вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"08" листопада 2021 р. м. Рівне
Справа № 918/580/21
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп"
до Малого приватного підприємства "Вік-Експо"
про припинення права користування землею та скасування державного акту на право постійного користування землею,
у судовому засіданні приймали участь:
від позивача - Мороз О.В., довіреність від 01.02.2021 р.;
від відповідача - Левченко Я.В., ордер серія РН-№18 від 04.08.2021 р.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск DVD-R, серійний номер MAP626XI112225066.
У судовому засіданні 8 листопада 2021 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Малого приватного підприємства "Вік-Експо" (далі - Підприємство, відповідач), в якій просить:
- визнати припиненим право постійного користування Малого приватного підприємства "Вік-Експо" земельною ділянкою в частині площі 1,5849 га, що розташована за адресою: Рівненська обл., Корецький р-н, с. Бранів, вул. Корецька, буд. 8;
- визнати недійсним та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії РВ 0009, виданий 2 червня 1994 року Світанівською сільською радою народних депутатів Малому приватному підприємству "Вік-Експо" на земельну ділянку площею 2,0 га, що розташована за адресою: Рівненська обл., Корецький р-н, с. Бранів, вул. Корецька, буд. 8.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" є власником нерухомого майна - автозаправна станція в цілому, розташованого за адресою: Рівненська обл., Корецький р-н., с. Бранів, вул. Корецька, буд. 8. Зазначене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні Малого приватного підприємства "Вік-Експо" на підставі Держаного акту на право постійного користування землею серії РВ 00009, виданого 2 червня 1994 року Світанівською сільською радою народних депутатів. Враховуючи вищевикладене, позивач в силу положень ст. 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та ст. 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) просить суд задовольнити позовні вимоги на підставі п. е) ст. 141 ЗК України.
Ухвалою суду від 16 липня 2021 року позовну заяву Товариства від 13.07.2021 р. залишено без руху, зобов'язано позивача у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме, надати докази відправлення відповідачу копії позовної заяви від 13 липня 2021 року (опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек).
26 липня 2021 року від Товариства на адресу суду надійшов лист з додатками від 23.07.2021 р. (а.с. 52-53), до якого додано докази відправлення відповідачу копії позовної заяви від 13 липня 2021 року (опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек).
Ухвалою суду від 29 липня 2021 року позовну заяву Товариства від 13.07.2021 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 6 вересня 2021 року.
19 серпня 2021 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 17.08.2021 р. № 5 з додатками (а.с. 60-103), в якому просить відмовити Товариству у задоволенні позовних вимог та застосувати наслідки спливу строку позовної давності до позовних вимог Товариства. Зокрема відповідач зазначає, що відповідно до Державного акту серії РВ № 00009 від 02.06.1994 р. Підприємству Світанівською радою народних депутатів Корецького району Рівненської області України на підставі рішення № 142 від 27.05.1994 р. було надано у постійне користування 2,0 гектарів землі для ведення підсобного сільського господарства. Як зазначає відповідач зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається в чому полягає невідповідність оскаржуваного державного акту вимогам чинного на момент його прийняття законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який його видав. Крім того відповідач зазначає, що позивачем не ставиться під сумнів законність рішення Світанівської ради народних депутатів Корецького району Рівненської області України № 142 від 27.05.1994 р. на підставі якого цей акт видано. Відтак відповідач вважає, що позовна вимога про визнання недійсним та скасування Державного акту на право постійного користування серії РВ № 00009 виданого 02.06.1994 р. Підприємству Світанівською радою народних депутатів Корецького району Рівненської області України на земельну ділянку 2,0 гектара є безпідставною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства. Також відповідач зазначає, що відповідно до Державного акту серії РВ № 00009 від 02.06.1994 р. Підприємству Світанівською радою народних депутатів Корецького району Рівненської області України на підставі рішення № 142 від 27.05.1994 р. було надано у постійне користування 2.0 гектарів з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства. Рішенням Корецької районної державної адміністрації № 140 від 27.03.1996 р. "Про розгляд проекту внутрігосподарського землеустрою підсобного сільського господарства Підприємства" було затверджено проект внутрігосподарського землеустрою підсобного сільського господарства Підприємства, яким передбачено організувати: семипільну овочеву сівозміну і запільну ділянку на площі 0,94 га; господарський двір на площі 0,80 га; багаторічні насадження/ягідники на площі 0,19 га; внутрігосподарські шляхи на площі 0,07 га. В подальшому на підставі рішення сесії Світанівської сільської Ради народних депутатів Корецького району Рівненської області № 49 від 02.04.1996 р. було надано дозвіл Підприємству на внутрішньогосподарське будівництво - автозаправки, кафе-ресторану, автостоянки, складських та інших приміщень. Як зазначає відповідач, згідно з довідкою характеристикою від 19.10.2000 р. № 1551 виданої Підприємству для оформлення відчуження будівлі АЗС в селі Бранів по вул. Корецькій, буд. № 8, зазначені наступні будівлі та споруди: АЗС з магазином та кафе (літ. А-І) площею 119,2 кв.