Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3671/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119)
до Фізичної особи-підприємця Башевського Василя Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 )
про стягнення 74 455,30грн
без виклику учасників справи
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті теплової енергії в сумі 70 235,01грн. за період з листопада 2019 року по квітень 2021 року, 3% річних в сумі 1 066,92грн. та збитки від інфляції в сумі 3 153,37грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Позивач з посиланням на ст.ст.526, 610, 625 Цивільного кодексу України, позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору № 16587 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2011 оплату за отриману теплову енергію не здійснював.
Ухвалою суду від 14.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.09.2021 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача.
Проте, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.09.2021 повернута на поштову адресу з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.
За приписами ч.3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч.5 ст.242 Господарського процесуального кодексу України учасникам, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною 7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відсутності заяви про зміну адреси ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала господарського суду Харківської області від 14.09.2021, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 15.09.2021. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отримавши позовну заяву відповідач не був позбавлений можливості дізнатися в господарському суді Харківської області про подальший перебіг питання щодо зазначеного позову та своєчасно ознайомитись з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Проте, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору суду не надходило.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" відповідно до п.1.1 Статуту, засновано на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів України, та згідно рішення XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова" № 191/03 від 24.09.2003 належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
Метою діяльності Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" є задоволення потреб населення м. Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісній тепловій енергії при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємств, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.
01.09.2011 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивач) та Фізичною особою-підприємцем Башевським Василем Васильовичем (відповідач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 16587 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
За умовами п.2.1 договору теплова енергія постачається відповідачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:
- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;
- гаряче водопостачання - протягом року;
- кондиціювання повітря - по мірі необхідності та наявної технічної можливості.
Адресою об'єкту теплоспоживання відповідача є Майстерня для ремонту та пошиву одягу, розташована за адресою: м. Харків, вул. Тимурівців, 36А.
Відповідно до п.6.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач зобов'язався сплачувати попередню оплату. За три дні до початку розрахункового періоду відповідач самостійно, ініціативним дорученням взяв на себе зобов'язання сплачувати позивачу вартість, зазначеної в додатку № 1 до договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію відповідач здійснює:
- до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку;
- до 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку (п.6.4 договору).
У додатку № 1 від 01.10.2009 до договору № 16587 сторони погодили орієнтовну вартість теплової енергії, що постачається відповідачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору, яка становить 42 082,52грн.
Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином та здійснив у приміщення відповідача за адресою: м. Харків, вул. Тимурівців, 36А в опалювальні періоди 2019-2020, 2020-2021 постачання теплової енергії в повному обсязі згідно умов договору.
На виконання умов договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки за спожиту теплову енергію за період з листопада 2019 року по квітень 2021 року.
Відповідач умови договору належним чином не виконав, виставлені позивачем рахунки не сплатив, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість за вказаний вище період в розмірі 70 235,01грн. На вказану суму позивачем здійснено нарахування 3% річних та збитків від інфляції.
Оскільки відповідач у визначені договором строки за отриману теплову енергію не розрахувався, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам сторін, суд керується наступним.
Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 ст.276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
В силу ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Також правовідносини сторін регулюються Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, тощо.
Згідно із ст.1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Позивач на підставі розпорядження про початок опалювального сезону 2019-2020, 2020-2021 років та умов договору здійснив постачання теплової енергії до об'єкту відповідача, який визначено в додатку № 4 до договору.
Факт постачання теплової енергії підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами та додатками до них.
Згідно наданого позивачем розрахунку нарахувань по Фізичній особі-підприємцю Башевському В.В. за спожиту теплову енергію, позивачем здійснено розрахунок заборгованості за період з листопада 2019 року по квітень 2021 року на загальну суму 70 235,01грн.
Частиною 6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Такий же обов'язок відповідача закріплено і в абз.5 п.40 Правил користування тепловою енергією, відповідно до якого відповідач зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Як вже було встановлено судом, на адресу відповідача направлялись рахунки за спожиту теплову енергію за період з листопада 2019 року по квітень 2021 року, які останнім оплачені не були, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію за вказаний період в розмірі 70 235,01грн, яка на даний час є несплаченою.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України).
Факт наявності заборгованості на суму 70 235,01грн за період з листопада 2019 року по квітень 2021 року підтверджується документально належними та допустимими доказами, наявними у справі.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості в сумі 70 235,01грн, доводи позивача, викладені у позовній заяві відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних на загальну суму 1 066,92грн за період з 06.07.2020 по 30.07.2021 та збитків від інфляції в сумі 3 153,37грн за період з липня 2020 року по липень 2021 року, що нараховані за зобов'язаннями за листопад-квітень 2020 року, суд керується положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Перевіривши правомірність нарахування 3% річних за період з 06.07.2020 по 30.07.2021 в сумі 1 066,92грн та збитків від інфляції в сумі 3 153,37грн за період з липня 2020 року по липень 2021 року, що нараховані за зобов'язаннями за листопад-квітень 2020 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов є цілком обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладає на відповідач.
Керуючись ст.ст.129, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Башевського Василя Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідент номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) - 70 235,01грн основного боргу, 1 066,92грн 3% річних, 3 153,37грн збитків від інфляції та 2 270,00грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
У зв'язку з перебуванням судді Лавренюк Т.А. на лікарняному з 04.11.2021 по 18.11.2021 повне рішення складено 19.11.2021.
Суддя Т.А. Лавренюк