, на території ліцензованої діяльності яких розташовані об'єкти Управління Головного Каховського магістрального каналу, є ПАТ "Запоріжжяобленерго" та АТ "Херсонобленерго".
Відповідно до листа ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 23.06.2021 №007-66/3473, споживач Управління Головного Каховського магістрального каналу за період з 01.05.2021 по 31.05.2021 спожив електричну енергію у загальному обсязі 5367 кВт*год.
Відповідно до Звіту щодо фактичного (корисного) відпуску електричної енергії точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ", які приєднані до електричних мереж або відносяться до територій ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АТ "Херсонобленерго", за травень 2021 року споживач Управління Головного Каховського магістрального каналу у травні 2021 року спожив електричну енергію у загальному обсязі 16577450 кВт*год.
Сумарний фактичний обсяг споживання електроенергії Управлінням Головного Каховського магістрального каналу за період 01-31 травня 2021 року за даними ПАТ "Запоріжжяобленерго" та АТ "Херсонобленерго" склав 16582817 кВт*год.
Отже, за наслідками споживання електроенергії у травні 2021 року відповідачем перевищено договірні обсяги споживання на 4913693 кВт*год.
Підпунктами 2, 3 п.5.5.5 ПРРЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, а за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.
Підпунктом 10 п. 5.2.1. ПРРЕЕ встановлено, що електропостачальник має право на отримання від споживача відшкодування збитків, пов'язаних з відхиленням споживача від договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період (день, місяць), відповідно до актів законодавства та умов договору.
З 01 червня 2021 року Управління Головного Каховського магістрального каналу змінило електропостачальника на ДПЗД "Укрінтеренерго".
Пунктом 6.1.22 ПРРЕЕ передбачено, що якщо при зміні електропостачальника фактичні дані комерційного обліку перевищують прогнозні, споживач повинен протягом 5 робочих днів з дати отримання остаточного рахунку здійснити платежі на користь попереднього електропостачальника.
Таким чином, оскільки фактичні дані комерційного обліку (обсяги споживання) електричної енергії Управлінням Головного Каховського магістрального каналу у травні 2021 року перевищують прогнозні, відповідач в силу дії положень законодавства (п. 6.1.22 ПРРЕЕ) зобов'язаний здійснити оплату додатково спожитих обсягів електричної енергії в розмірі 4913693 кВт*год.
З метою проведення розрахунків за електроенергію на підставі фактичних даних комерційного обліку ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ" супровідним листом від 07.07.2021 року №16353/1 направило на адресу Управління Головного Каховського магістрального каналу акт коригування приймання-передачі електричної енергії за травень 2021 №1 від 31 травня 2021 року, в якому загальний обсяг споживання електроенергії в травні 2021 року було скориговано до 16582817 кВт*год, а загальну вартість електроенергії скориговано до 35818884,72 грн. (з ПДВ). Крім того, до вказаного листа було додано рахунок-фактуру №16294/05-21 від 31.05.2021 на оплату обсягу перевищення фактичного споживання електроенергії над прогнозованим у сумі 10613576,88 грн.
Листом від 14.07.2021 року №02/640 Управління Головного Каховського магістрального каналу відмовилося від підписання акту коригування та оплати рахунку-фактури №16294/05-21 від 31.05.2021 року, свою відмову мотивувало закінченням терміну дії договору №462 про постачання електричної енергії споживачу від 15.05.2020 року.
Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати фактично спожитої електричної енергії, за ним обліковується борг в розмірі 10613576,88 грн., що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.
Відповідно до частини першої ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).
За приписами ст.629 цього ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Суд зауважує, що відповідач Управління Головного Каховського магістрального каналу позовні вимоги визнає у повному обсязі, підтверджує споживання електричної енергії у наведеному позивачем обсязі.
Наявність у відповідача не погашеної заборгованості в сумі 10613576,88 грн. за Договором №462 про постачання електричної енергії споживачу від 15.05.2020 позивачем належним чином доведена, документально підтверджена; розрахунок заборгованості судом перевірено та визнано обґрунтованим.
За наведеного суд констатує, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 10613576,88 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимогу про зобов'язання відповідача підписати Акт коригування приймання-передачі електричної енергії позивач зазначає наступне.
Пунктом 1.2. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, встановлено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Пунктом 2.2 зазначеного Положення встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Акт коригування приймання-передачі електричної енергії за травень 2021 №1 від 31 травня 2021 року до Договору №462 від 15 травня 2020 року має всі реквізити первинного документу та за своєю суттю є первинним документом.