м., навіс (літ. Б-І), площею 295,9 кв.м. Як зазначає відповідач, будівля АЗС в селі Бранів по вул. Корецькій, буд. 8, що складалася безпосередньо з АЗС з магазином та кафе (літ. А-І) площею 119,2 кв.м., навіс (літ. Б-І), площею 295,9 кв.м. була побудована Підприємством в межах земельної ділянки площею 0,8 га, що була визначена згідно з актом вибору земельної ділянки площею 0,8 га під будівництво на ньому господарського двору (складських приміщень і автостоянки машин та с/г техніки бензозаправки, адмінбудинку, кафе-ресторану, теплиці тощо) відповідно до приписів чинного на той час законодавства. Крім того, відповідач зазначає, що інша частина спірної земельної ділянки, орієнтовною площею 1.20 га фактично не призначалася для будівництва та обслуговування АЗС і за своїм цільовим призначенням була і залишається землею для ведення підсобного сільського господарства. Також відповідач зазначає, що згідно з резолютивної частини рішення Господарського суду Рівненської області від 18.08.2006 р. у справі № 15/216 Товариство набуло право власності на автозаправну станцію в цілому (АЗС з магазином та кафе, навіс) за адресою: Корецький район, с. Бранів, вул. Корецька, 8. З кадастрового знімання спірної земельної ділянки зазначені складові частини об'єкту нерухомості автозаправної станції в цілому, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Корецький район, с. Бранів, вулиця Корецька, будинок 8, розташовані саме а межах частини земельної ділянки площею 0.8 га. що була визначена згідно з актом вибору земельної ділянки площею 0,8 га під будівництво на ньому господарського двору (складських приміщень і автостоянки машин та с/г техніки бензозаправки, адмінбудинку, кафе-ресторану, теплиці тощо). Разом із тим, як зазначає відповідач, жодних доказів на підтвердження права власності на інші будівлі та споруди на території спірної земельної ділянки, зокрема трансформаторну підстанцію та артезіанську свердловину позивачем не надано. Відтак, відповідач зазначає, що вимога позивача про визнання припиненим права постійного користування Підприємства земельною ділянкою в частині площі 1,5849 га, що розташована за адресою: Рівненська область, Корецький район, с. Бранів, вулиця Корецька, будинок 8, є незаконною та не підлягає задоволенню з підстав наведених вище. Також відповідач зазначає, що з 2007 року і по даний час (тобто понад 14 років) Товариство, набувши у власність автозаправну станцію в комплексі, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Корецький район, с. Бранів, вул. Корецька, будинок 8, не здійснило жодних дій для оформлення права користування спірною земельною ділянкою, в частині на якій розміщене належне позивачу нерухоме майно. На думку відповідача, строк позовної давності за вимогами позивача про припинення права користування землею та скасування державного акту на право постійного користування землею з підстав наведених у позовній заяві сплинув, і позивачем клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності заявлено не було. Крім того відповідач зазначає, що в порядку ч. 4. ст. 80 ГПК України представником Підприємства адвокатом Левченко Я.В. було скеровано адвокатський запит до ПрАТ "Рівнеобленерго" з метою встановлення власника трансформаторної підстанції, що знаходиться на спірній земельній ділянці. Однак, станом на дату підготовки відзиву відповідь на запит не отримано, тому останню буде подано до суду не пізніше наступного робочого дня після отримання.
3 вересня 2021 року від представника позивача на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 105-108), в якій Товариство не погоджується з аргументами відповідача, викладеними у відзиві на позов. Зокрема представник позивача зазначає, що оскільки Товариство, що є власником нерухомого майна на спірній земельній ділянці не може реалізувати свої права (у даному випадку зареєструвати речове праве користування земельною ділянкою) у зв'язку з існуванням документа, в якому зазначено про право постійного користування іншої особи - Підприємства, права та інтереси позивача можуть бути ефективно захищені у спосіб, що визначено останнім, а саме шляхом визнання державного акта про право постійного користування недійсним і саме такий спосіб гарантуватиме не тільки відновлення прав позивача, а й убезпечить їх від порушень в майбутньому, адже унеможливить використання оспорюваного акта для здійснення реєстраційних, та будь-яких інших, дій. Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, позивач зазначає, що оскільки, можливість використання земельної ділянки під об'єктом нерухомого майна, який належить особі на праві власності є необхідною умовою реалізації власником свого права на користування і розпорядження даним майном, а відтак позов є негаторним, внаслідок чого заява про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає. Крім того представник позивача зазначає, що порушення права Товариства, з метою захисту якого він звернувся з позовом до суду, йому стало відомо з моменту отримання листа Підприємства за вих. № 1 від 15 січня 2021 року про відмову у наданні відновного листа, від права користування земельною ділянкою та відповіді Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 9 квітня 2021 року. Відтак представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 6 вересня 2021 року підготовче засідання відкладено на 20 вересня 2021 року.
