Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2876/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Погорелової О.В.
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Кропивницького, буд.139, ідентифікаційний код 32508612)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (62801, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Поштова, буд.2, ідентифікаційний код 24478611)
про та за зустрічним позовом до про стягнення 628 575,80 грн Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (62801, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Поштова, буд.2, ідентифікаційний код 24478611) Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Кропивницького, буд.139, ідентифікаційний код 32508612) повернення товару, що переданий на відповідальне зберігання
за участю :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" суми боргу за неналежне виконання зобов'язань у розмірі 628 575,80 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем було укладено Мирову угоду про врегулювання спору у справі № 922/2694/19 від 19 вересня 2019 року, котра була затверджена ухвалою господарського суду Харківської області від 25 вересня 2019 року.
Згідно умов Угоди (п.п.1.3.1), відповідач визнав перед позивачем, основну заборгованість у сумі 3 230 663, 00 грн за Договором поставки № 31/01-18 від 31 січня 2018 року та Договором поставки № 25/04-19 від 25.04.2019 року, та зобов'язався сплатити її в термін до 31 січня 2020 року. Фактично, відповідач виконав умови Угоди, відносно проведення розрахунку, тільки 15 грудня 2020 року.
З метою урегулювання питання, відповідачу (01.03.2021) було направлено Претензію-вимогу про сплату інфляційних витрат за весь час прострочення розрахунку 124 380, 53 грн, 3% річних 84 209, 08 грн, пені у вигляді подвійної облікової ставки 419 986, 19 грн, загальною сумою 628 575,80 грн.
Проте, станом на 12 липня 2021 року вимоги позивача не задоволені.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.07.2021 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення даної ухвали. Позивачу у встановлений строк подати до господарського суду Харківської області: договір поставки № 25/04-19 від 25.04.2019.
02.08.2021 від позивача у справі на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 23.07.2021 у справі № 922/2876/21 надійшла копія договору поставки № 25/04-19 від 25.04.2019 разом із супровідним листом за вх.№ 17876.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2876/21. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "07" вересня 2021 р. о 10:30.
26.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №19745), в якому відповідач заперечує проти позову, оскільки вважає, що стягнення додаткових витрат, штрафних санкцій не передбачено умовами мирової угоди, також відповідач вказує на те, що не передбачено умовами договору інший строк нарахування санкцій, ніж передбачений ч.6 ст. 232 ГК України, а тому позовні вимоги про стягнення пені є неправомірними, оскільки нараховані поза межами цього строку.
27.08.2021 від відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" про повернення товару, що переданий на відповідальне зберігання за вх. № 19910, в якій позивач за зустрічною позовною заявою просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Балкер” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Харелектромет” товар, що був переданий на відповідальне зберігання, у загальній кількості 3 509,2 кг, а саме Бронза БраЖ 9-4 д. 55 мм у кількості 515 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 90 мм у кількості 536,6 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 45 мм у кількості 652,4 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 40 мм у кількості 151,6 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 50 мм у кількості 1127 кг, Бронза О5Ц5С5 діаметром 90 мм у кількості 403,6 кг, Бронза О5Ц5С5 діаметром 20 мм у кількості 123 кг. Судові витрати за зустрічною позовною заявою позивач просить покласти на відповідача за зустрічною позовною заявою.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (позивач за зустрічним позовом) в обгрунтування своїх зустрічних позовних вимог посилається на те, що в забезпечення виконання своїх зобов'язань за договорами поставки № 25/04-19 від 25.04.2019 та № 31/01-18 від 31.01.2018 передав на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Балкер" (відповідач за зустрічним позовом) товар - Бронза БраЖ та Бронза О5Ц5С5, що було оформлено письмовими домовленостями, оформленими листами, актами та видатковими накладними. Проте, відповідач за зустрічним позовом частково повернув товар з відповідального зберігання та після 15.12.2020 - повного виконання умов мирової угоди відповідач за зустрічним позовом не повернув позивачу за зустрічним позовом решту товара у загальній кількості 3 509,2 кг, а саме Бронза БраЖ 9-4 д. 55 мм у кількості 515 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 90 мм у кількості 536,6 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 45 мм у кількості 652,4 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 40 мм у кількості 151,6 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 50 мм у кількості 1127 кг, Бронза О5Ц5С5 діаметром 90 мм у кількості 403,6 кг, Бронза О5Ц5С5 діаметром 20 мм у кількості 123 кг. За таких обставин, відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний повернути позивачу за зустрічним позовом вказаний товар.