Без підписаного з боку Управління Головного Каховського магістрального каналу Акту коригування приймання-передачі електричної енергії за травень 2021 №1 від 31 травня 2021 року до Договору №462 від 15 травня 2020 року ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ" позбавлене можливості виконати вимоги Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та належним чином, у повному обсязі відобразити у бухгалтерському обліку господарську операцію з постачання електричної енергії споживачу Управлінню Головного Каховського магістрального каналу за період з 01 по 31 травня 2021 року включно за Договором №462 про постачання електричної енергії споживачу від 15.05.2020 року.
ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ" вважає, що в контексті положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 5 Господарського процесуального кодексу України належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Управління Головного Каховського магістрального каналу підписати зі свого боку Акт коригування приймання-передачі електричної енергії за травень 2021 №1 від 31 травня 2021 року до Договору №462 від 15 травня 2020 року.
Що стосується позовних вимог в цій частині суд зауважує наступне.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували би наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення (частини 1, 2 статті 4 зазначеного Кодексу).
За змістом статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Отже, у розумінні наведених положень правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом відкриття провадження у справах здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача підписати зі свого боку Акт коригування приймання-передачі електричної енергії за травень 2021 №1 від 31 травня 2021 року до Договору №462 від 15 травня 2020 року з ТОВ"ЕК "ЕНОЛЛ", проте ця вимога не може бути предметом позову, оскільки такий акт є підтвердженням наявності чи відсутності факту передачі товару (електричної енергії) однією стороною та прийняття його іншою стороною. Тобто, такий акт є лише доказом виконання сторонами обов'язків за договором, і підписання акту не може розглядатися як окремий обов'язок щодо виконання сторонами договірних зобов'язань.
Предметом позову не може бути встановлення обставин, зокрема обов'язку оформлення документів, які є доказами у справі, що має місце у цьому випадку. Так, акти приймання-передачі товару підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які належать до підстав позову.
Отже, вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді, оскільки до його повноважень не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає із матеріальних правовідносин.
Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматися від їх вчинення.
Заявлена позивачем у цій справі вимога про зобов'язання відповідача підписати відповідний акт не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
Таким чином, така вимога не відповідає способам захисту прав, установленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення порушеного права позивача.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до п.1 ч. 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Тобто провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість справи господарському суду (стаття 12 цього ж Кодексу).
Крім того, спори про зобов'язання надати чи підписати акт приймання-передачі товарів, робіт, послуг не можуть бути розглянуті й у порядку іншого (ніж господарське) судочинства.
Наведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.09.2018 у справі № 905/1926/16.
За таких обставин, суд доходить висновку, що провадження у справі в частині зобов'язання відповідача підписати Акт коригування приймання-передачі електричної енергії за травень 2021 №1 від 31 травня 2021 року до Договору №462 від 15 травня 2020 року з ТОВ"ЕК "ЕНОЛЛ" підлягає закриттю.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Отже, кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
В даному випадку позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу, який відповідає тим, що передбачені законодавством, та забезпечить відновлення порушеного права позивача.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення заборгованості є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає задоволенню.
Так з відповідача Управління Головного Каховського магістрального каналу на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ" підлягає стягненню 10613576,88 грн.
Провадження в решті вимог підлягає закриттю.
При зверненні до суду із даним позовом позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2270 грн. 00 коп. на підставі платіжного доручення №11411 від 20.08.2021 та 159203 грн. 65 коп. відповідно до платіжного доручення №11412 від 20.08.2021.
Відповідно до ч.1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, із сплаченої позивачем при поданні позову суми судового збору в розмірі 159203,65 грн. підлягає поверненню із Державного бюджету України 79601,82 грн., а решта в сумі 79601,83 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, питання про повернення позивачу судового збору в розмірі 2270,00 грн. у зв'язку із закриттям провадження в частині вимог буде вирішено судом після звернення останнього до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, ч.1 ст. 130, п.1 ч.1 ст.231, ст.ст.232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Провадження у справі в частині вимог про зобов'язання Управління Головного Каховського магістрального каналу підписати Акт коригування приймання-передачі електричної енергії за травень 2021 №1 від 31.05.2021 до Договору №462 від 15.05.2020 з ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ" закрити.
2. В решті позов задовольнити.
3. Стягнути з Управління Головного Каховського магістрального каналу (код ЄДРПОУ 01034662, 74822, Херсонська область, Каховський район, смт. Любимівка, вул. Індустріалдьна, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ" (код ЄДРПОУ 38157139, 61001, м. Харків, вул. Танкопія, 31/3) - 10613576 (десять мільйонів шістсот тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 88 коп. заборгованості та 79601 (сімдесят дев'ять тисяч шістсот одна) грн. 83 коп. судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Повний текст рішення складено і підписано 19.11.2021.
Суддя М.Б. Сулімовська