Перед початком підготовчого засідання, 20 вересня 2021 року від відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли заперечення на відповідь на відзив з додатками (а.с. 123-128), в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства та застосувати наслідки спливу строку позовної давності до позовних вимог Товариства. Зокрема відповідач зазначає, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного на момент його прийняття законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Як зазначає відповідач, зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, а також зі змісту відповіді на відзив не вбачається в чому полягає невідповідність оскаржуваного Державного акту вимогам чинного на момент його прийняття законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який його видав. Позивачем не ставиться під сумнів і законність рішення Світанівської ради народних депутатів Корецького району Рівненської області України № 142 від 27.05.1994 р. на підставі якого цей акт видано. Також відповідач зазначає, що фактично з моменту набуття законної сили рішення Господарського суду Рівненської області від 18.08.2006 р. у справі № 15/216 уповноважені особи Товариства знали, що земельна ділянка, що знаходиться за адресою: Корецький район, с. Бранів, вул. Корецька, 8, не перебуває в них у власності чи користуванні. А відтак, як зазначає відповідач, твердження про те, що про порушення права позивачу стало відомо лише у 2021 році з листа Підприємства, не відповідає дійсності. Відповідач вважає, що строк позовної давності за вимогами позивача про припинення права користування землею та скасування державного акту на право постійного користування землею з підстав наведених у позовній заяві сплинув. Крім того, відповідача зазначає, що будівля АЗС в селі Бранів по вул. Корецькій буд. № 8, що складалася безпосередньо з АЗС з магазином та кафе (літ. А-І) площею 119,2 кв.м., навіс (літ. Б-І), площею 295,9 кв.м., була побудована Підприємством в межах частини земельної ділянки площею 0,8 га, що була визначена згідно з актом вибору земельної ділянки площею 0,8 га під будівництво на ньому господарського двору (складських приміщень і автостоянки машин та с/г техніки, бензозаправки, адмінбудинку, кафе-ресторану, теплиці тощо). В той час, як зазначає відповідач, інша частина спірної земельної ділянки, орієнтовною площею 1,20 га фактично не призначалася для будівництв обслуговування АЗС і за своїм цільовим призначенням була і залишається землею для ведення підсобного сільського господарства.
Ухвалою суду від 20 вересня 2021 року строк підготовчого провадження у даній справі продовжено на 30 днів до 27 жовтня 2021 року включно, а підготовче засідання відкладено на 11 жовтня 2021 року.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2021 року підготовче провадження у даній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 25 жовтня 2021 року.
22 жовтня 2021 року від представника відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю (а.с. 141).
Ухвалою суду від 25 жовтня 2021 року розгляд справи відкладено на 8 листопада 2021 року.
У судовому засіданні 8 листопада 2021 року представник Товариства підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представник Підприємства у судовому засідання 8 листопада 2021 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Товариства та Підприємства, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна - автозаправна станція в цілому, розташований за адресою: Рівненська обл., Корецький р-н., с. Бранів, вул. Корецька, буд. 8.
Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за Товариством на підставі рішення Господарського суду Рівненської області від 18 серпня 2006 року у справі № 15/216.
З матеріалів справи вбачається, що зазначена автозаправна станція розташована на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні Малого приватного підприємства "Вік-Експо" на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії РВ 00009, виданого 2 червня 1994 року Світанівською сільською радою народних депутатів.
Листом за вих. № 428 від 29 грудня 2020 року Товариство, у зв'язку із виготовленням документів на користування вказаною земельною ділянкою, звернулося до відповідача із проханням надати відмовний лист від користування земельною ділянкою.
Листом від 15 січня 2021 року за вих. № 1 Підприємство повідомило Товариство про те, що Підприємство не має наміру відмовлятися від права на земельну ділянку за адресою: Рівненська обл., Корецький р-н., с. Бранів, вул. Корецька, буд. 8.