Судом встановлено, що зустрічна позовна заява подана у встановлений судом процесуальний строк.
Проте, ухвалою господарського суду Харківської області від 01.09.2021 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" про повернення товару, що переданий на відповідальне зберігання залишено без руху. Встановлено позивачу за зустрічним позовом для усунення недоліків зустрічного позову 10-денний строк з дня вручення даної ухвали. Позивачу за зустрічним позовом у 10-денний строк з дня вручення даної ухвали запропоновано подати до господарського суду Харківської області: засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії додатків до зустрічного позову.
30.08.2021 до суду від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №19991), яка приєднана судом до матеріалів справи.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач за первісним позовом відхиляє доводи відповідача за первісним позовом, які викладені у його відзиві на позовну заяву, зокрема зазначає, що умови мирової угоди не припиняють грошове зобов'язання відповідача за договорами, а лише передбачають розстрочення платежів, а тому відповідно до ст. 625 ЦК України не звільняють відповідача за первісним позовом від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання. Також, зазначає, що затверджені в мировій угоді санкції були нараховані на період прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем за первісним позовом з моменту утворення заборгованості до моменту підписання мирової угоди. Приймаючи до уваги те, що фактично умови мирової угоди відповідач за первісним позовом виконав лише 15 грудня 2020 р., а мав виконати до 31.01.2020, то штрафні санкції були нараховані за цей період прострочення.
06.09.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" надійшла заява про усунення недоліків зустрічного позову за вх.№20567. До заяви надані засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії додатків до зустрічного позову.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 вересня 2021 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" про повернення товару, що переданий на відповідальне зберігання у справі №922/2876/21 та вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 07 вересня 2021 року про відкладення підготовчого засідання на 05.10.2021 о 10:00 год.
В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 05 жовтня 2021 року про відкладення підготовчого засідання на 20.10.2021 о 11:00 год.
18.10.2021 до суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічною позовною заявою) надійшло клопотання про застосування строків позовної давності (вх. №24317), в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій - пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку зі спливом строку позовної давності (як спеціальної, так і загальної), в межах яких такі вимоги могли бути заявлені.
Також, 18.10.2021 до суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічною позовною заявою) надішли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №24318), які приєднані судом до матеріалів справи.
Відповідач за первісним позовом у запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву зазначає, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, а тому приймаючи до уваги те, що судом затверджено мирову угоду та закрито провадження у справі, позивачем за первісним позовом безпідставно подано до суду позов про стягнення пені, 3% та інфляційних.
Крім того, 18.10.2021 до суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява про збільшення зустрічних позовних вимог (вх. №24316), в якій останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет", а саме пеню у розмірі 101 124,21 грн за невчасне виконання зобов'язання щодо повернення товару, що був переданий на відповідальне зберігання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 жовтня 2021 року повернуто заяву про збільшення зустрічних позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" та додані до неї документи.
20.10.2021 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічною позовною заявою) надійшла заява про часткове визнання зустрічного позову (вх. №24540), в якій останній зазначає, що за умови передання позивачу за первісним позовом товару зазначеного в зустрічному позові, як гарантія виконання зобов'язань відповідача за первісним позовом за мировою угодою, приймаючи до уваги те, що вимоги викладені позивачем за первісним позовом у позовній заяві виникли внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань за мировою угодою, позивач за первісним позовом вважає за можливе здійснити задоволення своїх позовних вимог шляхом утримання переданого товару на суму еквівалентну сумі позовних вимог.