Повторно, з листом щодо необхідності приведення у відповідність документів на право користування земельною ділянкою, позивач звернувся до відповідача у березні 2021 року (за вих. № 174 від 29.03.2021 р.). Зазначений лист отриманий відповідачем 31 березня 2021 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення № 4302702351511, однак, як зазначив позивач, залишений без розгляду.
29 березня 2021 року позивач звернувся до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області з листом щодо необхідності провести перевірку на предмет законності використання земельної ділянки, яка перебуває у користуванні Підприємства на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії РВ 00009, виданого 2 червня 1994 року.
У листі від 09.04.2021 р. № 28-17-0.4.1-396/90-21 про розгляд звернення Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області повідомило позивача про те, що відповідно до кількісного обліку земель на території Світанівської сільської ради за межами населених пунктів у постійному користуванні Малого приватного підприємства "Вік-Експо" перебуває земельна ділянка площею 2,0000 га для підсобного сільського господарства (землі сільськогосподарського призначення державної форми власності). Право постійного користування посвідчено державним актом на право постійного користування землею серії РВ № 00009, зареєстрованим за № 4 від 02.06.1994 р. Відомості про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відсутні. В межах вищевказаної земельної ділянки наявний об'єкт нерухомого майна - автозаправна станція в цілому (АЗС з магазином та кафе, навіс, огорожа, замощення), який згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп". Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Цивільним та Земельним кодексами України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина 2 статті 120 Земельного кодексу країни, частина 1 статті 377 Цивільного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини 1 статті 141 Земельного кодексу України). Відтак, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" перейшло право користування земельною ділянкою під нерухомим майном на тих самих умовах і з тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Також у листі Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області повідомило позивача про те, що у разі наявності перешкод у використанні Товариством вказаної земельної ділянки, останнє вправі звернутися до суду за захистом своїх прав і з позовом про усунення перешкод у користуванні майном.
Як зазначає позивач, оскільки останній набув у власність нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні іншої юридичної особи - відповідача, право постійного користування земельною ділянкою Підприємства є припиненим, а Державний акт на право постійного користування землею серії РВ 00009, виданий 2 червня 1994 року Світанівською сільською радою народних депутатів підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 ЗК України).
Згідно норм статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За нормою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до частини 1 статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Пунктом "е" частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою, у тому числі, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Отже, перехід права власності на нерухоме майно - є підставою припинення, у тому числі - права постійного користування земельною ділянкою.
Як було встановлено судом вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" на підставі рішення Господарського суду Рівненської області від 18 серпня 2006 року у справі № 15/216 набуло право власності на об'єкт нерухомого майна - автозаправна станція в цілому, що розташований за адресою: Рівненська обл., Корецький р-н., с. Бранів, вул. Корецька, буд. 8.
Розмір земельної ділянки, який знаходиться під нерухомим майном, а також є необхідним для забезпечення належної експлуатації даного майна (автозаправної станції) становить - 1, 5849 га, що підтверджується схемою кадастрового знімання земельної ділянки на території Світанівської сільської ради (адреса нерухомого майна: с. Бранів, вул. Корецька, 8), виготовленою на підставі договору на виконання робіт № 491 від 27 травня 2021 року.
Відтак, в силу норм ст. 120 ЗК України до позивача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт нерухомого майна - автозаправна станція в цілому, що розташований за адресою: Рівненська обл., Корецький р-н., с. Бранів, вул. Корецька, буд. 8.
Згідно з вимогами пункту "е" частини першої статті 141 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою, яке набуто Малим приватним підприємством "Вік-Експо" земельною ділянкою в частині площі 1,5849 га, що розташована за адресою: Рівненська обл., Корецький р-н, с. Бранів, вул. Корецька, буд. 8, підлягає припиненню, а наявність такого акту порушує законне право позивача на отримання вказаної ділянки в користування.
Отже, перехід права власності на нерухоме майно є підставою припинення, у тому числі права постійного користування земельною ділянкою. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року за N 6-2225цс16.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків: враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об'єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.
Таким чином, наведені вище земельно-правові та цивільно-правові норми встановлюють, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об'єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.
За викладених обставин, набуття юридичними особами приватного права чи фізичними особами у визначеному законодавством порядку права приватної власності на будівлі, які розташовані на земельній ділянці, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об'єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України саме в силу правочину з придбання майна та автоматичного переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.
В силу положень частини 4 статті 236 ГПК України дані висновки Великої Палати Верховного суду щодо застосування норм права підлягають врахуванню судом до даних спірних правовідносин.
Оскільки позивач набув у власність нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні іншої юридичної особи - відповідача, право постійного користування земельною ділянкою Підприємством є припиненим, а Державний акт на право постійного користування землею серії РВ 00009, виданий 2 червня 1994 року Світанівською сільською радою народних депутатів підлягає скасуванню.