В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 20 жовтня 2021 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 26.10.2021 року об 11:30 год.
У судовому засіданні 26.10.2021 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 26.10.2021 про оголошення перерви до 09.11.2021 об 14:30 год.
В судовому засіданні 09.11.2021 представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічною позовною заявою) підтримав позов та просив суд його задовольнити, а також визнав зустрічний позов.
В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічною позовною заявою), заперечував проти позову, просив застосувати до позовних вимог строк позовної давності, а також підтримав зустрічний позов.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач у позовній заяві та як вбачається з матеріалів справи, 19 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Балкер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" було укладено Мирову угоду, яка була затверджена ухвалою господарського суду Харківської області від 25 вересня 2019 року у справі № 922/2694/19.
Згідно з п.1.3.1. Мирової угоди відповідач визнав перед позивачем, основну заборгованість у сумі 3 230 663, 00 грн за Договором поставки № 31/01-18 від 31 січня 2018 року та Договором поставки № 25/04-19 від 25.04.2019 року, та зобов'язався сплатити її в термін до 31 січня 2020 року, згідно графіку (таблиця 1):
до 02.10.2019 - 700 000 грн
до 31.10.2019 - 700 000 грн
до 30.11.2019 - 700 000 грн
до 31.12.2019 - 700 000 грн
до 31.01.2020 - 430 663 грн
Також, відповідно до п.1.3.2. Мирової угоди згідно Договору поставки № 31/01-18 від 31 січня 2018 року відповідач відшкодовує позивачу індекс інфляції за весь час прострочення та 3 % річних.
Розрахунок інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі - 792 944, 00 грн. за Договором поставки № 31/01-18 від 31 січня 2018 року за період з (02 січня 2019 по 30 вересня 2019 року) складає 13480,05 грн.
Розрахунок 3-х відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 792 944, 00 грн. за період з 02.01.2019 по 30.09.2019 включно складає 17 727,19 грн.
Загальна сума за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі - 792 944, 00 грн. за Договором поставки № 31/01-18 від 31.01.2018 року у вигляді інфляційних витрат та 3-х відсотків річних складає - 31207,24 грн.
Відповідач відшкодовує Позивачу зазначену суму - 31207,24 грн., шляхом перерахування зазначених коштів на розрахунковий рахунок Позивача в термін до 31.01.2020 року з правом дострокового виконання.
Згідно з п.1.3.3. Мирової угоди Відповідач відшкодовує Позивачу індекс інфляції за весь час прострочення, 3 % річних за весь час прострочення зобов'язання та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення грошового зобов'язання загальним обсягом у розмірі 2 437 718,99 згідно Договору поставки № 25/04-19 від 25 квітня 2019 року.
Розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення виконання грошового зобов'язання проведено згідно наступного розрахунку:
а) За поставкою від 13.05.2019 року у сумі 1 676 460,80 грн.
- за період з 04.06.2019 по 18.07.2019 включно складає - 45 днів
1676460,80* 2* (17,5 %/100%/365*45)=72340,43 грн.
- за період з 19.07.2019 по 30.09.2019 включно складає - 74 дня
1676460,80* 2* (17 %/100%/365*74)= 115560,97 грн.
Загальна сума пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 04.06.2019р. по 30.09.2019р. (119 днів) складає - 187 901,40 грн.
б) За поставкою від 22.05.2019 року у сумі 627 700,16грн.
- за період з 16.06.2019 по 18.07.2019 включно складає - 33 дня
627700,16* 2* (17,5 %/100%/365*33)=19862,84грн.
- за період з 19.07.2019 по 30.09.2019 включно складає - 74 дня
627700,16* 2* (17 %/100%/365*74)= 43268,32 грн.
Загальна сума пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 16.06.2019р. по 30.09.2019р.(107днів) складає - 63 131,16 грн.