В той час чинне законодавство не передбачає ані внесення змін до акта постійного користування земельною ділянкою, ані скасування його в частині, скасування спірного акта не позбавляє відповідача права оформити у встановленому законодавством порядку земельну ділянку, під належними йому на праві власності об'єктами нерухомості.
Пунктом 2.3. пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що строк позовної давності за вимогами позивача про припинення права користування землею та скасування державного акту на право постійного користування землею з підстав наведених у позовній заяві сплинув, і позивачем клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності заявлено не було.
У запереченнях відповідачем зазначено, що будівля АЗС в селі Бранів по вул. Корецькій буд. № 8, що складалася безпосередньо з АЗС з магазином та кафе (літ. А-І) площею 119,2 кв.м., навіс (літ. Б-І), площею 295,9 кв.м., була побудована Підприємством в межах частини земельної ділянки площею 0,8 га, що була визначена згідно з актом вибору земельної ділянки площею 0,8 га під будівництво на ньому господарського двору (складських приміщень і автостоянки машин та с/г техніки, бензозаправки, адмінбудинку, кафе-ресторану, теплиці тощо). В той час, як зазначає відповідач, інша частина спірної земельної ділянки, орієнтовною площею 1,20 га фактично не призначалася для будівництв обслуговування АЗС і за своїм цільовим призначенням була і залишається землею для ведення підсобного сільського господарства.
Як було встановлено судом вище, розмір земельної ділянки, який знаходиться під нерухомим майном, а також є необхідним для забезпечення належної експлуатації даного майна (автозаправної станції) становить - 1, 5849 га.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що в порядку ч. 4. ст. 80 ГПК України представником Підприємства адвокатом Левченко Я.В. було скеровано адвокатський запит до ПрАТ "Рівнеобленерго" з метою встановлення власника трансформаторної підстанції, що знаходиться на спірній земельній ділянці. Однак, станом на дату підготовки відзиву відповідь на запит не отримано, тому останню буде подано до суду не пізніше наступного робочого дня після отримання.
Суд зазначає, що вказаної відповіді на запит відповідачем не було долучено і на момент прийняття рішень.
Відтак, посилання відповідача спростовуються матеріалами справи.
Щодо клопотання Підприємства про застосування строку позовної давності суд повідомляє наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. ст. 253, 261 цього Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коди особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.
Під способами захисту суб'єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 52 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє ним майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований: на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
Згідно з висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 6 березня 2018 року у справі № 607/15489/15-ц, позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі, а тому цей позов може бути пред'явлений власником майна протягом всього часу, поки триває порушення (пункт 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав").
Оскільки, можливість використання земельної ділянки під об'єктом нерухомого майна, який належить особі на праві власності є необхідною умовою реалізації власником свого права на користування і розпорядження даним майном, отже позов Товариства є негаторним, внаслідок чого заява про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання припиненим права постійного користування Малого приватного підприємства "Вік-Експо" земельною ділянкою в частині площі 1,5849 га, що розташована за адресою: Рівненська обл., Корецький р-н, с. Бранів, вул. Корецька, буд. 8. Також суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним та скасування Державного акту на право постійного користування землею серії РВ 0009, виданий 2 червня 1994 року Світанівською сільською радою народних депутатів Малому приватному підприємству "Вік-Експо" на земельну ділянку площею 2,0 га, що розташована за адресою: Рівненська обл., Корецький р-н, с. Бранів, вул. Корецька, буд. 8.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, в повній мірі дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" до Малого приватного підприємства "Вік-Експо" про припинення права користування землею та скасування державного акту на право постійного користування землею є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі в сумі 4 540 грн 00 коп.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати припиненим право постійного користування Малого приватного підприємства "Вік-Експо" земельною ділянкою в частині площі 1,5849 га, що розташована за адресою: Рівненська обл., Корецький р-н, с. Бранів, вул. Корецька, буд. 8.
Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії РВ 0009, виданий 2 червня 1994 року Світанівською сільською радою народних депутатів Малому приватному підприємству "Вік-Експо" на земельну ділянку площею 2,0 га, що розташована за адресою: Рівненська обл., Корецький р-н, с. Бранів, вул. Корецька, буд. 8.
Стягнути з Малого приватного підприємства "Вік-Експо" (33027, м. Рівне, вул. Кобзарська, 85, код ЄДРПОУ 13970970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38, код ЄДРПОУ 34524327) 4 540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп. - витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 18 листопада 2021 року.
Суддя Політика Н.А.