в) За поставкою від 03.06.2019 року у сумі - 133 558,03 грн.
- за період з 25.06.2019 по 18.07.2019 включно складає - 24 дня
133558,03 *2* (17,5 %/100%/365*24)=3073,66 грн.
- за період з 19.07.2019 по 30.09.2019 включно складає - 33 дня
133558,03 * 2* (17 %/100%/365*33)= 9206,36 грн.
Загальна сума пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 25.06.2019р. по 30.09.2019р.( 98днів) складає - 12280,02 грн.
Таким чином, загальна сума розрахованої пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором поставки № 25/04-19 від 25 квітня 2019 року складає - 263312,58 грн.
Розрахунок інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 2 437 718,99 грн. за Договором поставки № 25/04-19 від 25 квітня 2019 року за період з червня 2019 по серпень 2019 року дорівнює 0 грн.
Розрахунок 3-х відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в загальній сумі - 2 437 718,99 грн. за період з 04.06.2019року по 30.09.2019року включно за поставками складає 22 993,26 грн.
Загальна сума за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі - 2437718,99грн. за Договором поставки № 25/04-19 від 25.04.2019 року у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, інфляційних витрат та 3-х відсотків річних загалом складає - 286 305,84 грн. у тому числі:
- суми розрахованої пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення виконання грошового зобов'язання складає - 263 312,47 грн.
- суми інфляційних втрат має від'ємне значення та дорівнює - 0,00 грн.
- суми 3-х відсотків річних складає - 22 993, 26 грн.
Відповідач відшкодовує Позивачу зазначену суму - 286 305,84грн., шляхом перерахування зазначених коштів на розрахунковий рахунок Позивача в термін до 31.01.2020року з правом дострокового виконання.
Фактично, відповідач за первісним позовом виконав умови мирової угоди, відносно сплати основної заборгованості у розмірі 3 230 663, 00 грн за Договором поставки № 31/01-18 від 31 січня 2018 року та Договором поставки № 25/04-19 від 25.04.2019 року, тільки 15 грудня 2020 року, що визнано відповідачем за первісним позовом.
Позивачем за первісним позовом 01.03.2021 за вих. №2 було направлено відповідачу за первісним позовом Претензію - вимогу про сплату інфляційних втрат за весь час прострочення розрахунку на суму 124 380,53 грн, 3% річних на суму 84 209,08 грн та пені у вигляді подвійної облікової ставки на суму 419 986,19 грн (арк. 29-30), яку відповідач за первісним позовом залишив без відповіді.
Як вбачається з розрахунку наданого до позовної заяви позивач за первісним позовом нараховує відповідачу за первісним позовом інфляційні втрати за період лютий-листопад 2020 р., 3% річних - за період з 01.02.2020 по 14.12.2020 та пеню за період з 01.02.2020 по 14.12.2020 на суму основної заборгованості у розмірі 3 230 663, 00 грн, що виникла за Договором поставки № 31/01-18 від 31 січня 2018 року та Договором поставки № 25/04-19 від 25.04.2019 року.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог за первісним позовом, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, згідно з ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" господарським судам України роз'яснено, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Також, суд звертає увагу, що згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на суд, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін." (Справа "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece, Рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 р.)
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".).
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 604 - 609 ЦК, відповідно до яких зобов'язання припиняється:
1) виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання;
2) за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами (ст. 600 ЦК);
3) зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (ст.601 ЦК);
4) за домовленістю сторін (ст. 604 ЦК);
5) внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК);
6) поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК);
7) неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ст. 607 ЦК);
8) смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою (ч. 1 ст. 608 ЦК);
9) смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора (ч. 2 ст. 608 ЦК);
10) ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ст. 609 ЦК).
Зважаючи на відсутність у зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов'язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, слід дійти висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК.
Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного суду України від 20 грудня 2010 р. у справі N 3-57гс10, від 4 липня 2011 р. у справі N 3-65гс11, від 12 вересня 2011 р. у справі N 3-73гс11, від 24 жовтня 2011 р. у справі N 3-89гс11, від 14 листопада 2011 р. у справі N 3-116гс11, від 23 січня 2012 р. у справі N 3-142гс11.
Також, судом враховано, що у п.2.1. мирової угоди сторони погодили, що підписуючи дану Мирову угоду, Сторони підтверджують, що не мають один до одного претензій в межах даного спору, тобто щодо стягнення суми основного боргу, 3% річних, інфляційних та пені, які нараховані на момент затвердження мирової угоди.
Втім, предметом даного спору за первісним позовом є стягнення загальної суми грошових коштів в сумі 628575,80 грн., яка складається з інфляційних втрат в сумі 124 380,53 грн за період лютий-листопад 2020 р., 3% річних в сумі 84 209,08 грн - за період з 01.02.2020 по 14.12.2020 та пені в сумі 419 986,19 грн за період з 01.02.2020 по 14.12.2020, які нараховані на суму основної заборгованості у розмірі 3 230 663, 00 грн, що виникла за Договором поставки № 31/01-18 від 31 січня 2018 року та Договором поставки № 25/04-19 від 25.04.2019 року.
Отож, позивач за первісним позовом звернувся до суду з даною позовною заявою в межах іншого спору.
Щодо доводів відповідача за первісним позовом про сплив позовної давності до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 251, 252 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом статті 253 ЦК, якою визначені загальні правила визначення початку перебігу строку, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як унормовано приписами частини 5 статті 261 ЦК за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Стягнення інфляційних втрат, як і 3% річних можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову. Такий висновок зазначено у постанові Верховного Суду (у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17.
З аналізу наведених правових норм слід дійти висновку, що строк позовної давності за зобов'язаннями відшкодування інфляційних втрат та 3% річних слід обраховувати за кожен місяць з урахуванням положень частини 5 статті 261 ЦК з моменту, коли особа набула права пред'явити вимогу про сплату інфляційних втрат та 3% річних.
У даному випадку, судом встановлено, що позивач за первісним позовом звернувся з позовом до суду 20.07.2021 та заявив, зокрема вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом інфляційних втрат в сумі 124 380,53 грн за період лютий-листопад 2020 р., 3% річних в сумі 84 209,08 грн - за період з 01.02.2020 по 14.12.2020.
Отож, строк позовної давності до вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 124 380,53 грн та 3% річних в сумі 84 209,08 грн не сплив, оскільки ці позовні вимоги заявлені в межах 3-річного строку позовної давності.
Перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом, період нарахування суми 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних в розмірі 84 209,08 грн та інфляційних втрат у розмірі 124 380,53 грн є такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 419 986,19 грн.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.
У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз'яснено, що господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Як вбачається з матеріалів справи позивач за первісним позовом нараховує пеню в сумі 419 986,19 грн за період з 01.02.2020 по 14.12.2020, втім як зазначає відповідач за первісним позовом та, що не спростовано позивачем за первісним позовом умовами договорів інший строк нарахування санкцій, ніж передбачений ч.6 ст. 232 ГК України не передбачено, а тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення пені є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки станом на 01.02.2020 (початок нарахування пені) нарахування пені вже припинилося в силу вимог ч.6 ст. 232 ГК України.
Разом із тим, відповідачем у справі було заявлено про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення пені.
Як зазначав Вищий господарський суд України у пункті 2.2. постанови Пленуму від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" стосовно того, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Таким чином, судом встановлено безпідставність позовних вимог в частині стягнення пені та суд відмовив в задоволенні позову в частині стягнення пені , а отже й застосовувати позовну давність у даному випадку не має підстав, а тому заява відповідача за первісним позовом про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.
У зустрічному позові відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Балкер” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Харелектромет” товар, що був переданий на відповідальне зберігання, у загальній кількості 3 509,2 кг, а саме Бронза БраЖ 9-4 д. 55 мм у кількості 515 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 90 мм у кількості 536,6 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 45 мм у кількості 652,4 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 40 мм у кількості 151,6 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 50 мм у кількості 1127 кг, Бронза 05Ц5С5 діаметром 90 мм у кількості 403,6 кг, Бронза 05Ц5С5 діаметром 20 мм у кількості 123 кг.
З урахуванням викладеного господарським судом досліджено та встановлено наступне.
У проваджені господарського суду Харківської області знаходилася справа № 922/2694/19 за позовом ТОВ "Балкер" до ТОВ "Харелектромет" про стягнення основної заборгованості у розмірі 3 230 663,00 грн.
Як вже було зазначено вище, 19 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Балкер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" було укладено Мирову угоду, яка була затверджена ухвалою господарського суду Харківської області від 25 вересня 2019 року у справі № 922/2694/19.
Водночас для забезпечення виконання зобов'язання по мировій угоді між Сторонами здійснено передачу товару під заставу (бронза БрАЖ та бронза О5Ц5С5, зокрема, вказана передача товару на умовах відповідального зберігання була оформлена двосторонніми письмовими домовленостями, оформленими такими листами, актами та видатковими накладними):
- 28.11.2019 - 3012 кг, 134 штуки на суму 692 772,05 грн;
- 06.12.2019 - 3013,80 кг, у кількості 92 штуки на суму 693 186,07 грн;
- 06.02.2020 - 1500 кг, у кількості 74 штуки, на суму 345 006,00 грн;
- 07.02.2020 - 713 кг, 35 штук, на суму 163 992,85 грн;
- 08.02.2020 - 3440 кг, 165 штук, на суму 791 213,76 грн.
Загалом передано Товару бронза БрАЖ та бронза О5Ц5С5 у кількості 11 678,8 кг у кількості 504 штуки.
Таким чином, в рахунок забезпечення зобов'язання щодо сплати сум відповідно до Мирової угоди про врегулювання спору у справі №922/2694/19 від 25.09.2020 затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області ТОВ "Харелектромет" передав товар ТОВ "Балкер" на відповідальне зберігання, а саме товар - бронза БрАЖ 9-4 та Бронза О5Ц5С5 кількості 11 678,8 кг у кількості 504 штуки.
Як зазначає позивач за зустрічним позовом ТОВ "Балкер" частково повернув товар, який прийняв на відповідальне зберігання: 01.04.2020 -1395 кг, 27.05.2020 - 1734 кг, 11.06.2020 - 1730 кг, 17.07.2020 - 2198,8 кг та 27.07.2020 - 1119 кг.
Загальна кількість повернутого Товару з відповідального зберігання згідно Актів прийому-передачі Товару БрАЖ, підписаного Сторонами, ТОВ "Балкер" становить 8 176,8 кг.
Загальна кількість не повернутого товару з відповідального зберігання згідно видаткових накладних та Актів приймання-повернення товару складає 3509,2 кг, а саме Бронза БраЖ 9-4 д. 55 мм у кількості 515 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 90 мм у кількості 536,6 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 45 мм у кількості 652,4 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 40 мм у кількості 151,6 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 50 мм у кількості 1127 кг, Бронза О5Ц5С5 діаметром 90 мм у кількості 403,6 кг, Бронза О5Ц5С5 діаметром 20 мм у кількості 123 кг, що визнається відповідачем за зустрічним позовом.
Термін повернення товару наступив після 15.12.2020, оскільки як зазначає позивач за первісним позовом 15.12.2020 відповідач за первісним позовом виплатив заборгованість, яка встановлена Мировою угодою.
Однак, Товар не був переданий від ТОВ "Балкер" до ТОВ "Харелектромет", незважаючи на виконані зобов'язання зі сторони ТОВ "Харелектромет".
29.12.2020 ТОВ "Харелектромет" надіслав вимогу про повернення вказаного Товару, однак Товар повернутий не був.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом.
Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною 1 ст. 181 Господарського суду України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Частиною першою статті 938 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Згідно ч. 1 ст. 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Повернення речі повинно бути оформлено шляхом підписання певного документу (акта) представниками сторін, який повинен містити перелік та опис речей, що повертаються зберігачем. У такому випадку сторона договору зберігання може бути впевнена у відсутності претензій іншої сторони щодо кількості/якості речей, що повернені.
Відповідно до ст. 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем за первісним позовом не спростовано доводів відповідача за первісним позовом, як і не надано доказів повернення майна відповідачу за первісним позовом та не надано доказів правомірності утримання спірного майна.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги відповідача за зустрічною позовною заявою про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю “Балкер” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Харелектромет” товар, що був переданий на відповідальне зберігання, у загальній кількості 3 509,2 кг, а саме Бронза БраЖ 9-4 д. 55 мм у кількості 515 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 90 мм у кількості 536,6 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 45 мм у кількості 652,4 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 40 мм у кількості 151,6 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 50 мм у кількості 1127 кг, Бронза О5Ц5С5 діаметром 90 мм у кількості 403,6 кг, Бронза О5Ц5С5 діаметром 20 мм у кількості 123 кг, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, а отже судовий збір за подання первісного позову в сумі 3128,85 грн покласти на відповідача за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харелектромет". Решту суму судового збору за подання первісного позову в сумі 6299,79 грн покласти на позивача за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер"; за подання зустрічного позову у розмірі 2270,00 грн покладає на позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер".
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 174, 509, 526, 627, 936, 938, 949, 953 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Первісний позов задовольнити частково в сумі 208 589,61 грн.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (62801, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Поштова, буд.2, ідентифікаційний код 24478611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Кропивницького, буд.139, ідентифікаційний код 32508612) грошові кошти за неналежне виконання зобов'язань у розмірі 208 589,61 грн, з яких інфляційні втрати в сумі 124 380, 53 грн та 3% річних - 84 209, 08 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Судові витрати у справі у вигляді судового збору за подання первісного позову в сумі 3128,85 грн покласти на відповідача за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (62801, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Поштова, буд.2, ідентифікаційний код 24478611). Решту суму судового збору за подання первісного позову в сумі 6299,79 грн покласти на позивача за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Кропивницького, буд.139, ідентифікаційний код 32508612).
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (62801, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Поштова, буд.2, ідентифікаційний код 24478611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Кропивницького, буд.139, ідентифікаційний код 32508612) судовий збір за подання первісного позову в сумі 3128,85 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
В іншій частині первісного позову щодо стягнення пені в сумі 419 986, 19 грн - відмовити.
Зустрічний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Кропивницького, буд.139, ідентифікаційний код 32508612) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Харелектромет” (62801, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Поштова, буд.2, ідентифікаційний код 24478611) товар, що був переданий на відповідальне зберігання, у загальній кількості 3 509,2 кг, а саме Бронза БраЖ 9-4 д. 55 мм у кількості 515 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 90 мм у кількості 536,6 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 45 мм у кількості 652,4 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 40 мм у кількості 151,6 кг, Бронза БраЖ 9-4 д. 50 мм у кількості 1127 кг, Бронза 05Ц5С5 діаметром 90 мм у кількості 403,6 кг, Бронза 05Ц5С5 діаметром 20 мм у кількості 123 кг.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Судові витрати у справі у вигляді судового збору за подання зустрічного позову в сумі 2270 грн покласти на відповідача за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Кропивницького, буд.139, ідентифікаційний код 32508612).
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Кропивницького, буд.139, ідентифікаційний код 32508612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (62801, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Поштова, буд.2, ідентифікаційний код 24478611) судовий збір за подання зустрічного позову в сумі 2270 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Кропивницького, буд.139, ідентифікаційний код 32508612).
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Товариство з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (62801, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Поштова, буд.2, ідентифікаційний код 24478611).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "19" листопада 2021 р.
Суддя І.О. Чистякова